Позакласний захід до річниці народження Степана Бандери - Виховні заходи - Виховна робота - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Виховна робота » Виховні заходи

Позакласний захід до річниці народження Степана Бандери
Позакласний захід до річниці народження Степана Бандери
Мета: познайомити учнів із життям С. Бандери, підвести школярів до усвідомлення його місця і ролі в історії України; формувати почуття національної гідності, пропагувати дух лицарства, самоповаги, прагнення самореалізації у добрих справах.
Обладнання: святково прибраний кабінет з використанням національної символіки та атрибутики, портрет С. Бандери, світлини родини Бандерів, виставка історичної літератури, присвячена діяльності ОУН УПА.
Хід заходу
І. Організаційна частина
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів
Учитель (на фоні музики)
Я напишу твоє ім’я високе
любов’ю й болем у серцях людських
Прости... Народе... Боже... Україно
(Де ж те прощення –
в бур’янах могил?)
Поклич — прийду, лелекою прилину,
О Господи, то дай же нових сил...
І в павутинні перехресних барв
Я палко мрію до самого рання,
Щоб Бог послав мені найбільший дар:
Гарячу смерть — не зимне умирання.
Через роки і десятиліття, через морок і тьму, через забуття і страждання повертається до нас наша історія — історія слави і поразок, звершень і падінь, історія волелюбного духу незламного українського народу. Маю велику надію, що сьогодні нам вдасться віднайти частину минулого і запалити у кожного в душі свічу історії рідного краю. Бо народна мудрість говорить: «Краще запалити свічку, ніж ганьбити пітьму». І якщо ці свічки палахкотять у кожного з нас у серці, то Україна дійсно стане вільною і незалежною, в Україні запалає вогонь відродження. (Запалює свічку.) Сьогодні і назавжди молоде серце повинно берегти пам’ять про всіх, хто відстояв державу у тій смертельній війні...
(Оголошення теми і мети заходу).
Важко назвати другу таку особистість, чиє ім’я викликало б настільки неоднозначну реакцію в межах однієї країни. Думки про С. Бандеру у рідній його Україні, за яку так боровся, розділилися: для одних він — патріот і полум’яний борець за незалежність України, інші приписують йому співробітництво з гітлерівськими окупантами та співучасть у нацистських злочинах.
Сьогодні ми з вами розглянемо приклад життя і боротьби С. Бандери, поділимося роздумами про важливість, суть і коріння національної свідомості, зупинимося на осмисленні проблеми самоповаги, прагнення до самореалізації у добрих справах.
Тому я хотіла б почути, чого ви чекаєте від сьогоднішнього уроку? Напишіть ваші очікування на аркушах паперу і приклейте на плакат, який є на дошці. А чи справдяться вони, ми побачимо в кінці уроку. (Учні записують на аркушах очікування і приклеюють їх на плакат).
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Ведучий
Всіх не розстріляти!
Але за що? Не можу зрозуміть.
За те, що Україну звали мати,
Що не цуралися її рясних суцвіть?
Любили слово рідне до загину,
Не йшли в мовчальники, юрбу глухоніму,
І боронили рідну Україну,
Немов Мадонну — матінку саму.
Ведуча
Як страшно оре історичний плуг!
Які скарби були-були — і зникли!
В епоху гласності
Усі до цього ніби звикли.
Метод «Мікрофон»
Учитель. Що вам відомо про дану людину? (Учитель демонструє портрет С. Бандери)
Учитель (на фоні музики «Чуєш, брате мій») І знову сумна осінь... 20 жовтня 1959 рік... Далека Україна... Шелест пожовклого листя, 
а в небі чути тужливий спів журавлів, що відлітають...
На далекій чужині, в Мюнхені, вже не від пострілу, не від бомби, а потай, від отрути з рук агента КДБ Богдана Сташинського загинула людина, ім’я якій Степан Бандера. Обірвали її так, як Петлюрі, Коновальцеві, Чупринці...
1-й учень
Я все віддав Тобі, Вкраїно:
Родину любу, рідний дім.
І все, що дав мені у віні
Великий Бог: мій дух, мов грім,
Що ломить катові ідеї,
І юність горду, золоту,
І музи щедрої трофеї,
І всю любов мою святу.
А кат зове мене бандитом –
Врагом народу! Хто ж така
Ти, зграє, нашим хлібом сита?
Я враг! Іронія яка!..
2-й учень
За правду — вішали, стріляли,
За правду — в тюрмах нас пекли,
За правду — серце виривали,
За правду — Бога розп’яли.
Благословенна будь, Моя Вкраїно,
Ти — вічна правда і любов!
Як тисяч сонць, засяєш на руїнах,
Бо ти свята — з тобою Бог!
Об’єднання учнів у групи. Вибір тем проектів, їх представлення (у формі усного журналу).
Пропоновані теми:
Сторінка 1. «Я від отчого рушив порога повен сили, добра і терпіння».
Сторінка 2. «Дух, що тіло рве до бою».
Сторінка 3. З Богом у серці.
Сторінка 4. Людина, яка все, що мала, віддала заради одної ідеї.
Сторінка 1. «Я від отчого рушив порога повен сили, добра і терпіння...»
Перша група дослідників
1-й учень-дослідник
Україно! Ти будеш жити,
як будеш родити таких синів,
як Степан Бандера!
У перекладі українською мовою прізвище Бандера означає «прапор». Бог наділив родину Бандерів долею стати прапором боротьби українського народу за Волю і Незалежність України.
2-й учень-дослідник. Андрій Бандера, батько Степана Бандери, народився у сім’ї міщан-рільників Михайла та Розалії (з дому Білецьких) Бандер у Стрию на Львівщині, закінчив Стрийську гімназію (1905) і продовжив навчання у Львівському університеті на богословському факультеті. Після закінчення богословських студій одержав призначення пароха у село Старий Угринів Калуського повіту на Івано-Франківщині. У 1906 р. Андрій Бандера одружився з Мирославою Глодзинською, яка походила зі старої священицької родини і була дочкою о. Володимира Глодзинського та Катерини Кушлик.
3-й учень-дослідник. У сім’ї отця Андрія та Мирослави Бандер було восьмеро дітей: Степан, Олександр, Василь, Богдан і сестри — Марта, Марія, Володимира, Оксана та Мирослава (померла немовлям) (Див. додаток 1 «Родинне дерево родини Бандер»).
Після Першої світової війни почалося відродження української нації. У домі о. А. Бандери збиралися відомі українські патріоти Галичини: Павло Глодзинський, журналіст Ярослав Веселовський, скульптор Михайло Гаврилко та інші.
Батько Степана Бандери був активним учасником національно-визвольної революції 1918 р., в 1919 р. отець Андрій — член Української Національної Ради ЗУНР у Станіславові від Калуського повіту. Служив капеланом Української Галицької Армії (УГА).
4-й учень-дослідник. Дружина отця Андрія та мати Степана Бандери була донькою греко-католицького священика Володимира і Катерини (з дому Кушлик) Глодзинських. Отець Володимир був парохом села Завою, а з 1883 р. — у Старому Угринові й Берпежниці. Батько Мирослави провадив культурно-освітню роботу, дбав про патріотичне виховання дітей, започаткував бережницьку школу.
(Див. додаток 2 «Родинне дерево матері С. Бандери»)
Дочки о. Володимира вийшли заміж: Катерина за о. Володимира Антоновича, Юлія — за урядовця Чепіля, Мирослава — за о. Андрія Бандеру, Любов — за о. Івана Чартерийського в Кобиловолоках на Тернопільщині, Олена — за о. Яцишина у Рміянці. Мирослава Бандера стала справжньою берегинею домашнього вогнища, зносила на своїх плечах всі удари долі.
З роду В. Глодзінського походять такі відомі постаті України, як: художник Опанас Заливаха, Мирослава Антонович, Марія Возняк.
5-й учень-дослідник. На справжньому національно-патріотичному українському ґрунті виховувався Степан Бандера. Організаційні псевдо його були: «Баби», «Лис» або «Ліс», «Стефан», «Стефанко», «Малий», «Рих», «Бийлихо», «А. Власт», «С.А.», «САС», 
«С.А.С.», «С.Б.», «Степан Попель», «В. Тесляр», «Ярич» та інші.
Народився 1 січня 1909 р. в селі Старий Угринів (тепер Калуський район Івано-Франківської області) в сім’ї греко-католицького священика.
Коли почалася Перша світова війна, Степанові було лише п’ять років, тому важко уявити, що довелося пережити малій дитині, адже фронти Першої світової війни чотири рази проходили через його рідне село.
Учень-читець
Господи, гніву пречистого
благаю — не май за зле.
Де не стоятиму — вистою.
Спасибі за те, що мале
людське життя, хоч надією
довжу його в віки.
Думаю тугу розвіюю,
Щоб був я завжди такий,
яким мене мати вродила
й благословила в світи.
І добре, що не зуміла
мене од біди зберегти.
Сторінка 2. «Дух, що тіло рве до бою...»
Друга група дослідників
6-й учень-дослідник. Мабуть, слід вважати, що дитинство Степана Бандери закінчилося восени 1919 р., коли йому довелося залишити сім’ю у зв’язку із навчанням у Стрийській гімназії. У 1927 р. Степан успішно склав матуральний іспит, навчався і закінчив повний курс Вищої Агрономічної Школи в Дублянах, вчився на «відмінно». Був активним учасником драматичного й хорового гуртка, грав на піаніно, гітарі, бандурі, мандоліні й часто виконував головні номери.
Своїм густим басовим голосом часом виступав з доповідями та рефератами на теми з історії України, а також антиалкогольної тематики, за здоровий спосіб життя без паління та пияцтва, за фізичне самовдосконалення. Серйозно займався фізкультурою, любив плавання, стрибки у воду, бігав на довгі дистанції, грав у баскетбол, шахи, а взимку любив походи на лижах.
7-й учень-дослідник. Будучи студентом, Степана Бандеру більше цікавила громадська і політична діяльність. Готуючи себе до подальшого життя професійного революціонера, він дбав про свій фізичний стан і виховував силу характеру. Степан знав, що колись йому все ж таки доведеться витримувати катування. Ось як згадує співмешканець Степана Роман Роденський: «Він вкладав свої пальці між двері та одвірок та затискав їх до крові; припікав свої руки до скла нафтової лампи і кричав до себе: «Зізнавайся, Степане!» — і тут же давав собі відповідь: «Ні, не зізнаюся!». Також випробовував витривалість характеру, запихаючи під нігті голки. Ті вчинки видавались мені несамовитими, але пізніше я зрозумів, що так наказував йому твердий закон українського революціонера, якого «ані просьби, ані грозьби, ні тортури, ані смерть не приневолить зрадити тайни... Це була людина великої посвяти, загартована до великого майбутнього, зі сталевою силою Духа, великою витривалістю і непохитним характером...»
Учень-читець
Що тебе клясти, моя недоле?
Не кляну. Не кляв. Не прокляну.
Хай життя одне стернисте поле.
Але перейти — не помину.
7-й учень-дослідник. 14 червня 1934 р. Бандеру заарештовують. 18 листопада 1935 р. розпочався так званий Варшавський процес. Саме на цьому процесі з’являється міф про «бандерівців» — людей, яких не злякає катування і які ладні пожертвувати своїм власним життям заради процвітання своєї Батьківщини. Впродовж цього процесу Степана катували безсонням (допитували шість днів без сну). Але, як справжній патріот, Бандера не зламався, і на слуханні заявив, що він українець і що буде говорити тільки українською мовою, хоча польську знав бездоганно.
Один з очевидців процесу, польський обвинувач, із неприхованим подивом говорив: «Бандера, цей просто дивак-молодик, який має заледве 23 роки життя, тримає у своїх руках владу Крайового Команданта ОУН, владу над життям і смертю багатьох людей. Вірити не хочеться, що цей дрібний малий хлопчина, з цим дрібненьким личком, може нести на своїх немічних плечах тягар такої відповідальності...».
8-й учень-дослідник. Загалом процес тривав два місяці, і, врешті, вирок: Бандеру та ще декількох засуджують до смертної кари, яка згодом була замінена на довічне ув’язнення, іншим дали від 1,5 до 15 років позбавлення волі. Після оголошення вироку Бандера та Лебідь вигукнули: «Хай живе Україна!». Їх одразу ж вивели із зали, і вирок продовжували зачитувати без них.
9-й учень-дослідник. У травні–червні 1936 р. у Воєводському суді (у Львові) відбувся ще один процес, цього разу на лаві підсудних були 23 націоналісти, серед них Бандера, Стецько, Шухевич. Коли до зали засідань вводили Степана, хтось крикнув: «Слава Україні!», і всі судді підвелися, щоб пошанувати молоденького Бандеру. Микола Стібоцький після процесу у паризькій газеті «Українське слово» писав: «Від постаті Бандери віє таким трагічним героїзмом, такою просто неземною святістю, що стискається серце, виростає в ньому могутнє почуття віри і бадьора радість. Україно, ти будеш жити, коли родиш таких синів...»
10-й учень-дослідник. Попри усілякі переслідування та арешти, С. Бандера займався революційною діяльністю протягом всього свого життя. Через переслідування часто змінював місце проживання: Відень, Інсбрук, Зеєфельді, Мюнхен.
Загалом за все своє життя С. Бандера був 6 раз заарештований і загалом отримав 7 довічних ув’язнень.
Учень-читець
Боже наш — Правдо і Сило,
Надія в Тобі і Любов.
Просять розплати з насиллям
Наші терпіння і кров.
Ворог розп’яв Україну,
Глумом збезчестив храми,
Горем засіяв руїни,
Гнані і цьковані ми.
Отче, послухай, як гнівно
Душі борців гомонять,
Будемо з рівними рівні –
Іскру лиш кинь до вогня!
Звучить пісня «Не пора, не пора!»
Сторінка 3. З Богом у серці
Третя група дослідників
11-й учень-дослідник. Степан Бандера був людиною високих моральних якостей, великого інтелекту та феноменальних організаторських здібностей.
Одружився наприкінці 1939 р. з учителькою Ярославою Опарівською, дочкою священика з-під Перемишля. Матір Ярослави замордували поляки, а брата розстріляли німці. У подружжя було троє дітей: син Андрій та дочки Наталка і Леся. Зараз є чотири внуки.
12-й учень-дослідник. Степан Андрійович був глибоко віруючою людиною і в релігійно-національному дусі виховував своїх дітей. Хоча він був сином греко-католицького священика, та ніколи не виявляв неприязні до православної церкви, тільки підкреслював, що в нашого народу є дві церкви: Українська греко-католицька та Українська автокефальна православна. Членами ОУН були віруючі і греко-католицької, і православної церков.
Учень-читець
Призиваю поміч Господню
На убоге моє ремесло –
Ось безодня кличе безодню
І зло порождає зло.
І зло бушує, як повінь,
І зло поглинає світ...
Поможи мені лезом любові
Виконати заповіт.
Виходять троє учнів — діти С. Бандери.
1-а учениця (Наталка Бандера). Дозвольте мені, доньці Степана Бандери, за дорученням моєї мами Мирослави, висловити подяку за надання мені слова. Я хотіла б представити мого батька таким, яким я його ношу в глибині мого серця. Все своє життя він віддав заради України. Протягом усього життя на нас і на нього полювали польські, радянсько-московські комісії та агенти. Та проте він зумів вистояти і жити для однієї великої ідеї.
Мій незабутній батько виховав нас у любові до Бога й України. Він був глибоко віруючим християнином і загинув за Бога та вільну Україну — за свободу цілого світу.
Мій блаженної пам’яті батько, який уособлював цей великий ідеал, залишився провідною зіркою усього мого життя, а також життя мого брата і моєї сестри та української молоді.
Учень (Андрій)
Сини Вкраїни, ті, що не скорились,
В часи лихі вигнанцями були.
Душею й серцем в рідний край тягнулись,
І хресний шлях їм випало пройти.
2-а учениця (Леся)
І кожному світило, як зірниця,
Ім’я Господнє, чисте і святе,
І, як Христос за людство був розп’ятий,
За рідний люд несли свої хрести.
Сторінка 4. Людина, яка все, що мала, віддала для одної ідеї
Четверта група дослідників
13-й учень-дослідник. Степан Андрійович свою громадську та політичну діяльність розпочав, ще будучи гімназистом. На початку 1922 р. став членом Пласту, а згодом — Організації вищих класів українських гімназій. У 1928 р., ставши членом Української військової організації, отримав призначення спочатку у відділ розвідки, пізніше — пропаганди. У 1929 р. вступив до Організації українських націоналістів (ОУН), з 1931 р. — член Крайової екзекутиви ОУН на західноукраїнських землях (ЗУЗ), а з червня 1932 р. — заступник Крайового провідника і референт пропаганди. У червні 1933 р. на Берлінській конференції ОУН був офіційно затверджений Крайовим провідником ОУН на ЗУЗ. Цього ж року спланував і провів шкільну акцію, спрямовану проти спроб польського уряду полонізувати українське шкільництво.
14-й учень-дослідник. Після розвалу Польської держави у вересні 1939 р. звільнений з тюрми (заарештований у червні 1934 р.)
10 лютого 1940 р. у Кракові створює Революційний провід ОУН, затверджений у квітні 1941 р. Великим збором ОУН.
Після початку радянсько-німецької війни 1941–1945 рр. ОУН ставить своїм завданням відновлення української державності.
15-й учень-дослідник. 6 липня 1941 р. Бандера був заарештований окупаційною німецькою владою і після відмови скасувати Акт відновлення Української держави  ув’язнений у концентраційному таборі Заксенгаузен. Після звільнення, в лютому 1946 р. очолив провід Закордонних частин ОУН (ЗЧ ОУН).
16-й учень-дослідник. 15 жовтня 1959 року у Мюнхені агент КДБ Б. Сташинський пострілом із спеціально виготовленого пістолета (стріляв ампулами з ціаністим калієм) вбив керівника Проводу ОУН — С. Бандеру. Похований на кладовищі у Мюнхені. Є автором декількох праць, в яких ґрунтовно розроблено теологічні й теоретичні засади українського націоналізму, зокрема «Перспективи української національної революції» (1958) та ін.
Учень (С. Бандера)
Вчини мене бичем Твоїм –
Ударом, вистрілом, набоєм,
Щоб залишивсь хоч чорний дим
Над неповторною добою.
Хай безсоромні очі їсть
Тих, що живуть без сліз і чести,
Хто скинув і любов, і злість,
Бо не під силу було нести.
Хто все зітхав — заснуть, втекти,
Сховатись за Мазепу й Крути,
Коли грозою йшли віки! –
Над полем рути і отрути.
Твоїм бичем мене вчини,
Щоб басаманувати душі,
Щоб захитать і знову зрушить
Смертельний чар дичавини.
17-й учень-дослідник. Іронія української долі: руками захоплених у полон татарами українських хлопців, перетворених на яничарів, нищилася і плюндрувалася українська земля. Українець Сташинський (сам родом зі Львівщини), вислуговуючись перед російським окупантом, власними руками знищив українського провідника...
18-й учень-дослідник. Над Мюнхеном стояла золота осінь, але день 20 жовтня 1959 р. був сірим, непривітним. По обох боках дороги лежали вінки квітів. Написи на їхніх стрічках висловлювали почування тих, що їх склали на пошану покійника. Бандеру завжди супроводжувало багато людей, та в той нелегкий час проводжати в останню дорогу прийшло близько 2 000 жалобних гостей. Це були люди з США, Канади, Англії, Франції, Голландії, Бельгії та Італії.
19-й учень-дослідник. ...І ще хвилину потім стояла громада в цілковитій тиші, з похиленими головами, і тільки чути було останній трепіт осіннього листя на деревах перед злетом на землю та тужливе журавлине «кру-кру-кру»... (Звучить уривок запису пісні Б. Лепкого «Журавлі».)
20-й учень-дослідник. Степан Бандера помер, та ім’я його стане вічним символом прагнення України до волі й суверенності. Ім’я його, як ім’я Мазепи, Петлюри, Коновальця, Чупринки, служитиме грізним моментом для поневолювачів-окупантів України, для катів волі й справедливості, а одночасно й величним символом боротьби за визволення людей і народів.
Учень (С. Бандера)
Все, що має статися, вже сталось.
День тверезий. Праця з-під ярма, —
Чи ж почую, як щоденний галас
Перетне архангелька сурма?
Обагриться небосхил криваво,
Розчахнеться димна височінь,
І велике мовчання, як слава,
Людське серце візьме на мечі.
Літаки закрутяться, мов листя,
Башти захитаються й падуть.
Десь зі сходу, з-поза передмістя
Білим сонцем стане Страшний Суд.
Він дихне холодним духом бурі
І змете руїни, як сміття.
Ані Божа Матір, ані Юрій
Людського на захистять життя.
І душа без стін і без одежі
Встане перед карою Руки.
...Тільки вітер в Книзі Спостережень
Перелистуватиме віки.
ІV. Закріплення вивченого матеріалу
Учитель
Як добре те, що смерти не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест.
Що перед вами, судді, не клонюся
в передчутті недовідомих верств.
Що жив, любив і не набрався скверни,
ненависті, прокльону, каяття.
Народе мій, до тебе я ще верну
і в смерті обернуся у життя
своїм стражденним і незлим обличчям.
Як син, тобі доземно уклонюсь,
і чесно гляну в чесні твої вічі,
і з рідною землею поріднюсь.
Ну ось і все... обірвалося життя відомого українського націоналіста С. Бандери, наче погасла свічка. А скільки ще б можна було зробити для України та народу...
То якою ж людиною був С. А. Бандера?
Міні-дискусія (метод «Прес»)
Я вважаю, що...
...тому що...
...наприклад...
Отже,...
Учитель. А зараз проаналізуємо тогочасні відгуки про Степана Андрійовича. (Учитель прикріплює на дошці цитати (на вибір). Див. додаток 3)
Експрес-опитування 
(технологія «Незакінчене речення»)
С. Бандера народився у __ .
Батьки С. Бандери були __ .
Степан Андрійович навчався у __ .
Юний патріот у гімназійні роки належав до __ .
Протягом життя Бандеру арештовували __ .
У С. Бандери народилося __ .
Останніми роками жив у __ .
15 жовтня 1959 року С. Бандеру __ .
Поховано С. А. Бандеру__ .
V. Рефлексивно-оцінювальний етап
Рефлексія
1) Якими фарбами ви б позначили свої почуття на уроці?
2) Яка причина цього, як ви думаєте?
3) Чи справдилися висловлені на початку уроку ваші очікування?
4) Що нового ви дізналися на уроці?
Само-  та взаємооцінювання
Визначити усно в групах тих, хто працював найкраще, виставити собі самооцінку на картках.
Учень-читець
Вставай, Україно, могутня , єдина!
До зброї, за волю вставай.
За глум і знущання, за храмів руїни
Відплати мечі підіймай.
Тобі, Україно, пісні лебедині,
Тобі наша кров і життя!
Щоднини в молитвах до Господа линем,
За Тебе, Вітчизно свята.
Хай голос твій дужий, грізний, владарний
Гримить на руїнах.
Хай пісню про волю співає розкута земля!
Звучить «Ще не вмерла Україна...»

Додаток 1. Родинне дерево Бандери
 
Додаток 2. Родинне дерево дружини С. Бандери
 
Додаток 3. Останнє слово про С. Бандеру
1. «Більшість із людей може, ніколи у своєму житті не зустрічалися віч-на-віч зі Степаном Бандерою, але для кожного з них саме лише його ім’я було і прапором, і бойовою сурмою, і прикладом не вгнутого борця за найвищі ідеали нації...»
Кореспондент тижневика 
«Українська Думка», 29.10.1959, 
№ 44 (657)
2. «Іскра любови свого рідного народу, що її вклав у серце вождя українських націоналістів — Степана Бандери, Творець всесвіту, розгорілася до палаючого вогню любові так, що в молодечих літах покійний відданий цілком національній ідеї: добути волю рідній землі. Його не зламали ані тюрми, ані тортури, ані кайдани окупантів нашої землі. Недаремно вони намагалися згасити в його серці палаючий вогонь любові до рідного краю!...»
о. Миколай Вояковський, 
парох церкви св. Отця Миколая, протопресвітер Бофалівського деканату, колишній УСС і сотник УГА
3. «Дорогий Провіднику! Члени Організації колишніх Вояків-Українців в Америці клонять свої голови перед найбільшою жертвою, яку зложив ти на вівтар України. Подяку складають тобі за те, що ціле своє життя ти присвятив боротьбі прав нашого народу. Пошану віддають тобі за те, що йшов ти тернистим шляхом, витримав до кінця та випив гірку чашу до дна. Ворог вбив тільки тіло, але не вбив великої ідеї, не зламав духу, що залишиться в наших серцях по тобі аж до остаточної перемоги».
Голова ОБВУА генерального штабу Петро Самутин
Література
1. Арсенич П., Федорів Т. Родина С. Бандери. До 90-річчя від дня народження та 40-річчя трагічної смерті Провідника С. Бандери (1909 — 1959). — Ів.-Франківськ: Нова зоря, 1998. — 104 с.
2. Вбивство С. Бандери. — Львів: Червона калина. 1993. — 357 с.
3. Вбивці С. Бандери. — Львів: Червона калина, 1993. — 358 с.
4. Гордасевич Галина. С. Бандера — людина і міф. — К.: Бібліотека українця, 1999. — 144 с.
5. Дужий Петро. За яку Україну боровся С. Бандера. — Київ; Львів: Конгрес Українських Націоналістів, 1994. — 20 с.
6. Дужий Петро. С. Бандера — символ нації. Ескізний нарис про життя і діяльність Провідника ОУН. У 2-х частинах. Ч. 1. — Львів: Галицька видавнича спілка, 1998. — 384 с.
7. Макар Володимир. Під проводом Бандери // Альманах «Гомону України». 1975. — С. 51 — 58.
8. Мудрик Степан. Революційна ОУН під проводом Степана Бандери (причини до історії). — Стрий: 1993. — 127 с.
9. Перепічка Євген. Феномен Степана Бандери. — Львів: Сполом, 2006. — 735 с.
10. Цар Ігор. За що ми любимо Бандеру: з нагоди 90-ї річниці з дня народження Великого Сина України. — Львів: НВФ «Українські технології», 1999. — 48 с.
Подається за: Дмитришин-Яблінчук С. В. Позакласний захід до 100-річчя Степана Бандери \\ Історія та правознавство. — 2008. — 36 (172)

Категорія: Виховні заходи | Додав: uthitel (12.01.2014)
Переглядів: 1221 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: