Безпритульність: причини, наслідки, особливості безпритульних дітей - Бесіди - Виховна робота - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Виховна робота » Бесіди

Безпритульність: причини, наслідки, особливості безпритульних дітей

Безпритульність: причини, наслідки, особливості безпритульних дітей

Безпритульні дітидіти, які були покинуті батьками або самі залишили родину і не мають певного місця проживання.

Бездоглядні діти — діти, які не мають умов для фізичного та духовного розвитку, тобто які не мають певного матеріального благополуччя в родині, належного виховання, догляду та дбайливого ставлення до себе.

Діти-втікачі з виховних установ — діти, які зазнали психологічного, фізичного та сексуального насильства в інтернаті або притулку.

Діти-втікачі зовні з благополучних сімей — діти з високим рівнем конфліктності та патологіями характеру, відхиленнями у психічному та особистісному розвитку.

 

Причини дитячої безпритульності:

• війни, революції, стихійні лиха, епідемії, що спричиняють сирітство дітей;

• безробіття батьків, що спричинило відтік робочої сили за кордон з подальшим руйнуванням сімейних та родинних стосунків;

неспроможність багатьох сімей виховувати дітей через бідність і безвідповідальність батьків;

• конфліктні умови в родині або в дитячих виховних закладах;

• аморальна поведінка батьків;

• жорстоке поводження з дітьми (фізичне та моральне знущання);

• махінації з нерухомістю, внаслідок яких дитина лишається без житла;

негативний вплив криміналу завдяки засобам масової інформації.

 

Наслідки дитячої безпритульності:

алкоголізм, наркоманія;

бандитизм, злодійство;

• фізична та моральна деградація особистості.

 

Особливості безпритульних дітей:

агресивне ставлення до «домашніх» дітей;

не можуть протистояти кримінальному тиску;

байдужість до стану свого здоров’я.

Більшість безпритульних підлітків хворі на туберкульоз, венеричні та шкірні захворювання, у близько 10 % виявлено СНІД.

Майже всі вуличні діти є жертвами злочинців, а пізніше і самі стають ними. Їх змушують жебракувати, красти, займатися проституцією та порнографією.

Безпритульні діти зазвичай мають яскраво виражені ознаки важковиховуваності та схильні до безцільного проведення часу.

В Україні безпритульність, особливо серед неповнолітніх, набула серйозних масштабів.

За оцінками експертів Державного інституту проблем сім’ї та молоді, лише 10 % батьків реально докладають зусилля для розшуку дітей, які бродяжать.

 

Заходи подолання дитячої безпритульності:

• виявлення неблагополучних сімей та захист прав дітей, які виховуються в них;

• виявлення дітей, які залишилися без опіки батьків унаслідок смерті родичів, виїзду батьків за кордон тощо;

• створення умов для соціальної та психологічної реабілітації неблагополучних родин з метою подолання кризової ситуації;

• здійснення контролю за відвідуванням дітьми з неблагополучних родин навчальних закладів, загальноосвітніх шкіл;

• створення умов для професійного спрямування дітей та підготовка їх до самостійного життя.

Суспільство повинне створити такі умови життя, щоб маленькі безпритульні громадяни почували б себе захищеними та в безпеці.

Категорія: Бесіди | Додав: uthitel (26.01.2014)
Переглядів: 2675 | Рейтинг: 3.7/3
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: