Сценарій випускного вечора "Школа проводжає нас" - Шкільні свята - Виховна робота - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Виховна робота » Шкільні свята

Сценарій випускного вечора "Школа проводжає нас"

Школа  проводжає  нас
Дійові  особи
в едуча
в едучий
Учні-читці  (вісім осіб)
Матері  одинадцятикласників    
члени 
батьківського 
комітету
 
(дві особи)
б атьки  одинадцятикласників 
(дві особи)
Фея
Мальвіна
б уратіно
Пеппі  Довгапанчоха
Асcоль
Грей
Герої  казок  (десять осіб)
в ипускники  (п’ять хлопців, троє дівчат)
Танцювальний  гурт  учнів  середніх  класів
о д и н а д ц я т и к л а с н и к и ,   я к і   п і д н і м а ю т ь 
Державний  Прапор  України  (по одному від 
кожного класу)
Д е с я т и к л а с н и к и ,   я к і   п о в ’ я з у в а т и м у т ь 
випускникам  стрічки
Д и р е к т о р   ш к о л и ,   з а в у ч ,   к л а с н и й   к е р і в н и к 
о д н о г о   з   о д и н а д ц я т и х   к л а с і в ,   п е р ш и й 
у ч и т е л ь   о д н о г о   з   о д и н а д ц я т и   к л а с і в , 
у ч и т е л ь - м е т о д и с т ,   п о ч е с н і   г о с т і   с в я т а , 
члени  батьківського  комітету
Свято відбувається в актовому залі школи. Його приміщення 
прикрашене квітами, зеленню, повітряними кульками, 
гірляндами. 
Звучить лагідна музика. До залу входять  у ч н і - ч и т ц і  та 
в е д у ч і.
1-й  учень
Школа моя величава 
Дивиться вікнами в світ, 
Наче в букет пов’язала 
Мрії окрилених літ.
2-й  учень
Перші відлунюють кроки,  
Тут познайомились ми.  
Мріє, ти в небо високе 
Нас поманила крильми.
3-й  учень
Сьогодні музика лунає гучно в школі 
І ніжно літо обніма за плечі, 
В очах у кожного і радість, і надія. 
В нас випускний, шкільний останній вечір!
в едучий
Як непомітно роки промайнули,  
Сьогодні вийдеш за шкільний поріг.  
Позаду залишилося дитинство, 
Попереду — життєвий шлях проліг.
в едуча
Вітаємо всіх вас на нашім святі,  
Воно і смутком, й радістю дзвенить.  
Це свято зрілості і свято розставання, 
І майбуття прекрасна світла мить.
в е д у ч и й. Сьогодні свято найкращої пори в житті людини — 
свято юності. А це і дружба, і перше кохання, мрії, надії і споді -вання.
в е д у ч а.  І прощання з рідною школою. Адже по-особливому 
хвилюючий  цей  день  як  для  наших  випускників,  так  і  для  тих 
батьків, яких більше не покличе шкільний дзвоник.
4-й  учень
Скільки літ в цих стінах пережито, 
А перерв, занять, шкільних дзвінків,  
І нарешті довгождане літо, 
Школа проводжа випускників.
в е д у ч и й. Зустрічайте випускників … (називає рік)  року.
Звучить лагідна музика. До залу парами входять 
в и п у с к н и к и. 
В е д у ч і  читають ім’я та прізвище кожного випускника.
Д и р е к т о р   ш к о л и. Урочистий вечір, присвячений випуску 
одинадцятого класу, оголошується відкритим. Право підняти пра -пор України надається випускникам.
Звучить Державний Гімн України.  
Наперед виходять  к р а щ і   о д и н а д ц я т и к л а с н и к и, 
урочисто піднімають прапор.
в едучий
Традиції і звичаї народу…  
У них життя, характер і душа. 
Тож короваєм починається дорога, 
Коли дитя батьківський дім лиша.
в едуча
У нім — духмянім, сонячнім, рум’янім —  
Турбота батька й мамина сльоза. 
Це — захист від знедолень і обманів, 
Щоб обминула нас життя проза.
в едучий
Сьогодні від батьків прийміть це диво —  
Наш український, пишний коровай. 
І батько, й мамо, батьківська родино, 
Своїх дітей зі святом привітай.
Наперед виходять  ч л е н и   б а т ь к і в с ь к о г о   к о м і т е т у.
1-й  батько
Благословляємо вас хлібом,  
Щоб лихо не зачепило.
2-й  батько
Благословляємо вас хлібом 
На вдачу і добре діло!
1-ша  мати. Прийміть цей святий хліб, як наше батьківське 
благословення.
2-га  мати.  Хай  у  вашому  житті  завжди  на  столі  хліб 
і сіль буде.
б а т ь к и   т а   м а т е р і  (разом) . Благословляємо вас, діти!
Ч л е н и   б а т ь к і в с ь к о г о   к о м і т е т у  вручають хліб 
в и п у с к н и к а м.
5-й  учень
Юність… 
Щирих сердець багаття! 
Череневий світанок землі. 
Випускне, неповторне плаття,  
Ніч, де плакали солов’ї.
6-й  учень
Юність… 
Це і радість, і тривоги, 
І серце завмира від сподівань.  
Омріяні надією дороги 
Ще сповнені і радості, й чекань.
7-й  учень
Юність… 
Це в житті пора весняна. 
Шлях життєвий треба так пройти, 
Щоб могли ви сміло й полум’яно 
В серці юний подих зберегти.
в е д у ч и й. Сьогодні на згадку про школу, як символ юначих 
років, десятикласники пов’яжуть вам пам’ятні стрічки.
Звучить музика.  Д е с я т и к л а с н и к и  пов’язують 
в и п у с к н и к а м  пам’ятні стрічки.
в е д у ч а.   Безліч  думок  роїться  зараз  у  головах  випускників. 
Про  минуле  і  головне  —  про  майбутнє.  Зараз  ви  прощаєтесь  зі 
своїм класом, школою, але ми віримо, що ви назавжди залишає -
тесь однією командою. Бо не буде у вас у житті людей, яких би 
ви краще знали, яким би змогли більше довіряти.
в е д у ч и й.  Скільки  лабораторних,  контрольних  робіт  ви  ви-конали,  скільки  зошитів  списали,  поки  настав  цей  день!  Скіль-ки  разів  ви  думали:  «Ну  коли  все  це  скінчиться?»  І  ось  усе 
скінчилось.  Наступає  врочиста,  хвилююча  хвилина  —  вручення 
атестатів.
в е д у ч а.  За традицією щороку слово для зачитання наказу по 
школі про здобуття середньої освіти надається заступнику дирек-тора з навчально-виховної роботи.
Наперед виходить  з а в у ч, зачитує наказ.
в е д у ч и й.  За  кермом  нашої  шкільної  держави  вже  багато 
років стоїть директор. І сьогодні у цю хвилюючу і радісну мить 
вам слово.
Наперед виходить  д и р е к т о р   ш к о л и, вітає 
в и п у с к н и к і в, вручає третину атестатів.
в е д у ч а.   Багато  було  вчителів  у  наших  випускників,  різ -ні предмети вони вивчали. Але була людина, яка з’єднувала всі 
ланки шкільного життя, прокладала місточки до серця кожного. 
І  сьогодні  класний  керівник  звертається  до  своїх  випускників.
Наперед виходить  к л а с н и й   к е р і в н и к   о д н о г о 
з   о д и н а д ц я т и х   к л а с і в, вітає  в и п у с к н и к і в  і вручає 
третину атестатів.
в е д у ч и й.  А  починається  все,  як  завжди,  з  першого  класу. 
Вперше  образ  учителя  формувався  у  наших  випускників  поруч 
із …  (називає ім’я, по батькові і прізвища вчителів перших класів) , 
адже  переважну  більшість  цих  юних  людей  саме  вони  зустріли 
на порозі школи.
в е д у ч а.  Перший учитель — а ми звикли говорити перша вчи -телька, починає засів у душі маленьких школярів того розумно -го, доброго і вічного, яке через багато років проросте паростками 
і дає свої життєдайні плоди. Тож, шановні, вам слово.
Наперед виходить  у ч и т е л ь   п о ч а т к о в о ї   ш к о л и, вітає 
в и п у с к н и к і в, вручає останню третину атестатів.
в е д у ч и й. Поряд із навчанням насиченим і різнобарвним бу-ло спортивне життя наших випускників. А детальніше про нього розповість учитель-методист.
Наперед виходить  у ч и т е л ь - м е т о д и с т, вітає 
в и п у с к н и к і в.
в е д у ч а.   Росте  людина.  Її  життя  починається  світанком 
душі  —  дитинством.  Залишається  воно  у  пам’яті  як  потаємне 
і світле. І скільки б не минуло років, берег Дитинства притягує 
до  себе,  повертає  з  найвіддаленіших  куточків  людської  пам’яті. 
І серед життєвих незгод, невдач, душевних падінь потрібно часті -ше повертатись туди, де навіть вітер своїми обіймами заспокоює, 
навіює душевну рівновагу, вселяє в душу надію. Тільки там мож-на зрозуміти і збагнути ті загальнолюдські цінності, заради яких 
варто жити, і головне — не втратити їх.
Тож  хай  процвітає  і  не  буде  забутою  благословенна  земля 
батьків,  той  покритий  вранішнім  серпанком  берег  Дитинства.
Звучить музика «В гостях у казки». До залу входить  Ф е я.
Фея
Країна Дитинства — країна казкова 
І часто дорослих вона вабить знову.  
І часто дорослі літають у мріях,  
Вернутись в дитинство живе в них надія. 
Із казкою, любі, не розлучайтесь, 
В далеке дитинство щораз повертайтесь,  
Вам казка чарівна підкаже пораду,  
В ній знайдете завжди утіху й відраду.  
Давайте ж на хвильку заглянемо в казку. 
Чарівні казки! Тут з’явіться, будь ласка. 
(Під музику на середину залу вибігають казкові 
герої, танцюють.) 
Були ви маленькі, то всі неодмінно 
Хотіли хоч трохи побуть Буратіно.
Наперед виходять  М а л ь в і н а  та  Б у р а т і н о, який тримає 
золотий ключик.
Мальвіна
Друже, юний Буратіно, 
Скільки в нас було пригод. 
Незважаючи на скруту, 
Ти завжди смішиш народ.
Ти завжди такий веселий,  
Любиш жарти, пісню, сміх…  
Тут у нас на випускному 
Розкажи секрет для всіх.
б уратіно
А чому мені, Мальвіно,  
Не сміятись, не радіти — 
Процвіта театр у тата. 
Люблять нас дорослі й діти, 
Ключик золотий знайшовся  
Татусеві — тату Карлу, 
То тепер вже знаю точно:  
В казці я живу не марно.
Мальвіна
Ну що ж, залишилось зробити 
Присутнім висновок простий: 
Випускникам всім побажати 
Знайти свій ключик золотий.
б уратіно
Відкрити ним замок до щастя, 
Всім опинитися в палаці, 
Освіту мати і достаток, 
Як ми в своїй чудовій казці.
Б у р а т і н о  вручає  в и п у с к н и к а м  золотий ключик.  
Наперед вибігає  П е п п і   Д о в г о п а н ч о х а.
Пеппі  Довгапанчоха
Я — Пеппі, відома всім Довгапанчоха! 
Живу й не сумую ніколи й нітрохи. 
У мене є друзі надійні й хороші, 
Це Тані, Оксани, Володі й Альоші. 
Живуть вони вільно, як вітер на морі, 
Тому загорілі, міцні і здорові.  
Ану всі до мене! Мерщій! В цей же час! 
В таночку веселім покажемо клас!
Звучить весела музика.  
Наперед вибігає  т а н ц ю в а л ь н и й   г у р т, виконує 
рок-н-рол.
Пеппі  Довгапанчоха.   Ви  пам’ятаєте,  я  не  хотіла  рости, 
хотіла завжди залишатися маленькою, бо дуже дорожу своїм ди -тинством, адже дитинство — це світ фантазій, мрій. І тільки в ди -тинстві збувається казка. Бажаю вам, любі випускники, щоб час -тинка  дитинства  залишалася  у  вашій  душі  на  все  життя.  І  щоб 
вам було завжди легко злетіти на крилах мрій.
Фея
А зараз з роману відомого роль —  
Звичайно, впізнали — чарівна Ассоль.
Наперед виходять  А с с о л ь  та  Гр е й, які тримають 
вітрильник мрії із червоними вітрилами.
Ассоль
Я змалечку знала, що збудуться мрії, 
Хай ваші здійсняться юначі надії. 
До всіх хай прилинуть вітрила червоні, 
Хай Грей — капітан, вам простягне долоні.
Гр е й  подає руку  А с с о л ь.
Грей
Ми — юності вашої світлі герої, 
Бажаєм усім вам щасливої долі.  
В життя вирушайте сміливо з піснями.
Ассоль
Червоні вітрила хай сяють над вами. 
Вони допоможуть всі бурі здолати.
Грей
Вперед! У життя! 
Без вагань! Так тримати!
Звучить лагідна музика пісні «Маленька країна».  А с с о л ь  та 
Гр е й  вручають випускникам вітрильник мрії. 
Наперед виходять усі казкові герої, співають.
Усі  казкові  герої (разом)
Десь за горами, за лісами, 
Десь на оцій землі… 
Мрія чарівна проживає, 
Що стрінеться тобі й мені,
Світ весь навколо заіскриться, 
Станеш щасливим ти. 
З казки чарівної, жар-птице, 
Мрії усі здійсни.
Мрія моя ясна, 
Мрія твоя ясна… 
Хто розповість і хто підкаже, 
Де вона, де вона…
Мрія моя ясна, 
Мрія твоя ясна. 
Хай же здійсниться кожна мрія 
Найдивовижніша.
Усі герої казок залишають зал.
в е д у ч а.  Сьогодні, дорогі випускники, вас прийшли привіта -ти, побажати щасливої дороги наші почесні гості.
Наперед виходять  п о ч е с н і   г о с т і   с в я т а, вітають 
в и п у с к н и к і в.
в едучий
Скільки літ промайнуло відтоді,  
Дві косички злилися в косу. 
Ще побачиш ти вперше сьогодні 
В чистім погляді чисту сльозу. 
Світ багатий на добрих людей, 
Та вдивляйтесь ровесникам в лиця. 
Може, більше ніколи і ніде 
Вам не випаде з ними зустріться. 
Все, що здійснилось, 
Все, що наснилось,  
Вічно вам буде зоріть, 
Те, що зоріло, вам серце зігріло,  
Не розгубіть, не розгубіть.
в е д у ч а.  Дорогі випускники …  (називає рік)  року, …  (називає 
номер школи) школа, очікує вашого слова.
Наперед виходять  в и п у с к н и к и.
1-й  випускник
Під крилом далекої зорі 
Слухаю дитинства свого казку. 
Чим заплатимо вам, матері,  
За недоспані ночі і ласку? 
У ранковій лагідній порі 
Стоїте ви довго край дороги. 
Чим заплатимо вам, матері,  
За турботи, болі і тривоги?
1-ша  випускниця
Осінь вже блукає надворі, 
І стежини вкрилися листками, 
Чим заплатимо вам, матері? 
У боргу ми вічнім перед вами. 
Спить росинка тужно на корі,  
Доброту передали нам з кров’ю.  
Чим заплатимо вам, матері? 
До людей Великою любов’ю.
2-й  випускник
Десь моя непротоптана стежка 
Згубилась в житах,  
Десь чекає кохання, 
Десь чатує тривога. 
Все то — доля моя, мій ніким  
Не торований шлях. 
Не ховай у зіницях  
Непрохані сльози — 
Материнська щаслива 
Сльоза визолочує світ. 
Підіймаються діти, як трави! 
І сонячні роси  
Ваших душ і тривог 
Наш наповнюють цвіт.
2-га  випускниця
Де б не йшла я — ланами чи тернами, 
До якої б не прагла зорі, 
Ваші думи надіями теплими 
Мені в душу навіки лягли. 
Із далекого сивого вирію  
Я звертатимусь в рідні краї  
За думками і мріями щирими, 
За сердечним спокоєм своїм.
3-й  випускник
Ну от і все. Уже перегорнули 
Підручників останні сторінки,  
Й на випускних екзаменах відчули, 
Що плине час скоріше від ріки.
Здавався недосяжним горизонт,  
А світ — казковим! За шкільним порогом 
Чекали нас уроки і книжки, 
В світ пізнання несходжені дороги.
Дитинство наше, мов вчорашній день, 
Ось-ось майне крильми у темінь ночі. 
Аби світанок від дзвінких пісень 
Прокинувся і нам заглянув в очі.
Ми підійшли до першої межі — 
Шкільним порогом звуть її в народі. 
І сльози, й пісня, й радість — все в душі,  
А чого більше — перемірять годі.
Останній бал прощальний, випускний,  
Дівчата в платтях білих, мов лебідки, 
І хлопці помужнілі і стрункі,  
Подвір’я школи — наче дивна квітка.
3-тя  випускниця
Затихнуть пісні і почнеться урок. 
Урок, на який не подзвонить дзвінок. 
За парту не сядемо так, як завжди, 
Учитель з журналом не зайде сюди. 
Учителько наша, не будете там 
П’ятірок і двійок ви ставити нам. 
І з того уроку не можна втекти,  
Й погану оцінку не виправити. 
Перерв і канікул у ньому нема, 
Хоч може минути так літо й зима.  
І не сорок п’ять він триває хвилин, 
А довгі роки не вгава його плин. 
Урок цей для тебе, ти твердо затям, 
І перший й останній — він зветься життя.
4-й  випускник
Чому ж, Учителю, ти посмутнів? 
Ховаєш сльози, щоб ніхто не бачив?  
Ти ж нас терпляче в цей день привів, 
Шляхи в майбутнє зорями позначив. 
Така вже доля, Вчителю, твоя —  
Зустрітись, аби згодом попрощатись, 
Із серця в серце перелить добро, 
Й Учителем навіки залишатись. 
Прийде світанок… Сонце зустрічай! 
Дай для польоту лелечатам неба! 
Слова останні: «Школо, прощавай! 
Ми будем завжди пам’ятать про тебе!»
в е д у ч и й. А зараз від імені випускників пропонується пере-дати факел Знань як символ торжества розуму і натхнення. Цю 
місію доручається виконати учням, які закінчили школу із золо-тою медаллю.
Наперед виходять медалісти, запалюють факел і передають 
учням десятих класів.
5-й  випускник.  Друзі,  збережіть  цей  вогонь  любові,  віри, 
розуму і натхнення. Нехай його тепло обігріває ваші душі, нади-хає на успіхи, надає сили.
в едуча
Серце сповнене ніжності і дяки 
Тим, хто носить почесне ім’я — Вчителі.  
Тож смачний коровай між всіма  
  по шматочку розділим,  
Так, як ділим турботи, радощі й болі в труді.
в едучий
Тим, хто біля мене, тим, хто скраю, 
Простягну по скибці короваю. 
І роздам по усмішці, по слову, 
Душу березневу, барвінкову.
Звучить музика. До залу вносять святкові короваї,  в е д у ч і 
ділять його між усіма присутніми на святі.  
Наперед виходять  у ч н і - ч и т ц і.
8-й  учень
Мати приводить у світ, 
Буду ним дихати, жити, 
Буде цей світ боронити  
Матері й батька привіт.
9-й  учень
Легкі зморшки обличчя вкрили —  
Це життя трудового плід.  
Але в кожному русі — сила,  
В очах юності видно слід.
Я таку тебе завжди бачу, 
Образ в серці такий несу —  
Материнську любов гарячу 
І твоєї душі красу.
Наперед виходять  ч л е н и   б а т ь к і в с ь к о г о   к о м і т е т у, 
вітають  в и п у с к н и к і в.
в е д у ч а.   Сьогодні,  у  час  розлуки  зі  школою,  візьміть  бать -ківське слово у довгу, інколи тернисту, часом зовсім незбагненну 
для вас, але прекрасну дорогу життя. Хай спогад про рідну школу 
сяє вам навіть тоді, коли згасає віра в себе. Хай школа залишаєть -ся для вас тим промінчиком любові і добра, який указує, як іти, 
щоб не збочити, не оступитися. А ще візьміть у дорогу життя, ша-новні випускники, тепло отчого дому, ніжну мамину колискову, 
солов’їну рідну мову, батькову мудрість і вчителеве слово. А для 
того, щоб були у вас сила, відвага, віра в себе для подолання всіх 
важких доріг, прийміть від батьків вишитий рушник.
в едучий
Дивлюся мовчки на рушник, 
Що мати вишивала. 
І чую: гуси зняли крик,  
Зозуля закувала.
Знов чорнобривці зацвіли, 
Запахла рута-м’ята,  
Десь тихо бджоли загули,  
Всміхнулась люба мати.
І біль у серці раптом зник,  
Так любо, любо стало. 
Цілую мовчки той рушник, 
Що мати вишивала.
Звучить «Пісня про рушник».  
Ч л е н и   б а т ь к і в с ь к о г о   к о м і т е т у  вручають 
в и п у с к н и к а м  рушники.
в е д у ч а.   Урочистий  вечір,  присвячений  випуску  …  (називає 
рік)  року, оголошується закритим.
в е д у ч и й. Дорогі гості! Привітайте наших випускників із за-кінченням школи. Побажайте їм щасливої дороги.
Свято продовжується концертом випускників, частуванням та 
дискотекою.
Категорія: Шкільні свята | Додав: uthitel (22.01.2014)
Переглядів: 2324 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: