Урок 11 Тема. Канада у другій половині ХХ ст. — на початку ХХІ ст. Проблема Квебеку. Українсько­канадські відносини - Всесвітня історія 11 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Всесвітня історія 11 клас

Урок 11 Тема. Канада у другій половині ХХ ст. — на початку ХХІ ст. Проблема Квебеку. Українсько­канадські відносини


Урок 11
Тема. Канада у другій половині ХХ ст. — на початку ХХІ ст. Проблема Квебеку. Українсько­канадські відносини
  Мета:   охарактеризувати розвиток к анади у  другій половині ХХ  — на початку ХХІ  ст.,
розкрити сутність проблеми  к вебеку; продовжити формування навичок обробки
й  опанування історичними фактами, їх характеристики й  аналізу; виховувати
почуття гідності, самовизначення.
  Очікувані  учні зможуть характеризувати розвиток  к анади у  другій половині ХХ  — на
  результати:  початку ХХІ  ст., пояснювати сутність проблеми  к вебеку, особливості економіч -ного, соціального та політичного розвитку  к анади у  повоєнні роки.
 Основні  поняття:   стратегія однакових можливостей, стратегія створення безпечного суспіль -ства, квебекська проблема.
 Обладнання:   карта, педагогічний програмний засіб «в сесвітня історія.  новітня історія. 1939—
2003», роздавальний матеріал.
  Тип уроку:   застосування знань, навичок і  вмінь.
ХІД Урок У
  I.   Організаційний мО мент
  II.   п еревірка рівня знань учнів
  ; Письмова робота
У м о в и   р о б о т и :   учень  має  право  самостійного  вибору
питань.
Учитель  нагадує  учням  перелік  питань  і   пропонує  викона-ти  роботу,  використовуючи  пам’ятку  «Аналіз  історичної  події
або  явища».
1)   У  чому  полягала  «нова  економічна  філософія»
Б.  Клінтона?
2)   Що  об’єднує,  а  що  відрізняє  політику  Л.  Джонсона
і  Р.  Ніксона?
3)   Що  таке  «рейганоміка»?
4)   Що  таке  «ефект  витіснення»?  Які  його  прояви  в  політиці
Б.  Обами  ви  можете  назвати?
5)   Якими  є  перспективи  розвитку  україно-американських
відносин?
6)   У  чому  полягає  провідна  роль  американських  політичних діячів  у   сучасний  період?
Пам’ятка «Аналіз історичної події або явища»
1.   Визначте  причини  та  передумови.
Причина  —  те,  що  безпосередньо  зумовило  явище  або  по-дію,  що  вивчається.
Передумова  —  те,  що  уможливило  здійснення  історичної
події  або  явища.
2.   Установіть  хронологічні  межі  події  або  явища.  Нижня
хронологічна  межа  визначається  у  зв’язку  з   початком  іс -торичної  події  або  явища,  верхня   —  її  закінченням.
3.   Розкрийте  суть   —  основний  зміст  і  характер  історичної
події  або  явища.
4.   З’ясуйте  наслідки   —  конкретні  зміни  в  житті  суспільства,
народу,  держави,  що  відбулися  в  результаті  історичної  по -дії  або  явища.
5.   Схарактеризуйте історичне значення   — позитивний чи нега-тивний  вплив,  який  справили  наслідки  історичної  події  або
явища  на  подальший  розвиток  людства.  Зверніть  увагу,  що
історичне значення мають тільки найбільш важливі події та
явища, що охоплюють масштаби держави, континенту, світу.
6.   Проаналізуйте  уроки  —  якого  досвіду  набуло  людство  в  ре-зультаті  здійснення  історичної  події  або  явища.
Для  учителя  пункти  пам’ятки  є  критеріями  оцінки  письмо-вої  роботи.  Кожне  запитання  оцінюється  максимально  у   6  балів.
  III.  в ивчення нО в О гО  матеріалу
  1.   розвиток  к анади у другій половині хх — на початку  ххі ст.
В а р і а н т   1 .   Розповідь  учителя  за  пропонованим  питанням.
В а р і а н т   2 .   Самостійне  вивчення  нового  матеріалу  за  роз-давальним  матеріалом  і   матеріалом  підручника.
В а р і а н т   І І І .   Самостійне  вивчення  нового  матеріалу  за
допомогою  педагогічного  програмного  засобу  «Всесвітня  історія.
Новітня  історія.  1939—2003»  (ТОВ  «Діез-продукт»,  авт.  тексту
підручника  В.  С.  Віднянський).
Незалежно  від  того,  який  варіант  роботи  буде  обрано,  учні
мають  скласти  тези  нового  матеріалу  за  планом:
1.   Економіка  та  політика  в  перші  післявоєнні  роки
2.   Канада  в  50—80-ті  рр.  ХХ  ст.
3.   Вибори  1993  р.  Повернення  лібералів  до  влади.
4.   Економічний  розвиток  Канади  у   90-ті  рр.  XX  —  на  початку
XXI  ст.
Пам’ятка «Як складати тези»
1.   Уважно  прочитайте  (прослухайте)  текст  та  поділіть  його
на  змістовні  блоки.
2.   Поставте  до  цих  блоків  запитання,  щоб  виділити  головне.
Складіть  план.
3.   Позначте слова, що несуть найбільше смислове навантаження.
4.   Сформулюйте  та  запишіть  положення  тез,  що  являють  со-бою  чіткі  відповіді  на  поставлені  запитання.  Пам’ятайте,
що  грамотно  складені  тези  витікають  одна  з  одної.  Одна
з   тез  (перша  або  остання)  має  узагальнюючий  характер
й  підсумовує  зміст  інших.  Поєднувати  тези  можна  у   до-вільному  зв’язку,  не  дотримуючись  порядку,  у  якому  вони
йдуть у  тексті. Дотримуйтесь вимоги щодо лаконічності тез.
5.   Перевірте,  наскільки  повно  тези  передають  зміст  тексту.
  ; Розповідь учителя*
Канада  —  федеративна  держава,  до  складу  якої  входять
десять  провінцій  та  дві  території.  Член  Британської  Співдруж-ності,  формально  глава  держави  —  королева  Великої  Британії,
представлена  генерал-губернатором,  який  призначається  нею
за  рекомендацією  прем’єр-міністра  Канади.  Законодавчу  владу
здійснює  парламент,  що  складається  з  палати  громад  і   сенату.
Виконавча  влада  —  уряд  на  чолі  з  прем’єр-міністром.  Канада,
таким  чином,  є   конституційною  монархією.
е коном І ка та пол І тика в  пер ШІ  п ІС ляво Є нн І  роки
Протягом  Другої  світової  війни,  у  якій  Канада  брала  участь
на  боці  антигітлерівської  коаліції,  національний  дохід  країни
збільшився  удвічі.  Канада  вийшла  на  третє  місце  у  промисло -вому  виробництві  Західного  світу.  Зростав  вивіз  канадських
капіталів  до  Латинської  Америки  та  США.  Індекс  промислового
виробництва  в  1953  р.  збільшився  майже  у  2,5  разу  порівняно
з  довоєнним  періодом.
Найвпливовішими  партіями  Канади  в  повоєнний  час  були
Ліберальна  і  Прогресивно-консервативна.  Обидві,  не  відмовля-ючи  державі  в  регулювальній  функції,  обстоювали  принципи
вільного  підприємництва.  Організаційні  принципи  обох  пар -тій  —  суто  американського  типу  (відсутність  фіксованого  пар-тійного  членства,  не  збираються  членські  внески).  До  1948  р.
країною  правили  ліберали  на  чолі  з  У.  Л.  Маккензі  Кінтом.
*  Може  використовуватися  як  роздавальний  матеріал.
Не  всі  обіцянки,  дані  партією  в   1945  p.,  були  виконані.  Проте
пенсії  значно  збільшилися,  а   в  промисловості  було  взято  курс
на  збільшення  видобутку  корисних  копалин,  попит  на  які,  осо-бливо  в   сусідніх  Сполучених  Штатах  Америки,  зростав.
Водночас  ліберали  трималися  курсу  на  зміцнення  неза-лежності  країни,  хоча  варто  зауважити,  що  залежність  Канади
від  Великої  Британії  була  суто  номінальною.  У  1947  р.  було  за -проваджене  канадське  громадянство.  У  1949  р.  Велика  Британія
втратила  право  вносити  зміни  до  конституції  країни.  Острів
Ньюфаундленд  був  приєднаний  до  Канади.
Зовнішня  політика  країни  не  виходила  за  межі  зовніш-ньополітичного  курсу  західних  країн.  У  лютому  1947  р.  США
і  Канада  підписали  угоду  про  військове  співробітництво.  Продо-вжувала  функціонувати  створена  під  час  війни  Об’єднана  рада
оборони  США  і   Канади.  У  1949   р.  Канада  стала  членом  НАТО.
к анаД а в  50—80-т І  рр. ХХ  С т.
У  50—60-ті  рр.  ХХ  ст.  Канада  остаточно  утвердилася  в  гру -пі  високорозвинутих  країн  світу.  За  продуктивністю  праці,  роз-мірами  національного  доходу,  обсягом  промислової  продукції  на
душу  населення  вона  міцно  посіла  друге  місце  у   світі.  Упродовж
50-х  рр.  ХХ  ст.  виробництво  промислової  продукції  у   країні
збільшилося  на  56,6  %.  У  60-х  рр.  ХХ   ст.  валовий  національний
продукт  виріс  на  61   %.  Швидкими  темпами  розвивалася  добув-на  промисловість.  Канада  посіла  одне  з   провідних  місць  у   світі
з  видобутку  нікелю,  азбесту,  уранової  та  залізної  руд,  цинку,
золота,  платини,  срібла,  міді,  свинцю,  виробництва  алюмінію,
газетного  паперу,  деревини.  Активно  розвивалися  такі  галузі
промисловості,  як  нафтохімія,  електроніка  та  авіабудування.
Індустріалізація  сільського  господарства  вела  до  скорочен -ня  кількості  зайнятих  у  галузі,  водночас  Канада  стала  другим
після  США  експортером  зерна  на  світовому  ринку.
На парламентських виборах 1957  р. ліберали поступилися міс-цем  консерваторам.  Уряд  Д.  Дифенбейкера  знизив  податки,  удоско -налив  систему  соціального  забезпечення,  надав  допомогу  фермерам
тощо.  З   метою  зменшення  безробіття  було  виділено  1  млрд  дол.  на
розширення  громадських  робіт.  Однак  девальвація  канадського  до-лара  на  початку  60-х  рр.  ХХ   ст.,  економічний  спад  сприяли  повер -ненню  у   квітні  1963  р.  до  влади  лібералів.  Уряд  Л.  Пірсона  особли -ву  увагу  приділив  поліпшенню  соціального  становища  трудящих.
Певне  місце  в  суспільному  житті  Канади  50—60-х  рр.
ХХ  ст.  займала  страйкова  боротьба  робітників,  очолюваних
Канадським  робітничим  конгресом  (КРК).  Як  правило,  вимоги
мали  економічний  характер.
У  50—60-ті  рр.  ХХ  ст.  Канада  зміцнювала  «особли -ве  партнерство»  із  США.  У  1950  р.  була  підписана  канадо-американська  угода  про  принципи  економічного  співробітництва,
у   1951  р.   —  про  координацію  цивільної  оборони,  у  1951  —
1954  pp.  —  про  будівництво  в  Канаді  трьох  ліній  радарного
попередження.  У  1950—1953   pp.  під  прапором  ООН  канадські
солдати  (8  тис.  осіб)  брали  участь  у   відсічі  агресії  Корейської
Народно-демократичної  республіки  проти  Південної  Кореї.  За
умов  наростання  конфронтації  між  Сходом  і  Заходом  і   загрози
воєнного  конфлікту  Канада  в   1958  р.  уклала  зі  США  угоду  про
створення  Об’єднаного  командування  протиповітряної  оборони
Північноамериканського  континенту  (НОРАД).
У  70-ті  рр.  ХХ   ст.  за  таким  важливим  показником,  як
валовий  національний  продукт,  Канада  вийшла  на  шосте  місце
у  світі.  У   1974—1975   pp.  Канаду,  так  само  як  і  інші  західні
високорозвинуті  країни,  спіткала  економічна  криза.  Друга  по-ловина  70-х  рр.  ХХ  ст.  була  періодом  тривалого  і  затяжного
виходу  з  неї.  Уряд  П.  Е.  Трюдо  (1968—1979),  який  проголосив
метою  своєї  діяльності  створення  «справедливого  суспільства»,
змушений  був  вдатися  до  непопулярних  заходів:  обмежив  на-дання  допомоги  безробітним,  сподіваючись  знизити  рівень  без-робіття,  ужорсточив  імміграцію.  Держава  посилила  регулювання
економіки.  Водночас  уряд  Трюдо  прагнув  обмежити  експансію
іноземного  капіталу  до  Канади.  Реагуючи  на  терористичні  акти
з   боку  квебекських  сепаратистів,  зокрема  членів  організації
«Фронт  звільнення  Квебеку»,  уряд  у   1970  р.  увів  війська  до
франко-канадської  провінції,  що  відповідало  ідеї  ліберала  Трю-до:  «одна  країна  —  одна  нація».
У  зовнішній  політиці  Канади  70-х  рр.  ХХ  ст.  простежують-ся  кроки,  спрямовані  на  посилення  самостійності  зовнішньопо-літичного  курсу,  що  проявилося  у  зміцненні  відносин  з  країна-ми  Західної  Європи,  із  соціалістичними  країнами  та  країнами
«третього  світу».
На  парламентських  виборах  1979  р.  ліберали  зазнали  по-разки.  Новий  уряд  сформував  лідер  консерваторів  Дж.  Кларк.
Однак  економічна  криза  1980  p.  спричинила  повернення  лібе -ралів  до  влади.  У   березні  1980  р.  Трюдо  знову  сформував  уряд,
який  багато  уваги  приділив  економічній  політиці  та  зміцненню
єдності  країни  через  конституційну  реформу.
У  1984  р.  лібералів  змінили  консерватори  на  чолі  з  Б.  Мал-руні.  Уряд  Малруні,  намагаючись  заручитися  підтримкою  США
в  боротьбі  з   економічною  кризою,  вдався  до  політики  «відкритих
дверей»  для  американських  інвестицій.  При  цьому  політика
«канадизації»  економіки,  що  проводилася  попередніми  урядами,
відійшла  на  задній  план.
Економічна  криза  1980—1982  pp.  супроводжувалася  по -ширенням  страйкової  боротьби.
Із  1983   р.  розпочалося  економічне  піднесення,  що  характе -ризувалося  високими  темпами  розвитку  виробництва  (у   1984  р.
приріст продукції становив 6,3  %). Його стимулами були великий
споживчий  попит  та  посилення  приватних  інвестицій  у   різних
сферах  економіки.  Закономірним  наслідком  цього  процесу  стало
утворення  нових  робочих  місць,  зниження  рівня  безробіття.
Значною мірою економічні успіхи забезпечило й  те, що уряд
Малруні  вдався  до  політики  приватизації  державної  власності.
Водночас  уряд  Малруні  серією  спеціальних  договорів  за-початкував  реалізацію  планів  економічної  інтеграції  зі  США,
яка  де-факто  давно  формувалася  через  систему  «особливого
партнерства».
в ибори 1993  р. п овернення л І бералІ в  Д о влаД и
Спад  в  економіці,  що  почався  у  квітні  1990   p.,  збігся  із
загостренням  внутрішньополітичної  ситуації  (виступ  індійського
племені  моухок,  яке  відстоює  свій  суверенітет,  загострення  су-перечностей  між  англо-  та  франко-канадцями).  Це  змусило  уряд
Малруні  вдатися  до  непопулярних  заходів.  Зменшувалися  статті
федерального  бюджету,  спрямовані  на  фінансування  охорони
здоров’я  і   вищої  освіти,  реформувалася  система  страхування
з  безробіття,  суть  якої  звелася  до  урізування  федеральних  витрат
на  допомогу  безробітним.  Наслідком  цих  заходів  було  падіння
популярності  консерваторів  та  їхнього  лідера.  У  червні  1993   р.
прем’єр-міністром  стала  К.  Кемпбелл,  перша  жінка-прем’єр  в  іс -торії  Канади.
Ліберали  на  чолі  з  Ж.  Кретьєном  розробили  програму
виведення  країни  з   економічного  застою.  Запропонована  ними
програма  вирішення  економічних  і  соціальних  проблем  здобула
підтримку  широких  верств  населення.  На  виборах  25  жовтня
1993  p.  канадці  проголосували  проти  високого  рівня  безробіття,
економічного  спаду,  непомірного  дефіциту  бюджету,  неспромож -ності  консерваторів  примирити  дві  мовні  громади  —  англофонів
та  франкофонів   —  і  тим  самим  зміцнити  федерацію.  Консерва -
тори  зазнали  нищівної  поразки.  Із  152  мандатів,  які  вони  мали
в  палаті громад, залишилося лише два. Ліберальна партія на чолі
з  Жаном  Кретьєном  здобула  блискучу  перемогу  —  178  місць  із
295.  59-річний  лідер  лібералів  став  двадцятим  прем’єр-міністром
Канади.  Однак  завойовані  квебекськими  сепаратистами  (Квебек-ський  блок)  54   мандати  свідчили  про  наростання  загрози  для
єдності  канадської  федерації.  Вибори  1993   р.  виявили,  таким
чином,  і  відцентрові  тенденції.
На  парламентських  виборах  1997  р.  впевнену  перемогу
знову  здобули  ліберали,  що  свідчило  про  підтримку  виборцями
дій  уряду  Ж.  Кретьєна  в  галузі  економіки,  політики,  соціальної
сфери  у   попередні  чотири  роки.  Уряд  знову  очолив  Ж.  Кретьєн.
У  лютому  1998  р.  було  затверджено  програму  дій  у  сфері  еко -номічної  та  соціальної  політики  до  2001  р.  Її  основними  посту -латами  були  «стратегія  однакових  можливостей»  і   «створення
безпечного  суспільства».  Під  першим  малося  на  увазі  сприяння
розвиткові  вищої  освіти  і   наукових  досліджень,  під  другим   —
удосконалення  і  поліпшення  сфери  соціальної  політики.
Витрати,  передбачені  на  реалізацію  ініціатив  уряду
в  соціально-економічній  політиці,  згруповані  у   дві  великі  про-грами,  наближалися  до  80  %  федеральних  видатків.
е коном І чний розвиток  к анаД и у  90-т І  рр. XX  — на початку XXI  С т.
Характерною  ознакою  90-х  рр.  ХХ   ст.  став  процес  при -ватизації  державної  власності,  що  супроводжувався  глибоки -ми  змінами  в   канадській  економіці.  Спад  і   стагнація  початку
90-х  рр.  змінилися  пожвавленням  уже  в  1992—1995   рр.  Осо -бливо  активним  було  зростання  виробництва  в   1997  p.,  що  стало
наслідком  здешевлення  кредиту.  Темпи  росту  ВВП  у  1998  р.
перевищували  4  %.  Від  10  (1995   р.)  до  8,5   %  (1998  р.)  змен-шився  рівень  безробіття.
На  економічний  розвиток  Канади  впливали  чинники,  які
створювали  сприятливий  клімат  для  активізації  бізнесу.  По-перше,  канадська  економіка  відкритого  типу  зазнавала  сильного
впливу  процесів  глобалізації  світового  господарства.  По-друге,
канадські  фірми  після  підписання  угоди  між  США  і   Канадою
про  вільну  торгівлю  і   приєднання  до  неї  Мексики  (1994   р.)  діс-тали  ширший  доступ  на  ринки.  По-третє,  раціонально  і  вміло
використовувався  механізм  державного  регулювання  економіки
для  здійснення  структурних  перетворень  в  обробній  галузі  про -мисловості  і  проведенні  «політики  канадизації».  Разом  із  тим,
держава  залишалася  великим  власником  у   таких  галузях,  як
енергетика,  транспорт,  зв’язок.  Зростав  обсяг  приватних  капі-таловкладень.  За  даними  1996  р.,  зріс  потік  іноземних  інвести -цій.  Обсяг  вкладень  у   канадську  економіку  становив  180  млрд
канадських  доларів,  причому  майже  120   млрд  інвестиційних
надходжень  належали  фірмам  США.  Основна  маса  національних
і  зарубіжних  капіталів  вкладалася  в  такі  галузі,  як  електроніка,
фармацевтична  промисловість,  нові  конструкційні  матеріали.
Прямі  канадські  інвестиції  за  рубежем  перевищили  170  млрд
дол.  Замикаючи  «сімку»  за  обсягом  виробництва  ВВП  і   посіда-ючи  сьоме  місце  за  загальним  обсягом  витрат  на  технологічні
нововведення,  Канада  займає  четверте  місце  у  світі  за  такими
важливими  показниками,  як  наукоємність  виробництва  і  конку -рентоспроможність  економіки.  Починаючи  з   1997  р.  знижувався
рівень  безробіття.
Наприкінці  XX  ст.  у  країні  зберігався  високий  рівень  при-росту  ВВП:  у   1999  р.  він  становив  4,5,  а  в  2000  р.   —  4,4  %.
На  початку  XXI   ст.  темпи  економічного  зростання  дещо
уповільнились.
  2.   квебекська проблема.  українсько-канадські відносини.
  ; Презентація доповідей
Учні  виступають  з  підготовленими  доповідями  за  темами
«Квебекська  проблема»,  «Українсько-канадські  відносини».
Матеріал для доповідей
к вебекС ька проблема
Серйозною  політичною  проблемою  Канади  є  відносини  між
двома  найбільшими  національними  групами:  англо-канадською
(44   %  всього  населення,  1981  р.)  і  франко-канадською  (27  %).
Основна  маса  франкомовного  населення  живе  в   Квебеку  (84   %
всього  6,5-мільйонного  населення  провінції).  Велике  значення
має  також  конфесійна  належність:  англо-канадці   —  протестанти,
а  франко-канадці  —  католики.  Розкол  за  національною  та  релігій-ною  ознаками  вносить  серйозний  дисонанс  у  суспільно-політичне
життя  країни.  Квебекська  проблема  має  не  тільки  національно-релігійний,  а  й,  насамперед,  соціально-економічний  характер.
Підтвердженням  цьому  є  більш  високий  життєвий  рівень  англо-канадського  населення,  значне  переважання  англо-канадців
над  франко-канадцями  щодо  обіймання  престижних  та  високо-оплачуваних  посад.  У   70-х  рр.  ХХ  ст.  частка  франко-канадців
в  економічній  еліті  країни  становила  лише  8,4  %,  у  той  час  як
англо-канадців  —  86,2  %.  Щоб  зупинити  наростання  сепаратиз-му  у  Квебеку,  канадські  уряди  в  60—70-х  рр.  ХХ  ст.  здійснили
низку  заходів,  спрямованих  на  покращення  ситуації.  Зокрема,
у  1968  р.  федеральна  влада  здійснила  значні  капіталовкладення
в  економіку  Квебеку.  У   70-х  рр.  ХХ   ст.  з  федеральної  скарбниці
Квебек  отримував  на  різні  потреби  близько  1  млрд  дол.  на  рік.
Тоді  ж  у  провінції  була  створена  мережа  професійно-технічних  за-кладів  і   зроблена  спроба  вирішити  мовну  проблему  (згадаємо,  що
англо-канадці  і  франко-канадці  не  є   корінними  жителями  Канади,
ті  й   інші  емігрували  свого  часу  з   Європи).  Прийнятий  7   вересня
1969  р.  «Закон  про  офіційні  мови»  проголошував,  що  «англійська
та  французька  мови  є   офіційними  мовами  Канади  і  в  плані  ко-ристування  ними  мають  рівні  статус  і  права».  Однак,  відповідно
до  урядового  пояснення,  виявилося,  що  термін  «офіційний»  має
значення  лише  в  розумінні  визнання  французької  мови  «як  засобу
комунікації,  а   не  як  вираження  якогось  національного  або  куль -турного  начала».  Закон  передбачав  виконання  державної  служби
мовою,  якій  віддають  перевагу  самі  громадяни.  Він  був  частковою
поступкою  франко-канадцям,  певною  мірою  підвищував  статус
французької  мови,  маючи  на  меті  зміцнення  канадської  федерації.
Проте  покінчити  з  квебекським  сепаратизмом  федеральній  владі
не  вдалося.  Створена  в  1968  р.  сепаратистами  Квебекська  партія
відкрито  взяла  курс  на  відокремлення  Квебеку  від  Канади.  Вона
здобула  чимало  прихильників  і   в  70—80-х  рр.  ХХ  ст.  постійно
формувала  уряд  франкомовної  провінції.
Найважливішим  завданням  своєї  внутрішньої  політики  уряд
Малруні вважав зміцнення канадської федерації шляхом умиротво-рення  Квебеку.  Наслідком  такої  політики  було  підписання  у  трав-ні  1987  р.  угоди  про  приєднання  Квебеку  до  конституції  1982  p.,
що  означало  завершення  конституційної  реформи.  Одним  з  її  на-слідків  було  розширення  прав  провінцій.  Зокрема,  запроваджува -лося  право  вето  при  зміні  положень  конституції,  що  стосувалося,
насамперед,  питань  мови,  культури  та  імміграції.  Провінції  отри-мали  можливість  брати  участь  у   призначенні  членів  Верховного
суду  та  сенаторів,  що  раніше  було  виключно  прерогативою  Оттави.
Угода  визнавала  Квебек  як  «особливе  суспільство»,  пе-редбачала  деякі  пільги  для  провінції  у   сфері  фінансів  та  авто-номії.  Проте  виявилося,  що  угоду  1987  р.  реалізувати  непро-сто.  Перші  кроки  у   цьому  напрямку  призвели  до  загострення
міжнаціональних  конфліктів.  Англомовна  провінція  Онтаріо
відмовилася  надавати  муніципальні  послуги  французькою  мо-
вою,  а  Квебек  протестував  проти  міграції  у   провінцію  осіб,
які  не  розмовляли  французькою.  Знову  розгорнулися  дискусії
про  майбутнє  канадської  нації  з   Квебеком  у   складі  Канади.
До  того  ж  спроба  ратифікувати  угоду  в   парламенті  у  1990  p.
провалилася.  Англо-канадці  відреклися  від  неї,  вважаючи,  що
протягом  25  років  Квебеку  й  так  було  зроблено  надто  бага-то  поступок  з   боку  федерального  уряду  і   провінція  фактично
домоглася  особливого  статусу.  Проте  самі  квебекці  вважали,
що  цього  не  досить.  Боротьба  між  Оттавою  і  Квебеком  щодо
поділу  повноважень  та  фінансів  розгорілася  з   новою  силою.
Квебекська  партія,  яка  з  1990  р.  перебувала  в   опозиції,  почала
вимагати  негайного  проведення  референдуму  про  незалежність
Квебеку.  Квебекці  знову  підняли  проблему  «особливого  сус -пільства»,  наполягали  на  наданні  провінції  більшої  автономії
в   питаннях  мови  та  культури,  імміграції,  а   також  контролю
над  федеральними  програмами  розвитку  і   фінансування  про-фесійного  навчання.
у країнц І  в  к анаДІ .  к анаДС ько-україн С ьк І  в ІД но С ини
За  статистичними  даними  1981  р.,  в  Канаді  проживало
754   тис.  українців,  тобто  3,1   %  населення  країни,  хоча  ка-надська  преса  в  1989  р.  повідомляла,  що  кількість  українців
у  Канаді  фактично  сягає  одного  мільйона.  Основна  частина  укра -їнського  населення  проживає  у   провінціях  Онтаріо,  Альберта,
Манітоба  та  Саскачеван.  76  %  українців  живе  в  містах.  Укра-їнська  етнічна  група  сформувалася  в   Канаді  як  іммігрантська.
Після  Другої  світової  війни  вона  збільшувалася.  До  середини
50-х  рр.  ХХ   ст.  до  Канади  прибуло  35   тис.  українців  із  таборів
для  «переміщених  осіб».  Понад  9  тис.  осіб  прибуло  до  країни
в  1961—1981   pp.  У   кількісному  відношенні  українців  перева -жають  тільки  британці,  французи,  німці  та  італійці.
Завдяки  своїй  працелюбності  українці  здобули  повагу  в  ка-надському  суспільстві.  Високим  є  їх  відсоток  серед  управлінської
та  інтелектуальної  еліти  (за  даними  1981  р.,  26   865   україн-ців  були  менеджерами,  58  820   —  юристами,  вчителями  та  ін.).
У  1980  р.  канадець  українського  походження  Р.  Гнатишин  був
призначений  генерал-губернатором.
Інтегрувавшись  у   канадське  суспільство,  українці  не  за-бувають  про  своє  походження.  Для  їхнього  національного  само-вираження  в  демократичній  Канаді  є   всі  умови.  У  дванадцяти
університетах  запроваджені  українознавчі  програми.  Досить  по-ширені  курси  українознавства,  що  охоплюють  вивчення  україн-
ської  мови,  культури,  мистецтва,  історії  та  географії.  У  десятках
шкіл  українська  мова  вивчається  як  предмет.  Чимало  таких
шкіл,  зокрема  недільних,  патронуються  греко-католицькою
церквою,  етнічними  організаціями,  такими  як  Українське  на-ціональне  об’єднання,  Спілка  української  молоді  та  ін.
Провідним  об’єднанням  українських  громадських,  полі-тичних  та  культурних  організацій,  церков  є  Конгрес  українців
Канади.  Осередками  культурного  розвитку  українців  у   Канаді
виступають  різноманітні  «фундації».  Найбільша  з   них   —  Укра-їнська  фундація  ім.  Тараса  Шевченка,  заснована  у  Вінніпезі
у  1936  р.  У   1987—1988   pp.  вона  володіла  фондом  у  3,5  млн   дол.,
які  витрачаються  на  різні  культурні  заходи.
Із  проголошенням  незалежності  України  українська  діа -спора  Канади  надає  суттєву  підтримку  становленню  і   розбудові
своєї  етнічної  батьківщини.  Канада  стала  першою  країною  сві-ту,  що  визнала  незалежність  України.  А  колишній  дисидент
Л.  Лук’яненко,  засуджений  радянською  системою  до  смерт-ної  кари  за  виборювання  незалежності  України,  був  призна-чений  повпредом  України  в  Канаді.  Між  Канадою  і   Україною
налагоджуються  і  розвиваються  зв’язки  в  багатьох  галузях
суспільного  життя.  31   березня  1994   р.  в   Києві  міністри  за-кордонних  справ  Канади  (А.  Уеллет)  і  України  (А.  Зленко)
підписали  Спільну  декларацію  про  особливе  партнерство  між
Канадою  і  Україною.  Від  1991   до  1998   р.  завершено  60  спіль -них  канадсько-українських  проектів   —  з  питань  переходу  до
ринкової  економіки,  у  галузі  демократизації  та  розвитку  управ-ління,  з   проблем  ядерної  безпеки  тощо.  Розвиткові  канадсько-українських  відносин  сприяють  взаємні  візити  лідерів  кра -їн.  Під  час  канадського  візиту  Президента  України  Л.  Кучми
у   жовтні  1994  р.  підписано  Угоду  про  дружбу  і  співробітництво
між  обома  країнами.  У   січні  1999  р.  в   Україні  з   візитом  пе-ребував  прем’єр-міністр  Канади  Ж.  Кретьєн.  Тоді  ж   було  під-писано  сім  канадсько-українських  міжурядових  документів.
У   листопаді  1999  р.  представники  обох  країн  підписали  угоду
про  співпрацю  у  запуску  комерційних  супутників.
  3.   канада на сучасному етапі.
  ; Самостійна робота
Учням  надається  фактичний  матеріал  «Сучасна  Канада»,
«Стрічка  новин»,  використовуючи  який  вони  самостійно  відпо-відають  на  поставлене  запитання.
Матеріал для доповідей
Суча С на к анаД а
Канада  —  член  «Великої  сімки»,  високорозвинута  ін-дустріально-аграрна  країна,  значення  якої  у   світовому  співто-варистві  зростає.  Серед  західних  країн  тільки  США  випереджа-ють  Канаду  за  обсягом  продукції  добувної  промисловості,  проте
й  вони  поступаються  своєму  північному  сусідові  за  виробництвом
та  експортом  багатьох  видів  сировини  і  напівфабрикатів.  За
рівнем  продуктивності  суспільної  праці  і  технічної  оснащеності
виробництва  Канада  поступається  лише  США.  А   в  лісозаготі -вельній,  деревообробній  і   целюлозно-паперовій,  азбестовій  про-мисловості,  окремих  галузях  кольорової  металургії,  будівництві
і  господарській  діяльності  в  умовах  півночі  її  технології  не  ма -ють  собі  рівних  у  світі.
Для  сучасної  Канади  характерним  є   високий  рівень  життя
населення.  Середньорічний  дохід  на  одну  людину  в   Канаді  вже
в  1986  р.  становив  12  993   дол.  А  це  головний  показник  соці-альної  стабільності.  За  показниками  рівня  тривалості  життя,
стану  здоров’я,  освіченості  тощо  Канада,  відповідно  до  Програми
людського  розвитку  ООН,  у  2000  р.  сьомий  раз  підряд  посіла
перше  місце  серед  174  країн  за  індексом  людського  розвитку.
Це  високе  визнання  світовим  співтовариством  успіхів  Канади
в  соціальній  сфері.
Завдяки  своїй  плідній  діяльності  на  міжнародній  арені
Канада  домоглася  лідерства  в  багатьох  сферах  міжнародних  від-носин.  Саме  канадський  міністр  закордонних  справ  Л.  Пірсон
у  1956  р.  запропонував  утворити  спеціальні  сили  ООН  для  під -тримки  миру,  за  що  йому  була  присуджена  Нобелівська  премія
миру.  До  середини  80-х  рр.  ХХ  ст.  з  території  Канади  була
повністю  виведена  ядерна  зброя,  розміщена  там  у  1964  р.  Піс -ля  11   вересня  2001  р.  Канада  активно  включилася  у   боротьбу
з  міжнародним  тероризмом.  Її  збройні  сили  брали  безпосередню
участь  в  операції  «Незламна  воля»  в   Афганістані.
Складною  залишається  квебекська  проблема.  Однак  у   на-строях  франкомовних  жителів  Канади  останнім  часом  прояв-ляються  нові,  позитивні,  нюанси.  Так,  на  додаткових  парла -ментських  виборах  у  березні  1995  р.  у   Квебеку  переконливу
перемогу  здобув  представник  Ліберальної  партії,  а   кандидат  від
сепаратистського Квебекського блоку зазнав поразки. Це означає,
що  серед  франкомовних  квебекців  зростає  кількість  противни-
ків  сепаратизму,  що  й  засвідчив  проведений  30  жовтня  1995  р.
референдум  з   питання  незалежності  Квебеку.  50,6  %  жителів
провінції  заявили,  що  хотіли  б   залишитися  у  складі  Канади.
СтрІ чка новин к анаД и (2010—2011)
Канада  занепокоєна  посиленням  свого  долара,   
що  веде  до  експортних  проблем
Керівник  Банку  Канади  М.  Карні  попередив  про  те,  що  на
вітчизняних  експортерів  очікують  важкі  часи,  оскільки  сильний
канадський  долар  робить  їх  продукцію  менш  конкурентоспро-можною  на  світових  ринках,  повідомляє  УКРІНФОРМ  із  поси-ланням  на  веб-ресурс  Азіатський  репортер.
«Те,  що  ми  спостерігаємо  у  сфері  зовнішньої  торгівлі,
а  також  що  ми  очікуємо  побачити  у   сфері  зовнішньої  торгів -лі,  —  це,  як  і  раніше,  складна  ситуація  для  наших  експортерів,
і  це  враховується  в   основному  прогнозі,  але  все  може  бути  ще
складнішим,  і  саме  тому  ми  підкреслюємо  ризик  укріплення
канадського  долара»,  —  сказав  М.  Карні.
Додатне  сальдо  зовнішньої  торгівлі  Канади  у  лютому  різко
скоротилося,  до  33  млн  канадських  доларів.  Раніше  очікувалося,
що  воно  становитиме  не  менш  ніж  500  млн  доларів.  При  цьому
канадський  експорт  скоротився  проти  відповідного  показника
минулого  року  на  4,9   %.
Укрінформ
У  Канаді  сталася  аварія  на  АЕС
На  канадській  АЕС  «Пікеринг»  сталося  скидання  73  тис.
літрів  деіонізованої  води  в   озеро  Онтаріо.  Компанія-оператор  АЕС
«Онтаріо пауер дженерейшн» повідомила Канадську комісію з ядер-ної  безпеки,  що  причиною  неполадки  стала  несправність  насоса.
«Радіологічна  загроза  для  довкілля  і   для  здоров’я  людей
мінімальна»,  —  наголошується  в  поширеній  короткій  заяві  ко-місії.  Як  повідомляє  УКРІНФОРМ  із  посиланням  на  Euronews,
міністерство  захисту  довкілля  Канади  і  експерти  комісії  з   ядер-ної  безпеки  стежать  за  ситуацією.
Укрінформ
Росія  і  Канада  побудують  супутник  для  України
Компанія  «Інформаційні  супутникові  системи»  (ІСС,  Же-лєзногорськ,  Красноярський  край)  спільно  з   канадською  фірмою
MDA  побудують  телекомунікаційний  супутник  для  України,
повідомив  генеральний  конструктор  —  генеральний  директор
ІСС  М.  Тестоєдов.
«Минулого  року  до  наших  партнерів  долучився  оператор
(супутникового  зв’язку   —  ред.)  з  України,  тому  що  ми  спільно
з  канадською  компанією  MDA  починаємо  робити  супутник  і   для
України»,   —  сказав  Тестоєдов  на  міжнародній  космічній  конфе-ренції  в   рамках  міжнародної  виставки  цифрових  і  телекомуні-каційних  технологій  CеBIT  2011,  що  відбулася  в  Ганновері.
Укрінформ
Канада  встановила  рекорд  із  залучення  імігрантів
Наймасштабніший  за  більш  ніж  півстоліття  притік  імі-грантів  зареєстрований  минулого  року  в   Канаді,  повідомляє
УКРІНФОРМ  з  посиланням  на  Бі-Бі-Сі.
Усього  до  країни  прибуло  з  усього  світу  понад  280   тис.
осіб   —  0,8  %  від  нинішнього  34-мільйонного  населення.
Канадський  міністр  у   справах  громадянства  та  іміграції
Дж.  Кенні  висловив  сподівання  на  те,  що  нові  жителі,  які  при-були  в  країну,  допоможуть  прискорити  процес  оздоровлення
економіки  Канади,  яка  зараз  є   11-ю  у  світі  (ВВП  —  1  трлн
556   млрд  дол.,  45,6   тис.  дол.  на  душу  населення).
Канада  розроблятиме  власні  космічні  ракети
Канадський  департамент  у  справах  оборони  та  Канадське
космічне  агентство  розпочнуть  реалізацію  проекту  створення
в  країні  власного  ракетоносія  для  доставки  в   космос  вантажів
та  космічних  апаратів.
За  оцінками  спеціалістів,  розробка  нової  ракети  може  за-йняти  10—12   років,  повідомляє  УКРІНФОРМ  з   посиланням  на
United  Press  International.  Зараз  Канада  користується  послу -гами  інших  країн  для  запуску  своїх  космічних  апаратів,  але,
на  думку  чиновників,  у  країні  є  все  необхідне  для  створення
власних  ракет.
Директор  Канадського  космічного  агентства  К.  Шортт  за-явив,  що  розробка  має  сенс,  оскільки  географічне  положення
Канади  ідеально  підходить  для  запусків  на  полярну  орбіту  Землі.
Укрінформ
Канада  поділиться  з  Україною  досвідом  управління   
персоналом  на  державній  службі
В  Україні  на  основі  канадського  досвіду  буде  запровадже-но  сучасні  методи  управління  персоналом  на  державній  служ-бі,  а  також  буде  створена  інформаційно-аналітична  система
функціонального  управління  службою.  Це  відбуватиметься  за
умовами  українсько-канадського  проекту  «Реформа  управління
персоналом  на  державній  службі  в  Україні».  Про  це  у  понеді-лок  на  прес-брифінгу  повідомив  начальник  Головдержслужби
України  Т.  Мотренко.
За  його  словами,  суть  проекту,  що  має  кілька  складових,
полягає  у   покращенні  системи  управління  персоналом  на  дер -жавній  службі.  Зокрема,  одне  з  передбачених  ним  завдань  —
запровадження  новітніх  методик  кадрової  роботи  з   персоналом
в  Україні  на  основі  канадської  практики,  передає  кореспондент
УКРІНФОРМу.
Начальник  Головдержслужби  України  також  відзначив,
що  зараз  проводиться  спільна  робота  над  створенням  в  Україні
регіонального  тренінгового  центру,  завданням  якого  буде  транс-фер  кращих  європейських  і  світових  технологій  на  всі  країни
пострадянського  простору.
Ірина  Бакай,  КИЇВ
  і V.   у загальнення й  С и С тематизація знань учнів
  ; Бесіда
1)   Охарактеризуйте економічний стан Канади у   повоєнний час.
2)   Назвіть  основні  тенденції  політичного  розвитку  держави
у  80—90-х  рр.  ХХ  ст.
3)   Що  ви  знаєте  про  Конгрес  українців  у  Канаді?
4)   Які  особливості  соціального  розвитку  Канади  ви  помітили?
  V.   дОмашнє завдання
1.   Опрацювати  відповідний  матеріал  підручника.
2.   Скласти  синхроністичну  таблицю  «Розвиток  міжнародних
відносин  у  50—90-х  рр.  у  США  й  Канаді».

Категорія: Всесвітня історія 11 клас | Додав: uthitel (26.11.2014)
Переглядів: 1773 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: