Свято Сорока Святих - Народні свята - Виховна робота - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Виховна робота » Народні свята

Свято Сорока Святих
Дійові особи
Учні-читці 2-й ведучий
(п’ять осіб) Промінь
1-й ведучий Зірка
Фольклорний гурт дівчат (п’ять осіб)
Фольклорний гурт хлопців (п’ять осіб)
Зал святково прикрашений кольоровими стрічками, штучною
зеленню, паперовими пташками, вербовими гілочками.
Звучить весела музика. До залу входять д в о є
у ч н і в - ч и т ц і в та в е д у ч і.
1-й учень
До мого вікна
Підійшла весна,
Розтопилася на шибці
Квітка льодова.
Крізь прозоре скло
Сонечко зійшло
І поклало теплу руку
На моє чоло.
2-й учень
Знов вершиною рясною
Розшумілася сосна.
Вечір дихає весною,
Та й насправді вже весна.
Сніг крихкий, неначе щебінь,
За селом чорніє путь,
І зірки у тихім небі —
Наче проліски цвітуть.
1-й ведучий. Добрий день, друзі!
2-й ведучий. Вітаємо вас зі святом Сорока святих — вес-няним рівноденням!
1-й ведучий. У нашому народі це свято було в особливій
пошані, адже вважалося, що саме 22 березня на Сорок святих вес-на повністю вступає в свої права.
2-й ведучий. Цю зеленокосу рум’яну красуню селяни че-кали з великим нетерпінням, а її прихід вшановували чудовими
обрядами, дзвінкими гаївками і дружніми хороводами.
1-й ведучий. Тож сьогодні ми і розкажемо вам про народні
традиції, що пов’язані із цим святом.
В е д у ч і та у ч н і - ч и т ц і залишають зал.
Звучить лагідна музика. До залу назустріч одне одному
виходять П р о м і н ь та З і р к а.
З і р к а. Добрий день, Промінчику!
П р о м і н ь. Бувай і ти здорова, Зіронько!
З і р к а. Що ж ти, братику, за обрій не поспішаєш? Зараз вже
моя пора настає — вечірня. Уступай дорогу!
П р о м і н ь. Е ні, сестричко, тепер ти посунься. Віднині я на
землі господар.
З і р к а. Куди тобі, малому! Ось уже четвертий місяць, як всі
деньочки короткі-коротенькі… Ну зовсім маленькі. А мене люди
шанують: лише з’явлюся в небі, так вони вже на вечорниці зби-раються, пісень веселих співають — ночі радіють, ніч величають.
П р о м і н ь. Вибач, Зіронько, але саме від сьогоднішнього дня
володарювання твоє скінчилося. Адже після Сорока святих лю-ди вже про роботу думатимуть. Недарма ж кажуть: «Сорок соро-чат дарують людям сорок грабель і сорок лопат». Це означає, що
день збільшуватиметься, тож не до гулянь — про хліб дбати час.
Земля трудівника чекає.

З і р к а (ображено). Не дозволю, щоб такий коротенький мене
повчав! Поглянь на мене, яка я владна.
П р о м і н ь. І не владна, а рівна мені. Бо ж сьогодні весняне
рівнодення — ніч та день зрівнялися між собою.
З і р к а. Вибач, замріялась я та й не помітила, що ти вже
виріс…
П р о м і н ь (бере Зірку за руку) . Ну гаразд, будьмо друзями.
Йдемо разом на галявину та подивимось, як люди відзначають
свято Сорока святих.
П р о м і н ь та З і р к а залишають зал.
Звучить весела українська народна музика. До залу вбігає
г у р т д і в ч а т. Одна з них тримає кошик з обрядовим
печивом — «жайворонками».
1-ша дівчина. Ой, як сьогодні сонячно та ясно! (Прислуха-ється.) вже і перших пташок дзвінкий спів чути. Мама казали,
що сьогодні загадаєш — усе справдиться.
2-га дівчина. А як загадати?
1-ша дівчина. У зозулі, наприклад, можна запитати про
врожай на цей рік, про здоров’я, про кохання.
3-тя дівчина. Ой, я хочу запитати! Хочу знати, скільки ро-ків мені ще залишилось дівувати. (Виходить наперед, піднімає го-лову, ніби звертаючись до зозулі.)
Ти, зозуленько сива,
Ти нас звеселила:
Як почала кувати,
Повиходили ми з хати!
Скільки років мені вінця чекати?
Раптом до залу вбігає г у р т х л о п ц і в.
1 - й х л о п е ц ь (Звертається до 3-ї дівчини)
Ти мала, тож підрости —
Не знайшли ще до тебе дороги мої старости!
(Усі хлопці сміються.)
3-тя дівчина. Цур тобі! От хлопці, от бешкетники! (Відхо-дить до дівчат.)

4-та дівчина. А я зараз спробую закликати птахів на гарну
весну та щедрий врожай. (Піднімає руки.)
Лети, лети, жайворон,
Лети, птах, до нас!
Зима нам надоїла,
Хліб увесь поїла!
Лети, лети, жайворон,
Кличем на весь глас!
Бабуся кажуть, якщо сьогодні жайворонок відгукнеться, то
жито в цьому році рясно вродить.
5-та дівчина. А я хочу гусей закликати. (Дістає з кишені
жмут соломи, підкидає вгору і примовляє.)
Гуси, гуси, нате вам на гніздечко,
Дайте нам на здоров’ячко!
Від дідуся свого знаю: покличеш так гусей — вони на крилах
теплу весну принесуть.
1-й хлопець. А ми з хлопцями також весну-красну по-кличемо. Я такі чарівні слова знаю, що сонечко враз ласкавіше
світитиме.
2-й хлопець. Ова, загнув!
3-й хлопець. Ану давай кажи свої слова.
1 - й х л о п е ц ь (знявши із себе пояс і розкручуючи його над
головою)
Кручу, кручу журавлі,
Як колесо по воді.
Як колесо обертає,
Журавель голову повертає!
5-та дівчина. Старайтеся, парубки, старайтеся. Теплих де-ньочків нам не завадить. Весна прийде, в полі роботи багато буде.
А добре попрацюємо — смачно поїмо, гарно повеселимось.
3-тя дівчина. Старі люди кажуть, що на Сорок святих слід
сорок вареників приготувати — щоб у дворі птиця не переводи-лась, а в хаті злагода завжди панувала.
4-та дівчина. Тож наваримо сьогодні вареників смачнень-ких, хлопців почастуємо!
4-й хлопець. А що там, дівчатка, у вашому кошику? (на-магається зазирнути у кошик.)
5-та дівчина. Та це «жайворонки».
Х л о п ц і (разом) . Пригостіть, дівчата!
1-ша дівчина. Гаразд, але якщо витримаєте наше ви-пробування.
Х л о п ц і (разом) . Яке?
4-та дівчина. Відгадайте наші загадки. Хто дасть правиль-ну відповідь — тому й «жайворонок».
Дівчата запрошують до гри усіх глядачів та проводять
«Загадкову вікторину».
«загадкова вікторина»
1. Ішов довготелесий, у землю загрузнув,
з землі всіх повиганяв. (Дощ і рослини.)
2. Стоїть верба посеред села,
Розпустила гілля у кожне подвір’я. (Дорога.)
3. Є шапка, але немає голови,
Є нога, але без черевика. (Гриб.)
4. Як станеш на просторі ти,
Скажи, що це за диво:
І видно край, але дійти
До нього неможливо. (обрій.)
5. З землі й дитя мене підніме,
Хоч я не палиця чи м’яч,
Але — ось диво — через хату
Не перекине і силач.
Вгадай: легке я чи важке?
І взагалі — що я таке? (Пташине перо.)
6. Летіла птиця на морозі
Над хатами зимовим днем,
Загубила хвіст в дорозі
Стала цифрою з нулем. (сорока, сорок.)
7. Голуба хустина, жовтий клубок.
По хустині він качається, людям посміхається. (небо
і сонце.)
8. Мете-мету — не вимету.
Несу-несу — не винесу.
Пора прийде — само пропаде. (Промінь сонця.)
9. Чорна корова весь світ поборола.
А примчала біла кобила — всіх збудила. (ніч і день.)
10. Вийшла звідкись гарна дівка,
На ній стрічка-семицвітка,
А як з річки воду брала,
То коромисло зламала. (Веселка.)
11. Чорномазий, білодзьобий,
Він за плугом важко ходить.
Черв’яків, жуків знаходить —
Сторож вірний, друг полів,
Перший вісник теплих днів. (Грак.)
12. Зоря-зірниця, красна дівиця,
Небом гуляла, плакала-ридала.
Місяць побачив — не підняв.
Сонце встало й забрало. (Роса.)
13. Старий дід мости помостив.
Молода прийшла — мости рознесла. (Мороз і Весна.)
14. Він завжди за нею в небесах простує,
Його кожен чує, та ніхто не бачить,
Її кожен бачить, та ніхто не чує. (Грім і блискавка.)
15. Гарне, добре, на всіх людей дивиться,
А людям на себе дивитися не дозволяє. (сонце.)
1-ша дівчина. Бачимо, розумні у нас друзі, кмітливі. Ра-дісно дивитись.
1-й хлопець. А як радісно, то давайте затанцюємо!
Звучить весела українська народна музика. Х л о п ц і
і д і в ч а т а стають парами, виконують танець.
До залу входять П р о м і н ь та З і р к а.
П р о м і н ь (звертається до хлопців та дівчат) . Доброго дня,
друзі!
З і р к а. Весело у вас, гарно. (Звертається до Променя.) Бачу,
братику, радіють люди тобі — першому провіснику весни. Тож,
напевно час мені поступитись тобі дорогою.
2-га дівчина. Дякуємо тобі, Зіронько ясна, що на вечорни-ці нас скликала, шити, прясти нам допомагала.
5-й хлопець. І за те тобі дякуємо, що про святе Різдво
нам сповіщала, радість дарувала. (Хлопці та дівчата вклоняють-ся Зірці.)
3-й хлопець. Але тепер вже Промінь яскравий нам потріб-ніший.
1-ша дівчина. Щоб раненько вставали, в полі працювали.
3-тя дівчина. Щоб квіти духмяні збирали та вінки спліта-ли, на гуляння сходились.
З і р к а. Дякую вам, друзі, за слово привітне.
П р о м і н ь. Бачу, добре ви знаєте традиції своїх пращурів. А те-пер скажіть, будь-ласка, що означає такий народний вислів: «Со-рокай, Сорокай, після Семика лопату забирай»?
4-та дівчина. Я дам відповідь на цю приказку іншим ви-словом: «Якщо прийшов Сорокай, то мужик весну зустрічай,
а прийде Семик — літо приведе». Ось і відповідь. Сорокай, тоб-то Сорок святих, означає прихід весни і початок польових робіт.
А Семик, тобто Трійця, розпочинає літо.
З і р к а. А які ще ви приказки про свято Сорока святих
знаєте?
1-ша дівчина. Сорок святих ще сорок лопат снігу вкинуть.
Це означає, що морози ще не остаточно скінчилися.
1-й хлопець. На Сорок святих сорока іменинниця.
2-га дівчина. На Сорок святих сорока має вложити в гніз-до сорок паличок, а глухар проспівати сорок пісень.
2-й хлопець. А от які народні прикмети пов’язані із сьогод-нішнім святом. Якщо на Сорок святих тане сніг — у цьому році
гарні покоси будуть.
3-тя дівчина. Яка погода на Сорок святих, така й на Ве-ликдень буде.
3-й хлопець. На Сорок святих погода, то і на гречку бу-де урода.
5-та дівчина. Якщо в цей день тепло, то така погода збере-жеться і протягом ще сорока днів.
5-й хлопець. А от якщо холодно, то будуть іще сорок мо-розів.
До залу входять у ч н і - ч и т ц і.
3-й учень
Все прокидається поволі,
Зі сну зимового встає.
Радіє гай, радіє поле,
Земля поталу воду п’є.
4-й учень
Скресає і щезає крига,
Бурульки падають з дахів,
І вітерець прозорокрилий
Додому підганя птахів.
5-й учень
А в лісі на галяві теплій
Поміж ялинок запашних
Уперше спалахнув метелик —
Тендітний вогничок весни.
Всі учасники свята виходять наперед до глядачів.
1-й ведучий. От і скінчилося наше свято.
2-й ведучий. Гадаємо, що вам було цікаво разом із нами.
Тож до наступних зустрічей.
Свято закінчується.
Категорія: Народні свята | Додав: uthitel (07.12.2013)
Переглядів: 547 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: