СВІТЛЕ ХРИСТОВЕ ВОСКРЕСІННЯ Літературно-музична композиція - Народні свята - Виховна робота - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Виховна робота » Народні свята

СВІТЛЕ ХРИСТОВЕ ВОСКРЕСІННЯ Літературно-музична композиція
 
СВІТЛЕ ХРИСТОВЕ ВОСКРЕСІННЯ
Літературно-музична композиція
 
 
1. Был у Христа-младенца сад,
И много роз взрастил Он в нем;
Он трижды в день их поливал,
Чтоб сплестъ венок себе потом.
Когда же розы расцвели,
Детей еврейских созвал Он;
Они сорвали по цветку,
И сад был весь опустошен.
— Как Ты сплетешь теперь венок?
В Твоем саду нет больше роз!
— Вы позабыли, что шипы
Остались мне,— сказал Христос.
И из шипов они сплели
Венок колючий для Него,
И капли крови вместо роз
Чело украсили Его.
О. Плєщєєв
2. ...У П’ятницю о дев’ятій годині ранку Ісуса Христа розіпнули на хресті разом з розбійниками. О третій годині опівдні померкло сонце, затрусилася земля, великі камені розкололися, і завіса в храмі розідралася. Ісус Христос на хресті схилив голову і випустив дух.
Двоє з Його учнів, Йосип і Никодим, отримавши дозвіл, зняли пречисте Тіло Ісуса з хреста, оповили покривалами й поховали в печері, вхід до якої закрили каменем. Але й після цього вороги Господа не заспокоїлися. Вони поставили варту біля печери гроба Господня і запечатали вхід до неї.
Опівночі із суботи на неділю стався сильний землетрус. Варта, що стояла біля гроба Господнього, побачила Ангела в сліпучому білому вбранні, який відвалив камінь від входу до печери. Перелякані, воїни розбіглися.
Рано-вранці вірні Христу жінки-мироносиці взяли посудини із запашним миром і попрямували до печери, щоб, за звичаєм того часу, помазати тіло Ісуса.
3. Солнце плыло из-за утренней зари,
Мироносицы ко гробу тихо шли.
Скорбь овеяла их облаком седым:
Кто у входа камень тяжкий сдвинет им?
Ароматы держат в трепетных руках.
Выплывает солнце в медленных лучах.
Озаряет солнце темный, низкий вход.
Камня нет. Отвален камень. Ангел ждет,
Ангел белый над гробницей Божьей встал.
Мироносицам испуганным сказал:
— Не ищите Иисуса: Он воскрес,
Он на небе и опять сойдет с небес.
Тихий ужас, сладкий трепет и восторг
Вестник чуда из сердец всех жен исторг.
Лобызают ткани праздные пелен.
Солнце встало. В небе светлый, вечный звон...
Еще царит кругом молчанье
Плывущих к полночи минут,
Но робко в чутком замиранье
Земля и небо чуда ждут.
И вдруг, слетев, как гром небесный,
Могущий горы всколыхнуть,
Потряс удар тяжеловесный
Немую колокола грудь.
И стоном медленно-тягучим
Молчанье ночи разбудив,
К блестящим звездам, к темным тучам
Он шлет таинственный призыв...
И вслед за ним, как весть живая,
В ответ другие потекут,
Победным голосом вещая
Восторг торжественных минут.
Звучить запис передзвону.
И город шумно всколыхнется,
Как в звучном ливне сонный лес,
И светлой радостью ворвется
Ко всем под кров: «Христос воскрес!»
И эта весть смирит волненье,
Утешит горе, боль обид.
Откроет сердце для прощенья.
Слезами душу умилит.
О, если б этой вести дивной
Всегда всем, равным по судьбе,
Звучал к смиренью глас призывный
В обуревающей борьбе!
4. Повсюду благовест гудит,
Из всех церквей народ валит.
Заря глядит уже с небес...
Христос Воскрес! Христос Воскрес!
С полей уж снят покров снегов.
И реки рвутся из оков.
И зеленее ближний лес...
Христос Воскрес! Христос Воскрес!
Вот просыпается земля,
И одеваются поля,
Весна идет, полна чудес!
Христос Воскрес! Христос Воскрес!
Ликуйте, люди! Буйствуй, цвет весенний!
Звените громче, песни звездных лир!
Сегодня Светлое Христово Воскресенье —
Спаситель наш вернулся в этот мир!
Давайте же помолимся все вместе
О величайшем чуде из чудес.
И даже ласточки щебечут в поднебесье:
— Христос Воскрес! Христос Воскрес! 
Христос Воскрес!
Звучить запис «Воскресение Твое, Христе Спасе».
5. Світле Христове Воскресіння — Новозавітній Великдень — найголовніше християнське свято. Колись він називався Великий день, Свято свят, Цар-день. Паска також є історично найпершим християнським святом. На честь свята відбувається найбільш урочисте богослужіння в храмах.
В день Пасхи, радостно играя,
Высоко жавронок взлетел,
И, в небе синем исчезая,
Песнь воскресения запел.
И песнь ту громко повторяли
И степь, и холм, и темный лес.
«Проснись, земля,— они вещали,—
Проснись: твой Царь, твой Бог воскрес.
Проснитесь, горы, долы, реки,
Хвалите Господа с небес.
Побеждена Им смерть вовеки.
Проснись и ты, зеленый лес.
Подснежник, ландыш серебристый.
Фиалка — зацветите вновь,
И воссылайте гимн душистый
Тому, Чья заповедь — любовь».
Про Христового жайворонка народ склав легенду. У день Воскресіння Христа, рано-вранці поблизу печери, куди поклали тіло Спасителя, спав у траві жайворонок. У передранковому холоді спалося йому дуже солодко... Снилося жайворонкові, начебто летить він над північними країнами — простягаються внизу поля, ще вкриті снігом, стоять ще голі дерева, і тільки пушаться оксамитовими кульками верби. Затяглося небо імлою, і ледь просвічує тьмяне сонечко; але радісно жайворонку, бо летіть він додому і знає, що незабаром усе зазеленіє й зацвіте на милій півночі.
І раптом щось розбудило жайворонка, яскраве світло засліпило його, і стрепенувся жайворонок — бачить: стоїть над ним Христос, весь осяяний небесним світлом.
Не злякався жайворонок, а тільки спурхнув і закружляв, зачарований, над головою Спасителя. І почув жайворонок ніжний небесний спів — то співали Ангели про Воскресіння Христа.
А Христос підняв Своє обличчя до жайворонка і сказав:
— Лети на далеку холодну північ і заспівай там пісню про Моє Воскресіння.
Здійнявся жайворонок у блакитну височінь неба, зібрав тисячі інших жайворонків, і полетіли вони на далеку батьківщину.
І там, над полями, ще подекуди вкритими снігом, над голими деревами з іще не розкритими бруньками, над вербами з пухнастими оксамитовими кульками заспівали вони в тьмяному холодному небі пісню про Воскресіння Христа.
— Христос Воскрес! — співали жайворонки. — Смертю переміг смерть і дав життя тим, хто помер!
— Жайворонки, жайворонки прилетіли! — кричали діти, плескаючи в долоні. І дорослі вітали одне одного з весною й говорили:
— Їм однаково, цим жайворонкам: чи то туман, чи то сніг валить, налітає суворий вітер — вони співають свою пісню.
І згадували дорослі свої далекі, кращі роки, коли вони були молоді, і ще раніше, коли вони були дітьми, і думали: «Вони повернули нам радість, ці жайворонки! Вони вміють творити диво своєю пісенькою! Вони співають — і ми знову молоді! Ми воскресли, як воскресло все навколо — і ліси, і поля!!!
У цей час хтось із дітей сказав:
— Вони співають «Христос Воскрес!». Ви тільки вслухайтеся гарненько!
І дорослі посміхнулися хлопчику і прислухалися.
— Христос Воскрес! — співали жайворонки.— Він смертю переміг смерть!..
7. Слышу, как ручей кристальный,
Что журчит в травинках снова,
Славит песнею хрустальной
Воскресение Христово!
Вижу: ели и березки
На пригорке у дороги
Уронили капли-слезки
В светлой радости о Боге.
Слышу: там, в лазури вешней,
Где сверкает луч стыдливый,
Птичек хор всегда безгрешный
Богу гимн поет счастливый
Вижу, как река трепещет,
В блестках золота сверкая,
И волна звенит и плещет,
О Воскресшем вспоминая.
Сердце ранено невзгодой.
Но сейчас оно готово
Славить с внешнею природой
Воскресение Христово!
8. Воскресіння Христове — настільки велике свято, що супроводжується щорічними чудесами. Про чудо Воскресіння Христа з мертвих свідчить благодатний вогонь, який щорічно у Великодню ніч загоряється в Єрусалимському храмі Воскресіння Христова, зведеному на місці поховання і воскресіння Спасителя. Виникнення цього вогню не можна пояснити з позицій матеріалізму. Зі своєю появою благодатний вогонь не обпалює, і його полум’я може торкатися тіла. Лише через певний час вогонь досягає своєї початкової температури. Православний Єрусалимський Патріарх, одержавши благодатний вогонь, запалює ним свічки, які відразу роздає численним прочанам, які збираються в храмі. Чудесний вогонь справляє на всіх присутніх у храмі величезне враження й викликає радість. Чудово ще й те, що благодатний вогонь загоряється лише для православних і завжди на православний Великдень. Представники інших віросповідань, які теж служать у цьому храмі, благодатного вогню не одержують.
Перегляд відеофрагмента про загоряння благодатного вогню.
9. У 1463 році від Різдва Христового при благочестивому київському князі Сімеоні та при блаженному архімандриті Печерському Миколі у Свято-Успенській Києво-Печерській лаврі сталося диво. У день світлого Христова Воскресіння зайшов один із братії монастиря, ієромонах Діонісій до печери преподобного Антонія, щоб покадити святі мощі. Покадивши, він звернувся до угодників Божих, які там почивають, говорячи:
— Святі отці й братіє! Сьогодні Великий День! Христос Воскрес!
І відразу, наче грім, від усіх мощів почулося:
— Воістину Воскрес!
От це знищення перешкоди між небом і землею, об’єднання в одному радісному почутті живих і мертвих — початок на землі Царства Небесного, прихід про яке сповіщає Христос!
В день святого Воскресения счастьем полон дом.
Сладко сесть к столу под сенью дедовских икон.
Крашенки цветные ярки посреди стола.
И пасхальные подарки мама всем дала.
Все на этом свете, дети,— лишь Господний дар!
Не забудьте тех, кто беден, голоден и стар.
И в сиянье милосердья дивно хороша,
Станет частью Воскресения добрая душа.
Пчелка первая витает возле кулича,
А в душе горит златая Божия свеча.
10. У свято Світлого Христового Воскресіння, щоб підкреслити символічне значення великодньої трапези, християни традиційно готують особливі страви. Найдавнішою з них є здобний хліб, що зазвичай освячується в церкві.
Іншою християнською великодньою стравою є паска — сир або сметана з яйцями, спресовані у вигляді усіченої пірамідки. На бічних сторонах зображується хрест і літери «ХВ», що означає «Христос Воскрес».
Третім атрибутом великоднього столу є фарбовані яйця. «Дорогим є яєчко до Христового Дня!» — говорить православний народ. Усі: і малі, і дорослі — на святій Русі припасають до нього фарбовані яйця й після великодньої служби збираються за святковим столом, щоб розговітися освяченими яйцями. Їх появу пов’язують зі святою Марією Магдалиною. Марія Магдалина, одна з учениць Христа, що була при труні в день Його Воскресіння, як і інші учні, ходила різними країнами з проповідуванням Євангелія. Вона розповідала людям про Христа та про його вчення. Одного разу вона прийшла до Рима, у палац імператора Тіверія. Її знали там як знатну особу і здивувалися її нужденному вигляду, але все-таки пустили до палацу. У ті часи, приходячи до імператора, потрібно було принести йому щось у подарунок. У Марії нічого не було, крім звичайного курячого яйця, яке їй подали по дорозі як милостиню. Наблизившись до трону, вона простягнула Тіверію яйце і голосно сказала: «Христос воскрес!». Імператор з усмішкою відповів: «Важко повірити в те, що хто-небудь може воскреснути. Так само важко, як повірити в те, що це яйце стане червоним!». Поки він говорив, яйце почало змінювати свій колір: порожевіло, потемніло і стало врешті-решт яскраво-червоним!
11. Перші християни, дізнавшись про таке простосерде підношення рівноапостольної Марії Магдалини, і самі на знак згадки про Воскресіння Христа почали дарувати один одному червоні яйця зі словами: «Христос Воскрес!» і відповіддю: «Воістину Воскрес!». Потім вони цілували одне одного на знак загальної любові й радості.
Фарбоване яйце є простим і багатозначним подарунком. Паска буває навесні — у природі все воскресає, і курочка починає нести яйця. Біле, чисте, прозоре яйце нагадує про чистоту християнського життя. Пофарбоване ж у червоний колір, воно свідчить про безцінну Кров Спасителя, пролиту Ним на Хресті за всіх нас. Минає певний час, і з яйця народжується жива істота — пташеня. Так посталий із Гроба Христос воскресить і нас. Подібно до шкаралупи відкриється, за словом Його, наша могила, і ми, як птахи небесні, оживемо для нового, вічно радісного життя.
Яйця фарбуються не лише червоною, але й іншими фарбами, на них зображуються орнаменти, храми, іконки, пейзажі, жанрові сцени. «Писанки», вкриті вигадливим візерунком, часто є справжніми витворами мистецтва. У Росії існувала художня традиція виготовлення цукрових, шоколадних, дерев’яних, скляних, срібних і навіть золотих яєць, прикрашених дорогоцінними каменями. Всесвітньо відомою є колекція ювеліра Фаберже, який зробив дивовижні крашанки для імператора Миколи II та його дружини. Часто подібні яйця бувають рознімними, для того щоб усередину можна було покласти який-небудь подарунок.
Учитель (вітає)
Сияет солнце ярким светом на синем куполе небес,
И хоры Ангелов звучат приветом: Христос Воскрес! Христос Воскрес!
В домах и храмах счастье дышит. 
Все славит чудо из чудес.
И всякий знает, всякий слышит: Христос Воскрес! Христос Воскрес!
Звучить запис передзвону.
Категорія: Народні свята | Додав: uthitel (16.06.2014)
Переглядів: 349 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: