День народження - Народні свята - Виховна робота - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Виховна робота » Народні свята

День народження
До особливо визначних сімейних ритуалів і святкових об-рядів в Україні належать ті, що пов’язані з народженням ди-тини. Цикл родильної обрядовості складався з кількох обрядів:
народин ім’янаречення, очищення, обрання кумів, хрестин та
пострижин.
Відразу після народження дитини повитуха з батьком дитини
йшли до священика, щоб «одержати молитву», домовитись про
ім’я немовляти та день хрещення.
В Україні був поширений звичай називати новонароджених
іменем дідуся чи бабусі або іменем святого дня церковного ка-лендаря. Наприклад, якщо 7 грудня народжувалась дівчинка, її
називали Катериною.
День появи дитини на світ вважався магічним. За народним
повір’ям найщасливіші діти народжувалися в п’ятницю, пристрас-ні — у неділю, віщуни — у понеділок, а багачі — в четвер.
На другий чи третій день після народження дитини викону-вався ритуал її першої купелі. До купелі клали різні освячені за-пашні квіти, трави. Традиційними для першого купання були лю-бисток, м’ята, рута, волошки тощо.
У купіль дівчинки клали ромашку («щоб рум’яна була»), ка-лину («щоб красна була»), гілочку вишні («щоб гарна була»), лю-бисток («щоб люб’язна була»), додавали меду чи молока.
У купіль хлопчика клали гілочку дуба («щоб міцний був, як
дуб»), барвінок («щоб довго жив»), чорнобривці («щоб був чор-нобривий»), хліб («щоб завжди при хлібі був»), монети («щоб
при грошах був»). Після купання дитину загортали у батьків-ську сорочку (з якої потім робили пелюшки). Взявши із купелі
немовля, батько мусив його поцілувати і лише потім передати
матері.
Наступний ритуал родин — це частування та відвідування по-роділлі бабою-повитухою та найближчими жінками. До породіллі
не можна було приходити з пустими руками, обов’язково потріб-но було щось подарувати: пелюшки, тканину, їжу (млинці, пам-пушки, сушню тощо). Породіллі бажали: «Щоб дитина була ба-гата, як земля, дужа, як вода, щоб в коморі й оборі всього було
доволі». Це суто жіночий обряд.

Новонародженій дитині обирали кумів, і батько з хлібом та
сіллю запрошував їх на святковий обід. Відмовитись від кумів-ства було не можна, адже це почесна справа.
Кумів обирали переважно двох (пару), хоча у деяких регіонах
могло бути й дві, три або навіть чотири пари. Хрещені батьки
ставали почесними, шанованими гостями всіх майбутніх святко-вих ритуалів, пов’язаних із похресником: наречення, пострижини,
повноліття, весілля. Вони допомагали виховувати дитину, піклу-валися про її здоров’я.
Хрестини — це прилучення новонародженого до «родинно-го вогнища», «отчого дому». Баба-повитуха розстеляла на підло-зі кожух вовною догори, клала на нього спеленату дитину («щоб
була багата, як кожух лахматий»). Куми клали на кожух дрібні
монети. Усі троє брали кожух і піднімали тричі новонародженого
вгору, супроводжуючи доброзичливими примовками. Після цього
дитину несли до церкви.
У найближчу неділю чи свято після хрестин влаштовували
обід на честь новонародженого. На обід жінки несли різні стра-ви української кухні — вареники, завиванці, пампушки. Чолові-ки йшли з хлібом.
Традиційно на стіл подавали борщ, кашу, пироги, вареники,
рибу, гриби, холодець, голубці, узвар і те, що принесли гості. Цен-тральне місце обіду — частування кашею (пшоняною або греча-ною), рідкою чи запеченою з медовою водою. Під кінець обіду по-витуха ставила на стіл горщик з цією кашею. Поруч стояла миска
для грошей і таріль для подарунків немовляті.
Хрещений батько поліном розбивав горщик з кашею, він роз-літався, а каша мала залишитись. Вершок каші із зібраними гро-шима хрещений батько передавав матері дитини. Після цього кум
ділив кашу між присутніми гостями. Черепки від розбитого гор-щика викидали на город — «щоб гарбузи родили».
Обід супроводжувався ще одним ритуальним дійством — вру-ченням квітів усім присутнім. Вручав їх кум. Спочатку він да-вав букетик породіллі: «Нехай роділля годує, щастя та й долю
готує, батькові на утіху, людям на услугу. Скільки квіточок, щоб
стільки було діточок». Потім вручав квіти кумі, а по тому й усім
присутнім.
Закінчувався святковий обід «виганяйлом», «лепехом» —
пригощанням гостей киселем.
Категорія: Народні свята | Додав: uthitel (07.12.2013)
Переглядів: 326 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: