Урок 2 Тема. Причини, характер, періодизація Другої світової війни. Характеристика воєнних дій на першому етапі війни 1939—1941 рр - Всесвітня історія 11 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Всесвітня історія 11 клас

Урок 2 Тема. Причини, характер, періодизація Другої світової війни. Характеристика воєнних дій на першому етапі війни 1939—1941 рр


Урок 2
Тема.   Причини, характер, періодизація Другої
світової війни.  Характеристика воєнних дій
на першому етапі  війни 1939—1941  рр.
  Мета:   визначити причини, характер, періодизацію Другої світової війни; охарактери -зувати основні театри воєнних дій; продовжити формування навичок аналізу
історичних явищ, виховувати в  учнів відчуття національної гідності.
  Очікувані  учні зможуть визначати причини, характер, періодизацію Другої світової
  результати:  війни; характеризувати основні театри воєнних дій, аналізувати процес фор -мування антигітлерівської коаліції; пояснювати причини невдач радянських
військ у  першому періоді війни.
 Основні  поняття:  Друга світова війна,  в елика  в ітчизняна війна, «блискавична війна»,
колабораціонізм.
 Обладнання:  настінна карта «Друга світова війна», атласи зі всесвітньої історії, таблиці,
мультимедійний проектор, відеофільм « в елика вітчизняна. День за днем».
  Тип уроку:   комбінований.
ХІД Урок У
  I.   Організаційний етап
  II.   а ктуалізація О п О рних знань і  вмінь учнів
  ; Бліцопитування
Наведіть  визначення  понять:  глобалізація,  політич -на  глобалістика,  інтеграція,  політика,  тенденція,  дихотомія,
пацифізм.
  ; Робота з  таблицею
Учитель  перевіряє  правильність  заповнення  таблиці,
з  якою  учні  працювали  на  попередньому  уроці.
  III.  мО тивація навчальн О ї та пізнавальнО ї
діяльнОСті
  ; Слово вчителя
В  одному  науковому  дослідженні  стверджується:  «Друга
світова  війна  розколола  не  лише  світ  на  два  ворогуючі  табори,
а  й  майже  все  ХХ  ст.  на  три  епохи:  довоєнну,  воєнну  і  після -
воєнну.  Саме  Друга  світова  війна  (1вересня  1939   р.   —  2  вересня
1945  р.)  —  збройне  протистояння  країн  антигітлерівської  коалі-ції  з  країнами  агресорами  —  та  її  складова  —  Велика  Вітчизняна
війна  (22   червня  1941  р.   —  9  травня  1945  р.)  належить  до  тих
подій,  що  визначили  шлях  світової  історії  в   другій  половині
ХХ  ст.».  Ці  слова  здаються  дуже  правильними.  А  от  чи  пого-дитися  ви  з   цим?
Наприкінці  уроку  поясніть,  чи  дійсно  Друга  світова  війна
розколола  майже  все  ХХ  ст.  на  три  епохи?  Відповідь  обґрунтуйте
історичними  доказами.
  IV.  в ивчення нО в О гО  матеріалу
  1.   причини, характер і  періодизація другої світової війни.
  ; Розповідь учителя
Понад  60  років  минуло  з   дня  закінчення  Другої  світової
війни,  яка  принесла  людству  величезні  жертви  і   руйнування.
У  цій  війні  брали  участь  близько  60   держав,  на  території  яких
проживало  80   %  населення  Землі.  Бойові  дії  точились  в  Європі,
Азії,  Африці,  Океанії  на  площі  22   млн  кв.  км.  За  роки  війни  до
збройних  сил  воюючих  держав  було  призвано  110  млн  осіб.
На  фронтах,  за  різними  підрахунками,  загинуло  від  50  до
65—67  млн  осіб,  90  млн  було  поранено  або  покалічено.  Близь -ко  половини  загиблих  становило  мирне  населення.  Матеріальні
збитки  складали  4  трлн  дол.
Якими  ж  були  причини  цієї  війни?
1)   Несправедливість  Версальської  системи  поставила  багато
народів  у  принизливе  становище,  сприяла  приходу  до  вла -ди  сил,  які  прагнули  реваншу,  нового  переділу  світу.  Най -більше  це  проявилось  у   політиці  Німеччини,  Італії,  Японії.
—  Назвіть  умови  Версальської  системи.
2)   Економічна  криза  30-х  рр.  ХХ  ст.  загострила  суперечності
між  країнами  світу,  що  позбавило  їх  можливості  об’єднати
зусилля  в   боротьбі  за  збереження  миру.  Усю  систему  без-пеки,  створену  у  20-ті  рр.  ХХ  ст.,  було  зруйновано.
3)   Розв’язанню  війни  також  сприяла  політика  урядів  Вели-кої  Британії  та  Франції,  спрямована  на  «умиротворення»
агресора,  а  також  «ізоляція»  США,  які,  прийнявши  закон
про  нейтралітет,  фактично  самоусунулись  від  впливу  на
розвиток  подій  у  світі.
—  Що  таке  політика  «умиротворення»?
4)   Не останню роль у  розв’язанні війни відіграв СРСР, який, під-писавши Пакт про ненапад із  Німеччиною і Таємний протокол
до  нього,  відкрив  Німеччині  шлях  для  нападу  на  Польщу.
Агресивні  держави  прагнули  розширення  власних  тери-торій,  завоювання  ринків  збуту  та  джерел  сировини.  З   їхнього
боку  війна  мала  загарбницький  характер.  Для  країн,  які  за -знали  агресії  і  були  окуповані,  війна  була  справедливою.  Най -більш  складно  визначити  характер  війни  щодо  СРСР.  У  період
від  17  вересня  1939  р.  до  22  червня  1941  р.  Радянський  Союз
виступав  у  ролі  агресора,  приєднавши  значні  території,  які  на-лежали  на  той  час  Польщі,  Румунії,  Фінляндії,  а  також  Прибал-тику.  Але  після  нападу  Німеччини  СРСР  виніс  на  собі  основний
тягар  боротьби  з  фашистською  Німеччиною  і  для  нього  війна
мала  справедливий  характер.  Її  справедливо  назвали  Великою
Вітчизняною  війною.
Другу  світову  війну  можна  розділити  на  кілька  етапів.
Дослідники  виділяють  кілька  варіантів  такої  періодизації.
Варіант  І
I  етап.  1  вересня  1939   р.   —  19  листопада  1942   р.  Стра -тегічна  ініціатива  належить  агресивним  державам.  Німеччина,
Італія,  Японія  та  їх  союзники  оволоділи  значними  територіями
в  Європі,  Африці,  Азії,  Океанії.
II  етап.   19   листопада  1942   р.   —  9  травня  1945  р.  Страте-гічна  ініціатива  повністю  переходить  до  країн  антигітлерівської
коаліції,  війська  яких  розгромили  армію  Німеччини  та  її  со-юзників  у   Європі  і   змусили  їх  капітулювати.
III  етап.  9   травня  1945  р.   —  2  вересня  1945  р.  Завершен-ня  війни.
Варіант  ІІ
І  етап.  1   вересня  1939   р.   —  22  червня  1941  р.  Початок
Другої  світової  війни:  від  нападу  фашистської  Німеччини  на
Польщу  до  агресії  проти  Радянського  Союзу.
ІІ  етап.   22   червня  1941  р.   —  19  листопада  1942   р.  Розши-рення  фашистської  агресії:  від  нападу  Німеччини  та  її  союзників
на  СРСР  до  контрнаступу  Радянської  армії  під  Сталінградом.
ІІІ  етап.  19  листопада  1942   р.   —  6  червня  1944  р.  До -корінний  перелом  у   ході  Другої  світової  війни:  від  контрнасту -пу  радянських  військ  під  Сталінградом  до  відкриття  Другого
фронту  у  Європі.
IV  етап.  6  червня  1944  р.   —  8  травня  1945  р.  Розгром
у  Європі:  від  наступу  на  центральній  ділянці  Східного  фронту
і  відкриття  Другого  фронту  у  Франції  до  поразки  Німеччини.
V  етап. 8   травня  1945  р.   —  2  вересня  1945   р.  Розгром
Японії:  від  капітуляції  Німеччини  до  капітуляції  Японії.
  2.  характеристика воєнних дій на першому етапі війни
1939  — червень 1941  р.
  ; Розповідь учителя
Напад  на  територію  Польщі  відбувся  1  вересня  1939   р.
Йому  передувала  провокація  гітлерівців  у  німецькому  прикор -донному  містечку  Глейвіц.  31   серпня  1939   р.  о   20.00   спеціально
підготовлений  загін  гестапівців,  переодягнених  у   форму  поль -ської  армії,  здійснив  напад  на  радіостанцію  містечка  Глейвіц.
Після  її  захоплення  перед  мікрофоном  було  зроблено  декілька
пострілів  і  один  із  нападаючих  зачитав  польською  мовою  заяву,
у  який  говорилося,  що  «прийшов  час  війни  Польщі  проти  Ні-меччини».  Потім  почалась  перестрілка  із  загоном  поліції.  Щоб
знищити  сліди  провокації,  усі  учасники  за  наказом  Гімлера
були  розстріляні.
Уже  в   перші  дні  наступу  було  знищено  організований  опір
польської  армії  і  до  8  вересня  розгромлено  її  головні  сили.  Зна-чна  частина  польської  армії  опинилася  в  оточенні  або  потрапила
в  полон.  Опір  чинили  лише  окремі  військові  частини.  Героїчною
сторінкою  польської  історії  стала  оборона  півострова  Вестерп-лятте,  міст  Варшава,  Краків,  Ґдиня.
  ; Робота з  підручником і  хронологічною таблицею
Опрацюйте  відповідний  матеріал  підручника  і  наведену
хронологічну  таблицю,  прокоментуйте  події  за  планом.
1)   Початок  Другої  світової  війни.
2)   «Дивна»  війна.
3)   Загарбання  Німеччиною  Данії  і   Норвегії.
4)   «Зимова  війна».
5)   Поразка  Бельгії,  Голландії,  Франції.
6)   Операція  «Морський  лев»  та  її  перебіг.
7)   Фашистська  агресія  на  Балканах.
8)   Приєднання  Прибалтики  та  Бессарабії  до  СРСР.
9)   Завершення  формування  фашистського  блоку.
Хронолог І чна таблиця
Дата Подія
1  вересня 1939  р. напад  німеччини на територію  польщі
3  вересня 1939  р. в елика британія і франція об’явили війну  німеччині, проте не
надали реальної допомоги польщі
3  вересня 1939  —
10  травня 1940  р.
«Дивна війна»  — становище на з ахідному фронті протягом
перших дев’яти місяців. англо-французькі війська й  сконцентро -вані проти них німецькі війська бездіяли. уряди  в еликої  британії
і  франції розраховували на примирення з  німеччиною, а  німецька
армія готувалась до наступу проти країн  з ахідної Європи
3—10  вересня
1939  р.
у війну проти  німеччини вступили  австралія, нова  з еландія, Індія,
к анада. СШ а заявили про нейтралітет,  японія  — про невтручання
у  європейську війну
1  вересня 1939  —
21  червня 1941  р.
німецька армія до 17  вересня окупувала частину  польщі, вийшла
на лінію  львів—в олодимир- в олинський— брест- літовськ, визна -ченою одним із таємних протоколів пакту  молотова— ріббентропа
27  вересня 1940  р. німеччина, Італія та  японія уклали  троїстий пакт.  відбулося завер -шення формування блоку агресивних держав
30  листопада 1939  —
12  березня 1940  р.
«зимова війна», війна СрСр з  фінляндією
17  вересня 1939  р. червона армія захопила територію  з ахідної  україни й  білорусії
к вітень 1940  р. окупація  німеччиною Данії та  норвегії
травень 1940  р. к апітуляція урядів  люксембурга, бельгії, голландії
10  травня 1940  р. головою  військового кабінету  в еликої  британії призначений  у.  чер -чилль, який мав антигерманські, антифашистські та антирадянські
погляди. з акінчення «дивної війни»
22  червня 1940  р. франція змушена підписати перемир’я з  німеччиною в  комп’єні.
у  результаті фактичної капітуляції  франції на півдні країни була
створена колабораціоністська держава
8  серпня 1940  р. литва,  латвія,  естонія увійшли до складу СрСр
Серпень 1940  — тра-вень 1941  р.
німецьке командування організувало систематичні авіаційні бом -бардування міст  в еликої  британії, з  метою заставити її уряд вийти
з  війни
грудень 1940  р. к апітуляція італійських військ в  англійській та французькій  африці
  ; Робота з  поняттям
Колабораціонізм  —  співпраця  населення  або  громадян  дер-жави  з  ворогом  в   інтересах  ворога-загарбника  на  шкоду  самій
державі  чи  її  союзників.  У  роки  Другої  світової  війни  колабора -
ціонізм  був  поширеним  явищем  і  мав  місце  практично  в  кожній
окупованій  країні.
  ; Бесіда
1)   Яку  війну  і  чому  називають  «дивною»,  або  «іграшковою»,
або  «сидячою»?
2)   Прокоментуйте  витяг  із  Таємного  додаткового  протоколу  до
договору  про  ненапад  між  Німеччиною  і  Радянським  Со-юзом.  (Текст  документа  може  бути  розданий  учням,  може
бути  показаний  на  екрані.)
Секретный тайный протокол
1.   В  случае  территориально-политического  переустройства
областей,  входящих  в  состав  Прибалтийских  государств
(Финляндия,  Эстония,  Латвия,  Литва),  северная  граница
Литвы  одновременно  является  границей  сфер  интересов
Германии  и   СССР.  <…>
2.   В  случае  территориально-политического  переустройства
областей,  входящих  в   состав  Польского  Государства,  гра-ница  сфер  интересов  Германии  и   СССР  будет  приблизи -тельно  проходить  по  линии  рек  Нарев,  Висла  и  Сяна.  <…>
3.   Касательно  юго-востока  Европы  с   советской  стороны  под-черкивается  интерес  СССР  к   Бессарабии.  С  германской
стороны  заявляется  о   ее  полной  политической  незаинте-ресованности  в  этих  областях.
4.   Этот  протокол  будет  сохраняться  обеими  сторонами  в  стро-гом  секрете.
Москва,  23  августа  1939  года
По  уполномочию  Правительства  СССР  В.  Молотов
За  правительство  Германии  И.  Риббентроп
3)   А.  Гітлер  по  закінченні  радянсько-фінської  війни  заявив,
що  «упав  глиняний  колос».  Укажіть  причини,  на  підставі
яких  Гітлер  міг  так  висловитися.
4)   Дайте  оцінку  військовим  діям  держав,  які  зазнали  фа-шистської  агресії.  Армії  яких  держав,  що  зазнали  нападу
з  боку  Німеччини,  вели  бойові  дії  в  цей  період?
5)   Якою  була  мета  операції  «Морський  лев»?  Чи  вдалося  її
досягти?  Чому?
  3.   план Барбаросса.  напад німеччини на С рСр.  перебіг по-дій на радянсько-німецькому фронті.
Роботу  з  вивчення  цього  питання  можна  організувати
за  одним  із  двох  варіантів.
Варіант  І
Переглянути  відеофільм  «Велика  війна.  Операція  «Барба-росса»  (http://www.youtube.com),  дати  відповіді  на  запитання.
Варіант  ІІ
  ; Розповідь учителя (супроводжується роботою з  картою)
18  грудня  1940   р.  А.  Гітлер  прийняв  директиву
№  21  i  комплекс  документів  щодо  плану  нападу  збройних  сил
Hiмеччини  на  СРСР.
План  отримав  назву  на  честь  імператора  Священної  Рим-ської  iмперiї  німецького  народу  Фрідрiха  Першого   —  Барбаросси
(Рудобородого).
План  «Барбаросса»  був  основою  розгортання  німецько-фашистських  збройних  сил  у  1941  р.  на  фронті  від  Баренцова  до
Чорного  морів.  Удар  мали  завдати  три  групи  армій  —  «Пiвнiч»,
«Центр»  i   «Південь»  під  командуванням  фон  Рунштедта.  План
передбачав  знищення  радянських  військ  у   прикордонній  сму-зі,  не  допустивши  їх  відходу  вглиб  країни.  Згодом  намічалося
захопити  Ленінград,  Москву,  Донбас  i  вийти  на  рубіж  Архан-гельськ   —  річка  Волга  —  Астрахань.  Разом  із  Hiмеччиною  у   ві -йну  мали  вступити  її  сателіти  —  хортистська  Угорщина,  бояр-ська  Румунія,  Фiнляндiя,  а   згодом  фашистська  Італія.
22  червня  1941   р.  план  «Барбаросса»  почав  здій-снюватися.
Перед  початком  війни  на  радянсько-нiмецькому  кордоні
було  зосереджено  190  дивiзiй  (153  нiмецькi,  17,5  фiнських,
17,5  румунських  та  двi  угорськi),  або  70  %  усiх  збройних  сил
Німеччини.  Потужна  армія  вторгнення,  розгорнута  біля  радян-ських  кордонів,  налічувала  понад  5  млн  солдатів  та  офiцерiв,
32  тисячі  гармат  та  мiнометiв,  понад  9  тисяч  танкiв,  5100  бо-йових  лiтакiв  (серед  них  1100  фінських  та  румунських).
Державний  кордон  СРСР  на  заході  охоронявся  військами
Ленінградського  військового  округу,  Прибалтійського  (Ризький,
Двiнський  та  Вільнюський  напрямки),  Західного  (Мiнський  та
Бобруйський  напрямки)  та  Київського  особливих  військових
округів,  Одеського  військового  округу.  Значні  сили  СРСР  був
змушений  тримати  на  Далекому  Сході  i   Кавказі,  у  зв’язку  із
загрозою  з  боку  Японії  i   Туреччини.
Вранці  22  червня  1941  р.  гітлерівська  авіація  розпочала
бомбардування  радянських  військових  аеродромів  і  важливих
стратегічних  міст.  Раптовість  нападу  дозволила  ворогові  у  пер -
ший  день  війни  просунутися  на  30—50  км  углиб  радянської  те-риторії.  А   вже  в   липні—вересні  1941   р.  на  радянсько-німецькому
фронті  розгорнулися  битви  величезного  масштабу.  На  західно-му  напрямку  німецька  група  армій  «Центр»  10  липня  почала
наступ  на  Смоленськ.  Їй  протистояли  головні  сили  Західного
фронту  (командувач  С.  Тимошенко),  які  не  встигли  організу-вати  тривалу  оборону  і   значно  поступалися  агресорові  в  силах
і  засобах.  Потужні  танкові  угруповання  німців  форсували  Дні -про  і  16  липня  захопили  Смоленськ.  Але  контрудари  Червоної
армії  під  Оршею,  Вітебськом,  Великими  Луками  і   Смоленськом
змусили  німців  уперше  в  перебігу  Другої  світової  війни  перейти
до  оборони,  групу  армій  «Центр»  було  зупинено  на  підходах  
до  Москви.
7  липня  1941   р.  почалася  героїчна  оборона  столиці  України
Києва,  що  тривала  72  дні.  Місто  захищали  частини  Південно-Західного  фронту  під  командуванням  генерал-полковника
М.  Кирпоноса.  Незважаючи  на  героїчний  опір  захисників,  ні-мецькі  війська  захопили  Київ.
10  вересня  танкові  угруповання  Гудеріана  вже  були  в  Чер -нігові.  15   вересня  німецькі  танкові  частини  з’єдналися  в  ра-йоні  Лохвиці  на  Полтавщині.  За  запізнілим  наказом  Ставки
радянські  війська  намагалися  вийти  з   оточення.  Під  час  бойових
дій  загинув  М.  Кирпонос  із  частиною  свого  штабу,  інші  потра-  
пили  в  полон.
Під  Одесою,  де  спільно  з  німецькими  військами  вели  на-ступ  18   румунських  дивізій,  окупантів  було  зупинено.  Цей  важ-ливий  морський  порт  захищала  окрема  Приморська  армія,  під-тримувана  Чорноморським  флотом.  Оборона  Одеси  тривала  від
5  серпня  до  16  жовтня  1941  р.
У  другій  половині  жовтня  1941  р.  німецькі  війська  про -рвалися  до  Криму,  але  їхня  спроба  відразу  захопити  Севасто-поль  успіху  не  мала.  Оборона  Севастополя,  якою  командував
генерал  І.  Петров,  тривала  250   днів  —  від  30  жовтня  1941  р.
до  1  липня  1942   р.
Також  німцям  не  вдалося  одразу  захопити  й  Ленінград.
У  середині  липня  1941   р.  фінська  армія  з  півночі  вийшла  на
старий  кордон  між  Фінляндією  та  СРСР  і   фактично  припинила
бойові  дії.  Наступ  на  Ленінград  стримували  радянські  війська,
які  вели  бої  у   Прибалтиці  та  захищали  півострів  Ганко.  Лише
наприкінці  серпня  —  на  початку  вересня  було  відновлено  на-
ступ  на  місто.  А  вже  8   вересня  почалася  блокада  Ленінграда,
яка  тривала  900  днів.
За  перші  п’ять  місяців  війни  Німеччина  та  їі  союзники
окупували  Прибалтику,  Білорусь,  Молдову,  майже  всю  Україну,
у  тому числі частину Донбасу і  Криму, а  також західні області Ро -сії.  Площа  окупованої  території  становила  понад  55   млн   кв.  км.
До  війни  на  ній  проживало  74,5   млн  осіб.  До  кінця  літа  1941  р.
в  німецький  полон  потрапило  близько  4   млн   солдатів  і   офіцерів
Червоної  армії.
Головною  причиною  тих  величезних  втрат,  яких  зазнав
Радянський  Союз  у   перший  рік  війни,  були  грубі  помилки  та
прорахунки  політичного  та  військового  вищого  командування.
Однак,  незважаючи  на  тимчасові  поразки  СРСР,  гітлерівський
задум  «блискавичної  війни»  провалився.
Прикордонні  запеклі  бої,  героїчна  оборона  Києва,  Оде -си,  Севастополя,  битви  за  Ленінград  і   Смоленськ  зірвали
плани  німецьких  генералів.  На  жодному  з  трьох  головних
стратегічних  напрямків  гітлерівська  армада  не  досягла  поставле-
них  цілей.
Наступ  німецьких  військ  на  Москву  (операція  «Тайфун»)
почався  30  вересня  1941  р.  Танковими  ударами  ворог  прорвав
оборону  радянських  військ  і   підійшов  до  Вязьми,  захопив
Орел  і  оточив  радянські  частини  в  районі  Вязьми.  5   жовтня
1941  р.  Державний  комітет  оборони  ухвалив  рішення  про  за-хист  Москви.
15  листопада  1941   р.  почався  новий  наступ  німців  на
Москву.  Після  кровопролитних  боїв  вони  наблизилися  на  від-стань  25—30   км  до  міста.  Однак  5—6  грудня  1941  р.  радян-ські  війська  перейшли  в   контрнаступ,  унаслідок  якого  було
визволено  Калінін,  Калугу,  Клин.  Контрнаступ  тривав  до
квітня  1942  р.  Загалом  німецькі  частини  було  відкинуто  на
100—250  км  від  Москви;  повністю  визволено  Московську,  Туль-ську  області,  частково  —  Калінінську,  Смоленську,  Орловську,  
Курську.
  ; Фронтальне опитування
1)   Які  держави  були  взяти  під  контроль  фашистською  Ні-меччиною  до  1941  р.?  Покажіть  їх  на  карті.
2)   Чому  план  загарбання  СРСР  отримав  назву
«Барбаросса»?
3)   Що  передбачав  цей  план?
24
4)   Яким  був  військовий  потенціал  двох  держав,  які  в  сере-дині  1941   р.  опинилися  в   стані  ворогів?
5)   Назвіть  основні  події  червня—грудня  1941  р.
6)   Проаналізуйте  перебіг  воєнних  дій  у  грудні  1941   —  лис-топаді  1942   р.
7)   Назвіть  і  покажіть  на  карті  міста  СРСР,  які  відзначилися
героїчною  обороною  проти  фашистських  загарбників
8)   Визначте  результативність  контрударів  радянських  військ
узимку  1941—1942   рр.
  4.   Формування антигітлерівської коаліції.
  ; Випереджальне завдання
Під  час  доповіді  скласти  тези  виступів,  проаналізувати
новий  матеріал,  висловити  свою  думку  з  приводу  того,  що
було  найголовнішим  у  відносинах  між  СРСР,  США  та  Великою
Британією.
п ам’ятка « я к  С клаД ати тези»
1.   Уважно  прочитайте  текст  та  поділіть  його  на  змістовні
блоки.
2.   Поставте  до  кожного  блоку  запитання,  щоб  виділити  голо-вне.  Складіть  план.
3.   Позначте  слова,  що  несуть  найбільше  смислове
навантаження.
4.   Сформулюйте  та  запишіть  положення  тез,  що  являють  со-бою  чіткі  відповіді  на  поставлені  запитання.  Пам’ятайте,
що  вдало  складені  тези  витікають  одна  з  одної.  Одна  з  тез
(перша  або  остання)  має  узагальнюючий  характер  й   підсу-мовує  зміст  інших.  Поєднувати  тези  можна  у   довільному
зв’язку,  не  дотримуючись  порядку,  у  якому  вони  йдуть
у  тексті.  Дотримуйтесь  вимоги  щодо  лаконічності  тез.
5.   Перевірте,  наскільки  повно  тези  передають  зміст  тексту.
  ; Розповіді учнів
Два  учні  виступають  із  доповіддю  за  темою  «Формування
антигітлерівської  коаліції».
Орієнтовний матеріал до доповіді
Уже  з  перших  годин  нападу  фашистської  Німеччини  на
СРСР  стало  зрозумілим,  що  розрахунки  Гітлера  на  міжнародну
ізоляцію  СРСР  не  виправдалися.  В  день  початку  агресії  В.  Чер -чілль  заявив:  «Кожний,  хто  воює  проти  Гітлера,   —  друг  Англії,
кожний,  хто  воює  на  його  боці,  —  ворог  Англії».  Про  свою  під-тримку  СРСР  заявив  і  президент  США.
Таким  чином,  із  початком  радянсько-німецької  війни  по-чала  формуватися  антигітлерівська  коаліція.
1  жовтня  1941  р.  СРСР,  США  та  Велика  Британія  підписа-ли  угоду  про  допомогу  Радянському  Союзу  зброєю  і   продоволь -ством.  Поставки  (400   танків  і   500   літаків  щомісяця,  а  також
стратегічна  сировина)  почались  одразу  ж.  Відповідно  до  закону
про  ленд-ліз  США  надав  СРСР  безвідсотковий  кредит  в   1  млрд
доларів  (листопад  1941  p.).
У  серпні  1941   р.  В.  Черчілль  і   Ф.  Рузвельт  підписали  Ат -лантичну  хартію,  до  якої  приєднався  і  Радянський  Союз  (вере-сень  1941   р,).  Атлантична  хартія  проголосила  такі  завдання:
знищення  нацистської  тиранії,  роззброєння  агресора,  загальне
роззброєння  світу.  Вступ  США  у  Другу  світову  війну  сприяв  за -вершенню  утворення  антигітлерівської  коаліції.  1   січня  1942  р.
26  держав  світу  на  чолі  з  СРСР,  США  та  Великою  Британією
підписали  Декларацію  Об’єднаних  націй,  яка  базувалась  на  за-садах  Атлантичної  хартії.  У  Декларації  зазначалось,  що  повна
перемога  над  нацизмом  є   запорукою  захисту  життя,  свободи
і  незалежності  всіх  народів.
В  умовах  створення  антигітлерівської  коаліції  радянське
керівництво  визнало  емігрантські  уряди  Польщі,  Чехословач-чини,  Франції.
Найголовнішою  у  відносинах  між  СРСР,  США  та  Великою
Британією  стала  проблема  відкриття  Другого  фронту.  Спочатку
це  планувалось  на  1942   р.,  але  замість  цього  союзники  провели
успішну  операцію  у   Північній  Африці.
У  зв’язку  з   втратою  СРСР  у  1941  р.  важливих  промис-лових  і   сільськогосподарських  районів,  радянське  керівництво
сподівалось  одержати  від  союзників  допомогу  й  економічного
характеру.
28  листопада   —  1  грудня  1943  р.  відбулась  Тегеранська
конференція  за  участю  Ф.  Рузвельта,  Й.  Сталіна  й  В.  Чер-чілля.  Її  метою  була  координація  дій  союзників  для  повного
розгрому  нацистського  блоку  та  облаштування  післявоєнного
миру.  Попри  протиріччя,  які  виникли  між  керівниками  союз-них  держав,  СРСР  домігся  необхідних  для  нього  рішень  ключо-
вих  питань:
1)   відкриття  Другого  фронту  в   Південній  Франції  не  пізніше
травня  1944  p.;
2)   перенесення  кордонів  Польщі  на  захід  до  Одеру  і  визнання
майбутнього  східного  кордону  по  «лінії  Керзона»;
3)   визнання  радянських  претензій  на  Кенігсберг;
4)   визнання  анексії  прибалтійських  держав.
Тегеранська  конференція  сприяла  зміцненню  антигітле-рівської  коаліції  і  наблизила  час  остаточного  розгрому  німець-
кого  блоку.
4—11   лютого  1945  p.  в   Ялті  відбулась  нова  зустріч  «вели-кої  трійки»   —  Кримська  конференція.  На  ній  було  розглянуто
питання  про  майбутнє  Німеччини  (її  окупація  військами  СРСР,
США,  Великої  Британії,  Франції,  репарації  тощо),  про  порядок
роботи  ООН  та  новий  устрій  у   Європі.  Радянський  Союз  ще  раз
підтвердив  свою  позицію  вступити  у  війну  з  Японією  після  роз-грому  Німеччини.
17  липня  —  2  серпня  1945   р.  відбулась  Потсдамська  конфе -ренція,  на  якій  керівники  трьох  держав:  Й.  Сталін,  Г.  Трумен,
В.  Черчілль  —  вирішували  долю  післявоєнного  миру.
У  центрі  уваги  стояло  німецьке  питання:  демілітаризації
та  денацифікація  країни,  покарання  воєнних  злочинців,  репа-рації,  кордони  Німеччини  із  сусідами  тощо.  Радянський  Союз
підтвердив,  шо  вступить  у  війну  з   Японією  відповідно  до  ял-тинської  угоди.
  V.   у загальнення й  С и С тематизація знань учнів
  ; Тестові завдання
1.   Яку  країну  А.  Гітлер  вирішив  ліквідувати  в  1939  р.
остаточно?
А  Польщу
Б  Чехословаччину
В  Угорщину
Г  Велику  Британію
2.   Хто  був  обраний  президентом  Карпатської  України?
А  С.  Тимошенко
Б  М.  Ватутін
В  А.  Волошин
Г  В.  Молотов
3.   На  яку  країну  А.  Гітлер  планував  таємно  напасти?
А  на  Чехословаччину
Б  на  Польщу
В  на  Угорщину
Г  на  Велику  Британію
4.   Коли  був  підписаний  пакт  Молотова—Ріббентропа?
А  5  липня  1939   р.
Б  23  серпня  1939  р.
В  18  вересня  1939  р.
Г  1  жовнтя  1939  р.
5.   Коли  почалася  Друга  світова  війна?
А  19  січня  1939  р.
Б  12  березня  1940  р.
В  1  вересня  1939  р.
Г  1  жовтня  1939  р.
6.   У  якому  році  Північна  Буковина  і   Південна  Бессарабія
увійшли  до  складу  СРСР?
А  у  1938  р.
Б  у  1939  р.
В  у  1940  р.
Г  у  1941  р.
7.   Співпраця  населення  окупованих  територій  у  роки  Другої
світової  війни   —  це:
А  нігілізм
Б  евакуація
В  колабораціонізм
Г  Голокост
  VI.  дОмашнє завдання
1.   Опрацювати  відповідний  матеріал  підручника.
2.   Скласти  хронологічну  таблицю  подій  від   грудня  1941  р.
до  листопада  1942  р.

Категорія: Всесвітня історія 11 клас | Додав: uthitel (18.11.2014)
Переглядів: 3397 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: