Уроки 29—30 Тема. Міжнародні відносини в другій половині ХХ ст. — на початку ХХІ ст - Всесвітня історія 11 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Всесвітня історія 11 клас

Уроки 29—30 Тема. Міжнародні відносини в другій половині ХХ ст. — на початку ХХІ ст
Уроки 29—30
Тема.   Міжнародні  відносини  в   другій половині ХХ  ст.  — на початку  ХХІ ст.
  Мета:   охарактеризувати міжнародні відносини періоду «холодної війни», міжнародної 
розрядки та сучасності; виховувати розуміння історичних процесів; формувати 
вміння захищати електронні презентації.
  Очікувані    учні зможуть показувати на карті місця міжнародних військових конфліктів 
  результати:  40—80-х рр. ХХ  ст.; аналізувати причини виникнення, хід та наслідки «холодної 
війни»; пояснювати суть нового політичного мислення, причини переходу від 
конфронтації до співробітництва.
 Основні  поняття:   «холодна війна»,  берлінська криза,  к арибська криза, розрядка,  гельсінська 
угода.
  Тип уроку:   вивчення нового матеріалу.
ХІД Урок У
  I.   Організаційний момент
  II.   Актуалізація опорних знань і  вмінь учнів
  ; Бесіда
1)   Визначте  наслідки  Другої  світової  війни  для  країн  світу.
2)   Поясніть  причини  початку  «холодної  війни».
3)   Дайте  визначення  понять:  «холодна  війна»,  міжнародна 
розрядка,  сучасні  проблеми  людства.
  III.  в ивчення нО в О гО  матеріалу
Захист  електронних  проектів  за  темами:
1)   Міжнародні  відносини  в  1945—1970   рр.
2)   Період  міжнародної  розрядки  70-х  рр.  ХХ  ст.
3)   Загострення  міжнародних  відносин  в  першій  половині 
80-х  рр.  ХХ  ст.
4)   Міжнародні  відносини  на  сучасному  етапі.
  ; Випереджальне завдання
Під час розповіді вчителя записати до зошитів визначення по-няття  «холодна  війна»  і   причини  конфронтації  між  СРСР  і   США.
  ; Розповідь учителя
Термін  «холодна  війна»  вперше  було  вжито  на  початку 
XIV   ст.  кастильським  принцом  Хуаном  Мануелем.  Розмірко -вуючи  про  тривалу  боротьбу  між  християнами  і  мусульманами 
на  Іберійському  (Піренейському)  півострові,  Мануель  зокрема 
зазначав,  що  «гарячі»  і   «холодні»  війни  відрізняються  тим,  як 
вони  закінчуються.  «Гарячі»  війни  закінчуються  або  загибеллю 
держав,  або  миром,  а   «холодні»  війни  не  приносять  ні  миру,  ні 
честі  тому,  хто  їх  розпочав.
Поняття  «холодна  війна»  включає  пропагандистську,  ак-тивну  участь  у   регіональних  конфліктах,  боротьбу  за  вплив 
на  країни  «третього  світу»,  економічну  війну,  технічну  бло-каду,  гонку  ракетно-ядерних  і   звичайних  озброєнь,  боротьбу 
розвідувальних  служб,  ідеологічні  диверсії,  глобальне  воєнне 
протистояння,  стратегію  взаємного  ядерного  залякування,  зма-гання  в   галузі  оборонної  науки,  нарощування  протистояння 
воєнно-політичних  блоків,  гонку  в  галузі  космічних  досліджень 
і   озброєнь  тощо.  Перший  тур  «холодної  війни»  призвів  до  ви-никнення  регіональних  конфліктів,  через  які  пролягла  лінія 
протистояння  наддержав.  Одним  з   найбільш  небезпечних  був 
конфлікт  у  Кореї.
Не  воліючи  втрачати  свою  зону  впливу,  США  втрутилися 
в   цей  конфлікт.  15   вересня  1950   р.  багатонаціональні  сили, 
основу  яких  складали  війська  США,  під  прапором  ООН  виса-дилися  в  м.  Інчхон.  Наприкінці  жовтня  1950  р.  вони  вийшли 
на  демаркаційну  лінію,  що  розділяла  дві  корейські  держави, 
і   таким  чином  визволили  Південну  Корею.  Командуючий  ба-гатонаціональними  силами  американський  генерал  Макартур 
переконав  президента  США  Г.  Трумена  в  необхідності  знищення 
режиму  Кім  Ір  Сена  у  Північній  Кореї  та  об’єднання  Кореї.
У  жовтні  1950  р.  багатонаціональні  сили  розпочали  наступ 
на  північ  і  в  листопаді  досягли  китайського  кордону.  У  цей  час 
у   конфлікт  втрутився  Китай.  26  листопада  1950   р.  300  тис. 
китайських  «добровольців»  перейшли  в  наступ  і  примусили 
багатонаціональні  сили  відступити  на  південь  від  демаркацій-ної  лінії.  Генерал  Макартур  запропонував  розширити  масштаби 
конфлікту:  нанести  бомбові  удари  по  Північно-Східному  Китаю 
і  встановити  блокаду  його  узбережжя.
Президент  США  Г.  Трумен  відкинув  цю  пропозицію,  а   самого 
генерала  звільнив  з  посади.  Г.  Трумен  розумів,  що  СРСР,  який  на -правляв  до  Кореї  своїх  льотчиків,  буде  змушений  втрутитися  в   цей 
конфлікт,  і  великої  війни  не  уникнути.  У  січні  1951   р.  фронт  оста-точно  стабілізувався  в  районі  демаркаційної  лінії.  У   червні  1951  р. 
СРСР  запропонував  почати  переговори  про  перемир’я,  які  заверши -лися вже після зміни американського президента і смерті Й. Сталіна. 
Обидві  сторони  домовилися  про  відновлення  довоєнного  становища.
Наприкінці  50-х  —  на  початку  60-х  рр.  ХХ  ст.  відновилась 
конфронтація  між  СРСР  і  США.  Перша  причина  конфронтації 
пов’язана  із  суб’єктивним  чинником  —  особистими  рисами  ліде-ра  СРСР  —  М.  Хрущова  як  політичного  діяча.  Він  був  людиною 
надто  емоційною  і  болісно  реагував,  коли  його  зусилля  щодо 
покращення  міжнародного  становища  не  зустрічали  розуміння 
і  підтримки  протилежної  сторони.  Хрущовський  стиль  дипло-матії  дратував  Захід  (висунуті  Радянським  Союзом  пропозиції 
раптово  змінювалися).  Такі  дії  СРСР  розцінювалися  Заходом  не 
більше  як  пропаганда.  Негативну  роль  у  відносинах  із  Заходом 
відіграла  заява  М.  Хрущова  про  те,  що  він  «поховає  капіталізм».
Другою  причиною  стала  поява  в   СРСР  ракетної  зброї, 
що  загрожувала  безпеці  США,  оскільки  в  радянських  лідерів 
з’явилась  можливість  силового  тиску  на  США.
Третя  причина  відновлення  конфронтації  полягала  в   досить 
успішному  економічному  розвитку  СРСР  у  50-х  рр.  ХХ  ст.,  що 
стало  підставою  вважати,  що  рівень  промислового  виробництва 
в  СРСР  перевищить  рівень  виробництва  в  США  і  найближчим 
часом  капіталізм  зникне  як  такий.
Четверта  причина:  у  1960  р.  на  нараді  компартії  КПРС 
була  проголошена  авангардом  світового  комуністичного  руху. 
Тим  самим  вона  закріпила  за  собою  право  визначити  «правиль-ність»  або  «неправильність»  курсу  комуністичних  урядів,  що 
відразу  призвело  до  конфронтації  з   Югославією  та  Китаєм.
П’ята  причина:  у  50—60-х  рр.  ХХ   ст.  під  впливом 
національно-визвольних  рухів,  що  підтримувалися  Радянським 
Союзом  (було  підписано  20  угод  з   молодими  державами  про  спів -робітництво  і  надання  кредитів),  відбувався  активний  розпад  ко -лоніальної  системи.  Підтримка  Радянським  Союзом  національно-визвольних  рухів  була  розцінена  на  Заході  як  спроба  поширити 
радянську  систему  союзів  на  весь  світ  і  тим  самим  відірвати 
Захід  від  сировинних  держав.  Блок  НАТО  в  цих  умовах  почав 
посилювати  тиск  на  СРСР.  У   1956  р.  приймається  «доктрина 
взаємозалежності»,  а   в  грудні  1957   р.   —  рішення  про  розмі-щення  в  Європі  ядерної  зброї.  США  та  їхні  союзники  почали 
силою  зброї  протидіяти  змінам  у  країнах,  які  ще  не  були  в   зоні 
радянського  впливу  і  робили  спроби  провалити  уряди,  що  прово -дили  лінію  на  співробітництво  зі  СРСР.  Так,  на  початку  60-х  рр. 
ХХ  ст.  ареною  протидії  стала  Республіка  Конго.
Матеріали до проектів
р озря Д ка м І жнароД ної напруги
У  1975  р.  в   Хельсінках  була  проведена  нарада,  метою 
якої  було  створити  систему  безпеки  у  Європі.  Почався  процес 
скорочення  озброєнь.  У   відповідь  на  розміщення  радянських 
ракет  середньої  дальності  у  Східній  Європі  сесія  Ради  НАТО 
у  Вашингтоні  в  травні  1978   р.  схвалила  довгострокову  програму 
збільшення  військових  витрат  на  3  %  на  рік  протягом  20  років. 
12  грудня  1978  р.  в   Брюсселі  було  прийнято  рішення  про  роз -міщення  574  крилатих  ракет  і  ракет  «Першинг-2»  на  території 
Великої  Британії,  Бельгії,  ФРН  та  Італії.
У  грудні  1979  р.  СРСР  увів  свої  війська  в  Афганістан. 
Підтримка  Радянським  Союзом  непопулярного  в  країні  режиму 
викликала  піднесення  патріотичних  почуттів  і  масовий  опір  на -селення.  Іран  і  Пакистан  відкрили  свої  території  для  розміщення 
баз  повстанців.  США,  арабські  країни,  Китай  надали  значну 
воєнну  допомогу  повстанцям.  Дії  Радянського  Союзу  щодо  Аф-ганістану  засудила  світова  громадськість,  США  не  ратифікували 
договір  ОСО-2   і  наклали  ембарго  на  продаж  зерна  в   СРСР.
23  березня  1983  р.  президент  США  Р.  Рейган  зробив  заяву 
про  розробку  в  США  програми  стратегічної  оборонної  ініціативи 
(СОІ).  Вона  передбачала  створення  глобальної  протиракетної  обо -рони  з  елементами  космічних  озброєнь.  Це  означало,  що  гонка 
озброєнь  переноситься  і   на  космічний  простір,  а   всі  домовленості 
про  обмеження  стратегічних  озброєнь  фактично  втрачають  силу. 
До  участі  в  цій  програмі  запрошувався  і  СРСР.
мІ жнароД н І  в ІД но С ини на початку ХХІ  С т.
Проблема  глобалізації  сприяє  розширенню  ринку  послуг. 
Інтернет  послуги  та  ринки  мобільного  зв’язку   —  усе  це  допо-магає  у  вирішенні  глобальних  проблем  людства.  Проблеми  гло-балізації  мають  зворотний  бік:  влада  та  гроші  концентруються 
в  руках  невеликої  кількості  людей.  Таке  положення  може  при-звести  до  кризи  в   фінансових  і  політичних  колах.
Після  розпаду  СРСР  США  стала  супердержавою,  а  світ 
однополярним.  США  шукає  своє  нове  місце  в   просторі  світу.
На  сучасному  етапі  встановлюється  пріоритетне  місце  Ки-таю  та  розширюється  значення  ЄС.  США  не  хоче  поступатися 
домінуючим  місцем,  але  показники  свідчать  про  посилення  країн 
Західної  Європи  та  Китаю.
Крім  того,  у  США  загострилися  внутрішні  проблеми.  Та -ким  чином  наддержава  втрачає  свої  перші  позиції  і   не  може 
керувати  світом.
У  країнах  Європи  посилились  інтеграційні  процеси,  які 
пов’язані  з  Маастрихськими  угодами  1992  р.
  IV.  у загальнення й  С и С тематизація знань учнів
  ; Завдання
1)   Дайте  визначення  поняття  «розпад  біполярного  світу».
2)   Схарактеризуйте  основні  риси  міжнародних  відносин  на 
сучасному  етапі.
  ; Фронтальна бесіда
1)   Що  означає  термін  «дух  Женеви»?
2)   Поясніть  причини  переходу  від  конфронтації  до  співробіт-ництва  у  міжнародних  відносинах.
3)   Коли  це  відбулося?  За  яких  обставин?
4)   Яким  є  внесок  України  в  поліпшення  загальної  атмосфери 
безпеки  у   світі?
5)   У  чому  полягає  суть  нового  політичного  мислення?
  V.   п ід С умки урО ку
  VI.  дОмашнє завдання
1.   Опрацювати  відповідний  матеріал  підручника.
2.   Підготувати  повідомлення  за  темами:  «Основні  напрямки 
НТР  у  другій  половині  ХХ   ст.  та  їх  вплив  на  життя  пересіч -ного  громадянина»,  «Наукові  відкриття,  поява  нових  галу -зей  науки,  технологій,  інтеграція  науки  і   виробництва».
Категорія: Всесвітня історія 11 клас | Додав: uthitel (12.04.2014)
Переглядів: 1219 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: