Учительська світлиця

РОЗДІЛ 2. ПУТІВНИК ПО ДЕРЖАВНОМУ СТАНДАРТУ ПОЧАТКОВОЇ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ

«Краще - ворог хорошого. Ефективний план, що може бути виконаний зараз, кращий, ніж досконалий план, що може бути виконаний в наступному кварталі».

Доналд Дж. Краузе, «Шлях лідера»

Концепція Нової української школи, описана у попередньому розділі, передбачала розроблення нового Державного стандарту початкової загальної освіти, процес якого розпочався у середині 2016 року, а в липні 2017 року відбулося його громадське обговорення.

Важливо зазначити, що процес розроблення Стандарту здійснювався у відкритому експертному діалозі, до якого були залучені найкращі педагоги-практики, науковці, громадські активісти, представники батьківських спільнот, міжнародні консультан­ти - понад 80 фахівців із різних регіонів України взяли участь у цьому процесі. Таке широке залучення було зумовлено, зокрема, численними цільовими групами, які бу­дуть користуватися державним стандартом початкової загальної освіти.

ЦІЛЬОВІ ГРУПИ

Це, насамперед:

Тож, спробуємо коротко описати новий Державний стандарт початкової загальної освіти, щоб зрозуміти логіку його організації.

ПРИНЦИПИ ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ ПОЧАТКОВОЇ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ

Проект Державного стандарту початкової загальної освіти ґрунтується на таких принципах:

Проект Стандарту передбачає поділ на 2 цикли, які враховують особливості фізичного, психічного і розумового розвитку дітей:

I цикл	II цикл
1-2 класи	3-4 класи

Державний стандарт початкової загальної освіти передбачає організацію освітнього процесу із застосуванням діяльнісного підходу на інтегровано-предметній основі з переважанням ігрових методів у першому циклі (1-2 класи) та інтегровано-предметній основі у другому циклі (3-4 класи).

ЗМІСТ ОСВІТИ: ОСВІТНІ ГАЛУЗІ

Зміст освіти у проекті Державного стандарту початкової загальної освіти відпові­дає таким освітнім галузям:

Кожна освітня галузь супроводжується індексом, який у таблиці державних вимог зазначає обов’язкові результати навчання.

Наприклад, Мовно-літературна галузь - МОВ.

У межах кожної освітньої галузі зазначаються:

Наприклад:

У природничо-освітній галузі для 1-2 кл. ЗОР може бути таким: «Відповідаль­но дію в довкіллі, дбаю про його чистоту, доглядаю за рослинами і тваринами».

Тоді як КОР для цієї ж галузі на кі­нець 2-го кл.: «Не завдаю шкоди тваринам і рослинам під час дослідів та експериментів».

Державний стандарт початкової загальної освіти реалізується через навчальні програми предметів та курсів.

Взаємозв'язки похідних документів

Навчальна програма предмета або курсу описує:

· зміст предмета та курсу відповідно до очікуваних результатів, визначених Стандартом, викладений у логічній послідовності;

· підходи до інтегрування предмета та курсу за тижневими темами, проблемами, проектами, блоками тощо;

· навчальну діяльність та умови її виконання;

· засоби оцінювання навчальних досягнень учнів.

Навчальні програми предметів та курсів створюють учителі безпосередньо на основі Державного стандарту початкової загальної освіти або за зразком Модельної навчальної програми -

самостійно або об’єднавшись у професійні спільноти / мережі.

МОДЕЛЬНІ НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ

Модельні навчальні програми затверджує Міністерство освіти і науки України. До їх створення залучається експертна спільнота. Модельна навчальна програма містить:

· підходи до впорядкування та інтеграції змісту предметів або курсів відповідно до конкретних очікуваних результатів, визна­чених Державним стандартом початкової загальної освіти;

· види навчальної діяльності;

· засоби оцінювання навчальних досягнень учнів.

Модельні навчальні програми розміщені на сайті Нової української школи: www.nus.org.ua.

1. Модельну навчальну програму сконструйовано на основі потижневого планування освітнього процесу з окресленням теми тижня й очікуваних результатів за галузями, які вчитель / вчителька реалізовуватиме впродовж тижня. Біль­шість цих результатів має стратегічний характер, що й зумовлює їх повторюваність впродовж пер­шого циклу навчання (1-2 класи) для формування вмінь і поглиблення знань учнів.

Очікувані результати, відповідно до яких уклада­ється зміст навчальних програм, уточнюються на кожен тиждень навчання з урахуванням послідов­ності розвитку конкретних умінь та визначених тем (проблем чи проектів) тижня, на основі яких здійс­нюється інтеграція.

Відповідно до очікуваних результатів тижня та ви­значених тем учитель / учителька планує навчаль­ну діяльність.

2. Модельну навчальну програму розроблено на основі проблемно-пошукового підходу.

В рамках тижня окреслено ті проблеми / дослідниць­кі чи проблемні запитання, які стануть основою інтег­рації та стрижнем освітнього процесу.

На розсуд учителя / учительки ці проблемні запитан­ня можна розглядати впродовж одного дня або ж - у разі освітніх потреб чи посиленого інтересу дітей - впродовж двох днів.

Програма та навчально-методичні матеріали заохо­чують до того, щоб учителі через спостереження й рефлексію з’ясовували очікування, потреби учнів і моделювали інші проблемні запитання / ситуації, спи­раючись на ініціативу самих дітей.

3. Модельна навчальна програма містить завдання для педагога, які він ставить перед собою в рамках тижня, а також знання і вміння учнів (безвідносно до галузей) після розгляду проб­лемних запитань.

Навпроти кожного виду діяльності подано, які очі­кувані результати можуть досягти учні, на чому має акцентувати увагу учитель / учителька під час реалізації цих завдань.

За окресленим індексом ці результати можна легко співвідносити з конкретними очікуваними результа­тами, вміщеними у проекті Стандарту, позначати їх, щоб відстежувати системність досягнення цих ре­зультатів та правильно планувати освітній процес.

Приклад

Проблемне запитання:

«Навіщо мені ходити до школи?

Що я очікую від шкільного життя?»

№ з/п	Приклади навчальної діяльності	Очікувані результати учіння	Індекс конкретного очікуваного результату
І.	Ранкова зустріч. Знайомство. Виконання пісні про школу.	З увагою сприймає усні репліки вчителя й однокласників (вітання, знайомство, запитання, прохання) й доречно реагує на усну інформацію в діалозі.	2 МОВ 1.1-1
	«Веселий» оркестр.	Слухає музичні твори про школу, дітей/ дитинство, висловлює свої враження, вподобання.	2 МИО 3.3-1
		Співає улюблені дитячі пісні	2 МИО 1.1-1
		Створює супровід (оплесками, шумовими музичними інструментами) до пісні, що виконує.	2 МИО 1.1-3
ІІ.	Діалог / сюжетно-рольова гра на тему «Чого я хочу навчитися в школі?»	Ставить запитання до усного повідомлення й відповідає на запитання. Ділиться своїми почуттями та емоціями від прослуханого й побаченого. Пояснює важливість навчання у школі. Бере участь у сюжетно- рольовій грі. Висловлює власну думку, відповідаючи на запитання «Чого можна навчитися в школі?»	2 МОВ 1.2-1 2 МОВ 2.3-1 2 СЗО 4.1-3 2 МОВ 1.7-4 2 МОВ 1.5-1
ІІІ.	«Руховий» (математичний) диктант (для закріплення понять ліворуч, праворуч, прямо).	Встановлює відносне розміщення об’єктів на площині та в просторі (лівіше, правіше, вище, нижче тощо), використовуючи математичну мову.	2 МАО 4.1-1
IV.	Створення малюнка «Школа моєї мрії», зокрема на подвір’ї школи. Автограф під малюнком.	Малює графічними матеріалами. Відтворює графічні знаки за зразком.	2 МИО 1.1-5 2 МОВ 3.1-1
V.	Рефлексія. Відгадування загадок.	Відгадує й загадує загадки, складає власні загадки.	2 МОВ 4.2-2

Кожен вид навчальної діяльності супроводжується докладним описом та орієн­товними навчально-методичними матеріалами для вчителів, що дає можливість педагогам заощадити час на пошуки необхідних ресурсів.

Електронна версія цих матеріалів допоможе збільшувати пропоновані ілюстрації, дописувати до них власні завдання, забезпечувати необхідну кількість копій цих матеріалів для використання у класі.

Багато запропонованих видів діяльності може бути розгорнуто до денного проекту.

Більшість орієнтовних видів навчальної діяльності відображає синергетичний підхід до освітнього процесу, коли виконання завдань із різних галузей, їх взаємопроникнення та переплетення підсилюють ефекти навчання, сприяють конструюванню знань, а не їх відтворенню, що демонструє партнерський підхід до освітнього процесу, задекларований Концепцією «Нова українська школа».

Інтегрований підхід, відображений не тільки через специфічні «синергетичні» завдання, що моделюють життєві ситуації, з якими стикаються діти, а й через курс «Я досліджую світ».

БАЗОВИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

Базовий навчальний план є складовою частиною Державного стандарту початкової загальної освіти, що визначає:

· структуру початкової освіти й перелік освітніх галузей;

· погодинне співвідношення між освітніми галузями;

· загальнорічну кількість годин;

· гранично допустиме навантаження учнів.

Базовий навчальний план має інваріантний і варіативний складники. Інваріантний складник змісту формується як обов’язковий для всіх загальноосвітніх навчаль­них закладів незалежно від їх підпорядкування і форми власності. Зміст інваріант­ного складника подано через освітні галузі, сукупність яких необхідна і достатня для загальноосвітньої підготовки учнів початкової школи.

ТИПОВИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

На основі Базового навчального плану Міністерство освіти і науки України затверджує Типовий навчальний план.

Типовий навчальний план розподіляє навчальний час між навчальними предме­тами, курсами згідно із співвідношенням між освітніми галузями, яке визначене Базовим навчальним планом.

У Типовому навчальному плані відображається інтеграція різних освітніх галузей. У процесі інтеграції додається кількість навчальних годин, передбачених на кожну освітню галузь.

РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

Робочий навчальний план закладу освіти розробляється навчальним закладом на основі Типового навчального плану, затвердженого Міністерством освіти і нау­ки України. У робочому навчальному плані конкретизується варіативний складник Базового навчального плану.

Зокрема, варіативний складник передбачає години, які можна використати додатково на вивчення предметів / освітніх галузей інваріантного складника, індивідуальні консультації та групові заняття з учнями.

Варіативність змісту початкової освіти реалізується і через запровадження в на­вчальних програмах 20% резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їхніх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ

Календарне планування здійснюється вчителями на підставі навчальних програм у довільній формі. Воно визначає послідовність та тривалість окремих елементів навчальної діяльності (ігор, занять, уроків тощо). Співвідношення часток освітніх галузей, що реалізуються через інтегровані курси або окремі предмети може від­різнятися за тижнями. Баланс навчального часу між галузями періодично унормо­вує учитель / учителька, який / яка також самостійно щотижня приймає рішення про розподіл 20-відсоткового резерву часу.

Пояснення для вчителів із використання проекту Державного стандарту початкової загальної освіти

Учительство може використовувати новий Стандарт початкової освіти для ство­рення навчальних програм предметів або курсів.

Навчальні програми предметів або курсів розробляють учителі з урахуванням мети і загальних цілей у рамках кожної з дев’яти освітніх галузей.

Обов’язкові елементи навчальної програми предмета або курсу

Корисні ресурси:

Національна електронна платформа

Міністерство освіти і науки України створює і підтримує електронну платформу, яка допомагає учителям конструювати навчальні програми предметів або курсів і містить:

· методичні рекомендації з конструювання навчальних програм предме­тів та курсів;

· навчальні курси згідно з конкретними очікуваними результатами за освітніми галузями;

· засоби оцінювання навчальних досягнень учнів.

Електронна платформа «Нова українська школа», www.nus.inf.ua

Електронна платформа «Нова українська школа», www.nus.org.ua

Бібліотека реформатора.