МОРАЛЬ І МОРАЛЬНІСТЬ - ОСНОВНІ ЦІННОСТІ ЕТИКИ ГРОМАДЯНСЬКОСТІ (урок-спілкування для учнів 5-6 класу) - Години спілкування 5-9 клас - Виховна робота - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Виховна робота » Години спілкування 5-9 клас

МОРАЛЬ І МОРАЛЬНІСТЬ - ОСНОВНІ ЦІННОСТІ ЕТИКИ ГРОМАДЯНСЬКОСТІ (урок-спілкування для учнів 5-6 класу)

МОРАЛЬ І МОРАЛЬНІСТЬ - ОСНОВНІ ЦІННОСТІ ЕТИКИ ГРОМАДЯНСЬКОСТІ (урок-спілкування для учнів S-6 класу)

Мета і завдання: виявлення впливу моралі на відносини та спілкування людей; формування в учнів загальнолюдських норм гуманістичної моралі (добра, взаєморозуміння, милосердя, віри у творчі можливості людини); усвідомлення того, що моральні цінності становлять основу правопорядку; вироблення навичок і звичок моральної поведінки, культури спілкування; виховання почуття необхідності дотримання моральних цінностей суспільства.

Обладнання: плакат з висловлюваннями для вправи «Власна думка» (або слайд електронної презентації), аркуші з визначенням термінів «мораль», «моральність», «совість» тощо, аркуші з прислів’ями; завдання для дидактичної гри «Незакінчене речення»; збірник творів В.О. Сухомлинського.

Хід уроку

  1.  Організація класу до уроку

Забезпечення емоційної готовності до уроку.

Учитель. Доброго дня, любі діти! Сьогодні школа знову гостинно відкрила двері усім своїм учням. Цей навчальний рік несе кожному з нас творчі відкриття й нові враження. А перший урок стане для нас початком шляху до цих відкриттів.

Вправа «Обмін побажаннями».

  1.  Актуалізація опорних знань учнів

Вправа «Мікрофон».

  •  Назвіть найбільші цінності українців.

(Орієнтовні відповіді учнів: земля, мова, люди, народ, Батьківщина).

  •  Які ви знаєте правила народної мудрості?

(Орієнтовні відповіді учнів:

Живіть так, щоб батькові і матері не було соромно за тебе від людей.

Тільки в чесній праці твоя добра слава.

Контролюй вчинки своєю совістю, дбай про честь свого роду.

Мужньо борони правду, бо лише правдою сильний народ.

До людини з добром, то й від людей добро.)

Вправа «Власна думка».

Учитель. Зверніть увагу на плакат, на ньому написані слова та висловлювання. Прочитайте їх, подумайте і запропонуйте, які з них необхідно прибрати не тільки із плаката, але й з людських учинків.

Слова: друг; перепрошую; ледар; брехня; повага; не твоє діло; милосердя; правдивий; допомагати; злодій; щоб ти подавився; не мели дурниць; честь; вибачте; даруйте на слові; скромність; зазнайство; вихованість; працьовитість; заздрість; мудрість; тобі що, повилазило?; по­дружньому; співчуття; щедрість; не сунь свого носа; всього Вам доброго; ей, ти; любов до ближнього; куди прешся?; тактовність; порядність.

  1.  Основна частина

Учитель. У суспільстві склалося негативне ставлення до виразу «читати мораль». У своєму житті ви, напевно, досить часто говорили або чули роздратоване: «Обійдемося без моралі». Поясніть, що, по-вашому, означає «читати мораль». (Учні пояснюють: це означає соромити, дорікати, сварити за щось тощо.)

Звичайно, ці твердження неправильні. Сьогоднішній урок присвячений тому, щоб зрозуміти, що ж таке мораль і моральність та наскільки це потрібно людині. Знайдіть і прочитайте пояснення:

Мораль - сукупність певних правил і норм поведінки людини в суспільстві, що склалися історично.

Моральність - сукупність навичок і звичок людини, пов’язаних з дотриманням правил та норм моралі.

Мораль містить у собі ідеали, цінності та категорії. Ідеал - це уявлення про краще, цінне і величне. Цінності - це те, що святе для людей. На основі цінностей, які панують в суспільстві, люди будують відносини та визначають пріоритети. Моральні категорії носять біполярний характер. Прикладом цього слугують такі поняття, як «добро» і «зло», «совісність» і «безсовісність», «честь» і «безчестя», «справедливість» і «несправедливість», «милосердя» і «жорстокість» тощо. Категорія добро служить початком моральних понять. Етична традиція говорить: усе, що вважається моральним, є добром. Совість - це здатність людини керуватися моральними цінностями у всіх життєвих ситуаціях. Совість - це «внутрішній суд», який людина вершить над самою собою. Не менш важливою категорією моралі є чесність. Чесна людина - сумлінна, щира, заслуговує на повагу.

Які ж етичні норми найбільше шанувалися українським народом?

Учень 1. Передусім, шанувалося почуття любові до батьків. Ця етична вимога відповідає Божій заповіді «Шануй батька і матір свою». Моральним обов’язком дітей була допомога батькам по господарству, догляд за ними в разі хвороби, немічності, вияв повсякчасної уваги, шанування і турботи. Ображати, не слухатись, не шанувати і, що найстрашніше, зректись своїх батьків - це великий гріх, адже вони дали нам життя. Суворо засуджувалась народною мораллю сімейна ворожнеча.

Учитель. Давайте поміркуємо разом, що значить шанувати батьків своїх, у чому це має виявитись.

(Орієнтовне узагальнення сказаного учнями.

Шанувати батька і матір - це значить бути з ними ввічливими, не вживати грубих слів; шанувати працю батьків; бути уважними до них; допомагати їм; навчатися так, щоб батьки пишалися нами; із вдячністю слухати їх поради та настанови; не засмучувати батьків своєю поганою поведінкою.)

Учень 2. Однією з найважливіших вимог народної моралі була діяльна любов до людей, що, перш за все, мала виявлятися у наданні допомоги ближньому. Головним моральним обов’язком була, передусім, поміч тій людині, яку спіткало нещастя. Хворим носили їжу, допомагали по господарству, погорільцям надавали притулок, годували їх, дарували одяг, відбудовували хату. Особливо піклувалися про сиріт, носили їм гостинці, призначали їм опікунів. Велика моральна відповідальність за їх виховання лягала на хресних батьків.

Однак, що потрібно зробити для того, щоб ці згадані добрі звички і традиції, оте всенародне милосердя, яке здавна було властиве нашому народові, зберегти навіки? Напевно, треба менше говорити про добро, а просто проявляти милосердя до тих, хто потребує підтримки.

Учень 3.

Прибіг щодуху син додому й до тата голосно гука:

А я провідав у лікарні свого товариша-дружка.

Тож правда, тату, я чутливий і маю серце золоте.

Замисливсь тато на хвилину і так йому сказав на те:

Коли тебе в тяжку хвилину людина виручить з біди,

Про це добро аж поки віку ти, синку, пам’ятай завжди.

Коли ж людині ненароком ти зробиш сам добро колись,

Про це забудь, аж поки віку мовчи й нікому не хвались.

Учитель. У сьогоднішніх скрутних реаліях усім нам живеться нелегко. Проте варто пам’ятати, що поруч з нами знаходяться люди, яким ще важче. Тож ми не повинні залишатися осторонь чужої біди та «закривати очі» на нещастя інших. Упевнена, що кожен із нас зможе допомогти ближньому та покращити його життя. Нині досить актуально звучать слова Олеся Гончара: «Будь добрим! Зроби людині, хоча і незнайомій, бодай маленьке добро і відчуєш, як стане легше і світліше на душі, у ній запанують людяність і чистота».

Учень 4. Делікатністю, мовною красою відзначалося спілкування українців. Велике значення надавалося привітанню. У селі існував звичай вітатися з усіма, не залежно від того, чи знайома ця людина. Молодший мав вітатися першим - інакше будь-хто зі старших зупиняв його і присоромлював. За правилами спілкування, починаючи розмову, годилося поцікавитись здоров’ям, самопочуттям.

При зустрічі тактовна людина не ставила прямих питань, наприклад, «Куди йдете?». Делікатний чоловік натомість запитував:  «Чи далеко

зібралися?», «Чи далеченько ходили, чи натомились?». У випадку сумніву щодо доречності сказаного перепрошували: «Перепрошую за слово», «Пробачте за слово».

Абсолютно некультурним вважалося не вибачити людині, якщо та перепрошує і хоче помиритися.

Розмовляючи з людиною, не годилося перебивати, треба було належно вислухати й відповісти з чемністю. Казали, що добра людина лагідно відповідає і дивиться в очі.

Учитель. Поміркуйте, що мав на увазі Дейл Карнегі, говорячи такі слова: «Вона нічого не варта, але багато дає; вона збагачує тих, хто її одержує, не збіднюючи при цьому тих, хто її дарує; вона триває мить, а в пам’яті залишається інколи назавжди; ніхто не багатий настільки, щоб обійтися без неї, і немає такого бідняка, який не став би від неї багатшим; вона створює щастя в домі, породжує атмосферу доброзичливості в ділових стосунках і служить паролем для друзів; вона - відпочинок для втомлених, денне сяйво для тих, хто впав духом, сонячний зайчик для засмучених. А також найліпша протиотрута, створена природою від неприємностей».

Так, дійсно, він мав на увазі усмішку, її ціна дуже висока.

Увічливою та вихованою людиною не народжуються, а стають. Для того, щоб навчитися цим чеснотам, потрібне уміння стежити за своєю поведінкою в різних життєвих ситуаціях, критично ставитися до себе та намагатися виправити погане в своєму характері. Пам’ятайте, що вихована людина навіть у темряві і на самоті залишається вихованою!

Гра «Ввічливі слова». Давайте об’єднаємося у дві групи. Вам потрібно по черзі виходити до дошки і записувати слова: І група - привітання, ІІ група - побажання.

Орієнтовні записи:

Привітання                      Побажання

Вітаю Вас!                      Успіхів Вам!

Салют!                       Усього доброго!

Привіт!                       Бажаю Вам щастя!

Зі святом Вас!                    На здоров ’я!

Доброго ранку!               Приємного відпочинку!

Учень 5.

Великим безчестям вважалася зрада та зречення рідної мови.

Ти зрікся мови рідної. Тобі твоя земля родити перестане,

Зелена гілка в лузі на вербі Від доторку твого зів’яне!

Ти зрікся мови рідної. Твій дух На милицях жадає танцювати.

Від ласк твоїх закам’яніє друг І посивіє рідна мати!

Ти зрікся мови рідної. Віки Ти йтимеш темний, як сльота осіння.

Від погляду твого серця й зірки Обернуться в сліпе каміння.

Ти зрікся мови рідної. Г аньба Тебе зустріне на шляху вузькому...

Впаде на тебе, наче сніг, журба - Її не понесеш нікому.

Ти зрікся мови рідної. Нема Тепер у тебе роду, ні народу.

Чужинця шани ждатимеш дарма - В твій слід він кине сміх - погорду!

Ти зрікся мови рідної...

Д. Павличко

Учитель. Необхідно володіти тим скарбом, яким ми маємо право гордитися і за який нас будуть шанувати інші. Вивчати мови інших держав дуже схвально. Недаремно кажуть: «Скільки знаєш ти мов, стільки разів ти людина». Однак, при цьому, не слід забувати свого історичного коріння, забувати та зрікатися своєї рідної мови. Навпаки, варто ще більше та досконаліше вивчати її.

Учень 6. Необхідною умовою збереження честі вважалось у народній моралі шанування правдивості. Батьки вчили своїх дітей змалечку: «Ніколи неправди не говорити, бо кого спіймають на неправді, тому вже хоч би й божився, не повірять». Парубків та дівчат, які полюбляли прибріхувати, виганяли з музик та вечорниць. Великим безчестям вважалось злодійство. Якщо хтось спіймався на цьому, то мусив зі своїм «здобутком» ходити по селу і просити вибачення. Крадіїв бджіл водили по селу з вуликом на голові, конокрадів - із закладеною вуздечкою. Натомість дуже високо цінувалася честь трудової дисципліни.

Цитата для роздумів. Грузинський філософ Мераб Мамардашвілі стверджує, що «Людина є зусиллям бути людиною. Якщо немає цього зусилля - неминуча деградація». А що думаєте ви? (Міркування учнів.)

Учень 7. У народних звичаях, обрядах, фольклорі опоетизовувалось добро, любов до рідної землі. Земля вважалася святою, її не дозволялося ображати, сварити, проклинати чи навіть бити ногою або лозиною.

Поетична хвилина. (Діти виконують пісні або вірші про рідну землю, Україну.)

Учитель. Моральні цінності в суспільстві втілені також у прислів’ях, приказках, крилатих виразах, які живуть сотні років, утілюючи найвищу мудрість - як бути Людиною. Уважно прочитайте кожне прислів’я і виберіть те, зі змістом якого згодні найбільшою мірою. Поясніть свій вибір.

Прислів’я.

1   а) Щасливий той, у кого совість спокійна.

б) Сором не дим, очі не виїсть.

  1.  а) Не хлібом єдиним жива людина. б) Живеться, у кого грошик ведеться.
  2.  а) Кому щастя служить, той ні про що не тужить. б) Де щастя плодиться, там і заздрість народиться.
  3.  а) Гроші-справа наживна.

б) Голим народився, голим і помреш.

  1.  а)Тільки той не помиляється, хто нічого не робить. б) Береженого Бог береже.
  2. а) Всякий сам коваль свого щастя. б) Б’ється, як риба об лід.
  3.  а) Як проживеш, так і прославишся. б) Вище голови не стрибнеш.
  4.  а) Всяка птиця свою пісню співає. б) Ніхто мені не указ.
  5.  а) Усякий за себе відповідає.

б) Моя хата скраю, я нічого не знаю.

  1.  а) Сам пропадай, а товариша визволяй. б) Роби людям добро, та й собі без лиха.
  2.  а) Не май сто рублів, а май сто друзів.

б) На обіді - усі сусіди, а прийшла біда, вони спливли, як вода.

  1.  а) Учіння - світло, незнання - пітьма.

б) Багато будеш знати - швидко зостаришся.

  1.  а) Де твердий закон, там всяк розумний.

б) Закон, що дишло, куди повернеш, туди і вийшло.

Учитель. Моральний досвід людства втілено у фольклорних творах - казках, переказах та в художній літературі. Сьогодні я хочу прочитати вам притчу. Притчі (премудрості) впливали на формування духовних і моральних законів суспільства. Притча - це не тільки узагальнення досвіду людського життя, але й простір для нескінченного пояснення цього досвіду.

Перстень царя Соломона

Жив собі цар Соломон. Попри його величезну мудрість, життя царя було сповнене неспокоєм та сум’яттям. Одного разу вирішив він звернутися за порадою до придворного мудреця:

  •  Допоможи мені. Багато речей та подій в житті здатні вивести мене із себе. Я надто запальний, і це страшенно ускладнює моє життя!

Вислухавши, Мудрець відповів:

  •  Я знаю, як тобі допомогти. Одягни цей перстень - на ньому висічено фразу: «Це мине». Коли тебе охопить сильний гнів або величезна радість, просто подивися на цей напис, і він протверезить тебе. У цьому ти знайдеш порятунок від запальності!

Соломон прислухався до поради Мудреця й зумів віднайти спокій. Але якось, під час одного з нападів гніву, він, як зазвичай, глянув на перстень, але це не допомогло - навпаки, цар ще більше знавеснів. Соломон зірвав персня з пальця й хотів пожбурити його якнайдалі в ставок, але раптом побачив, що на внутрішньому боці прикраси теж є якийсь напис. Він придивився і прочитав: «І це теж минеться...».

Учитель.

  •  Про що у вашому житті ви можете сказати: «Це мине»?
  •  А що залишиться назавжди?

А тепер запишіть рецепт щастя від психолога Олени Літковської. Пропонуємо його щодня «готувати» на сніданок:

  1.  Візьміть чашу терпіння.
  2.  Додайте повнісіньке серце любові.
  3.  Киньте дві пригорщі щедрості.
  4.  Хлюпніть туди ж гумору.
  5. Посипте добротою, додайте якнайбільше віри й все це добре перемішайте!

Учитель. Шукаючи відповіді на питання «Як нам жити?», ми часто звертаємось до великих людей: письменників, філософів, митців, учених. Перед вами праця видатного педагога, нашого земляка В.О. Сухомлинського. Давайте знайдемо «азбуку моральної культури» [4, с. 120-121]. Подивимося, у яких вимогах вона виражається. (Діти знаходять і зачитують.)

  1.  Ти живеш серед людей. Кожен твій вчинок, кожне бажання відбивається на людях, які тебе оточують. Є чітка межа між тим, що тобі хочеться, і тим, що можна. Перевіряйте свої вчинки запитанням до самого себе: чи не чиниш зла, незручності чесним людям? Роби все так, щоб хорошим людям було добре, а злим - нестерпно.
  2.  Ти користуєшся благами, створеними іншими людьми. Плати їм за це добром.
  3.  Всі блага і радощі життя створюються працею. Без праці немислиме чесне життя. Народ учить: «Хто не працює, той не їсть», - назавжди запам’ятай цю заповідь, умій бути гнівним, нетерпимим, непримиренним до неробства, лінощів, недбайливості, пустого».
  4.  Будь добрим і чуйним до людей. Допомагай слабшим і беззахисним. Допомагай товаришеві у біді. Поважай і шануй матір і батька - вони дали тобі життя, виховують тебе, хочуть, щоб ти став чесним громадянином, людиною з добрим і непримиренним до зла серцем. Твоя любов до батьків - це твоя праця в ім’я того, щоб вони були раді за твою громадянську красу, честь, гідність. У доброті та великодушності щодо чесних, добрих, безпорадних, беззахисних - не слабкість, а сила. Безсердечність породжує байдужість, байдужість породжує себелюбство, а себелюбство - джерело жорстокості.
  5.  Не будь байдужим до зла. Борись зі злом, обманом, несправедливістю. Будь непримиренним до того, хто прагне жити за рахунок інших людей.

ІУ. Підсумок уроку

Вправа «Незакінчене речення».

  1.  Ставтеся до інших людей так, ... (як хотіли б, щоб вони ставилися до

вас).

  1.  Пам’ятайте про закон «відбиття». Як ви до людей, ... (так і вони до

вас).

  1.  Намагайтеся в людях бачити більше ... (гарного).
  2.  Поважайте себе. Людина, яка любить і поважає себе, ... (може любити і поважати інших).
  3.  Ввічливість і доброзичливість стосовно одне одного ... (прикрасять спілкування).
  4.  Не ображайтеся ...
  5.  «І, починаючи засинати, запитай себе, кого і чим порадував ... (ти за

день)».

Заключне слово вчителя. Ось і закінчився наш Перший урок. Сьогодні ми з вами з’ясували, що українці завжди цінували братерство, честь, відданість, повагу, вдячність. Сподіваюся, що всі ми станемо більш терпимими та милосерднішими, і цей урок переросте в щоденну потребу робити добро. Вірю, що ви зможете виховати в собі високі моральні якості та не втратити власну індивідуальність

Категорія: Години спілкування 5-9 клас | Додав: uthitel (24.08.2014)
Переглядів: 4749 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: