Лінійка пам'яті до Дня Перемоги: "Цих днів не замовкає слава!" - Шкільні свята - Виховна робота - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Виховна робота » Шкільні свята

Лінійка пам'яті до Дня Перемоги: "Цих днів не замовкає слава!"

Лінійка пам'яті до Дня Перемоги

 

Мета: виховувати громадянськість і патріотизм; активізувати громадянсько-патріотичне виховання; розвивати пізнавальний інтерес до вивчення історичного минулого; передати пошану до немеркнучого подвигу, стійкості, мужності і беззавітної любові до своєї Вітчизни, радянського народу в роки Великої Вітчизняної війни.

Перебіг заходу

I.    Організаційний момент

II.   Основна частина

Доброго дня, воїни!

Доброго дня, глядачі,

Дідусі, бабусі, гості, батьки!

А ветеранам особливий уклін!

Славному святу день присвячуємо!

1-й ведучий. Щороку в травні ми відзначаємо День перемоги. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1941–1945 рр. Не щезне з пам'яті людської, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу — його битва, його перемога над фашистами. Можна по-різному ставитися до Великої Вітчизняної війни, по-різному її називати, але хіба можна забути тих, хто віддав своє життя для щастя інших?

2-й ведучий. Ми розуміємо, що за все, що ми маємо, ми зобов'язані всім тим, хто воював, гинув, виживав у тих пекельних умовах, коли здавалося, що неможливо було вижити. І з відчуттям глибокої подяки ми звертаємося цього дня до наших ветеранів, що врятували наш народ.

Дорогі наші ветерани! Від щирого серця поздоровляємо вас зі Святом Перемоги! Бажаємо вам доброго здоров'я, щастя, радості, чистого неба і миру.

Вся ваша грудь сияет орденами,

Геройски Вы прошли сквозь дым войны.

Пусть голова уже давно седая,

Но мыслями и духом Вы сильны.

 

Пам'ятайте, друзі, цих людей довіку,

Тих, хто повернувся і поліг в боях.

І вклонімось всі ми низько до землі їм,

Квітами устелим їх тернистий шлях.

 

Так пусть не сломят Вас невзгоды жизни,

Здоровья, счастья Вам на долгий век,

Благополучия от всей души желаем,

Мира, солнца — на много, много лет!

Звучить пісня «Пам'ять».

Когда в День Победы салюта

Раскаты повсюду слышны,

О чем говорят ветераны,

Давно возвратившись с войны?

Вспоминают они молодую

Юность свою в огне,

Друзей молодых и красивых,

Оставшихся там, на войне.

1-й ведучий. 22 червня 1941 р. почалась Велика Вітчизняна війна. Близько четвертої години ранку фашистська авіація завдала удару по радянських містах і важливих стратегічних пунктах (у т. ч. бомбардувань зазнали Київ та аеродром у Жулянах). Потім війська вермахту перейшли радянський кордон. Мільйонам людей назавжди врізався в пам'ять перший день Великої Вітчизняної війни. Чорною тінню фашистської навали, димом пожеж, смертю і руїнами звалився він на нас. І враз неділя 22 червня 1941 р., мирний день відпочинку, обернулася довгими роками страждань.

Сонце палило нестерпно,

Гнулось садове гілля.

Падали яблука в серпень,

Глухо стогнала земля.

Рвали снаряди їй груди.

Всюди гриміла війна,

Падали скошені люди,

Їх не щадила війна.

2-й ведучий. Усі сини та доньки нашої вітчизни як один стали на захист нашої Батьківщини.

Степом, степом йшли у бій солдати.

Степом, степом — даль заволокло.

Мати, мати стала коло хати,

А кругом в диму село.

Степом, степом — розгулись гармати,

Степом, степом — клекіт нароста.

Степом, степом падають солдати,

А кругом

Шумлять жита.

Степом, степом поросли берізки,

Степом, степом сонце розлилось.

Степом, степом — встали обеліски,

А кругом

Розлив колось.

Степом, степом — людям жито жати,

Степом, степом — даль махне крилом.

Мати, мати жде свого солдата,

А солдат

Спить вічним сном.

                                    (М. Негода)

1-й ведучий. Мільйони людей в усьому світі знають про звіряче обличчя фашизму з книг, документальних та художніх фільмів. Усе менше залишається тих, хто пам'ятає злочини фашистів зі свого трагічного досвіду.

На окупованій території гітлерівці знущалися з мирного населення та військовополонених. Вони масово розстрілювали жителів міст і сіл, не жаліючи ні старих, ні малих, піддавали нелюдським тортурам полонених солдатів і офіцерів, партизанів, підпільників, тисячами примусово вивозили працездатних громадян на каторжні роботи до Німеччини, руйнували пам’ятники національної культури, житлові будинки, підприємства, розкрадали майно громадян та загальнонаціональні цінності. Ідеологи фашизму проповідували надуману расову теорію про вищість арійської раси — раси господарів, покликаних керувати іншими народами.

Люто ненавиділи фашисти слов'янські народи — поляків, білорусів, українців, росіян. Розроблялися і виконувалися плани масового фізичного знищення, поневолення тих, хто залишився живим.

Мільйони життів забрала Велика Вітчизняна війна. Це важко усвідомити. Смерть однієї людини — це трагедія. А коли мільйони... Загиблим не болить. У живих продовжують кровоточити рани: у ветеранів, які втратили своїх друзів-однополчан, рідних і близьких, у рано посивілих дітей війни, які не побачили своїх батьків і пережили пекло окупації.

Спинись, проклятий супостате,

На світ востаннє подивись:

За тіло матері розп'яте

Сини на пару піднялись.

У бій за наші ниви,

За ясний сміх дитячий,

За юний спів щасливий,

За славний труд гарячий.

Вперед, полки суворі,

Під прапором свободи

За наші ясні зорі,

За наші тихі води.

2-й ведучий. Скільки матерів, сестер, коханих чекали і не дочекалися своїх синів, братів, чоловіків. У народі недаремно кажуть, що час не владний над материнським горем. І скільки б не минуло років і десятиліть від того недільного ранку, коли пролунало страшне слово «війна», вони ніколи не принесуть спокою матерям, діти яких віддали найдорожче — життя — у боротьбі з фашистськими загарбниками.

 

Звучить пісня «За того парня».

Я знаю, никакой моей вины

В том, что другие не пришли с войны.

Что все они, кто старше, кто моложе,

Остались там, и не о том ведь речь,

Что я их мог, но не сумел сберечь.

Речь не о том, но всё же, всё же, всё же.

 

Стоїть обеліск, і на нім імена,

Які вкарбувала священна війна.

Стоїть обеліск над печаллю могил,

Бійців з Придніпров’я і з галицьких сіл.

Стоїть обеліск, в нім скорбота німа.

Що в селах Вкраїни синів тих нема.

Вони тут не сіють, вони тут не жнуть,

Лиш вогники-квіти їм люди кладуть.

Лиш сльози вмивають синів імена,

Що їх із собою забрала війна,

Що їхні серця дуже довгі літа

Земля українська в собі пригорта.

1-й ведучий. Вони залишилися там, на полі бою, щоб жили ми, щоб любили, щоб ростили дітей.

Пам'ятайте про тих, що безвісти пропали,

Пам'ятайте про тих, що не встали, як впали.

Пам'ятайте про тих, що згоріли, як зорі, —

Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.

Пам'ятайте про тих, що за правду повстали,

Пам'ятайте про тих, що лягли на заставах.

Пам'ятайте про тих, що стрибали під танки...

Є в місцях невідомих невідомі останки.

Є в лісах, є у горах, і є під горою —

Менше в світі могил, ніж безсмертних героїв.

Пам'ятайте про них і в праці, і в пісні —

Хай відомими стануть всі герої безвісні.

2-й ведучий. Пам’ять полеглих на фронтах Великої Вітчизняної війни, що залишилися навіки молодими, і ветеранів, що не дожили до сьогоднішнього дня, ушануємо хвилиною мовчання.

Хвилина мовчання.

Наш обов'язок — не тільки в свята згадувати, а кожен день пам'ятати про всіх, хто кував перемогу і загинув.

За тебе, за мене, за всю Батьківщину,

Хто фронтом звитяги йшов поруч з тобою,

Боровся з фашизмом і гинув у бою,

Хто месником смілим тоді партизанив

І ворога нищив героєм незнаним.

Згадай їх усіх, замордованих, вбитих,

І гідно живи їх життям недожитим!

1-й ведучий. Люди завжди вірили, що птахи — казкові істоти. Птах для людини — це символ свободи і мрії. Голуб символізує мир, лебідь — любов і вірність. А за часів Великої Вітчизняної Війни журавлі стали символами повернення, миру і спокою в житті.

Звучить пісня «Журавлі».

Неправда, друг не умирает,

Лишь рядом быть перестаёт.

Он кров с тобой не разделяет,

Из фляги из твоей не пьёт.

В землянке, занесённой метелью,

Застольной не поёт с тобой

И рядом под одной шинелью

Не спит у печки жестяной.

Но все, что между вами было,

Все, что за вами следом шло,

С его останками в могилу

Улечься вместе не смогло.

Упрямство, гнев его, терпенье —

Ты все в наследство взял,

Двойного слуха ты и зренья

Пожизненным владельцем стал.

Любовь мы завещаем жёнам,

Воспоминанья — сыновьям,

Но по земле, войной сожжённой,

Идти завещано друзьям.

Ведучий. Не всі імена загиблих відомі. Скільки їх, безіменних могил!

Звучить пісня В. Висоцького «На братских могилах не ставят крестов».

1-й ведучий. Пройшло вже багато років з Дня Перемоги. Наша країна давно залікувала рани. Заколосилися хліби на понівеченій фашистами землі, ожили ліси.

З руїн піднялися міста, вже не одне покоління народилося і виросло в мирний час. І це завдяки вам, ветерани. Зі святом вас, ветерани війни!

Вернулися живі з полків і ран

І мир подарували рідним хатам.

За цвіт життя завдячує народ

Полеглим і посивілим солдатам.

З медалями вони й без нагород

Стрічають один одного, як брата...

За цвіт життя завдячує народ

Полеглим і посивілим солдатам.

З роками їх все менше в строю,

Та йдуть першопроходцями в бурани...

І трудяться звитяжно, як в бою,

З синами молодими ветерани.

Спасибо вам, ветераны,—

Солдаты минувшей войны,

За ваши тяжёлые раны,

За ваши тревожные сны.

За то, что Отчизну спасли вы,

Сыновьему долгу верны,

Спасибо, родные, спасибо,

От тех, кто не знает войны!

2-й ведучий. Зі святом вас, дорогі нашому серцю люди!

Сьогодні свято входить в кожен будинок

І радість до людей з ним приходить услід.

Ми поздоровляємо всіх з великим днем.

З днем нашої слави, з Днем Перемоги!

Звучить пісня «День Перемоги».

Діти вручають ветеранам квіти.

Категорія: Шкільні свята | Додав: uthitel (26.11.2013)
Переглядів: 1321 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: