Учительська світлиця

Урок № 4

Методи вивчення організмів

Мета: поглибити й розширити знання учнів про методи вивчення організмів; розвивати вміння порівнювати, аналізувати; удосконалювати вміння встановлювати взаємозв’язки; формувати ціннісні орієнтації на збереження природи.

Очікувані результати: учні називають та характеризують методи вивчення організмів (спостереження, опис, порівняння, експеримент).

Обладнання та матеріали:...................................................................................................................

Тип уроку: комбінований.

1. Організаційний момент

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку. Налаштування на робочий настрій.

2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів
1. «Тести для друга».

Учні обмінюються тестовими завданнями, які склали вдома, і виконують їх.

2. «Установи відповідність».

Установити відповідність між біологічними науками та їхніми визначеннями.

Відповіді: 1 — В, 2 — Г, 3 — Є, 4 — Б, 5 — Е, 6 — Д, 7 — А.

3. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Наука — одна зі сфер людської діяльності, метою якої є вивчення і пізнання навколишнього світу. Для наукового пізнання потрібний вибір певних об’єктів дослідження, проблем і методів їх вивчення. Кожна наука має свої методи дослідження. Сьогодні на уроці ми розглянемо методи вивчення організмів.

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.

4. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя

Уся історія розвитку біології наочно свідчить про те, що вона визначалася розробкою і застосуванням нових методів дослідження.

Бесіда

— Пригадайте з курсу природознавства, які методи використовують для вивчення природи.

Очікувана відповідь учнів:

Основні методи дослідження природи — спостереження, вимірювання, експеримент (або дослід).

— Як правильно використовувати методи вивчення природи?

Очікувана відповідь учнів:

Перш ніж використати будь-який метод вивчення природи, потрібно визначити його мету, тобто дати відповідь на запитання: для чого я це роблю? Потім слід визначити, які дії виконуватимуться для вивчення явища чи тіла природи, тобто відповісти на запитання: що і як я роблю? Для цього потрібно записувати, що вивчається, у яких умовах це відбувається, які прилади використовуються. Отримані результати необхідно описати і зробити висновок.

— Чи можна ці методи використати для вивчення організмів? (Так.)

Розповідь учителя

Основними методами дослідження, що використовуються в біологічних науках, є:

• описовий;

• спостереження;

• порівняльний;

• експериментальний.

Запитання до учнів:

— Як ви вважаєте, який з методів дослідження живої природи був застосований людством найдавніше? (Спостереження.)

— Про що можна дізнатися завдяки спостереженню?

Очікувана відповідь учнів:

Людина певний час спостерігає за якимось живим організмом, а потім на основі побаченого робить висновки. Наприклад, у результаті багаторазових спостережень було встановлено, що для проростання насіння потрібна вода. Насіння спочатку набухає, поглинаючи воду, а потім проростає. Отже, без води насіння не проросте.

Самостійна роботу учнів з підручником

Завдання для учнів:

— Використовуючи матеріал підручника, дати відповіді на запитання:

1. Основою яких наук є метод спостереження?
2. З якою метою він використовується?

Очікувані відповіді учнів:

Метод спостереження є основою морфологічних наук. Він використовується як на мікроскопічному, так і макроскопічному рівнях. Сутність методу полягає у встановленні індивідуальності об’єкта, що досліджується, без штучного втручання в його процеси життєдіяльності. Зібрана інформація використовується для подальшого дослідження.

Розповідь учителя

На спостереженні ґрунтується описовий метод, що дає можливість аналізувати й описувати особливості біологічних систем. Щоб з’ясувати сутність того чи іншого біологічного явища, необхідно зібрати фактичний матеріал та описати його. Збирання й опис фактів були основним методом дослідження в ранній період розвитку біології (практично до XVIII ст. біологи в основному займалися описом тварин і рослин, робили спроби первинної систематизації накопиченого матеріалу), проте він не втратив свого значення й дотепер, набувши поширення в зоології, ботаніці, екології та інших біологічних науках.

Запитання до учнів:

— Як ви вважаєте, за допомогою якого методу можна виявити спільні й відмінні риси в будові та процесах життєдіяльності організмів?

Очікувана відповідь учнів:

Спільні й відмінні риси в будові та процесах життєдіяльності організмів можна виявити порівняльним методом.

Розповідь учителя

Порівняльний метод дозволив виявляти подібності і відмінності між організмами та їх частинами і став застосовуватися в XVII ст. Використання порівняльного методу дозволило отримати дані, необхідні для систематизації рослин і тварин. У XIX ст. він був використаний при розробці клітинної теорії. У наш час порівняльний метод також широко застосовується в різних біологічних науках. Проте якби в біології використовувалися лише описовий і порівняльний методи, то вона так і залишилася б у рамках теоретичної науки.

Запитання до учнів:

— Пригадайте, що називають експериментом.

Очікувана відповідь учнів:

Експериментом називають вивчення тіл і явищ природи в спеціально створених умовах.

Розповідь учителя

Дійсно, експериментальний метод використовується для вивчення об’єктів чи процесів у спеціально створених штучних умовах. На відміну від методу спостереження, експериментальний метод передбачає навмисне втручання експериментатора у природу, що дозволяє встановити наслідки від впливу тих чи інших факторів на об’єкт дослідження. Метод може застосовуватись як у природних умовах, так і в лабораторних.

Запитання до учнів:

— Як ви вважаєте, де проводяться польові й лабораторні експерименти?

Очікувана відповідь учнів:

Польові експерименти здійснюють у природних умовах: на експериментальних ділянках вивчають дію певних речовин на ріст рослин, випробовують заходи боротьби зі шкідниками, досліджують вплив господарської діяльності людини на природні екосистеми тощо. Лабораторні експерименти проводять у спеціально обладнаних приміщеннях — лабораторіях. У таких дослідженнях часто використовують піддослідні організми, яких дослідники розводять штучно та утримують.

— Пригадайте, які експерименти ви проводили у 5-му класі під час вивчення природознавства? З якою метою ви їх здійснювали?

Очікувана відповідь учнів:

• вирішили дізнатися, при якій температурі проростає насіння пшениці та кукурудзи. Для цього взяли два ящики із ґрунтом й висіяли насіння цих культур. Один з ящиків поставили в холодильник, де температура була 2–3 °С, а інший залишили в кімнаті при температурі 18–20 °С. Далі спостерігали за появою сходів. Виявляється, що в холодному місці з’являються тільки сходи пшениці, а в теплому — сходи і пшениці, і кукурудзи. У цьому разі можна зробити висновок про те, що для проростання насіння кукурудзи потрібна вища температура, ніж для проростання пшениці. Ці знання ми отримали за допомогою експерименту 5. Узагальнення та систематизація знань

1. «Закінчи речення».

1. Основними методами вивчення організмів є… (спостереження, опис, порівняння, експеримент).

2. Спостереження є основою… (морфологічних наук).

3. Під час спостереження за організмом втручання в його процеси життєдіяльності… (не відбувається).

4. Метод, який дозволяє виявляти подібності і відмінності між організмами та їхніми частинами, називається… (порівняльний).

5. Експериментальний метод використовується для… (вивчення об’єктів чи процесів у спеціально створених штучних умовах).

6. На відміну від методу спостереження, експериментальний метод передбачає… (навмисне втручання експериментатора у природу).

7. Експерименти поділяють на… (польові та лабораторні).

8. Польові експерименти здійснюють… (у природних умовах).

9. Лабораторні експерименти проводять… (у спеціально обладнаних приміщеннях — лабораторіях).

10. Використання піддослідних організмів, яких дослідники штучно розводять та утримують, відбувається під час… (лабораторного) експерименту.

2. «Мозковий штурм».

— Поясніть, що є спільного та відмінного в описовому та експериментальному методах вивчення живої природи.

3. «Практикум».
6. Підбиття підсумків уроку

Заключне слово вчителя

Упродовж багаторічного розвитку пізнання навколишнього світу послідовно змінювали і доповнювали один одного різні дослідницькі підходи: спостереження, опис і класифікація, порівняльний та експериментальний методи. Накопичення фактичного матеріалу, його опис і розподіл живих форм на систематичні групи, поширення методів біологічного дослідження наповнили конкретним змістом уявлення про живу природу.

Учні самостійно підбивають підсумки уроку, формулюючи висновки.

7. Домашнє завдання
1. Завдання для всього класу.

Підручник...............................................................................

Зошит......................................................................................

2. Індивідуальні та творчі завдання.

Підготувати короткі повідомлення на теми:

«Внесок у вивчення клітини:

— Роберта Гука;

— Антоні Левенгука;

— Роберта Броуна;

— Теодора Шванна і Матіаса Шлейдена».