| Головна » Статті » Конспекти уроків для середніх класів » Конспекти уроків із біології 8 клас |
Урок № 10 Загальна характеристика та різноманітність найпростіших Мета уроку: сформувати знання про особливості організації та процеси життєдіяльності одноклітинних тварин як цілісних організмів, показати їх місце в природі; розвивати вміння працювати з підручником, додатковою літературою, удосконалювати вміння аналізувати, творчо розв’язувати поставлені завдання; виховувати бережливе ставлення до природи. Очікувані результати: учні називають загальні ознаки підцарства Найпростіші, середовища існування найпростіших; учні порівнюють будову і процеси життєдіяльності одноклітинних рослин і тварин; учні характеризують пристосування найпростіших тварин до середовища життя. Обладнання: ____________________________________________________________________ Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.
«Термінологічне лото» На дошці прикріплені різнокольорові аркуші, на яких зі зворотного боку написані терміни. Учні підходять до дошки, знімають аркуші та дають визначення термінам. Приклади термінів: клітина, організм, гетеротрофи, автотрофи, міксотрофи, таксиси, живлення, розмноження, виділення, подразливість.
Слово вчителя Вивчення тваринного світу ми починаємо зі знайомства з представниками підцарства Найпростіші. Найпростіші тварини поширені по всій земній кулі — у морях, океанах, прісних водоймах, ґрунті або в організмах тварин, рослин і людини. Хоча ми й живемо в оточенні найпростіших, людина дізналася про них порівняно недавно. Їх відкрив у 1673 р. голландський учений Антоні ван Левенгук. Розглядаючи краплю води з настоянки перцю під самостійно сконструйованим мікроскопом, який збільшував у 300 разів, він виявив безліч різноманітних живих істот. Дослідник назвав їх «малесенькими звірятками з настою» — інфузоріями. Нині відомо до 70 тис. видів найпростіших. За своєю будовою найпростіші надзвичайно різноманітні. Переважна більшість їх має мікроскопічно малі розміри, і для їх вивчення доводиться користуватися мікроскопом. 3.1. Проблемні запитання: — Які ж загальні ознаки представників підцарства Найпростіші? — На підставі яких особливостей будови й життєдіяльності ми зараховуємо тварин до цього підтипу? На ці запитання ви знайдете відповідь на сьогоднішньому уроці. 3.2. Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети та завдань уроку.
1. Особливості будови клітин найпростіших. Розповідь учителя (демонстрування зображень одноклітинних тварин або проектування їх на екран) Найпростіші — це організми, які перебувають на клітинному рівні організації. За будовою вони відповідають окремій клітині багатоклітинних (звідси й назва «одноклітинні»), за функціями — самостійному організму. Принциповою відмінністю найпростіших від клітини багатоклітинних є спеціалізація останніх, тобто кожний вид клітин виконує в організмі яку-небудь одну функцію і тому залежить від діяльності інших клітин і не може існувати ізольовано. На противагу цьому єдина клітина, що є організмом найпростіших, пересувається, захоплює їжу, розмножується, захищається від ворогів, тобто володіє всіма властивостями цілого організму і фізіологічно йому відповідає. Тому сьогодні найпростіших називають організмами на клітинному рівні. Розміри тіла найпростіших варіюють у широких межах. Найдрібніші з них, які паразитують у клітинах крові ссавців, не більші за 2–4 мкм; деякі інфузорії досягають 1,5 мм у довжину, паразитуюче найпростіше грегарина — до 1 см; черепашки морських корененіжок-форамініфер, які мешкають на великих глибинах, можуть досягати 5–6 см у діаметрі. Технологія «Діалог» (Суть «Діалогу» полягає в тому, що групи шукають погоджене рішення, а результат роботи повинен бути відображений у вигляді схеми, переліку ознак, закінченого тексту, що потім записується в зошитах.) — Запропонуйте модель будови тіла одноклітинного організму. (Обговорення результатів роботи.) Тіло найпростіших складається з тих самих компонентів, що й клітина багатоклітинних — із зовнішньої мембрани, цитоплазми, ядра й органел. Більшість найпростіших має одне ядро, але існують і багатоядерні форми. Ядро має будову, характерну для еукаріотів. Запитання до учнів: — Пригадайте, що таке органела. Очікувана відповідь учнів: Органели — постійні клітинні структури, клітинні органи, що забезпечують виконання специфічних функцій у процесі життєдіяльності клітини — зберігання та передачу генетичної інформації, транспорт речовин, синтез і перетворення речовин та енергії, поділ, рух тощо. Розповідь учителя Зовнішня мембрана має типову будову, проте за рахунок додаткових утворень у деяких видів може досягати великої товщини і густини. Цитоплазма поділяється на два шари: зовнішній і внутрішній. Зовнішній шар (ектоплазма) більш щільний, однорідний і прозорий, внутрішній (ендоплазма) — зернистий, має більш рідку консистенцію. В ендоплазмі розміщені органели загального призначення — мітохондрії, ендоплазматична сітка, апарат Гольджі та ін. Крім того, відповідно до функцій, властивих цілому організму, найпростіші мають органели спеціального призначення, які здійснюють функції пересування, живлення, виділення, захисту тощо. Самостійна робота учнів з підручником Завдання для учнів: — Визначте органели руху найпростіших та їхні способи пересування
Характерними органелами клітин найпростіших є травні й скоротливі вакуолі. Травна вакуоля — міхурець, заповнений травним соком. Вона утворюється навколо харчових часток, що потрапили всередину клітини. Зі скоротливими вакуолями пов’язані процеси виділення, регуляції надходження води в клітину. 2. Основні процеси життєдіяльності найпростіших Робота в групах Завдання для груп: І група — схарактеризувати особливості живлення найпростіших; ІІ група — схарактеризувати процеси дихання та виділення найпростіших; ІІІ група — схарактеризувати особливості реакцій найпростіших на подразники; IV група — схарактеризувати особливості розмноження найпростіших. Презентації груп: І група Особливості живлення найпростіших Серед найпростіших є види з автотрофним, гетеротрофним та змішаним (міксотрофним) типом живлення. Автотрофи мають хлоропласти, які беруть участь у процесі фотосинтезу (наприклад, вольвокс — колоніальний організм). Хлоропласти є і в найпростіших, що мають міксотрофний тип живлення, наприклад евглена зелена. Такі форми на світлі здатні до фотосинтезу, але, якщо світло відсутнє, вони переходять до гетеротрофного типу живлення, тобто поглинають готові органічні сполуки з навколишнього середовища. Тверді частинки або мікроорганізми поглинаються шляхом фагоцитозу, рідина — піноцитозу. Неперетравлені рештки викидаються назовні (в амеби — з травної вакуолі в будь-якій ділянці тіла, в інфузорії — через спеціальний отвір — порошицю). ІІ група Особливості процесів дихання та виділення найпростіших Процес виділення у найпростіших відбувається за допомогою скоротливих вакуоль. Це — міхурець з водянистою рідиною, який збільшується в міру надходження до нього продуктів обміну й води і, досягнувши певного розміру, виштовхує свій вміст назовні. Основна функція скоротливої вакуолі — регуляція осмотичного тиску всередині тіла. Це пов’язано з тим, що концентрація солей у прісній воді значно нижча, ніж у цитоплазмі клітин найпростіших, і тому, за фізичними законами, вода з навколишнього середовища надходить до клітини, підвищуючи внутрішньоклітинний тиск. Щоб клітина не зруйнувалася, скоротлива вакуоля періодично скорочується, виводячи надлишки води з клітини. Разом з водою виводяться і розчинені в ній продукти обміну речовин. У морських найпростіших вона або відсутня, або скорочується дуже рідко. Діяльність скоротливої вакуолі має значення і для дихання, оскільки сприяє надходженню через мембрану клітин води з розчиненим у ній киснем, а з вмістом скоротливої вакуолі виводиться вуглекислий газ. ІІІ група Реакція найпростіших на подразники Відповідь на подразнення — характерна ознака найпростіших. Подразливість — здатність живих клітин, тканин або цілого організму реагувати на зовнішні або внутрішні дії — подразники — виявляється у найпростіших у вигляді рухових реакцій за напрямом до подразника або від нього, що називаються таксисами. Проте якщо амеба звичайна відповідає на подразники всією поверхнею тіла, то в інфузорії-туфельки є спеціальні органели захисту й нападу. Це паличкоподібні утвори, що лежать під тонкою пелікулою перпендикулярно до поверхні тіла. На подразники тварина реагує викиданням довгих ниток. Це рідина, що швидко твердішає на повітрі, а потрапляючи на тіло тварини відповідного розміру, паралізовує її.
Завдання для учнів: — Визначте тип таксисів у наведених прикладах. • Якщо в краплинку води, де знаходяться інфузорії-туфельки, внести кристал солі, то вони почнуть рухатися від нього. (Негативний.) • Розсіяне світло приваблює евглену зелену. (Позитивний.) IV група Особливості розмноження найпростіших Найпростіші можуть розмножуватися нестатевим і статевим шляхом. Найпростішою формою нестатевого розмноження є поділ клітини навпіл, унаслідок чого утворюються дві дочірні клітини. Нові, дочірні особини починають рухатися, живитися і швидко досягають розмірів материнської. В амеби й інфузорії поділ відбувається впоперек тіла, у евглени зеленої — вздовж. Можлива і така форма, коли ядро клітини ділиться багаторазово. Потім навколо кожного новоутвореного ядра відокремлюється цитоплазма і материнська клітина ділиться на певну кількість дочірніх, як у малярійного плазмодія. Інфузорія-туфелька час від часу розмножується шляхом кон’югації, у процесі якої дві особини обмінюються ядерною речовиною. Цей процес наближається до статевого розмноження. Технологія «Я думаю, що....» Учні продовжують речення і висловлюють свою точку зору. — Що відбувається з найпростішими за несприятливих умов навколишнього середовища? Після відповідей учнів учитель пропонує звернутися до підручника і встановити, чиє припущення було правильним. Розповідь учителя За несприятливих умов зовнішнього середовища (наприклад, підвищення або зниження температури) вегетативні форми найпростіших перетворюються на цисти (від грец. kystis — пузир). Вони перестають живитися, рухатися й покриваються товстою оболонкою, процеси обміну речовин при цьому різко сповільнюються. При відновленні сприятливих умов із цисти знову виходить активна вегетативна форма. Інцистування — захисна реакція, яка виникла в процесі еволюції і забезпечує виживання в несприятливих умовах. Цисти можуть зберігатися протягом тривалого часу — місяцями й навіть роками (деякі джгутикові до 15 років). (Учитель проектує схему «Основні систематичні категорії найпростіших» на екран.)
5.1. Розгадування кросворда. 5.2. «Мозковий штурм». — Чому найпростіших відкрили пізніше, ніж інші групи тварин? — Чому клітини багатоклітинних організмів зазвичай побудовані простіше, ніж клітини найпростіших?
«Незакінчені речення» Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад: — На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було… — Урок важливий, тому що… — Мені сподобалося… — Мені не сподобалося… — Від наступного уроку я чекаю…
7.1. Завдання для всього класу. Підручник _____________________________________________ Зошит _________________________________________________ 7.2. Індивідуальні та творчі завдання. Підготувати повідомлення про морських найпростіших.
| |
| Переглядів: 641 | Коментарі: 89 | |
| Всього коментарів: 0 | |
