Матеріал до уроку. Микола Вороний „Ущухла буря”, Ліна Костенко „Шипшина важко віддає плоди”.

Мета. Вчити дітей правильно, виразно читати поетичні твори, зв'язно висловлювати свої думки, збагачувати словниковий запас, розвивати творчу уяву. Виховувати спостережливість. Обладнання. Фотоілюстрації ранньої, золотої, пізньої осені.

Хід уроку

І. Організація класу. Мовна розминка.

1. Фонетична зарядка.

— Як шелестить ліс?

— Як завиває вітер?

— Як капають дошові краплини?

2. Чистомовка.

Лі-лі-лі — відлетіли журавлі,

Ли-ли-ли дні осінні прийшли.

Ні-ні-ні — листки тендітні та сумні,

То-то-то — летять, кружляючи крилато.

3. Робота над скоромовкою.

Хмариноньки-хмаринки,

Химерні, волохаті,

Вмостились на хвилинку

У хлопчика на хаті.

— Прочитайте скоромовку повільно і пошепки. Про що вона?

— Яке слово ви не розумієте?

— А тепер зіграйте у гру „Дощик, дощ, злива, сонце”.

„Дощик” — напівголосне хорове читання;

„дощ” читати голосно, швидко;

„злива” — голосно, скоромовкою;

„сонце” читання мовчки.

4. Гра „Пройди лабіринт — прочитай слова”.

— Що означають ці слова?

— Назвіть їх у правильному порядку.

5. Вправа на розвиток мовної догадки.

Прочитайте народні прикмети про осінь. Читайте подумки, вимовляючи пропущені букви.

(Вересень студений, але ситий.)

(Ранні приморозки в жовтні — на холодну зиму.)

(Дружній листопад — на сувору зиму.)

II. Підготовка до засвоєння знань. Повідомлення геми і мети уроку.

— Зробимо невеличку подорож в осінь за допомогою фотоілюстрацій.

— Яку пору року зображено?

— Під якими ілюстраціями можете підписати вересень, жовтень, листопад? Поясніть свій вибір.

— Які кольори переважають?

— Який настрій викликають ці малюнки?

— Красою природи можна милуватися не тільки очима, адже письменники словами розповідають про природу так, що їхні спостереження, думки і почуття стають для нас, читачів, цікавим відкриттям. пробуджують уяву, спонукаючи до роздумів. І сьогодні ми познайомимося із такими творами, які написали українські поети Микола Вороний і Ліна Костенко.

III. Опрацювання вірша М. Вороного „Ущухла буря”.

1. Слухання вірша.

Учитель виразно читають в уповільненому темпі.

— Який настрій описав поет?

2. Словникова робота.

Пéрли — коштовна прикраса.

Разóк намúста — нанизані на нитку намистинки.

3. Повторне читання (мовчки).

— Із чим автор порівнює сльози? Чим, на вашу думку, вони були викликані?

4. Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.

— Коли відбувається описана подія?

— Що автор міг побачити, а що відчути і почути?

— Знайдіть і зачитайте у вірші уособлення.

5. Вправи на розвиток швидкості читання.

а) Читання „буксиром” за вчителем.

б) Гра „Я тобі - ти мені”. Читання в парі.

в) Читання рим. які є у вірші.

6. Розвиток зв'язного мовлення.

— Чи погоджуєтеся ви з твердженням, що вірш пройнятий замилуванням красою природи?

— Поясніть свою думку.

7. Виразне читання вірша.

IV. Опрацювання вірша Ліни Костенко „Шипшина важко віддає плоди”.

1. Підготовка до сприймання.

— Що ви знаєте про шипшину?

— Прочитайте текст (с. 107).

— Чим корисна шипшина?

— Що з неї готують?

Шипшина — надзвичайно корисна рослина. Вона є джерелом життєво необхідних вітамінів. Шипшина має не тільки лікувальні властивості, з неї готують варення, джем, повидло.

Із плодів шипшини виготовляють також цукерки, мармелад, вітамінні напої, а з її пелюсток — різноманітні парфуми.

2. Читання вірша вчителем.

— До кого шипшина звертається з проханням?

— Про що вона просить?

3. Повторне читання вірша мовчки. Аналіз змісту.

— Подумайте, чому так схвильовано шипшина зверталася до людей.

— Для чого шипшина хотіла залишити ягідки?

— Чи погоджуєтеся ви з думкою, що природа потрібна людям не тільки для користі, але й для краси?

— У яких рядках автор теж висловлює цю думку?

— З яких слів видно, шо поетеса сприймає природу як живу істоту?

4. Вправи на розвиток швидкості читання.

а) Гра „Дочитай рядок”.

• „Вона людей...”

• „Я ж тут...”

• „О, підожди, ...”

• „І просто...”

б) Знайдіть найдовше і найкоротше речення. Найдовше речення прочитайте на одному диханні.

5. Розвиток зв'язного мовлення.

— Чи можна назвати настрій вірша Ліни Костенко тривожним? Поясніть свою думку.

— „Намалюйте” словами осінь із шипшиною і без неї. Яка осінь красивіша?

6. Виразне читання вірша.

— Прочитайте так, щоб передати голосом тривогу, хвилювання куща шипшини.

V. Підсумок уроку.

1. Бесіда.

— Вірші яких поетів ми сьогодні читали?

— Які малюнки ви б намалювали до цих віршів?

2. Робота з зошитом (с. 29).