Сценарій "Символи моєї Батьківщини" - Шкільні свята - Виховна робота - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Виховна робота » Шкільні свята

Сценарій "Символи моєї Батьківщини"
Дійові особи
1-й ведучий Учні-читці (дванадцять осіб)
2-й ведучий Танцювальний гурт учнів
Зал святково прикрашений рушниками, кетягами калини,
квітами. Біля центральної стіни на видному місці стоїть
синьо-жовтий прапор — Державний Прапор України. Над
ним прилаштовано велике зображення тризуба — Державний
Герб України. Поруч із прапором стоїть невеликий столик,
вкритий вишитим рушником, на ньому — глечик із житнім
колоссям, квітами волошки та маку. Поруч із глечиком лежить
паляниця, прикрашена гронами калини. Біля однієї з бокових
стін влаштована виставка на тему «Історія Українського герба».
Звучить спокійна музика. До залу входять у ч н і - ч и т ц і
та в е д у ч і.
1 - й у ч е н ь (на фоні музики)
Ти не тільки там, де княжий Київ,
Де горять тисячоліть хрести.
Україно, ти неначе мрія,
Що її чужим не досягти!
2-й учень
Ти живеш у гуркоті турбіни,
У гнізді орлинім на шпилі,
І у слові першому дитини,
І у надрах нашої землі:
3-й учень
Ти у всіх країнах, Україно,
В образі нестримного крила,
Бо усюди є така людина,
Що тобі на вірність присягла. (Музика стихає.)
Уч н і - ч и т ц і відходять на задній план.
1-й ведучий. Національні символи в усіх народів і в усі ча-си були відображенням високого духу нації, його своєрідним ге-нетичним кодом. А прагнення людини дізнатись про історію своєї
держави, про витоки її формування завжди було ознакою висо-кодуховної та патріотичної особистості.
2-й ведучий. Наша сьогоднішня зустріч буде присвячена
тим символам України, за якими її впізнає весь світ. Це — Дер-жавний Прапор, Державний Герб та Державний Гімн. Історія цих
символів стала невід’ємною частиною історії і нашої Батьківщи-ни. Вони були не просто обрані урядом та затверджені парламен-том країни, ні — вони були вистраждані багатьма поколіннями
наших співвітчизників, які боролися за святе право людини — пи-шатися своєю землею, своєю мовою, своєю культурою.
Наперед виходять у ч н і - ч и т ц і.
4-й учень
О прапор наш, Вкраїни стяг шовковий,
Як сяєш ти в повітрі золотім!
І хто б сказав, скільки страждань і горя
Блищать слізьми у полиску твоїм.
5-й учень
А скільки щастя в полиску яскравім,
Скільки в нім віри, сонця і знань
До правди і сили, до міцної волі,
Скільки посвят і великих поривань!
6-й учень
Як маєш ти у лопоті шовковім
Палкі, таємні шелести вогню.
Й шумлять в тобі козацькії хоругви,
Що в бій несли Пречисту Покрову!
www.e-ranok.com.ua
94
7-й учень
В твоїх складах двобарвної тканини
Є дух боїв і гостре слово лез.
А разом — мир і правда України,
Простори нив і моря синій плес.
8-й учень
О стягу наш, освічений стражданням,
О гасло чину й забуття.
В майбутнім хай тобі буде надбанням
У наших вчинках розум завзяття.
Наперед виходять в е д у ч і.
1-й ведучий. Прапор як символ об’єднання людей виник
ще за античних часів і набув поширення в Європі у середні віки.
Прапор Руської землі мав червоне поле із зображенням на
ньому золотого тризуба або двозуба. А полотнище Галицько-Во-линського князівства виготовлялося з тканини блакитного кольо-ру і мало за герб зображення золотого лева.
2-й ведучий. Продовженням розвитку історії прапора Укра-їни стало XVIII століття. На знаменах Київського, Чернігівського
та Лубенського полків на синьому або блакитному тлі проступа-ли золоті та червоні хресті й інші знаки.
1-й ведучий. А вже з XIX століття жовто-блакитний пра-пор наполегливо заявляє про себе. Так, 1848 року мешканці Льво-ва підняли на міській ратуші український національний прапор.
І Австрійська влада була змушена прийняти цей виклик нашого
народу. Вона дозволила українцям використовувати жовто-бла-китну символіку.
2-й ведучий. А 22 березня 1918 року Законом про Дер-жавний Прапор Української Народної Республіки було остаточно
затверджено форму і кольори нашого прапора. Ініціатором при-йняття цього важливого Закону був Михайло Сергійович Гру-шевський. Після перевороту гетьмана Павла Скоропадського
жовто-блакитний прапор було замінено на синьо-жовтий. Саме
таким і дійшов він до наших днів.
1-й ведучий. Потім були довгі десятиліття боротьби нашо-го народу за те, щоб український стяг зайняв належне йому міс-це — замайорів над Києвом, над усією Україною.
У наш час вперше синьо-жовту стрічку, прикріплену до одя-гу, використали львів’яни під час мітингу 12 березня 1989 року.
А згодом маленькі блакитно-жовті прапорці затріпотіли в руках
учасників «живого ланцюга» 22 січня 1990 року. Взявшись за ру-ки в містах, селах та вздовж великих трас, наші земляки симво-лічно об’єднали Західну і Східну Україну, продемонструвавши та-ким чином свою єдність як народу.
2-й ведучий. А перший національний прапор для Києва
пошила львів’янка Наталя Кареліна-Лучко. Він був піднятий на
щоглі біля будинку Київської міської ради 24 липня 1990 року.
Синьо-жовтий прапор для будинку Верховної Ради України уро-чисто підняли 4 вересня 1991 року.
Наперед виходить у ч е н ь - ч и т е ц ь.
9-й учень
Прапор — це державний символ,
Він є в кожної держави;
Це для всіх — ознака сили,
Це для всіх — ознака слави.
Синьо-жовтий прапор маєм:
Синє — небо, жовте — жито;
Прапор свій оберігаєм,
Він — святиня, знають діти.
Прапор свій здіймаєм гордо,
Ми з ним дужі і єдині,
Ми навіки є народом
Українським в Україні.
1-й ведучий. Другий символ України — це її герб. Історія
нашого Державного Герба сягає сивої давнини. Спочатку герби
карбувалися на княжих грамотах, монетах.
2-й ведучий. Учені-історики вважають, що колись тризуб
був знаком родових старійшин чи племінних вождів. А згодом
його зображення стали використовувати як тавро.
За давньогрецькою міфологією, бог морів Нептун тримав
у руці тризубець. Інші древні перекази свідчать, що жовта та бла-китна фарби були символами легендарної Атлантиди, нащадками
якої вважали себе наші далекі пращури. Існує версія, що тризуб
символізує так звану Трійцю Життя: Мудрість, Знання і Любов.
1-й ведучий. Найперші спогади про тризуб як символ дер-жави ми знаходимо на території України. Вони датувалися пер-шими століттями нашої ери в Боспорському царстві й використо-вувалися як родові знаки боспорських царів. У VI—VIII століттях
цей знак знаходимо на Полтавщині та Київщині. За княжих ча-сів тризуб почав набувати сучасної форми. Так, на деяких дав-ніх та середньовічних храмах збереглися знаки у вигляді три-зуба. А в XV—XVI століттях тризуб зустрічається в Україні як
складовий елемент геральдичних знаків окремих знатних динас-тій та родів.
2-й ведучий. Після 1652 року гетьмани та козацтво Укра-їни, хоч і під «наглядом» Російської імперії, але все ж таки са-мостійно розвивали свою національну культуру і продовжували
традиції використання нашої національної символіки. Тризуб був
визначальною ознакою на корогвах козацьких полків.
1-й ведучий. Протягом століть тризуб був поширеним зна-ком по всіх князівствах Київської Русі, за тривалий час він зазнав
певних змін, але все-таки зберіг свою первісну основу в зображен-ні. На сьогоднішній день відомо аж понад 200 різновидів тризуба.
Дослідники походження цього знака висловлюють багато думок
щодо його суті. Існують припущення, що тризуб символізує єд-ність Бога Отця, Бога Сина та Бога Духа Святого.
2-й ведучий. Сучасний герб України символізує спорідне-ність поколінь, мир і творчу працю. У наш час тризуб став і сим-волом відродження Батьківщини та її традицій, продовженням
славних сторінок нашої історії. Тризуб як Малий герб суверенної
України був остаточно затверджений Верховною Радою 19 люто-го 1992 року.
Наперед виходить у ч н і - ч и т ц і.
9-й учень
Як птах золотий в переливах,
На прапорі грає, горить.
Це знак наш, це фабрики й ниви,
Це символ, що будемо жить.
10-й учень
Це хліб наш, вугілля і цукор,
Степи плодовиті, моря…
Це в праці змозолені руки,
Що подвигом завжди горять.
11-й учень
Це наша любов, наша мужність —
Вогняний порив боротьби,
Це наша згуртованість дружня,
Це пісня нової доби…
12-й учень
Це юність, це клич покоління,
Що йдуть крізь життєву грозу,
Це слава твоя, Україно,—
Золотий непокірний Тризуб!
1-й ведучий. Гімн — це по своїй суті урочистий музичний
твір. Літературною основою гімну є твір, сповнений символікою
та високим пафосом. Від будь-якої іншої пісні гімн відзначається
урочистою мелодією розміреного (частіше маршового характеру).
Поняття «гімн» протягом віків змінювалося. У Стародавній Гре-ції гімнами називали пісні, присвячені визначним подіям, геро-ям та богам. У часи середньовіччя були поширені духовні гімни,
а в періоди визвольної боротьби гімни виконували роль бойових,
закличних пісень.
2-й ведучий. У наш час гімн виконує роль символу тієї
чи іншої держави. Походження гімну України також досить ці-каве. Слова урочистої пісні «Ще не вмерла України…» написав
у 60-х роках XIX століття Павло Чубинський — український по-ет, фольклорист і етнограф. Вперше текст твору був надрукова-ний 1963 року. Він швидко розійшовся у рукописах і надруко-ваних текстах. Спочатку його навіть приписували перу Тараса
Григоровича Шевченка.
1-й ведучий. На музику вірш майбутнього гімну поклав
композитор Михайло Вербицький. На жаль, доля гімну Украї-ни також була нелегкою. За виконання цього твору наші спів-вітчизники переслідувалися Радянською владою, потрапляли до
в’язниць. І лише 29 січня 1991 року в місті Бориспіль його ви-конанням було урочисто вшановано пам’ять Павла Чубинського.
А 16 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила гімн як
Державний Гімн України, трохи замінивши слова «Ще не вмерла
Україна і слава, і воля» на «Ще не вмерла України ні слава, ні
воля».
2-й ведучий. Державний Гімн України звучить і при цере-монії підняття Державного Прапора на щоглу. Під час звучання
Гімну України слід пам’ятати, що присутні мають встати й від-дати належне головній пісні держави: цивільні — покласти праву
руку на серце, військові — віддати честь. Усі мають стояти лицем
до Прапора України.
1-й ведучий. Тож давайте і ми зробимо так само і вшанує-мо символи нашої вільної Батьківщини.
Звучить запис Державного Гімну України. Усі глядачі
та учасники свята встають, слухають гімн.
Звучить лагідна музика. Наперед виходять у ч н і - ч и т ц і.
1 - й у ч е н ь (на фоні музики)
Любіть Україну, як сонце любіть,
Як вітер, і трави, і води
В годину щасливу і в радості мить,
Любіть у годину негоди!..
2-й учень
Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну,
Красу її, вічно живу і нову,
І мову її солов’їну.
3-й учень
Між братніх народів, мов садом рясним,
Сіяє вона над віками.
Любіть Україну всім серцем своїм
І всіма своїми ділами.
4-й учень
Любіть у коханні, в труді і в бою,
Як пісню, що лине зорею,
Всім серцем любіть Україну свою,—
І вічні ми будемо з нею.
Усі учасники свята виходять до глядачів, дякують за увагу.
Свято закінчується.
Категорія: Шкільні свята | Додав: uthitel (07.12.2013)
Переглядів: 1138 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: