МОЄ СТАВЛЕННЯ ДО ДРУЖБИ - Тренінги - Виховна робота - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Виховна робота » Тренінги

МОЄ СТАВЛЕННЯ ДО ДРУЖБИ

 

 

 

 

Мета: сформувати в учнів позитивне ставлення до дружби, навчити цінувати своїх товаришів і допомагати одне одному.

Матеріали: кольорові маркери, аркуші паперу формату А4 та ватман, серветки.

Не кожен може бути твоїм другом, але кожен є твоїм учителем.

 

Перебіг заняття

1  Вступ

Сьогодні ми продовжимо розмову про друзів, про дружбу, про людей, які допомагають у біді та радіють нашому щастю. А чи маєте ви друзів?

2  Вправа «Принципи». Робота в групах

Учні об’єднуються в робочі групи (4–7 осіб). Ведучий пропонує до розгляду принципи, за якими обирають друзів: зовнішність, спільні інтереси, поведінка, соціальне становище, рівень інтелекту. Кожна група працює над одним принципом. Дітям потрібно обґрунтувати його важливість у виборі друга. Потім кожна група представляє результати своєї роботи, після чого відбувається колективне обговорення.

3  Вправа «Поняття»

Психолог. Дуже часто ми плутаємо справжніх друзів із товаришами, тож поміркуймо разом і розділімо ці поняття.

Декілька груп мають подумати, кого ми вважаємо товаришами, а інші — кого ми вважаємо друзями. Під час роботи учнів психолог стежить, чи правильно діти зрозуміли завдання.

Ø  Орієнтовні відповіді

Друзі:

·         мала кількість осіб;

·         одностатеві;

·         довіряємо таємниці;

·         справжніх друзів — небагато.

Товариші:

·         велика кількість різностатевих осіб;

·         кількість і склад учасників постійно змінюється.

4  Вправа «Витинанка»

Діти стають у коло спиною одне до одного. Кожен отримує розгорнену серветку.

Психолог. Складіть серветку навпіл. Відірвіть правий куток. Знову складіть навпіл. Відірвіть лівий куток і продовжуємо так само. А тепер розгорніть свої витинанки. Бачите, у кожного з вас витинанки різні. А чому? Адже інструкції були однакові для всіх. Тому що всі ми різні. Ми по-різному сприймаємо інформацію, по-різному мислимо. Пам’ятайте про це й не намагайтеся підлаштувати друга під себе. Безглуздо ображатися на людину, яка має власну думку, нехай навіть відмінну від вашої. Якщо цінуєте дружбу, то поважайте своїх товаришів. Будьте відвертими з близькими вам людьми та вчіться прощати.

5  Казка «Колючка»

На великій сонячній галявині росла самотня Колючка. Звісно, вона росла там не одна: навколо було багато квітів і трав, та Колючці здавалося, що на світі вона зовсім самотня, а якщо хтось і росте поряд, то тільки одні реп’яхи.

Тому Колючка ні з ким не дружила. Вона часто дивилася в синє небо й думала: «Ось і небо — велике, чисте і світле, а ось сонце — тепле, ласкаве й ніжне, але вони такі далекі від мене, такі недосяжні. А я самотня і прив’язана до землі».

Вона думала так щодня і ще більше засмучувалась від самотності, і все твердішими ставали її голки.

Але одного разу вранці Колючка прокинулася від чийогось ніжного дотику. Вона подивилась у різні боки й побачила Сонячний Промінчик.

— Привіт, — сказав він їй. — Уже середина літа, всі квіти цвітуть, а ти про що думаєш?

— Що ти маєш на увазі — цвітуть? — здивувалася Колючка. — Я про це нічого не знаю.

— А ти подивись навколо й побачиш, — усміхнувся Промінчик. Колючка озирнулася і вперше помітила, на якій великій, світлій і гарній галявині вона росте. Поряд шелестіли квіти — яскраві й ніжні, легенький вітерець ласкаво торкався їх і щось нашіптував, а навколо літали птахи і співали веселих пісень.

— Як же так? — здивувалася Колючка. — Тут таке цікаве життя, а я нічого не бачила, дивилась тільки в себе й нудьгувала від самотності. Так дивно!

— Промінчик! — скрикнула вона. — Допоможи мені стати такою ж гарною, як ці квіти, Я дуже хочу стати гарною!

— Але це ж так просто, — відповів їй Промінчик, — довірся світу, відкрий йому себе, і все станеться саме собою!

— Як це? — подумала Колючка, та все ж таки випросталася, озирнулася навколо й усміхнулася.

І раптом усі квіти усміхнулися їй у відповідь. Колючка поворушила корінням і відчула, як земля поїть її своїми водами, підняла голову й побачила, як їй усміхається сонечко, поворушила листочками і відчула ласкавий дотик вітру. Пташки заспівали їй красиву пісню, і Колючка розцвіла.

— Розцвіла! Я розцвіла! — скрикнула вона. — Дякую тобі, Сонячний Промінчику. Як же тут гарно!

І красуня Колючка радісно затремтіла — у неї розпочиналося Нове Життя.

Обговорення та осмислення казки

·         Як жила Колючка? Що робила?

·         Чи відображувалося її внутрішнє життя на зовнішніх стосунках зі світом?

·         Як пояснює Колючка те, що вона не помічала змін навколо себе?

·         Що означає, на вашу думку, «дивитися тільки в себе»?

·         Що призвело до змін у житті Колючки? З чого вони почалися? Як позначилося це на її поведінці, діях?

·         Хто вирішив змінити життя Колючки? Чому?

·         Коли жива істота починає щось робити? (Коли хтось з нею взаємодіє.) Де взаємодія в казці? (Усмішка Колючки — усмішки інших квітів у відповідь.)

·         Коли хочеться щось робити? (Коли ти живеш не самотньо, а серед подібних собі, тоді життя не безглузде, щось примушує жити, діяти.)

·         Що означало діяти для Колючки? Визначте ланцюжок її дій.

·         На вашу думку, чи зробила Колючка вчинок? Якщо так, з чого почалися зміни в житті Колючки? (Бажання бути красивою.)

·         У чому суть її вчинку? (Вона навчилася довіряти світу, відкривати йому себе, випрямилася, усміхнулася...)

·         Як змінилося життя Колючки?

·         Чи нагадує вам когось Колючка?

6  Епіграф

Психолог. Зверніть увагу на епіграф до нашого заняття. Подумайте. Якщо людина торкнулася нашого життя, але не стала другом, вона обов’язково нас чогось навчила, потрібно тільки вловити цей урок і не помилятися надалі.

7  Рефлексія

Дітям пропонують ставити запитання з теми.

Тренер. Дякую всім за увагу. Ми добре попрацювали. Бажаю всім знайти вірних друзів, а хто має — цінувати й берегти їх.


Категорія: Тренінги | Додав: uthitel (04.12.2013)
Переглядів: 636 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: