Учительська світлиця

Урок № 35
Плавуноподібні, хвощеподібні. Середовища існування,
пристосувальні риси будови і процесів життєдіяльності

Мета уроку: ознайомити учнів з представниками плавуноподібних та хвощеподібних, циклами їхнього розвитку, поширенням, зовнішньою будовою; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, робити логічні висновки, проводити самостійні спостереження; удосконалювати навички самостійної роботи з підручником; виховувати бережливе ставлення до природи.

Очікувані результати: учні мають знати загальну характеристику будови та розвитку основних представників плавуноподібних та хвощеподібних; учні повинні вміти розпізнавати хвощі та плавуни в природі, а також на гербарних зразках; описувати та порівнювати їх будову з будовою мохоподібних, робити висновки про зміни в будові та процесах життєдіяльності як результат пристосування до життя на суходолі.

Обладнання: ______________________________________________________________________

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

n 1. Організаційний етап

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

n 2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опор­них знань учнів

2.1. «Знайди помилку».

Навколо суцільне болото безкрає, Купини, пеньки, стовбурці і якісь там рослини. А поміж ними килим із сивим пушком, Над яким стирчать-гойдаються колосок за колоском.

М. Холодковський

— Якої помилки припустився автор вірша? (У вірші мова йде про сфагнум, який не має колосків, а має коробочки.)

2. Біологічні задачі.
1. Вологі дернини сфагнуму важать у 30 разів більше, ніж сухі. Поясніть чому.
2. Береза в лісах досягає 20–30 м заввишки, а на торф’яних болотах вона не перевищує 5–10 м. І взагалі на болотах більшість рослин є низькорослими. Поясніть це явище.
3. На торф’яних болотах можна зустріти росичку — дуже цікаву рослину, яка живиться комахами. Поясніть, чому росичка живиться таким чином.
3. Тестові завдання (учні обмінюються зошитами з тестовими завданнями, які вони складали вдома).
4. Складання діаграми Вена.

Порівняйте зозулин льон та сфагнум. Установіть спільні й відмінні ознаки в їх будові та процесах життєдіяльності й оформте у вигляді діаграми Вена.

n 3. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Відгадайте віршовані загадки:

Серед лісів прекрасної Землі Зустрінеш ти рослини ці малі. Їх не їдять ні коні, ні корови, Плетуть у лісі вони килими чудові, Тінь полюбляють, там завжди вони ростуть Ботаніки їх як звуть? (Плавунами.)

Ні листок, ані стебло — Не придатні ні на що. А трава живуча-живуча, В полі всіх вона замучила. (Хвощ.)

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети та завдань уроку.

n 4. Засвоєння нового матеріалу

1. Середовища існування плавуноподібних і хвощеподібних

Бесіда

Запитання до учнів:

— Пригадайте, за якої умови відбувається запліднення у спорових рослин. (За наявності води: вона потрібна для переміщення сперматозоїда.)

— Зробіть припущення, у яких місцях ми можемо зустріти ці рослини. (У вологих.)

Розповідь учителя

Хвощеподібні — це багаторічні трав’янисті рослини до 40 см заввишки. Хвощі тропічних лісів великі — до 12 м. Поширені хвощі на всіх континентах, окрім Австралії та Нової Зеландії. Ростуть на луках, болотах, берегах водойм, у лісах, на полях. В Україні відомо 9 видів, найбільш поширені: хвощ польовий, хвощ луговий, хвощ болотний, хвощ багновий, хвощ лісовий.

Усі сучасні представники плавуноподібних — багаторічні вічнозелені трави, поширені на зволожених ділянках лісів у помірній та особливо у субтропічній і тропічній зонах.

2. Будова плавуноподібних і хвощеподібних

Вправа «Навчаючи — вчуся»

Учні опрацьовують текст підручника та додатковий матеріал:

І група — особливості будови плавуноподібних;

ІІ група — особливості розмноження плавунів (на прикладі плавуна булавоподібного);

ІІІ група — особливості будови хвощеподібних;

IV група — особливості розмноження хвощів (на прикладі хвоща польового).

Очікувана відповідь учнів І групи

Особливості будови плавуноподібних

Плавун булавоподібний ще називають лікоподій, дереза тощо. Це багаторічна, трав’яниста, вічнозелена спорова рослина родини плавунових (30–50 см заввишки). Стебло повзуче, довге (до 1 м), вкорінюється, з висхідними короткими пагонами, густо вкритими листками. Плавуни мають справжні корені, пагони галузяться дихотомічно (тобто вилчасто розгалужуються), густо вкриті маленькими вузькими ланцетоподібними листочками, що мають продихи, одну жилку. Добре розвинені провідна та покривна тканини (корінь, стебло). Спороносні колоски циліндричні (2–4 см завдовжки), зібрані зазвичай по два, рідше — по три-чотири, на довгих ніжках, на яких рідко розміщені тонкі листочки із зубчастими краями. Спорангії в колосках розміщені в пазухах округлояйцеподібних або трикутнояйцеподібних споролистків.

Очікувана відповідь учнів ІІ групи

Особливості розмноження плавунів (на прикладі плавуна булавоподібного)

Спори утворюються в червні-липні. Вони дрібні, округлої форми, містять до 50 % олії, тому не тонуть у воді, а пливуть за течією, звідки й виникла назва «плавун» (пливун). За сприятливих умов зі спори виростає невеличкий (близько 3 см у діаметрі) безхлорофільний двостатевий гаметофіт — заросток, який вступає в симбіоз із грибами. Заросток веде підземний спосіб життя, розвивається дуже повільно і живе до 20 років. На 12–15 році життя на ньому виникають численні органи статевого розмноження. За наявності води дводжгутикові сперматозоїди виходять із чоловічих статевих органів, потрапляють до яйцеклітини і запліднюють її. З утворених зигот з’являються зародки, які деякий час живляться за рахунок гаметофіта, а згодом розвиваються в нові рослини — спорофіти.

Отже, у життєвому циклі плавуна булавоподібного чергуються статеве (гаметофіт) і нестатеве (спорофіт) покоління. Переважає спорофіт (нестатеве покоління).

Формулювання загального висновку

— Плавуноподібні — багаторічні трав’янисті рослини.

— У плавуноподібних вперше з’являються корені, що відростають від повзучого стебла.

— Стебло дихотомічно розгалужується.

— Листки лінійно-ланцетні, дуже дрібні.

— Мають покривну тканину з продихами, з’являється провідна тканина.

— Для запліднення потрібна вода.

— У життєвому циклі переважає нестатеве покоління — спорофіт.

Очікувана відповідь учнів ІІІ групи

Особливості будови хвощеподібних

Для хвощеподібних характерна особлива будова пагонів, що відрізняє їх від решти вищих спорових рослин. Їх пагони складаються із члеників (міжвузлів) і вузлів з кільчасто розміщеним листям. Листя являє собою дуже змінені бічні гілочки.

Інша особливість хвощів — накопичення кремнезему в стінках клітин всієї рослини,

а також на поверхні клітин покривної тканини, що створює міцний шар з дрібними горбиками. Зовні шар кремнезему покритий кутикулою з восковим нальотом. Кремнезем відіграє і механічну, і захисну роль: хвощі практично не ушкоджуються молюсками й комахами, їх уникають хребетні тварини.

Підземне стебло — кореневище — хвощів розташовується на різній глибині. Бувають два типи кореневищ — горизонтальні та вертикальні. Горизонтальні кореневища товстіші,

з більш довгими міжвузлями, ніж у вертикальних. На кореневищах утворюються бульби, які є потовщеним і видозміненим міжвузлям гілки. Клітини бульб дуже великі та заповнені крохмальними зернами.

Очікувана відповідь учнів IV групи

Особливості розмноження хвощів (на прикладі хвоща польового)

Весною на кореневищах виростають пагони, на яких розташовуються спороносні колоски. Колоски містять спорангії, у яких формуються спори. Після розкриття спорангія спори висипаються й розносяться вітром на великі відстані. Зі спор розвиваються гаметофіти (заростки) у вигляді пластинок діаметром від декількох міліметрів до 3 см. На нижньому боці гаметофіта виникають безбарвні ризоїди завдовжки до 1 см, за допомогою яких він прикріпляється до ґрунту і всмоктує воду з розчиненими в ній мінеральними солями. Запліднення у хвощів здійснюється, як у всіх спорових рослин, у присутності краплиннорідкої вологи на поверхні гаметофіта. Сперматозоїди підпливають до жіночого статевого органа, один з них проникає в нього й зливається з яйцеклітиною. Утворена зигота проростає в спорофіт.

Отже, у життєвому циклі хвощів чергуються статеве (гаметофіт) і нестатеве (спорофіт) покоління. Переважає спорофіт (нестатеве покоління).

Формулювання загального висновку

— Хвощеподібні — багаторічні трав’янисті рослини.

— Стебло почленоване на вузли та міжвузля.

— Вегетативні пагони кільчасто розгалужуються.

— Листки у вигляді зубчиків.

— Мають видозмінені підземні пагони — кореневища.

— Для запліднення потрібна вода.

— У життєвому циклі переважає нестатеве покоління — спорофіт.

Учні продовжують заповнювати таблицю « Характеристика основних відділів вищих спорових рослин».

Повідомлення учнів

Плавуни Червоної книги України

Плавун-баранець — вічнозелена рослина з прямостоячими, вилчасто розгалуженими стеблами, які густо вкриті дрібними вузьколанцетними, загостреними на кінцях листочками. Спорангії розташовані в пазухах листочків, спори розлітаються у серпні-вересні. Це отруйна рослина, що зникає в результаті вирубування лісів або при заготівлі плавунів для декорування букетів.

• колючий має стебла, густо вкриті жорсткими, лінійними, колючими листочками, розташованими горизонтально або відігнутими дещо назад. На кінцях гілок утворюються поодинокі, сидячі спороносні колоски. Спори розлітаються у серпні–вересні. Причини зміни чисельності: вирубування лісів, рекреаційне навантаження, збирання населенням як декоративної рослини.n 5. Узагальнення і закріплення знань

Лабораторна робота № 13. Будова плавуна булавоподібного і хвоща польового.

1. Інструктаж із техніки безпеки учнів, інструкція № _________.

2. Виконання лабораторної роботи (згідно з інструкційною карткою).

n 6. Підбиття підсумків уроку

«Закінчи речення»

1) Хвощі можуть жити як у болотистих, так і в … (сухих місцевостях).

2) Листки хвоща … (клиноподібні, охоплюють стебло).

3) Фотосинтез у хвощів відбувається у … (стеблі).

4) У плавунів уперше в процесі розвитку рослин з’являються … (корені).

5) Стебло плавунів розгалужується … (дихотомічно).

6) У стеблі плавунів з’являється … (провідна тканина).

7) У життєвому циклі плавунів і хвощів переважає … (нестатеве покоління — спорофіт).

8) Для запліднення хвощу і плавуну потрібна … (вода).

n 7. Домашнє завдання

7.1. Завдання для всього класу.

Підручник _____________________________________________

Зошит _________________________________________________

7.2. Індивідуальні та творчі завдання.

1. Підготувати легенди та міфи про папороть.

2. Скласти сенкани на теми «Хвощі», «Плавуни».