Орієнтовна схема психолого-педагогічного аналізу особистості учня - Портфоліо класного керівника - Виховна робота - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Виховна робота » Портфоліо класного керівника

Орієнтовна схема психолого-педагогічного аналізу особистості учня

Укладач Л.П. Омельченко

Орієнтовна схема психолого-педагогічного аналізу особистості учня

 

Пропонована схема розроблена на основі досліджень особистості важковиховуваних школярів вітчизняними вченими з метою надання допомоги педагогічним працівникам з визначення місця такого учня в колективі, а також особистісних якостей з точки зору можливостей перевиховання. Вона націлює на багатоплановий підхід при вивченні особистості учня і зобов’язує підійти до характеристики з різних ­боків.

Схема пристосована перш за все для характеристики школярів підліткового та юнацького віку, але може з відповідними змінами використовуватись і для вивчення особистості молодших школярів, а також дорослих.

Схема систематизує і розміщує в певному порядку психолого-педагогічні знання, визначає науково обґрунтований шлях вивчення розвитку особистості та включає питання як щодо загальних рис особистості, так і щодо її спрямованості, основних рис характеру і динамічних особливостей особистості.

При оцінці треба бути якомога більш об’єктивним. При складанні характеристики необхідно проявляти обережність, уникати поспішності. Не можна проявляти суб’єктивність, зловживати становищем дитини. Можливий поетапний варіант заповнення схеми:

перший етап — підготовчий ступінь до складання характеристики;

другий — ступінь часткового заповнення, коли ще неможливо відповісти на всі питання;

третій — ступінь відносно повного заповнення схеми, коли зібрано достатню кількість фактів, які дозволяють скласти всебічну об’єктивну і якісну характеристику.

 

I. Загальні дані про особистість

1. ПІБ          

2. Стать       

3. Дата народження           

4. Місце навчання 

5. Клас         

6. Стан здоров’я (група, діагноз), фізичний розвиток (потрібне підкреслити): здоровий, фізично розвинений, часто хворіє, слабкий, чим хворів і як переносить захворювання

7. ПІБ батька, де і ким працює    

 

8. ПІБ матері, де і ким працює    

 

9. Ставлення батьків до своєї роботи     

10. Участь батьків у громадській роботі  

11. Умови сімейного виховання: склад сім’ї, соціальний стан кожного члена сім’ї 

 

 

12. Матеріальні умови сім’ї (хороші, задовільні, незадовільні)

13. Сімейний «клімат» (хороший, задовільний, незадовільний)

14. Сім’я благополучна, функціонально неспроможна, конфліктна, розбіжність у вимогах батьків, антипедагогічна, асоціальна

15. Культурний рівень сім’ї           

16. Характеристика батьків як вихователів (займаються постійно, періодично, не займаються вихованням дитини)   

17. Рівень взаєморозуміння батьків і дитини      

 

18. Мотиви відповідальності перед батьками (любить, жаліє, поважає, боїться)      

 

19. Ставлення до навчання (позитивне, задовільне, незадовільне, індиферентне)   

 

 

II. Психічні якості учня

1.      Увага — довільна, мимовільна; властивості уваги — зосередженість (спостережливість як якість), стійкість, обсяг, розподілення, переключення

 

2. Пам’ять (образна, словесно-логічна, рухлива, емоційна), короткочасна та довготривала.

3. Мислення (наочно-дійове, наочно-образне, абстрактне).

4. Властивості мислення (самостійність, широта, глибина, гнучкість, швидкість, критичність).

5. Інтереси, нахили (пізнавальні, професійні) до розумової, практичної, художньої діяльності, спілкування з людьми   

 

6. Спеціальні здібності: математичні, технічні, музичні, соматичні, лінгвістичні, спортивні та ін.

 

IIІ. Індивідуально-психологічні особливості школяра

1. Тип темпераменту (холеричний, сангвінічний, флегматичний, меланхолічний).

2. Характер (цілісний, протирічний).

3. Темп роботи — швидкий, середній, повільний.

4. Якість роботи — хороша, задовільна, незадовільна.

5. Реакція на зовнішні подразнення — збуджена, урівноважена, по­вільна.

6. Включення в роботу та перехід до іншого виду діяльності: швидкий, повільний.

7. Риси характеру:

ставлення до речей (бережливий — небережливий, охайний — неохайний);

ставлення до людей (альтруїст — егоїст, принциповий — безпринципний, щедрість — скупість,

стриманий — нестриманий і т. ін.);

рівень самооцінки (об’єктивна, завищена, занижена);

ставлення до пр

аці/навчання (відповідальний— безвідповідальний, працелюбний — лінивий іт.д.)


ХІІ. Позиція в колективі класу

1.      Формальний лідер, неформальний лідер; пасивний, ізольований, відторгнений

 

2.      Виконання громадських доручень у класі (активно, ініціативно, добровільно, тільки пунктуально, в’яло, примусово, погано, відмовляється від виконання)

 

3.      Чи користується симпатіями колективу або окремої його частини

 

4.      Чи має надійних друзів, кого      

 

 

5.      Виконує у дружбі ведучу чи ведому роль

 

 

6.      Чи має надійних друзів поза школою, з якого соціального середовища

 

7.      З членами колективу знаходиться в дружніх стосунках чи конфліктує      

 

 

8.      Чи користується авторитетом серед товаришів

 

9.      За що поважають чи не поважають

 

 

10.  Чи пропускає уроки без поважних причин (рідко, часто, систематично)   

 

11.  З яких предметів має незадовільні оцінки        

 

12.   Чи вступає в конфлікти з товаришами по навчанню, як часто

 

13.  Чи вступає в конфлікти з учителями, як часто

 

14.  Чи рахується з думкою колективу, товаришів (завжди, рідко, не рахується)          

 

 

15.  Педагогічні помилки вчителів: суб’єктивізм, грубість, безтактовність, лібералізм тощо 

 

 

ХІІІ. Мікросередовище за місцем проживання

1.      Зв’язок з групою підлітків негативного спрямування

 

2.      Положення в групі підлітків: лідер, його помічник, рядовий член групи         

 

 

3. Чи здійснює правопорушення 

4. Якщо здійснює, то як: свідомо, під впливом інших, випадково

 

5. Форми правопорушень: індивідуальні, групові, інколи групові   

 

6. Проведення вільного часу, форми проведення

         

ХІV. Соціальна спрямованість особистості

1. Соціальні потреби особистості:

    а)  потреби в спілкуванні         

    б)  потреба в навчанні   

    в)  потреба в колективній праці          

    г)  потреба в громадській та інших видах діяльності           

2. Спецпідготовка (відвідує гурток, спортивну секцію, спецшколу і т. д.)  

 

3. Громадська активність (висока, середня, низька), виконує доручення    

4. Типові випадки відхилень у поведінці (куріння, вживання алкогольних напоїв, відхилення в сексуальній поведінці, крадіжки, бродяжництво, інші правопорушення)         

5. Інтереси особистості (суспільно значимі чи егоїстичні, стійкі чи нестійкі)

 

6. Мотиви навчання (високий моральний ідеал, позитивний приклад: одержання знань; прагнення не підвести клас, школу; набуття знань для майбутньої професії, здійснення мрії; страх бути покараним; прагнення виділитись; здобути користь для себе; одержати матеріальне заохочення)  

 

7. Мотиви в громадській роботі (прагнення принести користь суспільству, школі, колективу товаришів; мотиви самовиховання; позитивний приклад і високий моральний ідеал; прагнення виділитись; здобути користь для себе; одержати матеріальне заохочення)          

 

8. Мотиви трудової діяльності (високий моральний ідеал, позитивний приклад; прагнення принести користь суспільству, школі, колективу товаришів; набуття трудових навичок і умінь; підготовка до майбутньої професії; прагнення виділитись; здобути користь для себе; одержати матеріальне заохочення)     

 

9. Які засоби впливу застосовувались до учня в школі, сім’ї, комісією в справах неповнолітніх?

         

 

ХV. Узагальнення результатів

Проводиться класним керівником разом з психологом, соціальним педагогом школи за кожним розділом схеми. Коротко вказуються узагальнені дані про особистість, загальна характеристика, основні тенденції і зміст спрямування особистості.

Далі наводяться характерологічні особливості (на основі п’ятибальної шкали), які виражають її спрямованість, інтелектуальні, вольові і емоційні риси, а також риси характеру, які виражають ставлення особистості до діяльності, до інших людей, до самої себе.

Наступна складова частина узагальнення результатів повинна відбивати найбільш чітко виражені для даної особистості її динамічні особливості.

Більш детально треба відмітити загальні здібності особистості, а також тенденції їх розвитку.

На основі вищевказаного матеріалу робиться короткий висновок про особистість, яка вивчається, а також які засоби впливу застосовувались до учня в школі, сім’ї комісією в справах неповнолітніх.

Далі в характеристиці необхідно вказати, які виховні завдання стоять у роботі з даною особистістю, які пропозиції щодо комплексу заходів перевиховання підлітка:

1. Зміна умов сімейного виховання.

2. Подолання педагогічних помилок у школі.

3. Організація контролю за діяльністю групи, до якої входить підліток за місцем проживання чи за іншими ознаками.

4. Виявлення інтересів, нахилів і здібностей до якої-небудь діяльності, організація змістовного проведення вільного часу.

5. Розвиток позитивних якостей особистості.

6. Інше.

Директор ЗНЗ № _____

Категорія: Портфоліо класного керівника | Додав: uthitel (26.11.2013)
Переглядів: 882 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: