Сценарій до Великодня" Свята Писанка" - Народні свята - Виховна робота - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Виховна робота » Народні свята

Сценарій до Великодня" Свята Писанка"
Дійові особи
в едуча Учні-читці (чотири особи)
Україночка Танцювальний гурт учнів
Зал святково прикрашений кольоровими стрічками, вербовими
гілочками, повітряними кульками, розписаними на манер
писанок, штучною зеленню. Угорі на центральній стіні
прилаштовано великий плакат у вигляді писанки з назвою свята.
Плакат також прикрашений кольоровими стрічками. Біля
однієї стіни влаштована виставка «Писанкарство в Україні».
Звучить лагідна українська народна музика. До залу входять
в е д у ч а, у к р а ї н о ч к а та у ч е н ь - ч и т е ц ь. Ук р а ї н о ч к а
тримає кошик с писанками.
1-й учень
Беру яєчко, писчик, фарбу —
Розписую весну по білій льолі.
Я добираю до барви барву,
Я зачіпаю ліпшу долю.
Писалося яєчко,
Писалося на Великдень.
Писалося день і цілий тиждень.
До залу вбігає т а н ц ю в а л ь н и й г у р т, виконує веселий
танець із писанками.
в е д у ч а. Писанка веде свій родовід не від християнства, а ще
з язичницьких часів. Але що уособлює собою писанка? Перш за
все вона — атрибут весняного відродження природи, стародавньо-www.e-ranok.com.ua
87
го свята Сонця — великого дня, тобто Великодня. Думаєте, ви-падково свято Пасхи має в нашій мові ще одну назву — Велик-день? Споконвіку яйце уособлювало для наших пращурів образ
сонця: як сонце дає життя усьому сущому на землі, так і яйце —
зародок життя, священний символ життєдайності. А тим більше
яйце, оздоблене різноманітними символами та візерунками, що
мають обрядове значення.
Україночка. Писанка була і залишається окрасою Велико-дня, українською народною святинею й оберегом. Український
Великдень без писанки втратив би багато краси. Саме в ці вес-няні дні звершилося велике чудо — Воскресіння Господнє. Із ці-єю подією пов’язується багато легенд, що пояснюють приурочен-ня розпису писанок саме до Великодня.
Одну таку легенду про писанку мені розповідала бабуся.
У ній оповідається, що під час мук Господніх Мати Божа розма-лювала писанки й подарувала їх катам, щоб вони змилувались
над її сином.
в е д у ч а. А я чула іншу легенду, в якій оповідається про те,
як Марія Магдалина і свята Соломія першими виявили пусту пе-черу, де був захоронений Христос. Біля пустого одра Ісуса вони
знайшли миску з яйцями, які з білих перетворилися на червоні.
Вражені чудом воскресіння, жінки поспішили сповістити новину
людям, а на знак підтвердження дива стали роздавати усім взя-ті з печери яйця, промовляючи при цьому: «Христос воскрес!».
Отже, з прийняттям християнства писанки набули ще одно-го символічного значення — стали ознакою Воскресіння Христа.
Барвисті писанки після освячення в церкві за традицією прийня-то дарувати родичам, знайомим та друзям, щиро промовляючи:
«Христос воскрес!». У відповідь слід подякувати й відповісти:
«Воістину воскрес!». Дарувати писанку — значить бажати один
одному щастя, здоров’я та доброї вдачі.
Україночка. Розглянемо писанки уважно. Які всі вони різні
за кольоровою гамою та орнаментом! А чи знаєте ви, що орна-менти писанки не просто малюнок, а таємничі знаки, пов’язані
з магічними обрядами? Ось візьмемо цю писанку, що назива-ється «безконечник» (показує). У її орнаменті, скільки не при-дивляйся, немає ні початку, ні кінця. «Безконечник» символізує
собою зв’язок між поколіннями, продовження життя. Цю писанку
www.e-ranok.com.ua
88
пасічники часто клали під вулики, щоб безконечно роїлися бджо-ли, а скотарі — у хлів чи кошару, «щоб не переставали плодити-ся вівці та корови».
в е д у ч а. На писанках часто можна побачити зображення тва-рин та птахів. Це олені, коні, півні. Олень для наших пращурів
був образом Бога, а його ріг — символом першого вранішнього
променя. Кінь символізував вічний рух сонця. Вважалося, що зо-браження півня відвертає блискавку і громовицю. Тому писанку
із зображенням цього птаха клали на ріг хати, аби охоронити її
від вогню і блискавки.
Україночка. Кожний колір, в який пофарбовано писанку,
теж має свою символіку. Приміром, червона фарба означає ра-дість життя, любов, надію на одруження. Жовта — присвячена
сонцю, зорям, місяцеві, зелена символізує весну, воскресіння при-роди, бронзова, тобто коричнева,— це матір-земля, її щедрість.
Кілька фарб на писанці — від чотирьох до п’яти одночасно —
означають родинне щастя, мир та злагоду. Розписувати писан-ки — суто жіноча справа, і недарма поет із Львівщини Ігор Ка-линець написав такий вірш.
До залу входить у ч е н ь - ч и т е ц ь.
2-й учень
Виводить мама дивним писачком
По білому яйці воскові взори.
Мандрує писанка по мисочках
Із цибулиним золотим узваром,
З настоями на травах і корі,
На веснянім і на осіннім зіллі —
І писанка оранжево горить
У філіграннім сплеті ліній.
То вже вона, як дивовижний світ,
То вже дзвенить, як згусток сонця,
Буяють буйно квіти у росі,
Олені бродять в березневім сонці.
І стилізовані сплітаються сади
У мареві густих обрамлень,
Мереживом найтоншим мерехтить
Космацький пращурів орнамент.
www.e-ranok.com.ua
89
І я поплив у світ дитячих мрій
На білі колискові оболоні…
Котились писанками із гори
Ясні сонця у мамині долоні.
в е д у ч а. Писанка — це символ України. У багатьох куточках
світу наші земляки зберігають її образ у своєму серці. А кожен,
хто відвідує Україну, прагне як пам’ятний сувенір взяти собі на
згадку писанку.
До залу входить у ч е н ь - ч и т е ц ь.
3-й учень
Розмалюю писанку,
Розмалюю,
Гривастого коника
Намалюю.
Розмалюю писанку,
Розмалюю,
Соловейка-любчика
Намалюю,
Різьблену сопілоньку
Намалюю.
А сопілка буде грати,
Соловейко щебетати,
А гривастий кониченько —
Славно танцювати.
Україночка. У 1987 році в м. Коломиї відкрито музей пи-санки, де показано найкращі орнаментальні мотиви писанкарства
з різних регіонів України. Це дає змогу глибше вивчити та ви-користовувати писанковий розпис у нашому побуті. Музей тако-го профілю, єдиний у світі, став можливий завдяки винайденню
технології консервації писанок.
До залу входить у ч е н ь - ч и т е ц ь.
4-й учень
Я не можу розбити писанку,
Я не можу її розбити,
Як веселу весняну пісеньку,
Раптом словом різким спинити.
www.e-ranok.com.ua
90
І тому, що це світла пісенька,
А не витвір нерідний єства,
Я не можу розбити писанку
Й шкаралупу робити з мистецтва.
До глядачів виходять всі учасники свята.
в е д у ч а. Живи, писанко! Буди в серцях людей живі спогади
про рідну домівку, вулицю дитинства, село, рідних і односель-чан. Хай звичаї народні передаються із покоління в покоління.
На очах змінюється ставлення і до народних звичаїв, і до релігій-них свят. Сподіваємось, що писанкарське мистецтво не піде в не-буття. Тішитиме красою. Дивуватиме фантазією. Збагачуватиме
дух і душу. Житиме! Отож закінчимо наше свято такими слова-ми: Воскресни, писанко!
в с і у ч а с н и к и с в я т а (разом) . Воістину воскресни!
Свято закінчується оглядом святкової виставки.
Категорія: Народні свята | Додав: uthitel (07.12.2013)
Переглядів: 3187 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: