Учительська світлиця

Урок № 55

Екологічні групи рослин. Життєві форми рослин

Мета: ознайомити учнів з екологічними групами рослин у залежності від освітленості, температури, вологості; розкрити значення пристосувальних рис рослин до різних екологічних умов; поглибити знан­ня учнів про життєві форми рослин; розвивати вміння порівнювати біологічні процеси та екологічні фактори довкілля, робити висновки; розвивати вміння логічно мислити, спостерігати та узагальнювати вивчене; виховувати етично-ціннісне ставлення до природи.

Очікувані результати: учні називають основні життєві форми рослин, основні екологічні групи рослин; наводять приклади рослин різних екологічних груп та різних життєвих форм; порівнюють їх за вказаними ознаками та розпізнають їх.

Обладнання та матеріали:...................................................................................................................

Тип уроку: комбінований.

1. Організаційний момент

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів
1. «Цікаве запитання».

— Який орган картоплі, буряку, часнику, редиски, цибулі, соняшнику, салату, хрону вживають у їжу?

Відповіді: у картоплі — бульбу — видозмінений підземний пагін; у буряку — коренеплід — видозмінений корінь; у часнику — цибулину — видозмінений пагін; у редиски — коренеплід — видозмінений корінь; у цибулі — цибулину — видозмінений пагін; у соняшнику — насіння з однонасінного сухого плоду сім’янки; у салату — листки; у хрону — кореневище — видозмінений підземний пагін.

2. «Тести для друга».

Учні обмінюються тестовими завданнями, складеними вдома, і розв’язують їх.

3. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

У тінистих і вологих лісах розкидані густі зарості кислиці. Спостерігаючи за нею, можна зробити цікаві відкриття. Наприклад, коли кислиця розправляє всі три листочки, тримаючи їх горизонтально в одній площині,— це означає, що кислиця «прокинулася», бо на неї не падають прямі сонячні промені. Варто сонячному промінчику прорватись крізь лісову хащу, як листочки її поникнуть, опустяться, а перед «сном» вони знову займуть попереднє положення.

— А що може статися з кислицею, якщо зверху над нею зникнуть густі крона дерев?

— До якої екологічної групи можна віднести цю рослину?

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.

4. Вивчення нового матеріалу

План пояснення нового матеріалу

1. Екологічні групи рослин у залежності від освітленості. (Бесіда, робота в групах, складання опорної схеми.)
2. Екологічні групи рослин у залежності від температури навколишнього середовища. (Розповідь учителя, пошукова робота (робота з підручником), складання опорної схеми.)
3. Екологічні групи рослин у залежності від вологості. (Розповідь учителя, робота в групах, обговорення, складання опорного конспекту.)
4. Поняття про життєві форми. Класифікація життєвих форм рослин. (Розповідь учителя, робота в групах, бесіда, повідомлення учнів, складання опорного конспекту.)
5. Узагальнення та систематизація знань
1. «Третій зайвий».

Вибрати з переліку рослин, які належать до однієї екологічної групи, зайву та пояснити свій вибір.

1. Ковила, молодило, жито. (Ковила, молодило — посухо­стійкі, а жито — ні.)
2. Росичка, ряска, очерет. (Росичка, очерет — вологолюбні, а ряска — вища водяна рослинність.)
3. Сосна, береза, липа. (Сосна, береза — світлолюбні, а ли­па — тіньовитривала.)
2. «Поясни явище».

Одні рослини дуже поширені, наприклад береза, тополя, подорожник. Інші ростуть тільки в певних місцях, наприклад у горах росте едельвейс, у лісах — конвалія, на болотах — журавлина.

3. Заповнити таблицю.

Найпоширеніші дерева, кущі і трави моєї місцевості

6. Підбиття підсумків уроку

Складання Т-схеми до уроку

7. Домашнє завдання
1. Завдання для всього класу.

Підручник...............................................................................

Зошит......................................................................................

2. Індивідуальні та творчі завдання.
1. Підготувати повідомлення на тему «Рослини мого підвіконня».
2. Зробити малюнок, на якому показати зв’язок рослини із чинниками навколишнього середовища.