КТС - Пізнавальні справи - Портфоліо класного керівника - Виховна робота - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Виховна робота » Портфоліо класного керівника

КТС - Пізнавальні справи

КТС - Пізнавальні справи

Вечір весели завдань – декілька пізнавальних пор-оглядів, які переходять одна в одну і становлять своєрідну ігрову суєту. Учасники цієї суєти об’єднані в невеликі команди (не більше 10-15 осіб у кожній), виконують творчі завдання і по черзі виступають зі своїми рішеннями –експромтами. До суєти можуть входити гра в оркестр, естафета веселих завдань, пісенні коло.

Вечір веселих завдань – це показ смикалки, творчої фантазії, уміння швидко орієнтуватися в обставинах, включатися в колективну роботу і радість оточуючих. Кожен вечір весели завдань може стати маленьким святом колективної творчості. Учасниками такого вечора можуть бути діти різного віку.

Різновіковий склад команд, активна участь дорослих зовсім не перешкода, а, навпаки, важлива умова успіху, стимул для більш повного розкриття пізнавальних здібностей і молодших, і старших, для обміну знаннями і інтересами, для взаємного захоплення творчим пошуком, гумором, товариськістю, життєлюбністю.

Хід вечора.

Вечір відкривається грою в оркестр. Всі учасники сідають по колу невеликими групами (або постійними міроколективами, або тут таки об’єднавшись, - по бажанню або по жеребкуванню), і кожна група вибирає собі один із інструментів оркестру – симфонічного, духовного, народних інструментів, джазу: скрипку, трубу, барабан, піаніно (при цьому дуже важливо, щоб в кожній групі були і молодші, і старші діти, і дорослі).

Оркестром керує диригент. Він несподівано для учасників показує якій-небудь групі гру на їх інструменті. Група в відповідь на це повинна показати диригенту "ніс”. Коли диригент показує групі "ніс”, оркестранти цієї групи, навпаки, повинні показувати диригенту гру на своєму інструменті. Якщо є група, до якої звернувся диригент, помилились і показала не те, що потрібно, вона отримує колективний фант (навіть якщо полишився тільки один із членів даної групи).

"я "дуель” диригента з оркестром продовжується до тих пір, поки кожна група не отримає колективний фант, а ще краще – 2 фанти. Після того як всі фанти отримані ведучі призначують кожному фанту відповідне завдання. При цьому ще раз слід підкреслити, що свій фант (або два фанти) викуповує вся група.

Коли всі завдання роздані, всім групам (команда) дається 15-30 хвилин на вирішення творчих справ. Після закінчення цього часу ведучі збирають разом всіх учасників гри і починаються виступи команд – по колу або в любому порядку, але з передачею якого-небудь символічного предмету – естафети (естафета веселих завдань або веселих експромтів). Команда, яка останньою принесла естафету і показала своє рішення, отримує право назвати тему для пісенного кола.

Приклади творчих завдань для естафети веселих завдань.

1.Придумати і розіграти мімічну сценку (або серію сценок) на запропоновану тему ("На рибалці”, "Учитель і учень”).

2.Скласти віршик за словами, які римуються, наприклад:

.порою

.горою

.штовхає

.співає

Виконати цей віршик в якій-небудь сценці.

3.Скласти маленьку розповідь за заданим початком (наприклад: "На майданчику построїлися дві команди .”) Прочитати цю розповідь прийомом естафети (кожний член команди по черзі говорить одну фразу) або інсценізувати її.

4.Придумати і зобразити скульптурну групу на задану тему ("В майстерні скульптора”).

5.Зобразити і "оживити” (придумати показати продовження) відому скульптуру або картину ("Мисливці на привалі”, "Знову двійка”).

6.Зобразити пантомімою куплет (або декілька) із видатної пісні. Інші учасники відгадують пісню.

7.Драматизація шаради (кар-тина).

8.Придумати 10 слів на одну букву і скласти розповідь таким чином, щоб з цих слів починалися всі. Інсценізувати цю розповідь.

9.Вимовими одне і те ж слово або фразу в різних сценках з різною інтонацією (не менш 5 варіантів).

10.Придумати і зобразити сценічно різні варіанти вирішення конфліктної ситуація (наприклад: - хлопчик дружить з дівчинкою. Їх дратують. Що їм робити?) Пропонується дати не менше трьох варіантів вирішення.

11.Виконати одну і ту ж видатну пісню на декілька мотивів, змінюючи її характер.

12.Виконати декілька пісень на одну і ту ж тему (наприклад, про море і моряків).

13.Драматизувати пісню або вірш.

14. Придумати і зобразити сценку із життя літературного героя (інші учасники відгадують ім’я героя, називають книгу, її автора).

Вечір подорож – пізнавальний огляд, учасники якого діляться один з одним своїми знаннями, враженнями, припущеннями щодо навколишнього життя. Прикметною особливістю такої зустрічі є використання прийому рольової гри в подорож, що дає змогу обмінюватись досвідом. Колективно відкривати світ жвавій, захоплюючій формі, розвивати допитливість, винахідливість, творчу уяву. Товариську взаємодопомогу. В школі вечір – подорож можна проводити або в одному класному колективі, або декількома паралельними класами, або збором старшого і молодшого класних колективів. Відповідно учасниками вечора можуть бути як школярі одно віку (починаючи з 1-го класу), так і різновікові об’єднання.

Збори-диспут – пізнавальна творча справа, мета якої – поставити перед учасниками життєво важливе, складне, справді спірне питання (або декілька таких питань, об’єднаних однією темою) виявити і зіставити різні думки, захоплюючи всіх колективним пошуком, найкращою рішення. Збори диспуту – важливий засіб ідейно-політичного виховання підлітків і молоді, зміцнення співдружності молодших і старших поколінь.

Учасниками зборів-диспуту можуть бути декілька постійних колективів (наприклад, старших класів) збірний колектив бажаючих взяти участь в диспуті, члени одного колективу (наприклад класу, групи). В останніх двох випадках цілеспрямовано створити (за бажанням) тимчасові невеликі творчі команди (не більше 10-15 чоловік), щоб забезпечити участь кожного в колективному роздумі.

Рада диспуту і представників всіх команд-учасників вибирає одну тему із запропонованих і формулює питання для обговорення (не більше 3-5). Після того кожен член ради повідомляє тему і питання своєму колективу для підготовки думок, виділення позицій точок зору за дискутивованими проблемами.

Проводить диспут голова ради справи. Він ще раз нагадує дискусійні питання і за бажанням учасників може дати 10-15 хвилин для обміну думками команд, щоб ті мали зібратися з думками і підготувати виступ по кожному питанню, який відображає спільну думку.

Краще обговорювати послідовно одне питання за другим. Чим гостріше суперечка, тим краще. Але головне в суперечці – уміти слухати "суперника” і доказувати свою думку.

В кінці диспуту ведучий організовує спільне підведення підсумків. Якщо торкатися практичних питань життя колективу, учасники зборів можуть прийняти за ними своє рішення, свої пропозиції або рекомендації.

Можливі теми і питання зборів-диспутів:

1. "Байдужості – бій!”.

Кого ти вважаєш байдужим?

Чому байдужий чоловік – в дорозі не друг? Чи правий Бруно Ясенський, який вважає байдужих найнебезпечнішими людьми, не безпечнішими за ворогів?

Як ти будеш сперечатися з тими хто діє за принципом "Моя хата з краю .”, "Особистий спокій перш за все”?

Чи байдужий той хто для себе все бере від колективу, але іншим нічого не дає?

Як боротися з байдужістю в собі і в інших?

2. "Що ти зробив для колективу?”.

Кого вважати активним в колективі? Чи повинен активіст високого колективу брати участь в житті свого первинного колективу?

Чи можна кожному бути організатором? Як це зробити?

3. "Традиції і творчість в житті колективу”.

Які із традицій 20-х років тобі більш за все подобаються? Які із цих традицій можна і потрібно відроджувати і розвивати в житті нашого колективу? Що головне в нашому житті – традиції чи творчість?

Що означає "творче”? з чого воно може початися? Чи можна зробити кожного учасником такого життя?

Турнір-вікторина – пізнавальна справа-огляд, в якій беруть участь декілька команд і кожна команда колективно готує запитання і відповіді за обраною темою або за декількома темами.

Турнір-вікторина враховує особливості вікторини (питання, пізнавальні завдання і відповіді – рішення і турніру; команди по черзі атакують і захищаються).

Турнір-вікторина розширює кругозір дітей, розвиває пізнавальні інтереси, формулює уміння вести колективний пошук істини.

Брати участь в турнірі-вікторині можуть як первинні колективи (ланки, гурти), так і збірні команди, складені наприклад, із представників різних класів.

Способи проведення турніру-вікторини:

1. "Ланцюг” (або "по колу”).

Проводиться, коли беруть участь п’ять і більше команд. 1-ша команда задає 2-й (по колу) питання або декілька питань (їх кількість визначається організаторами наперед), 2-а – 3-й, 3-я – 4-й . Остання атакує першу.

Варіанти:

а). Питання задаються на одну спільну тему, вибрану разом всіма командами шляхом конкурсу на кращу пропозицію (остаточне рішення виносить рада капітанів і ведучих);

б). Кожна команда вибирає свою тему; прийнявши естафету атаки, називає цю тему а потім уже атакує.

2. "Змійка” (На спільну тему або на свої теми).

Проводиться так, як в попереднім варіанті, тільки естафетна атака передається не по колу, а в довільному порядку.

3. "Атака віялом”.

Кожна команда по черзі стає атакуючою і задає по одному питанню всім іншим. На спосіб цілеспрямовано використовувати, коли беруть участь три або чотири команди.

4. "Оборона віялом”.

Кожна команда по черзі займає оборону, і її задають по одному питанню всі інші. Цей спосіб також застосовується в турнірі-вікторині із трьох або чотирьох команд.

5. "Перехресний поєдинок”.

Проводиться між двома командами, які готують по декілька питань і задають їх по черзі один одному.

Варіанти:

а). Поєдинок на спільну тему, вибрану спільно;

б). Поєдинок на різні теми, задумані кожною командою.

Коло тим, які можуть бути обрані для турніру-вікторини, дуже широке: "Пори року”, "Рослини”, "Тварини”, "Ліс”, "Рідний край”, "Подорож”, "Народи світу”, "Професії”, "Транспорт”, "Спорт”, "Казки”, "Музика”, "Живопис”, "Кіно”, "Культура поведінки”, "Правила дорожнього руху”.

Підготовка.

Учасники проводять спільний збір-старт, позначаються команди, вибирається спосіб проведення турніру-вікторини, після того на коротких співбесідах (15-20хв.) кожна команда придумує собі назву, вибирає капітана і підготовлює пропозиції про тему (якщо вирішено провести турнір-вікторину на спільну тему або на спільні теми – в два-три тури). В кінці спільного збору команди об’являють свої назви, ознайомлюють з своїми капітанами (які разом з ведучими складають раду справи – штаб турніру-вікторини) і висувають пропозиції про тему. На короткий перерві (декілька хвилин) рада справи вибирає найкращу тему.

Після спільного збору страту відразу ж проводиться турнір-вікторина ("блискавкою”) або дається час (день або декілька днів) для підготовки команд. В першому випадку команди відразу протягом 10-15 хвилин, придумуючи питання для суперників (і свою тему, якщо вирішено проводити турнір-вікторину на спільній темі). В другому випадку діти думають довше, ознайомлюються з літературою, радяться з старшими.

Поради організаторам.

Проводити турнір-вікторину може один педагог, але краще разом з ким-небудь із старших дітей.

Орієнтуйте учасників на інтересні питання, які потребують роботи мислення, особливо типу "чому?”.

Головне в турнірі-вікторині не тренування пам’яті, а колективний пошук вирішення складних пізнавальних завдань, обмін досвідом – думками, враженнями, припущеннями. Ведучі направляють цей пошук і якщо необхідно, беруть участь в нім.

Строго дотримуйтесь правила: після того як задано питання ніхто не повинен "вистрибувати” з відповіддю, а вся команда тихенько обмінюється думками. На це дається однаковий час, наприклад пів хвилини.

Якщо команда, яка задала питання не задоволена відповіддю, то ведучі пропонують відповісти любій іншій команді: "Ідіть на поміч!” Якщо ніхто не може внести ясність, слово надається самій атакуючій команді.

Якщо відповідь атакуючої команди не задовольнила учасників, то ведучі об’являють продовження пошуку. Нехай діти пошукають відповідь в наступні дні, посперечаються, переглянуть літературу.

Можна оцінювати відповіді в балах (наприклад за правильну і повну – 2 бали, за не повну – 1 бал), приймаючи також і найбільш підходящі питання, дружню роботу команди. Можна і не робити цього, щоб азарт "набирання балів” не відволікав уваги від головного, не знижував інтересу до процесу пошуку істини.

По питаннях, які викликали найбільший інтерес під час турніру-вікторини, потрібно продовжувати колективну роботу і використовувати інші пізнавальні справи наприклад, вечір розгаданих і нерозкритих таємниць, захист фантастичних проектів, прес-конференцію.

Турнір знавців – пізнавальна справа-огляд, проводиться декількома колективами, кожний з яких по черзі організує творче змагання (свій тур) між іншими учасниками. Турнір знавців можна проводити в класі або між класними колективами, а також між зведеними командами старших і молодших.

Кількість турів дорівнює числу колективів, які беруть участь в турнірі (3-5, не більше). Кожен колектив являється організатором одного із турів (проводить змагання між всіма іншими колективами), а в інших турах виступає як рядовий учасник змагань.

Турнір знавців може проводитися по одній галузі або бути комплексним, коли кожен тур змагань має свою галузь. Наприклад, турнір знавців з участю чотирьох колективів може складатися із таких турів-змагань: 1). Знавців математики, 2). Знавців музики, 3). Знавців рідного краю, 4). Знавців медицини.

В змаганнях кожен колектив може брати участь або в цілому, або висуваючи із свого складу команду знавців. Головними ведучими можуть бути двоє-троє дорослих, або дорослий разом з одним-двома старшими школярами.

Підготовка до турніру знавців.

Головні ведучі збирають спільний збір-старт колективів, бажаючих брати участь в турнірі. Учасники розсідаються по колу. Вибирається рада справи – штаб турніру, куди входять представники кожного колективу і головні ведучі.

Після того спільний збір вирішує, яким способом будуть вибрані галузі (при одногалузевім турнірі - види)

 

Категорія: Портфоліо класного керівника | Додав: uthitel (02.01.2014)
Переглядів: 1429 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: