Великдень - Народні свята - Виховна робота - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Виховна робота » Народні свята

Великдень
Великдень
Великдень (або Пасха) — одне з найсвятіших і найурочис-тіших свят християн. Йому передує Великий піст, що почався
після Масляної. Етнографи відзначають, що ще до прийняття
християнства Великим днем у наших пращурів називалося свя-то бога сонця — Ярили. Саме від цього язичницького празника
і походять деякі народні традиції, пов’язані нині з християнським
Великоднем.
Головним символом цього свята в Україні є писанка. Вона не
лише прикраса великоднього столу, але й дивовижний витвір на-родного мистецтва. Вона уособлює в собі стародавні вірування
наших пращурів у надзвичайні магічні сили природи і є невід’єм-ною часткою язичницьких обрядів. Із прийняттям християнства
символи, зображені на писанці набули нових значень, пов’язаних
із новою релігією. Розписане яйце, що в древній культурі вважа-лося символом життя, в християнському розумінні стає симво-лом воскреслого Христа.
Готувалися до Великодня протягом всього Великого посту.
Але особлива увага народним та церковним традиціям приділя-лася в останній тиждень перед святом: дотримувалися суворо-го посту, розписували писанки, пекли обрядове печиво — паски.
У четвер пекли «золоті» паски — для Бога (суботньої ночі їх
несли до церкви). А ранком п’ятниці та суботи пекли «білі» — для
людей (ними пригощалися в неділю після розговіння).
Суботнього вечора господиня ладнала кошик зі стравами, які
святитиме в церкві: паску, писанки, вершкове масло, сир, м’ясо, кільце ковбаси, шинку. Крім того, в кошик клали ніж та хрін — «на згадку про Христові муки». Великодній кошик квітчали бар-вінком та накривали вишитою серветкою.
Святкові торжества починалися хресним ходом навколо церк-ви в супроводі дзвонів. Після нього починалася воскресна утреня,
на якій співали «Христос воскрес із мертвих!».
Після утрені відбувалося освячення принесених до церкви
страв та води, і господарі йшли додому, вітаючи одне одного словами: «Христос воскрес!» — «Воістину воскрес!».
Перш ніж зайти до хати, селяни тричі обходили зі свяченим
своє господарство, щоб усе сповнилося радістю Великого свята.
Так, як і Різдво, Великдень — родинне свято, на нього збира-лася вся родина. Діти після святкового сніданку носили старшим
родичам «дору» (від грецького слова «дарон» — дар) і одержува-ли за це ласощі та писанки, якими потім гралися.
Під час Великодніх свят молодь водила хороводи, співала га-ївки, урочисто розпочинаючи свої літні гуляння.
Категорія: Народні свята | Додав: uthitel (07.12.2013)
Переглядів: 605 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: