СТВОРЕННЯ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ КОНТРОЛЬНО-ВИМІРЮВАЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ, ЩО ДОЗВОЛЯЮТЬ ОЦІНИТИ РІВЕНЬ СФОРМОВАНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ - Анкети, тести - Виховна робота - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Виховна робота » Анкети, тести

СТВОРЕННЯ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ КОНТРОЛЬНО-ВИМІРЮВАЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ, ЩО ДОЗВОЛЯЮТЬ ОЦІНИТИ РІВЕНЬ СФОРМОВАНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ
СТВОРЕННЯ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ КОНТРОЛЬНО-ВИМІРЮВАЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ, ЩО ДОЗВОЛЯЮТЬ ОЦІНИТИ РІВЕНЬ СФОРМОВАНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ ТА САМОСВІДОМОСТІ УЧНІВ ЗАСОБАМИ КЛАСИЧНОГО
ТА НАЦІОНАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА

Грицай О.Д.
вчитель бандури та вокалу

Процес розвитку національної свідомості та самосвідомості громадян України у наш час набув особливого значення; він потребує глибокого вивчення. Нині, у час зростання національної самосвідомості етнокультурні проблеми набули актуальності й гостроти. Це пов’язано з тими історико-культурними, соціально-економічними й суспільно-політичними процесами, які відбуваються нині у країні. На цьому етапі одним із важливих завдань сучасної освіти є науково-педагогічне вирішення проблеми виховання національної самосвідомості в учнівської молоді. Її вирішення потребує створення чіткої системи виховання учнів як у загальноосвітній школі, так і в позашкільних навчальних закладах.
Загальна освіта й виховання є складовою системи безперервної освіти. Вона історично базується на традиціях виховання особистості, що їх сформували представники різних національних спільнот України, і є сприятливим соціокультурним середовищем для проведення різнопланової виховної роботи, в тому числі й виховання в учнів національної свідомості та самосвідомості. Значення позашкільної роботи у розвитку особистості посилюється тим, що вона сприяє вихованню не лише духовності й моральності, задоволенню різнобічних інтересів, а й стимулює творчий розвиток, виховує позитивне ставлення до національних і загальнолюдських культурних цінностей.
Наш педагогічний колектив Шевченківської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату з поглибленим вивченням предметів гуманітарно-естетичного профілю Черкаської обласної ради протягом 5-ти років працює над дослідно-експериментальною роботою по формуванню національної свідомості і самосвідомості учнів загальноосвітньої школи засобами класичного та національного мистецтва. Ми вважаємо, що формування національної свідомості і самосвідомості підлітків у загальноосвітніх навчальних закладах ефективно здійснюватиметься за умов:
 впровадження у навчально-виховний процес інтегрованої навчально-виховної програми, зміст якої охоплює різні напрями гурткової роботи та спрямований на усвідомлення й збереження духовної, культурної й художньої спадщини українського народу та етносів національних меншин, що проживають на території України;
 спрямування змісту практичної діяльності підлітків на розширення їхніх уявлень про поліетнічність української нації, історичну єдність і спадкоємність традицій у формуванні сучасної української держави;
 поєднання у навчально-виховному процесі традиційних та інноваційних форм, методів і засобів розвитку особистості, зміст яких пов’язаний із вихованням національної свідомості та самосвідомості підлітків.
 спрямування змісту навчально-виховного процесу на утвердження у свідомості і почуттях особистості гуманістичних цінностей етнічних культур одного національного цілого;
 максимального врахування психологічних особливостей учнів, їх здібностей, інтересів та потреб;
 реалізації діяльнісного підходу в організації процесу формування національної свідомості й самосвідомості учнів засобами класичного та національного мистецтва, активізації їх пошукової діяльності в аспекті дослідження.
Завдання дослідження:
 уточнити зміст поняття „національна свідомість та самосвідомість” підлітків;
 визначити критерії та показники вихованості національної свідомості і самосвідомості та особливості виховання цієї якості у підлітків;
 теоретично обґрунтувати педагогічні умови формування національної свідомості і самосвідомості підлітків у загальноосвітніх навчальних закладах та здійснити їх дослідно-експериментальну перевірку;
 розробити зміст процесу формування національної свідомості й самосвідомості учнів засобами класичного та національного мистецтва на основі осмислення культурно-історичного та художнього значення культурних здобутків українського народу як поліетнічного феномену, виявлення потенційних можливостей зразків класичного й народного мистецтва у формуванні національної свідомості й самосвідомості молодих громадян України;
 створити науково-методичне забезпечення діяльності педагогічних працівників щодо формування національної свідомості й самосвідомості учнів засобами класичного та національного мистецтва;
 апробувати інноваційні педагогічні технології формування національної свідомості й самосвідомості учнів засобами класичного та національного мистецтва під час навчального процесу та в позаурочний час;
 розробити методичні рекомендації для педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів щодо виховання національної самосвідомості підлітків.
Досягненню мети дослідження й розв’язанню поставлених завдань сприяло використання комплексу методів дослідження:
• теоретичних  аналіз світового та вітчизняного досвіду формування національної свідомості й самосвідомості учнів засобами мистецтва; вироблення концептуальних підходів до розуміння поняття „національна самосвідомість” та формування цієї якості у підлітків, розробка методики дослідження, обґрунтування педагогічних умов здійснення цього процесу у загальноосвітніх навчальних закладах;
• емпіричних  анкетування, бесіди, спостереження, самодіагностики, що використовувалися для проведення зрізів на діагностико-концептуальний та формувальному етапах дослідження з метою визначення рівня вихованості національної самосвідомості підлітків у загальноосвітніх навчальних закладах; оцінка результатів проводилася шляхом порівняння досягнутого;
• математичної статистики, яка використовувалася для кількісної обробки результатів, що дало змогу зробити висновки про результативність запропонованої методики виховання національної самосвідомості підлітків та з’ясувати динаміку кількісних змін у рівнях вихованості досліджуваної якості у підлітків до початку і після завершення дослідно-експериментальної роботи;
• психолого-педагогічний аналіз змін рівня сформованості національної свідомості й самосвідомості дітей та молоді;
Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі Шевченківської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату з поглибленим вивченням предметів гуманітарно-естетичного профілю Черкаської обласної ради.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:
• науково обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови виховання національної свідомості і самосвідомості підлітків у загальноосвітніх навчальних закладах, що полягають у спрямуванні змісту практичної діяльності підлітків на розширення їхніх уявлень про поліетнічність української нації, історичну єдність і спадкоємність традицій у формуванні сучасної української держави; поєднанні у навчально-виховному процесі традиційних та інноваційних форм, методів і засобів розвитку особистості, зміст яких пов’язаний із вихованням національної самосвідомості підлітків;
• уточнено зміст поняття „національна свідомість, самосвідомість” як самоідентифікацїї особистості, що виражається в усвідомленні підлітками приналежності до поліетнічної української нації, осягненні національних цінностей, історії, традицій, мови й звичаїв свого народу, спільності історичної долі та майбутнього;
• набула подальшого розвитку методика виховання підлітків в умовах загальноосвітніх навчальних закладів.
Практичне значення дослідження полягає у застосуванні його положень висновків і рекомендацій у навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів. Результати дослідження покладено в основу розробленої та впровадженої інтегрованої навчально-виховної програми та програми гуртків, спрямованої на підвищення ефективності виховання національної самосвідомості підлітків у загальноосвітніх навчальних закладах; методичних рекомендацій для педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів.
Результати дослідження можуть бути використані при розробці навчальних програм, навчально-методичних посібників, для організації позакласної й позашкільної роботи з учнями, а також при створенні програм спецкурсів для учнів шкіл, системи підвищення кваліфікації педагогів загальноосвітніх навчальних закладів.
На основі методик А. Березіна, Р. Берези, В. Борисова, П. Щербаня розроблено методику оцінювання рівня вихованості національної самосвідомості підлітків та складено анкети, тести, творчі завдання, теми для індивідуальних бесід, теми для виховних годин. Анкети були закритими, відкритими, із ситуативними запитаннями та у вигляді таблиці, у якій учні самостійно давали оцінку власним особистісним якостям. Запитання анкети спрямовувалися на виявлення рівня знань історії та культури своєї національної спільноти; усвідомлення та відчуття гордості за національну приналежність до українського народу; поваги та толерантності до людей і культур інших народів, рівень знань про культуру та мистецтво націй та народностей, які проживають на території України.
Застосування розроблених критеріїв та показників у дослідно-експериментальній роботі стало передумовою для визначення рівнів вихованості національної свідомості і самосвідомості: високий, середній, низький. До високого рівня було віднесено підлітків, які мали глибокі знання з історії і культури своєї нації, завжди готові були до спілкування, дружби, добрих взаємин із представниками інших націй при збереженні власної ідентичності. Їм притаманне почуття гордості за приналежність до українського народу, вони позитивно висловлюються про свій народ. Вихованці брали активну участь у масових заходах, присвячених відродженню культурних цінностей держави, дотримувалися народних традицій, звичаїв, обрядів у повсякденному житті. Середній рівень притаманний тим учням, які мали поверхові знання з історії і культури своєї нації; вивчали цінності культури з необхідності, переважно тільки на заняттях, не виявляли активності на масових заходах. Їм притаманна обережність і недовіра у ставленні до представників інших етносів; народних звичаїв вони дотримувалися вибірково, епізодично; запобігали псуванню і нищенню культурних цінностей нації, але не сприяли їх відродженню. Низький рівень характеризував вихованців, у яких знання з національної історії і культури поверхові або зовсім відсутні, ці діти не виявляли зацікавленості до їх вивчення. Вони не вбачали сенсу у відродженні культурних цінностей, відмовлялися від участі у масових заходах, що були спрямовані на вивчення народних традицій та обрядів, а також не дотримувалися цих народних традицій у житті. У них відсутнє почуття національної гідності. Їм властиве штучна ізоляція себе від спілкування з представниками інших націй, у стосунках з ними виявляють неповагу, ігнорують все національне інших народів; не вбачають сенсу у відродженні культурних цінностей нації.
Одержані результати ІІ (діагностико-концептуального) етапу експерименту показали переважно середній рівень вихованості національної свідомості і самосвідомості учнів  68,9 %, 15,3 %  високий рівень та 15,8 %  низький рівень національної самосвідомості (таблиця 1). Такий розподіл відсоткового співвідношення рівнів вихованості національної самосвідомості був зумовлений суттєвими прогалинами у знаннях учнів народних звичаїв, традицій, обрядів, видів мистецтв, історії рідного краю. З метою підвищення відсоткового співвідношення учнів з низьким та середнім рівнем було визначено подальший шлях проведення дослідно-експериментальної роботи. Педагогічним та учнівським колективами школи було проведено багато цікавих виховних заходів, розроблено ряд творчих проектів, організовано та проведено зустрічі з цікавими творчими особистостями, екскурсії по вивченню рідного краю, тижні культури та мистецтв націй та національностей, які проживають на території України.
Для вирішення поставлених завдань було проведено експеримент у творчих колективах та відділах мистецького факультету школи. З метою забезпечити системність у вивченні навчальних дисциплін та зміцнити міжпредметні зв’язки учителями факультету було розроблено та затверджено експериментальні програми по кожному навчальному предмету. Впроваджено в навчально-виховну роботу спецкурси «Історія мистецтв» 8 клас, «Художня культура» 10-11 класи, курси за вибором «Декоративно-прикладне мистецтво» та «Літературна творчість» за розробленими педагогами школи програмами.
Сутність розроблених програм полягала у вихованні шанобливого ставлення до культури, історії своєї нації, визнання духовної єдності поколінь і спільності культурної спадщини, родини, мови, обрядів та традицій. Експериментальні програми по навчальних предметах зосереджували увагу вчителів та керівників творчих колективів на формуванні толерантного ставлення учнів до інших культур і народів, на індивідуальних та групових уроках з музики вчителями (згідно програм) відбувалося знайомство учнів з культурою та мистецтвом інших націй та народностей, які проживають на території нашої країни. Зміст експериментальних програм спрямовувався на оволодіння учнями системою знань, умінь і навичок у галузі національного та класичного мистецтва; виховання духовно багатої особистості з притаманним їй усвідомленням національно-духовних цінностей українського народу; виховання в учнів поваги до народних звичаїв, традицій, національних цінностей. Завданнями програм та навчально-виховного процесу в роботі факультету було залучення вихованців до скарбниці народного та класичного мистецтва; здобуття учнями знань, умінь і навичок.
Результати експериментальної роботи знайшли конкретне втілення в розроблених для їх реалізації відповідних навчально-методичних матеріалах. Проведена дослідно-експериментальна робота сприяла позитивній динаміці змін вихованості національної свідомості і самосвідомості, поведінці підлітків. Одержані дані підтвердили ефективність розроблених педагогічних умов, змісту, форм і засобів у процесі виховання національної свідомості та самосвідомості підлітків.
Порівняння динаміки формування основних критеріїв національної самосвідомості підтвердило, що за період дослідницько-експериментальної роботи збільшилась кількість вихованців, що виявляли свою гордість тим, що живуть в Україні, знання історії свого краю, своєї спільноти. Особливо зріс рівень знання національної культури.
Порівняння результатів проведення моніторингу в кінці коригувального етапу дослідження представлено у табл. 1.

Таблиця 1. Рівні вихованості національної свідомості і самосвідомості учнів школи
Рівні вихованості національної самосвідомості учнів школи Кількість учнів у % Різниця між показниками до і після експерим. у %
На початку експерименту В кінці експерименту
низький 15,8% 2,3% 13,5%
середній 68,9% 53,3% 15,6%
високий 15,3% 44,4% 29,1%

На початку експерименту було проведено і анкетування педагогів школи по темі «Формування національної свідомості і самосвідомості учнів засобами класичного та національного мистецтва». Аналізуючи анкету виявили, що всі вчителі та вихователі школи обізнані в класичному на національному мистецтві. Добре знають відомих українських діячів культури та мистецтва. Можуть назвати відомих композиторів, співаків, художників, хореографів своєї країни та свого регіону. Педагоги школи вважають, що українська культура, зокрема: пісня, танець, художні роботи мають вагомий вплив на формування національної свідомості та самосвідомості учнів (анкета №1).
Тому протягом дослідження ми звертали особливу увагу на вивчення та ознайомлення з творчістю відомих співаків, композиторів, знайомилися з їх творами, вели відповідну науково-пошукову роботу, особливу увагу звертали на вивчення творчості діячів культури та мистецтва свого регіону. Значну увагу приділяли вивченню та збиранню народного фольклору, традицій, обрядів, звичаїв свого регіону. На життєвих прикладах відомих мистецьких діячів формували національну свідомість і самосвідомість учнів.
Також з вчителями школи було проведено стандартизоване інтерв'ю з проблеми виявлення рівня готовності до формування національної свідомості і самосвідомості старшокласників, яке показало, що вчителі та вихователі школи мають досвід роботи з організації формування національної свідомості і самосвідомості школярів у позаурочній діяльності (анкета №2). Вчителі школи працюють керівниками студій, клубів, гуртків, серед них літературно-поетична студія „Голос”, клуб журналістики, клуб „Всесвіт”, гуртки „Чумацькими шляхами”, „Сини Вітчизни”, „Ми – українці”, „Екологічна стежина”. Ведеться науково-дослідна та проектно-пошукова діяльність. Серед проектів „Мовні контакти українців”, „Видатні постаті українських жінок”, „Українські фольклорні дійства та обряди”, „Родинне виховання дітей та підлітків”, „Козацька Україна”, «Видатні математики України», «Гайдамацькими шляхами рідного краю», «Розвиток кобзарства в Україні», «Художники Шевченкового краю». В школі проводяться заходи присвячені державним та народним святам, години спілкування, зустрічі з діячами культури та мистецтва, туристсько-краєзнавча діяльність, спільні заходи школи та батьківської громадськості.
Анкетування показало, що питання формування національної свідомості та самосвідомості потребує більшої уваги до вивчення етнічного складу населення України, вивчення різних звичаїв, традицій етнічних груп, що населяють Україну, виховання толерантності та поваги до мистецтва, побуту людей різних національностей, що є жителями України, чому і приділялася увага протягом цього експерименту (анкети № 3-6).
Згідно плану та програми експерименту вчителями та учнями було проведено тижні культури та мистецтва Росії, Білорусі, Польщі, Греції, Ізраїлю, Молдови, Вірменії та України.
Протягом експерименту проведено дослідження знань учнів культури та традицій різних націй та національностей, які проживають на території України. Вчителями розроблені анкети, творчі завдання, тести (додаток 1). На початку дослідження було розроблено та проведено анкетування для педагогів школи та батьків.
Анкетування педагогів показало, що серед національних інститутів, що можуть бути залучені до формування національної свідомості та самосвідомості найчастіше вказано на навчальні заклади, державні установи, громадські організації, дитячі організації та самоврядування (анкета 3).
Протягом дослідження проведено діагностування і учнів школи. За результатами діагностики учнів старших класів (9-11) виявлено, що учні добре знають до якого етносу відносяться їх предки. Так, як всі учні є українцями, то вдома і в школі вони спілкуються українською мовою і вважають її рідною. Старшокласники виявили достатній рівень знань щодо традицій та культури рідного етносу. Відчувають трудність учні в питаннях стосовно специфічних рис характеру властивих українському етносу. Відповіді учнів відповідають високому і середньому рівню знань старшокласників про поліетнічне оточення. Учні добре орієнтуються в знанні етносів, що населяють терени України, проявляють достатній ступінь зацікавленості культурними особливостями, звичаями, традиціями представників інших етносів (анкета 3,5,6,8).
Діагностування учнів середніх класів виявило, що учні на достатньому рівні розуміють значення слова „батьківщина”. В своїй практичній діяльності беруть активну участь у добрих справах життя школи та країни. Стовідсотково вважають себе патріотами України, шанують та поважають мову, історію та культуру та традиції свого народу (анкета 7).
Учні школи глибоко усвідомлюють, що таке роль Батьківщини в їхньому житті, висловлюють повагу, шанобливе ставлення до своєї сім’ї, свого рідного краю, родини, знають свої права та обов’язки, готові захищати свою Вітчизну, відчувають глибокий духовний зв’язок із Батьківщиною, українським народом, економічними та культурними досягненнями країни. Стовідсотково готові захищати свою країну, хочуть своєю працею, поведінкою принести користь державі та українському народу.
Педагогічний колектив продовжує працювати з дітьми щодо розуміння слів „ідеал мого життя”, створюють усі необхідні умови для позитивного, свідомого вибору свого ідеалу, вірної життєвої позиції щодо формування національної свідомості. Враховуючи відповіді учнів, педагоги школи звертають особливу увагу на вивчення учнями культурної спадщини та традицій різних етносів які населяють Україну.
У зв’язку із соціально-економічними негараздами в країні не всі учні довіряють керівникам держави, але ставляться з повагою до своєї країни. Майже стовідсотково хвилює дітей майбутнє України, є бажання зробити багато для розвитку нашої держави, тому педагоги школи працюють над проблемами, які відображені в результатах анкетування.
Результати проведеного педагогічного експерименту свідчать про ефективність впроваджених умов виховання національної свідомості і самосвідомості учнів в Шевченківській школі-інтернаті. Таким чином, всі завдання дослідження було виконано. Проведена дослідно-експериментальна робота підтвердила основні положення робочої гіпотези, що дало змогу сформулювати відповідні висновки, надати педагогічним працівникам необхідні рекомендації та визначити перспективи подальшої роботи над означеною проблемою.

АНКЕТА № 1

Анкетування педагогічних працівників по проблемі експериментальної роботи школи: „Формування національної свідомості та самосвідомості учнів засобами класичного та народного мистецтва”

Грицай О.Д.
вчитель бандури та вокалу

1. Назвіть, кого ви знаєте з видатних українських діячів культури.

З відповідей на це питання робимо висновок, що педагоги школи знають таких діячів культури: Катерина Білокур, Михайло Бойчук, Остап Вересай, Олександр Довженко, Марія Заньковецька, Володимир Івасюк, Іван Козловський, Марко Кропивницький, Соломія Крушельницька, Олександр Мурашко, Богдан Ступка. Декілька педагогів назвали : Анатолія Солов’яненка, Тетяну Яблонську, Назарія Яремчука, Наталію Ужвій, Марію Приймаченко.

2. Як на вашу думку, чи впливає на формування національної свідомості і самосвідомості учнів українська народна пісня?

Всі педагоги школи вважають, що українська народна пісня має значний вплив на формування національної свідомості і самосвідомості учнів. Народні пiснi володіють чудовою здатністю полонити людські серця, підносити настрій, окрилювати бажання, надихати у праці, овіювати, тамувати душевні болі, множити сили у боротьбі. До пiснi звертаються за найрiзноманiтнiших життєвих ситуацій. У ній повсякчас можна почути рідний серцю голос Батьківщини, вловити відлуння своїх найiнтимнiших почуттів та затаєних думок, золотий промінь надії, слово мудрої поради i тихої ласки. Тим-то трударі гаряче люблять свою пісенність, пишаються нею перед світом. Пройнята любов'ю до рідної землі, пісня опоетизувала не тільки людину, а й природу краю.

3. Назвіть, кого ви знаєте з видатних українських співаків. Як на вашу думку, чи потрібно знати їх творчість?

Вчителі та вихователі школи знають таких видатних українських співаків: Соломія Крушельницька, Іван Козловський, Назарій Яремчук, Дмитро Гнатюк, Анатолій Солов’яненко, Раїса Кириченко, Ніна Матвієнко, Валентина Степова, Софія Ротару, Володимир Гришко. Декілька педагогів назвали: Оксану Петрусенко, Івана Поповича, Василя Зінкевича та Таїсію Повалій. Всі педагоги вважають що потрібно знати творчість українських співаків, адже це часточка української культури та мистецтва.

4. Назвіть видатних українських композиторів-класиків, чи вважаєте ви, що їх творчість є одним із засобів формування національної свідомості?

З відповідей педагогів школи бачимо, що вчителі та вихователі школи знають таких українських композиторів: Микола Лисенко, Семен Гулак-Артемовский, Микола Леонтович, Кирило Стеценко, Віктор Косенко, Пилип Козицький, Левко Ревуцький, Аркадій Філіпенко. Всі вчителі та вихователі школи вважають, що творчість цих видатних українських композиторів-класиків є одним із засобів формування національної свідомості і самосвідомості наших учнів.

5. Чи вважаєте ви за необхідне знайомити молоде покоління з культурою та мистецтвом тих націй і народностей, які проживають на території України?

Педагоги школи вважають, що Україна вступила на новий шлях розвитку міжнародних відносин і знання культури інших національностей необхідне. Деякі вчителі зауважують, що це виховує почуття дружби і взаєморозуміння, готовність прийти на допомогу. Інші педагоги вважають, що в першу чергу діти повинні знати свою культуру та мистецтво.

6. Як на ваш погляд, чи повинні наші діти знати та виховуватися на українських звичаях, традиціях та обрядах?

Педагоги школи вважають, що духовну культуру й побут українського суспільства неможливо уявити без звичаїв та різноманітних обрядів, адже це наша історія, життя українського народу, тож наші діти повинні знати, берегти та виховуватися на цих традиціях, обрядах та звичаях.

7. Кого з відомих українських художників ви знаєте?

Педагоги школи знають таких відомих українських художників: Катерина Білокур, Данило Нарбут, Марія Приймаченко, Тарас Шевченко, Макар Муха, Микола Лихошва, Тамара Гордова, Юрій Саніцький. Названо і художників-аматорів Шевченкового краю: Миколу Терещенка, Анатолія Савченка, Миколу Дейнеко та Івана Кириченка.

8. Які ви знаєте види декоративно-ужиткового мистецтва. Яким би видом цього мистецтва ви хотіли б займатися, або займаєтеся?

Аналіз анкети показав, що педагоги школи знають такі види ДПМ: гончарство, писанкарство, художня вишивка, витинанка, лозоплетіння, макраме, різьба по дереву, ткацтво, робота з соломкою, бісероплетіння, декоративний розпис, паперопластика. Вчителі займаються вишивкою, в’язанням спицями та гачком, мріють навчитися різьбі по дереву.

9. Як на вашу думку впиває український народний танець на формування національної свідомості і самосвідомості учнів?

За думкою вчителів та вихователів школи український народний танець відтворює національний дух українського народу, передає весь колорит української культури. Мовою рухів в танці передано звичаї, традиції та обряди різних регіонів України. Народний танець тісно пов’язаний з народним фольклором, а тому дає відчути себе приналежним до нього.

10. Кого з відомих українських балерин, хореографів-постановників ви знаєте. Чи повинні наші діти знати про їх творчість?

Педагоги школи знають таких відомих хореографів України: Павло Вірський, Богдан Писарєв, Мирослав Вантух, Костянтин Авраменко. Наші учні обов’язково повинні знати і вивчати творчість таких визначних танцівників України.

11. Як на ваш погляд, що таке класичне, а що таке національне мистецтво?

Педагоги школи вважають, що класичне мистецтво - це надбання всього людства, яке потребує спеціально підготовленої аудиторії. А національне мистецтво – це мистецтво більш обмежене територією певного народу, держави.

Висновок
Аналізуючи анкету виявляємо, що всі вчителі та вихователі школи добре обізнані в класичному на національному мистецтві. Добре знають відомих українських діячів культури та мистецтва. Можуть назвати відомих композиторів, співаків, художників, хореографів своєї країни та свого регіону. Педагоги школи вважають, що українська культура, зокрема: пісня, танець, художні роботи мають вагомий вплив на формування національної свідомості та самосвідомості учнів.
В майбутньому необхідно звернути особливу увагу на вивчення та ознайомлення з творчістю відомих співаків, композиторів, знайомитися з їх творами, вести відповідну науково-пошукову роботу, особливу увагу звертати на вивчення творчості діячів культури та мистецтва свого регіону. Значну увагу приділяти вивченню та збиранню народного фольклору, традицій, обрядів, звичаїв свого регіону. На життєвих прикладах відомих мистецьких діячів формувати національну свідомість і самосвідомість учнів.

АНКЕТА №9
Ваші національні особливості

Грицай О.Д.
вчитель бандури та вокалу

Просимо уважно зачитати запитання і варіанти відповідей на кожне з них. Виберіть відповідь, що відповідає Вашій думці і обведіть кружечком номер цього варіанту. Не пропускайте запитань і не радьтесь з оточуючими, головною є ваша думка.
1. Що на вашу думку повинно бути головним у виборі своєї національності людиною (помітьте лише одну ознаку):
1.1. національність батька;
1.2. національність матері;
1.3. мова у сім’ї;
1.4. власне бажання;
1.5. місце або країна проживання;
1.6. що ще (вкажіть)
2.Як ви вважаєте, чим перш за все, відрізняються представники різних націй (можна відмітити три ознаки):
2.1. рисами характеру, психологією;
2.2. особливостями поведінки;
2.3. культурними традиціями;
2.4. зовнішнім виглядом;
2.5. віруваннями;
2.6. національною мовою;
2.7. важко визначити;
2.8. суттєвої різниці немає;
2.9. чим ще (вкажіть).
3. Чи є серед Ваших друзів і близьких знайомих представники інших національностей:
3.1. так;
3.2. ні.
4.Що зближує Вас з представниками вашої національності (можна відзначити три ознаки);
4.1. звичаї, обряди, культура;
4.2. рідна мова;
4.3. релігія;
4.4. важко сказати;
4.5. що ще ( вкажіть).
5. Чи дратує Вас, коли у колективі представники однієї національності спілкуються своєю рідною мовою, а всі решта їх не розуміють:
5.1 дратує, бо у багатонаціональному колективі треба спілкуватися на доступній для всіх мові;
5.2. дратує, хоча вважаю, що люди мають право розмовляти рідною мовою де завгодно і коли завгодно;
5.3. не дратує, вважаю це цілком природно;
5. 4. Мені байдуже.
6. Які риси характеру ви найбільше цінуєте в:
6.1. українців;
6.2. росіян;
6.3. представників інших національностей.
7. Які риси характеру не подобаються в:
7.1. українців;
7.2. росіян;
7.3. представників інших національностей.
8. Чи важливо для Вас усвідомлювати себе українцем ( росіянином, угорцем тощо);
10.1. важливо;
10.2. ні.

В анкетуванні взяли участь 30 учнів школи різних класів (6-11 класи). Результати анкетування показали, що на думку більшості учнів школи головним у виборі своєї національності людиною повинно бути власне бажання (57% - власне бажання, 37 % - місце або країна проживання, 6% - мова у сім`ї). Анкетування виявило, що на думку учнів, представники різних націй перш за все відрізняються культурними традиціями, віруваннями та національною мовою. Більшість учнів вважають, що для них дуже важливо усвідомлювати себе українцем.

АНКЕТА №10
АНКЕТА
ДЛЯ УЧНІВ СЕРЕДНІХ КЛАСІВ
«Р О Л Ь У К Р А Ї Н С Ь К О Ї П І С Н І В Ж И Т Т І Н А Р О Д У»

Забожко І. М.
вчитель бандури та вокалу

1. Чому український народ вважають співочим? Люди співали?
2. Чи любите українські народні пісні, де їх чуєте?
3. Чи співають у вас вдома?
4. Де ви вивчаєте українські народні пісні, де їх виконуєте?
5. Які жанри українських народних пісень знаєте?
6. Назвіть види календарно-обрядових пісень.
7. Які почуття, на вашу думку, викликають пісні на патріотичну тематику?
8. Які знаєте українські народні пісні?
9. Чи вважаєте ви, що знання українських народних пісень виховують патріота, формують національну свідомість?

Провівши анкетування серед учнів середніх класів, зробили такі висновки:
- майже всі учні розуміють значення українських народних пісень в житті своїх предків;
- дітям подобаються українські народні пісні, але, переважно, веселі, жартівливі, про природу, про козаків;
- учні чують українські народні пісні переважно по радіо, в школі, рідко вдома від бабусь та дідусів, ще рідше їх співають мами і тата;
- учні добре обізнані в тематиці та видах календарно-обрядових пісень;
- вихованці нашої школи вивчають українські народні пісні на уроках музичного мистецтва та для проведення виховних заходів, із задоволенням їх виконують;
- діти розуміють, що знання українських народних пісень виховують патріота, формують національну свідомість, хоча в силу своїх вікових особливостей, дане поняття розуміють по простому ) виховання любові та поваги до батьків, рідної землі, до свого народу, знання історії України).

В И С Н О В К И

За результатами проведеного дослідження зроблено такі висновки:
У результаті аналізу літератури з’ясовано, що мета виховання національної самосвідомості полягає у вивченні культурної спадщини власного народу, відповідного ставлення до матеріальних і духовних культурних цінностей нації та усвідомлення себе як суб’єкта своєї національної спільноти. Встановлено, що сприятливим соціокультурним середовищем для виховання національної самосвідомості учнів є експериментальні навчальні заклади естетичного профілю.
Встановлено, що підлітковий вік є одним із найсприятливіших для виховання досліджуваної якості особистості. Саме у підлітковому віці інтенсифікується розвиток свідомості і самосвідомості особистості: спостерігається висока сприйнятливість до процесів, що відбуваються в суспільстві; велике прагнення до самопізнання та пізнання свого краю, вивчення історії свого народу, традицій, культури. Особливості виховання національної свідомості і самосвідомості в учнів підліткового віку зумовлені низкою чинників, одним із яких є зміна ціннісних орієнтацій, виховних ідеалів.
Уточнено зміст поняття „національна свідомість і самосвідомість”, яке визначається як самоідентифікація особистості, що виражається в усвідомленні підлітком приналежності до поліетнічної нації, осягненні національних цінностей, історії, традицій, культури, мови і звичаїв свого народу, спільності історичної долі. Встановлено, що національна самосвідомість формується разом з особистістю у процесі вироблення основних життєвих орієнтирів під впливом різних чинників. До них належить конкретне етнічне середовище, в якому живе людина, етнокультурні традиції та фактична етносоціальна ситуація. Середовище, в якому народилася людина, епоха в якій вона живе, впливають на формування її національних потреб. Як суспільне середовище виступає нація з її атрибутами, національною мовою, традиціями, звичаями.
Визначено критерії та показники вихованості національної свідомості і самосвідомості, що відображають знання історії і культури власного етносу та представників інших етносів, що входять до складу української нації (показники: знання рідної мови, історії національної спільноти, народних звичаїв, традицій, обрядів, мистецтва, поліетнічного складу українського суспільства); усвідомлення себе суб’єктом української поліетнічної нації українського народу, виявлення поваги та толерантності до людей і культур інших національностей (показники: ідентифікація себе як представника певної нації, наявність національної гідності за приналежністю до українського народу, усвідомлення важливої ролі свого етносу в історії поліетнічного складу українського суспільства, толерантні відносини з представниками інших етносів); вміння зберігати пам’ятки матеріальної і духовної культури нації (показники: пропаганда необхідності зберігати культурні цінності, запобігати псуванню і знищенню культурних цінностей нації та сприяти їх відродженню, застосування знання національної культури у повсякденному житті). Критеріальні показники допомогли визначити рівні вихованості національної самосвідомості – низький, достатній та високий.
Результати корегувального етапу експерименту засвідчили, що в учнів переважає середній рівень вихованості національної самосвідомості  53,3 %, високий рівень складав 44,4 %, а низький  2,3 %. З метою підвищення рівня національної свідомості і самосвідомості розроблено педагогічні умови: спрямування змісту практичної діяльності підлітків на розширення їхніх уявлень про поліетнічність української нації, історичну єдність і спадкоємність традицій у формуванні сучасної української держави; поєднання у навчально-виховному процесі традиційних та інноваційних форм, методів і засобів розвитку особистості, зміст яких пов’язаний із вихованням національної самосвідомості підлітків.
Експериментально перевірено ефективність розроблених педагогічних умов виховання національної самосвідомості підлітків. Впровадження у практику роботи інноваційних форм виховання забезпечило помітне зростання ефективності процесу виховання національної самосвідомості, що підтверджено результатами формувального експерименту.
Проведене дослідження підтвердило висунуту гіпотезу. Проте виховання національної самосвідомості є складною і багатогранною проблемою, тому проведене дослідження не забезпечує вичерпного її розв’язання. Подальша розробка цього науково-педагогічного напряму передбачає дослідження і розробку інших ефективних форм та методів виховання національної самосвідомості, зокрема взаємодії та співпраці загальноосвітніх навчальних закладів із сім’єю, позашкільною освітою та громадськими організаціями.
Д О Д А Т К И

Додаток №1.
АНКЕТИ
розроблені по тижнях культури та мистецтв

Баранова Т.М.
вчитель музично-теоретичних предметів

ТИЖДЕНЬ КУЛЬТУРИ ТА МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ

1. Що означає вираз «вокальна музика»?
2. Чим ансамблевий спів відрізняється від сольного?
3. Назвіть один із найбільших демократичніших видів мистецтва що є незмінним супутником українського народу.
4. Як називається спів без супроводу?
5. Перечисліть прізвища композиторів-титанів українського хорового мистецтва.
6. Хто з українських композиторів дотримувався думки, що хоровий спів виховує естетичні якості людини?
7. Пригадайте прізвище всесвітньо відомого співака, який звертався до хормейстера Маріїнського театру з проханням поспівати в хорі. Для чого?
8. Який український композитор прославив на весь світ своїми хоровими обробками українську народну пісню?
9. Пригадайте народні прислів’я про українську народну пісню.
10. Кого з українських сучасних композиторів ви знаєте (перечисліть).
11. Назвіть відомих українських сучасних співаків.
12. Хто автор відомої на весь світ української сучасної пісні «Червона рута»?
13. Які музичні інструменти займають особливе місце в українській музичній і духовній культурі?
14. Які ви знаєте жанри української народної пісні?

ТИЖДЕНЬ КУЛЬТУРИ ТА МИСТЕЦТВ РОСІЇ

1. Коли утворилась російська держава?
2. Яке місто є столицею Росії?
3. Перечисліть геніїв російської поезії, прози, візуального та музичного мистецтва.
4. Які мистецькі шедеври поєднують імена двох російських геніїв М. Глінки та О. Пушкіна?
5. Назвіть імена героїнь О. Пушкіна, що виконують дует із опери П. Чайковського «Євгеній Онєгін»?
6. Хто з російських композиторів є автором музики до кінофільму «Діти капітана Гранта»?
7. Вкажіть назви пісень що звучать в цьому кінофільмі?
8. Кому із сучасних російських композиторів належить музика до кінофільмів: «Берегись автомобиля», «Осенний марафон», «Гараж», «Жестокий романс»?
9. Перечисліть назви кінофільмів, у яких звучать пісні композитора Г. Гладкова?
10. Хто такі барди? Назвіть імена класиків бардівської пісні.
11. Кого ви знаєте з сучасних російських естрадних співаків?

ТИЖДЕНЬ КУЛЬТУРИ ТА МИСТЕЦТВ МОЛДОВИ

1. Опишіть географічне положення Молдови.
2. Назвіть столицю Молдови та її сусідні держави.
3. Найважливіша експортна культура Молдови.
4. Перечисліть назви відомих вам молдавських народних інструментів.
5. Вкажіть ир’я відомої молдавської естрадної співачки.
6. Що ви знаєте про молдавський народний танець жок?
7. Поясніть значення назви «мерцишор».
8. Перечисліть імена відомих фольклорних персонажів молдавських казок.
9. Якими подіями багата історія молдавського народу?
10. Які страви вживають молдавани?
11. Які традиційні свята відзначають в Молдові?

ТИЖДЕНЬ КУЛЬТУРИ ТА МИСТЕЦТВ ПОЛЬЩІ

1. З якими державами межує Польща?
2. Яке місто є столицею країни?
3. Які ви знаєте міста Польщі?
4. Кого з відомих польських поетів ви знаєте?
5. Яких ви знаєте польських композиторів?
6. Назвіть імена відомих польських акторів.
7. Які польські національні страви вам відомі?
8. Яке віросповідання в країні?
9. Які спільні свята наших держав?

ТИЖДЕНЬ КУЛЬТУРИ ТА МИСТЕЦТВ БІЛОРУСІ

1. Вкажуть столицю Білорусії.
2. Назвіть найбільші міста країни.
3. Перечисліть спільні ритуали, обряди, свята трьох братніх народів: українців, росіян і білорусів.
4. Які річки протікають територією Білорусії?
5. Вкажіть назву відомого природного білоруського заповідника.
6. Який овоч є візитною карткою білорусів?
7. Що поєднує картоплю з білоруським народним танцем?
8. Перечисліть назви відомих вам білоруських танців.
9. Назвіть народні музичні інструменти що є спільними для українців та білорусів.
10. Які білоруські національні страви вам відомі?

ТИЖДЕНЬ КУЛЬТУРИ ТА МИСТЕЦТВ ГРЕЦІЇ

1. Звідки походить грецька гостинність?
2. Назвіть місто, яке є столицею Греції.
3. Перечисліть назви балканських країн, що є сусідами Греції.
4. Що таке рембетика?
5. Які назви грецьких народних танців вам відомі?
6. Доведіть що сіртос – найпатріотичніший танець греків.
7. Що ви знаєте про популярний грецький танець – сиртакі?

ТИЖДЕНЬ КУЛЬТУРИ ТА МИСТЕЦТВА ІЗРАЇЛЮ

1. Коли утворилась держава Ізраїль?
2. Які моря омивають країну?
3. Який національний птах в Ізраїлі?
4. Що означає слово «шалом»?
5. Назвіть великі міста країни.
6. Кого з відомих мистецьких діячів країни ви знаєте?
7. Які ви знаєте єврейські пісні?
8. Який день в Ізраїлі називають «шаббат», який і є днем відпочинку?
9. Найважливіша експортна культура Ізраїлю.

Додаток №2.
АНКЕТА
«Я З Н А Ю П Р О Т Е А Т Р В С Е»

1. Хто були основоположниками української класичної драматургії? (Іван Котляревський, Григорій Квітка-Основ’яненко, Михайло Старицький);
2. Назвіть які ви знаєте драматичні театри України?
3. Викресліть зайве:
Микола Садовський, Марко Кропивницький, Панас Саксаганський, Михайло Старицький, Іван Карпенко-Карий (повинні залишитися брати Тобілевичі – М. Садовський, П. Саксаганський, І. Карпенко-Карий);
4. В якому місті знаходиться театр Корифеїв: а) Харків; б) Єлисаветград; в) Київ? (Єлисаветград);
5. Назвіть найвідоміші п’єси українських класиків (М. Куліш «Мина Мазайло», І. Карпенко-Карий «Хазяїн», І. Франко «Украдене щастя», І. Котляревський «Наталка-Полтавка»);
6. Серед названих прізвищ визначити акторів і режисерів: В. Горянський, Лесь Курбас, Гнат Юра, Ольга Сумська, Ада Роговцева, Роман Віктюк, Богдан Ступка, Л. Сердюк.
7. Назвіть драматургів і режисерів театру Корифеїв (Михайло Старицький, Марко Кропивницький, Іван Карпенко-Карий);
8. Коли зародилось театральне мистецтво на території сучасної України?
( Київська Русь);
9. Назвіть сучасні театральні фестивалі («Драбина» - м. Львів, «Вересневі самоцвіти» - м. Кіровоград, «Київ травневий» - м. Київ).

В И К О Р И С Т А Н І Д Ж Е Р Е Л А

1. Бабанский Ю. К. Проблемы повышения ефективности педагогических исследований; (Дидактический аспект). – М.: Педагогика, 1982. – с.192.
2. Дидактика современной школы / Под ред. В. А. Онищука. – К.: Радянська школа, 1987.- 237 с.
3. Жарова Л. В.Теоритические основы организации самостоятельной учебно-познавательной деятельности учащихся : Межвузовский зборник научных трудов / Под ред. Г. М. Щукиной. – М.; ЛГПИ им. А. Герцена, 1985.- с 76-85.
4. Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром’як та ін. – К.: Академія, 1997, - 4000 с.
5. Мороз Л. Творча спадщина Т. Г. Шевченка // Дивослово.- 1996. № 5-6.-с.3-8.
6. Матенко Н. М. Слово, музыка, образ.- К.:Радянська школа. 1982.-96с.
7. Сухомлинский В.А. Серце віддане дітям. – Вибрані твори в 5 томах.-Т. 3-К.: Рад. шк, 1977. – с. 201.
8. www.allbest.ru
9. Librar.Org.Ua
Категорія: Анкети, тести | Додав: gritsay2403 (07.02.2015) | Автор: Грицай Оксана Дмитрівна E
Переглядів: 1459 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: