Головна » Файли » Нова українська школа (НУШ) » Методичні поради до НУШ

РОЛЬ УЧИТЕЛЯ У ФОРМУВАННІ ПСИХОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНОГО СЕРЕДОВИЩА
25.07.2019, 15:20

РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА: СЕРЕДОВИЩЕ, ЩО НАЛЕЖИТЬ ДІТЯМ

РОЛЬ УЧИТЕЛЯ У ФОРМУВАННІ ПСИХОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНОГО СЕРЕДОВИЩА

Щасливими можна назвати тих учителів, які дійшли зі своїм класом до того етапу, коли вони можуть сказати: «Незалежно від моєї присутності, клас працює. Група досягла самостійності».

Марія Монтессорі

Плануючи організацію освітнього середовища в початкових класах, не лише важливо, а й необхідно брати до уваги теорію розвитку дитини, опи­сану в працях багатьох відомих вітчизняних і зарубіжних авторів (Е. Ерік- сон, Л. Виготський, Ж. Піаже та ін.)

Мета цього розділу - описати особливості організації та управління класом, що відповідають розвивальним потребам дитини в соціокультурному контек­сті, а саме: розвитку таких якостей, як працьовитість, ініціативність, автоном­ність, довіра, вміння вчитися, участь у виробленні спільних правил, розвиток і підтримка дружніх стосунків, співпраця, повага до однолітків і вчителів, від­повідальність та успішність.

Освітнє середовище у початкових класах має бути без­печним місцем, де діти відчуватимуть себе захищеними та в безпеці, де відбувається більшість навчальних видів діяльності.

Окрім цього, освітнє середовище має відображати філосо­фію концепції Нової української школи та освітню програму.

З першого погляду на середовище в класі ми можемо зро­бити висновок кому воно належить - вчителям і їхньому ба­ченню щодо освіти чи дітям і їхнім батькам, їхньому баченню освіти.

Можна стверджувати, що середовище в класі, де не видно дитячих робіт, робіт їхніх сімей, членів місцевої громади, не належить дітям. Таке середовище створюється лише вчите­лем для того, щоб викладати навчальну програму без вра­хування таких чинників, як інтереси і потреби дітей, їхні по­передні знання та досвід. Лише вчитель здійснює контроль щодо того, як, де, і якими навчальними матеріалами будуть користуватися діти. У такому класі немає місця для твор­чості, досліджень, розвитку позитивної самооцінки дітей.

Усі діти заслуговують навчатися у такому середовищі, де забезпечуються їхні потреби - базові потреби, потреби у навчанні, додаткові потреби (для дітей з особливими освіт­німи потребами). У такому освітньому середовищі є баланс між навчальними видами діяльності, ініційованими вчите­лем, та видами діяльності, ініційованими самими дітьми. Таке середовище забезпечує можливості дітям робити власний вибір, можливості для розвитку нових та удоско­налення наявних практичних навичок, отримання нових знань, розвитку свого позитивного ставлення до інших.

Дуже важливо, щоб вчителі повною мірою розуміли свою роль як моделі бажаної поведінки та ставлення до людей з повагою, добротою й відповідальністю.

Учитель має бути моделлю бажаної поведінки і ставлення.

Учителі початкових класів мають усвідомлювати основні риси відповідаль­ності, яку вони несуть за своїх учнів, що передбачає такі обов’язки:

· Поважати кожну дитину

· Вірити в успішність кожної дитини

· Бути чесними і визнавати власні помилки

· Вміти слухати й дотримуватися конфіденційності

· Бути послідовними й справедливими

· Мати високі очікування щодо кожного учня, у тому числі учнів з особливими освітніми потребами

· Цінувати особисті зусилля дітей

· Організовувати стимулююче навчальне середовище

· Постійно поновлювати свої знання про дитячий розвиток

Учителі мають пам’ятати, що те, як вони навчають, є таким же важливим, як і те, чому вони навчають.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВА ВИБОРУ

Забезпечення можливості дітям здійснювати вибір у класі і, відповідно, приймати самостійні рішення, усвідомлюючи при цьому їх наслідки.

Шкільні успхи зростають, коли дитина певною мірою контролює своє навчання.

Отже, освітнє середовище створюється для заохочення самовизначення дітей у класі та розвитку їхніх спромож­ностей, оскільки відомо, що люди, які контролюють те, що відбувається з ними, краще адаптовані до життя.

Одним із важливих чинників для розвитку самовизна­чення і самоактуалізації дітей є забезпечення можливо­сті здійснювати вибір у класі і, відповідно, приймати са­мостійні рішення, усвідомлюючи при цьому їх наслідки. Такі можливості для вибору вчителі можуть легко знайти впродовж навчального дня - це і вибір навчальних мате­ріалів, підходу до вирішення проблеми, місця за столом, де вони хочуть працювати та ін.

Ми, дорослі, знаємо, коли у нас є вибір змісту й підходів до поставлених проблем, ми виявляємо більше бажання і готовність працювати з ними.

Те саме стосується і дітей. їхні бажання і шкільні успіхи зростають, коли дитина певною мірою контролює своє навчання. Сучасні дослідження у сфері мозку, поведінкових ситуацій та індивідуальні свідчення підтверджують, що особистий вклад у поставлене завдання є гарною спо­нукою і дає позитивні результати.

Отже, коли вчителі розширюють сферу питань, до вирі­шення яких вони залучають учнів, вони тим самим покра­щують якість навчання.

Ось декілька прикладів із дослідження, проведеного американським дос­лідником Алфі Кон:

· Коли першокласникам надали можливість вибирати певні аспекти їхньо­го навчання, наприклад, навчальні завдання, ті виконували більшу кіль­кість завдань за коротший час.

· Коли першокласникам дали можливість вибирати матеріали для виго­товлення творчої роботи (колаж), їхні роботи були більш творчими по­рівняно з роботами дітей, які використовували ті самі матеріали, але при цьому вони їх не вибирали.

· Коли першокласники рік займалися без підручників та стандартних оці­нок, а основна увага приділялася інтелектуальній самостійності, яку діти мали можливість проявити, працюючи в малих групах над вирішенням певних проблемних завдань, можливість вільно пересуватися класом для пошуку необхідних навчальних матеріалів, у дітей розвивалися складніші навички формування причинно-наслідкових зв'язків.

Підсумовуючи сказане, хочеться процитувати цього дослідника, який чітко й промовисто говорить про справжні цінності, закладені у наданні людям можливості вибору та контролю.

«Дозволяти людям приймати рішення стосовно себе - природні­ше, ніж контролювати їх. Це більше відповідає основним цінностям, що більшість з нас декларативно підтримує. Крім навичок, які будуть корисними для учнів у майбутньому, вони повинні мати змогу мати можливість вибору вже сьогодні. Зрештою, діти - це лише дорослі у становленні. Вони є людьми, чиї нагальні потреби, права і досвід вимагають серйозного ставлення. Скажімо так: учнів потрібно не лише навчати жити у демократії, вони повинні мати цю можливість вже сьогодні».

(Алфі Кон)

ФОРМУВАННЯ СПІЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ

Педагогіка партнерства, в основі якого цінності, зазначені в Концепції Нової української школи.

Важливим складником системи формування нового змі­сту освіти є чітке бачення результатів педагогічного парт­нерства «учень - вчитель», в основі якого відповідні цін­ності, зазначені в Концепції Нової української школи, що, в свою чергу, рекомендовані Європейським парламентом та Радою Європи, і містять 24 риси і чесноти, що їх визна­ли пріоритетними понад 50 країн світу.

Це: креативність, цікавість, критичне мислення, любов до навчання, мудрість, відвага, наполегливість, чесність, енергійність, любов, доброта, соціальний і емоційний ін­телект, співпраця, справедливість, лідерство, вміння про­бачати, скромність, розсудливість, самоконтроль, поціно­вування краси, вдячність, оптимізм, гумор і віра (концепція Нової української школи).

Діти приходять із сімей, де також є певні цінності, тому важливо їх обговорювати з усіма дітьми класу і визначати спільні цінності, які будуть лежати в основі дій як дітей, так і дорослих - вчителів і батьків.

Як тільки ці цінності будуть обговорені та прийняті усіма дітьми як дороговкази їхньої поведінки у школі та вдома, їх (цінності) варто написати на великому аркуші паперу і вивісити так, щоб їх було легко бачити.

Нижче пропонуємо практичне завдання для визначення спільних цінностей класу.

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ 1. ОБГОВОРЕННЯ ЦІННОСТЕЙ

· Під час групового заняття, коли весь клас зібрався у місці прове­дення ранкових зустрічей, попросіть дітей розповісти про ситуації, в яких вони почували себе дуже добре і в яких - погано.

· Задайте запитання, які допоможуть виявити ті цінності, які були при­сутні або відсутні у зазначених ситуаціях.

· Обговоріть ці цінності з дітьми - дайте їм можливість виразити свої позитивні і негативні почуття.

· Запитайте дітей, що, на їхню думку, означає бути чесним, добрим, відповідальним, аби зрозуміти, як діти ставляться до різних ціннос­тей, виходячи з власного досвіду. Наприклад, візьмемо для розгля­ду таку цінність, як «повага». Запитайте дітей, чи повинні дорослі їх поважати? Як дізнатися, чи тебе поважають? Чи поважають діти в класі один одного? Звідки вони про це знають?

· Запитайте дітей, що означає захищати когось словами, а не кулаками.

· Чи можуть вони пригадати такий випадок зі школи? Запитайте дітей про випадки, коли їх ображали, або коли вони запобігали образі.

· Записуйте на папері думки, які виникають під час обговорення.

· Моделюйте навички активного слухання і використовуйте цей час, аби підкреслити, що кожен у класі може говорити по черзі і ви хо­чете почути всі їхні думки. Таким чином, діти демонструють повагу один до одного, а ви - до дітей.

Більше інформації про формування цінностей можна знайти у навчально-практичному посібнику «Індекс ін­клюзії» (Тоні Бут), матеріали якого були апробовані в Україні та рекомендовані до використання Міністер­ством освіти і науки України у 2011 році.

http://www.ussf.kiev.ua/ieeditions/264/

РАНКОВІ ЗУСТРІЧІ

Створення спільноти в класі

Практика ранкових зустрічей є однією з успіш­них практик, що допомагає вчителю у ство­ренні спільноти в класі, що зазвичай потребує часу, уваги й терпіння.

Ранкова зустріч сприяє створенню взаємин між дітьми і дорослими у класі, які формують відчуття спільноти в кожного з її членів. Створення спільноти у класі стає ефективнішим, коли вчитель виконує роль фасилітатора (людини, яка допомагає зробити так, щоби все відбувалося належним чином, але не намагається жорстко контролювати цей процес). У такому випадку ранко­ва зустріч стає інтерактивною і невимушеною. Коли значна частка відпові­дальності за проведення ранкової зустрічі перекладається на дітей, вчитель може використовувати свій час для заохочення спілкування дітей, надання їм допомоги тощо.

Під час проведення практики ранкової зустрічі відбувається розвиток важливих навичок дітей, серед яких - навички спілкування, академічні і соціальні навички. Крім цього, практика ранкових зустрічей сприяє створенню у класі позитивного настрою та позитивній поведінці.

Ранкова зустріч з дітьми дає педагогам можливість навчити дітей взаємній повазі та позитивному ставленню один до одного, сприяти формуванню цілісного колективу.

Розвиток навичок спілкування

Уміння розмовляти й слухати є найважливішими якостями, необхідними для демократичної куль­тури. Ранкова зустріч дає дітям змогу брати участь у групових обговореннях, а вчителям - моделювати й активно розвивати в дітей уміння і навички ефективного спілкування, а саме:

· Висловлювати свої думки так, щоб вони були зрозумілими іншим.

· Уважно слухати, коли говорять інші.

· Вирішувати проблеми за допомогою слів.

· Ділитися своїми думками та ідеями з іншими.

Ці навички мають вкрай важливе значення для успішного життя в колективі, спільного навчання й розв’язання конфліктних ситуацій, а практика ранко­вих зустрічей - ідеальна можливість для їх розвитку.

Розвиток соціальних навичок

Окрім сприяння розвитку навичок спілкування, практика ранкових зустрічей також сприяє розвитку соціальних навичок, а саме: розвитку емпатії, толерантному ставленню один до одно­го, розумінню точки зору інших дітей тощо.

Результати численних досліджень свідчать, що діти, які навчались у класах, де використовувалась практика ранкових зустрічей, демонстрували вищий рівень відчуття спільноти і ширший діапазон позитивних проявів таких якостей:

· Краще ставлення до школи й навчання.

· Більша довіра та повага до вчителя.

· Вищий рівень мотивації до навчання.

· Глибше відчуття власної гідності.

· Відповідні соціальні стосунки та поведінка.

· Збільшення турботи про інших.

· Більша відданість демократичним цінностям.

· Кращі навички вирішення конфліктів.

Розвиток академічних навичок

Результати сучасних досліджень свідчать, що розвиток соціальних навичок призводить до підвищення академічних досягнень, забезпе­чує якісне навчання і викладання, сприяє роз­витку таких умінь:

· Розширення словникового запасу.

· Уміння досліджувати, аналізувати й оцінювати навчальний матеріал.

· Уміння відповідати на запитання.

· Уміння використовувати нову інформацію.

Створення у класі позитивного настрою

Повсякденні вправи, що проводяться під час у класі ранкової зустрічі, допомагають дітям навчитися співпрацювати з однолітками, поважати їх як особистостей. Позитивний настрій створюється за допомогою:

· Атмосфери довіри.

· Відчуття приналежності до спільноти.

· Участі у прийнятті рішень.

· Вільного від критики ставлення вчителя.

· Справедливості й неупередженого ставлення.

Розвиток демократичних цінностей

Ранкові зустрічі дають можливість дітям зна­йомитися з демократичними цінностями в до­ступній їм формі:

· Інклюзія: вчитель і діти сприймають внесок кожної дитини з одна­ковою доброзичливістю і повагою незалежно від здібностей, соці­ального походження чи статі.

· Активна участь: ранкова зустріч передбачає участь усіх дітей. Діти вітаються один з одним, обмінюються інформацією, ставлять запитання, коментують, долучаються до групової роботи.

· Критичне мислення: діти навчаються ставити запитання, під­давати сумніву й оцінювати ідеї, які можуть відрізнятися від їхніх власних або бути подібними.

· Толерантність і прийняття. Оскільки не кожна дитина повинна погоджуватися з ідеями інших, ці питання розглядаються в процесі вільної дискусії. Протилежні ідеї вислуховуються й обговорюють­ся, оскільки існує взаємна довіра серед дітей.

· Самостійне мислення: дітей заохочують до обміну своїм досві­дом та ідеями.

· Відкритість: висловлюється й обговорюється низка ідей. У що­денних новинах повідомляється доступна для всіх інформація.

· Власна та соціальна відповідальність: діти встановлюють пра­вила власної поведінки та поведінки групи. Під час ранкової зу­стрічі й упродовж усього дня вони уважно слухають, з повагою відповідають, практикують доброзичливість.

Більше інформації про ранкові зустрічі можна знайти у Додатку Д.

Фото матеріалів можна знайти за посиланням: http://www.ussf.kiev.ua/comprehensive child program/

ФІЗИЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

Забезпечення дослідницької діяльності дітей, формування самостійності, організація роботи дітей в парах, у малих групах, а також індивідуально.

Ефективна індивідуалізація навчального процесу може бути досягнута через організацію навчальних центрів / осередків, які відображають навчальні потреби й інтере­си дітей.

Організація навчальних центрів здійснюється для забез­печення дослідницької діяльності дітей, для формування самостійності, для організації роботи дітей в парах, у ма­лих групах, а також індивідуально. У навчальних центрах можна проводити різні види навчальної діяльності, тому вони мають містити різні навчальні матеріали.

Навчальні центри / осередки

Ми очікуємо, що більшість дітей, які прийшли у перші класи Нової української школи, відвіду­вали дошкільні навчальні заклади і звикли до роботи у центрах діяльності - мистецькому центрі, центрі гри з кубиками, центрі гри з піс­ком і водою тощо.

Звісно, що у початковій школі більше ува­ги приділяється власне навчально-дослід­ницькій діяльності - розвитку базових на­вичок з читання, математики та ін., утім, логічним і доцільним є продовження органі­зації навчальних матеріалів у так званих на­вчальних центрах (навчальних осередках).

Відмінним в організації навчальних центрів у першому класі буде необов’язковість їх­нього фізичного розмежування, а, радше, організація навчальних матеріалів, які, як і в дитячому садку, мають бути певним чи­ном організовані, позначені і саме голов­не - доступними для дітей.

Важливими навчальними центрами для першого класу є такі: центр читання і письма, центр природознавства, математичний і мистецький центри.

Навчальні матеріали та їх організація

Проект Нова українська школа пропонує певні необхідні навчальні матеріали для кожного кла­су. Крім того, деякі навчальні матеріали можна поступово впроваджувати в практику роботи класу впродовж навчального року, що пов’яза­но з вивченням нових тем.

У цій частині ми коротко зосередимося на організації середовища класу та навчальних матеріалах.

Навчальні центри можуть містити такі необхідні матеріали:

ЦЕНТР / ОСЕРЕДОК ЧИТАННЯ І ПИСЬМА

· Книги

· Карти, глобус

· Плакати

· Вірші, написані на великих аркушах паперу

· Письмове приладдя (олівці, маркери, фломастери)

· Папір

· Клей або скоч (липка стрічка)

· Діркопробивач, мотузки

· Комп’ютер і навушники - для забезпечення можливості слухати і дивитися історії усім ра­зом або окремим дітям

ЦЕНТР / ОСЕРЕДОК ПРИРОДОЗНАВСТВА

· Камінці, мушлі, інші природні матеріали

· Магніти

· Збільшувальне скло

· Терези

· Довідкова література й журнали з природознавства

· Кімнатні рослини

МИСТЕЦЬКИЙ ЦЕНТР (ЦЕНТР / ОСЕРЕДОК МАЛЮВАННЯ)

· Фарби й пензлі

· Глина (пластилін)

· Старі журнали

· Папір

· Приладдя для письма й малювання

· Мольберт

МАТЕМАТИЧНИЙ ЦЕНТР (ЦЕНТР / ОСЕРЕДОК МАТЕМАТИКИ)

· Матеріали для лічби (пластикові іграшки, кубики різних розмірів, фабричні або саморобні пред­мети для лічби)

· Пазли

· Доміно

· Лінійки, терези, інші засоби для вимірювання

· Ігри

На початку навчального року важливо позна­йомити дітей з кожним навчальним центром. Для цього зберіть дітей біля навчального цен­тру і покажіть їм, як використовуються різні матеріали. Під час знайомства записуйте дитя­чі коментарі щодо використання матеріалів на фліп-чарті, який прикріпіть біля назви навчаль­ного центру.

Коли діти будуть добре орієнтуватися у розміщенні відповідних навчальних ма­теріалів, учитель може додавати поступово нові навчальні матеріали до наявних навчальних центрів. Додаткові навчальні матеріали можуть бути такими:

ЦЕНТР / ОСЕРЕДОК ЧИТАННЯ І ПИСЬМА

· Матеріали для вивчення конкретної теми (на­приклад, якщо діти вивчають тему «Схованки», можна зробити книжки у формі будинків, пе­чер, або інших «схованок», які діти можуть ви­користовувати для написання власних історій.)

· Книжки, диски

· Лінійки та указки для вказування на слова у книжках і таблицях

· Великі подушки (розглядати книжки індиві­дуально)

· Готові або саморобні ігри для читання

· Додаткове письмове приладдя для письма (крейда, фарби, пензлі, ручки тощо)

· Степлери

· Словники, картки зі словами

ЦЕНТР / ОСЕРЕДОК ПРИРОДОЗНАВСТВА

· Матеріали для вивчення конкретної теми (на­приклад, якщо діти вивчають тему «Африкан­ські савани», можна додати картинки із зобра­женням тварин, які мешкають у саванах, книжки про савани тощо)

· Акваріум з рибками. Діти можуть спостерігати за ними, годувати їх

· Мікроскоп

МИСТЕЦЬКИЙ ЦЕНТР (ЦЕНТР / ОСЕРЕДОК МАЛЮВАННЯ)

· Матеріали для вивчення конкретної теми (на­приклад, якщо діти вивчають тему «Світові оке­ани», додайте журнали з ілюстраціями океанів, пісок, мушлі, сіль та інші предмети, які можна знайти на березі океану - з них діти залюбки ро­битимуть різні мистецькі роботи

· Губки, пензлі та пляшечки-бризкалки для ма­лювання

· Репродукції відомих картин

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ 2. ОЦІНКА НАВЧАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА

Пропонуємо Форму самооцінки навчального середовища «Що є на ваших стінах», яка допоможе вам перевірити, наскільки ефективно і змістовно ви використовуєте стіни класної кімнати. Гадаємо, ви будете здивовані.

Додаток Б.

Більше фото матеріалів можна знайти за посиланням: http://www.ussf.kiev.ua/comprehensive child program/

РОЗВИТОК ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Дітей необхідно вчити правилам поводження з предметами та навчальними матеріа­лами, які знаходяться у класі. Плануючи освітнє середовище, важливо, аби вчитель показав дітям способи використання тих чи інших матеріалів. Необхідно пам’ятати, що діти можуть не знати усі матеріали, які знаходяться у класі.

Учитель має представити усі предмети - олівці, фломастери, фарби, книжки тощо - поступово та методично, після чого обговорити місце зберігання цих речей. Напри­клад, після того, як вчитель показав клей і його використання, діти можуть обговори­ти, де краще його зберігати - в центрі читанні і письма чи у мистецькому центрі.

Обидві думки є доречними, але діти мають спільно прийняти рішення щодо місця зберігання. Така участь у дискусії створює можливості для учнів вчитися висловлювати свою думку та обґрунтовувати її, слухати думки інших дітей, приймати спільні рішення.

Для кращої орієнтації у розміщенні навчальних матеріалів, для кожних них потрібно мати зображення ( малюнок чи фотографію) з назвою предмета. Варто прикріпити це зображення як на полицю, так і на коробку, де вони зберігаються (наприклад коробка з ножицями, фломастерами тощо). Навіть, якщо діти ще не вміють читати, вони будуть асоціювати відповідні зображення із словами і, таким чином, це приятиме техніці навчання читання цілими словами.

ВСТАНОВЛЕННЯ ПРАВИЛ

Правила розробляються самими дітьми спільно з вчителем.

Правила, як закони, створені для убезпечення людей, для захисту їх індивідуальних прав і свобод, слугують дороговказами щодо відповідної поведінки.

Правила радше регулюють потрібну поведінку, ніж забороняють певні дії.

Важливо враховувати правила, які пропонуються самими дітьми.

Однією з відмінностей традиційного і сучасного кла­сів є, зокрема, процес вироблення спільних правил - у традиційному класі ці правила розроблялися вчите­лем і пояснювалися дітям, у сучасному класі правила розробляються самими дітьми спільно з вчителем.

Аби залучити дітей до цього процесу, вчитель збирає дітей у місці для проведення ранкових зустрічей і роз­починає дискусію про призначення правил.

Важливо, щоб діти почали розуміти, що правила, як закони, створені для убезпечення людей, для захисту їх індивідуальних прав і свобод, слугуючи дороговка­зами щодо відповідної поведінки.

Дітям слід знати, що правила радше регулюють по­трібну поведінку, ніж забороняють певні дії. Під час обговорення вчитель може навести приклади пози­тивних коротких правил, як наприклад «Класти речі на свої місця», «Вирішувати проблеми за допомогою слів», «Слухати, коли говорять інші» тощо.

Також важливо враховувати правила, які пропону­ються самими дітьми. Варто нагадати дітям, що слід вибрати кілька конкретних, а не велику кількість дуже деталізованих правил.

Узгоджені правила записуються вчителем на великому аркуші паперу і вивішуються на стіні, де їх легко можна побачити.

Після того, як правила класу узгоджені та записані, вчитель має звертати увагу на виконання цих правил дітьми, аби заохотити інших дітей моделювати свою по­ведінку відповідним чином.

Важливо!!!

Наприклад, якщо клас погодив правило «Слухати, коли говорять інші», і якась дитина уважно слухає іншу, вчителька може сказати: «Петрику, я помітила, що ти насправді уважно слухав Соломію, коли вона говорила. Коли ти сказав: «Соломіє, мені сподобалися слова, якими ти описувала свій будинок», ти дав їй зрозуміти, що насправді слухав її. Якщо клас погодив правило «Класти речі на свої місця», а вчитель помітив, що якийсь учень ретельно прибирає речі після себе, він може сказати: «Андрійко, я помітила, що ти прибрав свої кольорові олівці, а потім

допоміг Марійці».

Коли діти порушують правила, вчителю слід нагадати їм, що вони разом приймали їх і заохотити виправити свою поведінку. Наприклад, якщо клас прийняв правило «Слухати, коли говорять інші», а двоє дітей розмовляють, коли говорить учитель, він може сказати: «Зараз моя черга говорити, а ваша - слухати». Якщо діти продовжують розмовляти, вчитель може попросити їх вийти з класу, говорячи це твердо, але не різко: «Ви зможете повернутися до класу, коли будете готові слухати».

Дітям важливо знати, що дорослі допоможуть їм навчитися керувати своєю поведінкою, але для цього їм потрібна підтримка, заохочення, нагадування та спонукання, аби краще поводитися.

Більше фото матеріалів можна знайти за посиланням: http://www.ussf.kiev.ua/comprehensive child program/

УЧАСТЬ ДІТЕЙ В ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Участь дітей в організації середовища класу допомагає сформувати у них по­чуття відповідальності і того, що класна кімната належить саме їм. Іншими словами, діти беруть участь в організації своєї навчальної домівки.

Для вчителя важливо заохочувати дітей брати участь у прийнятті рішень щодо того, де розмістити навчальні матеріали, як оформити клас, визначення від­повідальних за ту чи іншу роботу.

Діти можуть допомагати розвішувати таблички з назвами навчальних центрів чи навчальних матеріалів, складати розклад робіт, робити календарі днів на­роджень тощо.

СВЯТКУВАННЯ РОЗМАЇТТЯ ТА СОЦІАЛЬНА ІНКЛЮЗІЯ

Навчальні матеріали у класі мають відображати багатоманітність сімей, чиї діти навчаються у ньому, і певною мірою багатоманітність, яка існує у світі. Навчальні матеріали мають містити зображення людей з різними можливос­тями, які, тим не менш, показуються в активних ролях. Зображення, на яких люди похилого віку займаються цікавими заняттями, зображення чоловіків і жінок, які займаються нетрадиційними заняттями (наприклад, жінка-пожежниця, чоловік - вихователь дитячого садка та ін.), позитивні зображення лю­дей з інвалідністю, людей різного походження тощо.

Матеріали, які допоможуть дітям сприйняти багатоманітність можуть бути різними - фотографії, мистецькі роботи, постери, книги, оголошення тощо.

Діти з особливими освітніми потребами

Сучасна школа базується на демократичних цінностях та повазі до основних прав людини і створює умови для максимально значущої уча­сті в освітньому процесі для дітей з особливими освітніми потребами.

Проте, інколи ретельно сплановане освітнє середо­вище не відповідає усім потребами дітей означеної категорії.

Відповідно, виникає потреба у здійснені певних адап­тацій:

· розширення проходу між меблями для вільно­го пересування дитини в інвалідному візку;

· забезпечення матеріалів, надрукованих шрифтом Брай­ля для незрячої дитини;

· зображення основних знаків жестової мови та уведен­ня їх в навчальну програму для нечуючих дітей та інші.

Хоча діти з особливими освітніми потребами корис­туються тими ж меблями і навчальними матеріалами, що й інші діти, інколи вони можуть потребувати більш спеціалізованого обладнання.

Тому для вчителя важливо знати про додаткові по­треби таких дітей, щоб здійснити необхідні зміни у на­вчальному середовищі ще до того, як дитина прийде у клас. Корисним ресурсом у цьому є батьки дитини з особливими потребами та інші фахівці.

Плануючи можливі зміни, вчитель має спиратися на сильні сторони і потреби таких дітей.

Наприклад, дитина з проблемами зору потребує середовища, яке є фізично передбачуваним і безпечним: речі постійно знаходяться на своїх місцях, двері не залишаються відкритими. Така постійність в організації середовища є також важливою і для дитини з емоційними розладами. Наприклад, доцільним видається у такому випадку організувати місце для проведення ранкових зустрічей якнайближче до місця, де любить «гніздитися» така дитина.

Для гіперактивних дітей відкриті, довгі коридори чи інші місця є певним запрошенням до бігу, тому, важливо уникати цього.

ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ 3

Нижче пропонуємо запитання для самооцінки педагогів щодо організації ос­вітнього середовища, розробленого Міжнародною асоціацією «Крок за кро­ком» (www.issa.nl) в рамках розробки принципів якості діяльності вчителя по­чаткових класів.

Принцип: Навчальне середовище: педагоги сприяють створенню взаємної поваги в класі; організовують навчальне середовище таким чином, щоб діти не боялися ризикувати у процесі навчання, практикували демократичні цінності та працювали, як у співробітництві з іншими дітьми, так і самостійно.

ПОКАЗНИК ЯКОСТІ

ЗАПИТАННЯ: ЧИ ЧАСТО Я:

1. Педагоги розуміють вплив фізичного середовища на розвиток дітей

• Організовую навчальні центри, які дають змогу ді­тям вільно переміщуватися у класі, спонукають їх робити вибір та активно вчитися?

• Забезпечую дітям індивідуальні місця для збері­гання їхніх особистих речей?

• Використовую навчальні матеріали, які відповіда­ють рівню розвитку дітей, у тому числі матеріали, розроблені вчителем?

• Заохочую ігри, експерименти, дослідження з вико­ристанням багатоцільових матеріалів, які передба­чають можливість творчих рішень?

• Розміщую роботи дітей у класі на рівні їхніх очей, щоб їх могли бачити усі?

• Використовую навчальні матеріали, що спонука­ють дітей самостійно шукати інформацію (словни­ки, енциклопедії тощо)?

• Поповнюю педагогічні ресурси, використовуючи ресурси місцевої громади (бібліотеку, громадські організації тощо)?

• Заохочую дітей робити оголошення, ініціювати за­ходи, брати на себе обов’язки у класі?

Що ще я роблю?_____________________________________________

2. Педагоги спонукають дітей розвивати демократичні цінності, забезпечують можливості застосовувати їх на практиці, а також самі моделюють це

• Є прикладом толерантного ставлення та позитив­них способів спілкування, зокрема при вирішенні проблем і конфліктів?

• Залучаю дітей до розроблення чітких і зрозумілих вимог щодо поведінки та участі у заняттях за допо­могою визначення правил класу?

• Виявляю повагу до думок і суджень кожної дитини?

• Заохочую і є прикладом позитивної взаємодії?

• Визнаю за дітьми право вибору та створюю мож­ливості для його реалізації?

• Чітко формулюю очікування, ідеї, цілі?

• Використовую ситуації у навчальному закладі чи у громаді для того, щоб допомогти дітям виявляти випадки дискримінації, упередження та стереоти­пів; обговорюю з дітьми етичні аспекти нерівності?

• Створюю можливості для прийняття спільних рі­шень і створення спільних правил (наприклад, де­бати, переговори тощо)?

• Створюю можливості (наприклад, під час ранкової зустрічі) для того, щоб діти на практиці могли ре­алізувати прийняття компромісних рішень і досяг­нення згоди?

Що ще я роблю?___________________________

3. Педагоги сприяють кооперативному навчанню, демонструючи власним прикладом поведінку під час спільної роботи

• При об’єднанні дітей у групи, оцінці навчальних до­сягнень, старань і успіхів, керуюся засадами спра­ведливості і неупередженості?

• Розставляю меблі таким чином, щоб діти могли працювати індивідуально, у малих і великих групах?

• Створюю ситуації, в яких діти співпрацюють один із одним, виконують роботу по черзі, допомага­ють один одному для досягнення позитивних ре­зультатів?

• Чітко формулюю очікування щодо участі та пове­дінки дітей під час спільної роботи?

Що ще я роблю?___________________________

Категорія: Методичні поради до НУШ | Додав: uthitel
Переглядів: 1066 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0
Имя *:
Email *:
Код *: