Урок 10 Тема. США в 1980—1990­х рр. Рейганоміка. «Нова економічна філософія» Б. Клінтона. США в 21 столітті - Всесвітня історія 11 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Всесвітня історія 11 клас

Урок 10 Тема. США в 1980—1990­х рр. Рейганоміка. «Нова економічна філософія» Б. Клінтона. США в 21 столітті


Урок 10 Тема.  США в 1980—1990­х рр. Рейганоміка. «Нова економічна філософія» Б. Клінтона. Сучасні внутрішньополітичні та зовнішньополітичні пріоритети американських президентів ХХІ ст.
  Мета:   проаналізувати внутрішню та зовнішню політику американських президентів; охарак -теризувати діяльність американських адміністрацій ХХІ  ст.; розвивати навички аналі -тичного мислення; виховувати учнів у  дусі демократизму, людяності, толерантності.
  Очікувані    учні зможуть характеризувати становище СШа в  сучасний період, особливості
  результати:  економічного, соціального та політичного розвитку країни; аналізувати та по -рівнювати політику американських президентів.
 Основні  поняття:   план  гайтнера, «ефект витіснення».
 Обладнання:   карта, тести.
  Тип уроку:   комбінований.
ХІД Урок У
  I.   Організаційний мО мент
  II.   а ктуалізація О п О рних знань і  вмінь учнів
  ; Тестові завдання
1.   Установіть  відповідність  між  поняттям  і  визначенням.
1  Рейганоміка
2  СОІ
3  Профіцит
4  Сальдо
А  Різниця  між  надходженнями  і   витратами  за
певний  проміжок  часу
Б  Позитивне  сальдо
В  Стратегічна  оборонна  ініціатива
Г  Програма  приборкання  інфляції,  зменшен-ня  безробіття,  виводу  країни  з  економіч-ного  застою,  балансу  державного  бюдже-ту,  послаблення  ролі  держави  в   економіці
(Відповідь:  1А,  3Б,  2В,  1Г)
2.   Установіть  відповідність  між  характеристикою  діяча  і  його
прізвищем.
1  Один  з  ініціаторів  підписання  Хартії  особливого
партнерства  з  Україною
2  Політика,  яку  проводила  адміністрація  Прези-дента,  отримала  назву  «Справедливий  курс»
3  Республіканець  і  юрист,  ішов  до  влади  під  гасла-ми  дотримання  законності  й   наведення  порядку
в  країні  й   завершення  в’єтнамської  війни.
4  У  1983  р.  США  вторглися  на  невеликий  острів
у  Карибському  морі  Гренаду
А      Р.  Рейган
Б      Р.  Ніксон
В      Г.  Трумен
Г      Б.  Клінтон
Д      Дж.  Кеннеді
(Відповідь:  1Г,  4А,  2В,  3Б)


3.   Установіть  послідовність  подій.
А  Двоє  пуерторіканців  намагалися  вбити  Г.  Трумена
в  його  власному  будинку.  (1  листопада  1950   р.)
Б  Під  загрозою  імпічменту,  викликаною  «уотергейт -ською  справою»,  змушений  був  залишити  президент-ську  посаду.  (9   серпня  1974  р.)
В  Прийняття  програми  «Нові  рубежі»,  що  передбачала
комплексну  «перебудову»  регіонів  хронічної  депресії,
допомогу  фермерам,  підвищення  мінімальної  заро-бітної  плати,  поліпшення  соціального  забезпечення,
перекваліфікацію  безробітних  та  інші  заходи,  покли-кані  збільшити  платоспроможний  попит  населення
і  стати  додатковим  стимулом  економічного  зростання.
(1960—1961  рр.)
Г  Офіційний  візит  Б.  Клінтона  в  Україну,  у  результаті
якого  була  підписана  Спільна  заява  та  деякі  інші  до-кументи.  (11—12  травня  1995  р.)
  III.  в ивчення нО в О гО  матеріалу
  1.   Сучасні внутрішньополітичні та зовнішньополітичні прі -оритети американських президентів.
  ; Випереджальне завдання
Під  час  розповіді  учителя  заповнити  таблицю  «Основні
тенденції  внутрішньої  та  зовнішньої  політики  Президента  США
Б.  Обами».
Внутрішня політика Зовнішня політика
  ; Розповідь учителя
Барак  Хусейн  Обама  —  американський  політик,  44-й  Пре-зидент  США.  Уперше  був  обраний  до  сенату  штату  Іллінойс
у   1996  р.  У  листопаді  2004  р.  з   великим  відривом  Б.  Обама
випередив  політичних  супротивників  на  виборах  —  і  став  сена -тором  Конгресу  США,  після  невдалої  спроби  обратися  до  Палати
Представників  США  у  2000  р.  20   січня  2009  р.  став  першим
в  історії  країни  темношкірим  Президентом  США.
з м І ни в  полІ тицІ  «боротьби з  тероризмом»
Одним  з  перших  своїх  указів  на  посаді  Президента  США
Б.  Обама  розпорядився  закрити  в’язницю  Дельта  на  військовій
базі Гуантанамо, де полонені утримувалися поза дією норм амери -канського та міжнародного законодавства. Указом наказано також
закрити  усі  в’язниці  ЦРУ  в   інших  країнах,  де  тримають  і   допи-тують осіб, причетних, як вважають, до міжнародного тероризму.
Забороняється також суворе поводження та катування тих в’язнів.
Б.  Обама  визначив,  що  Афганістан  та  Пакистан  стають
центральним  фронтом  боротьби  Сполучених  Штатів  проти  між-народного  тероризму,  та  призначив  спецпредставників  по  Близь-кому  Сходу  та  Афганістану—Пакистану.
е коном І чна полІ тика
17  лютого  2009  р.  Б.  Обама  підписав  закон  про  виділення
787   млрд  доларів  США,  призначених  з  метою  пом’якшення  на-слідків рецесії, викликаної іпотечною кризою, також результатом
кредитної  кризи.  Завдяки  цьому  плану  в  США  буде  створено  або
збережено  3,5   млн  робочих  місць  протягом  наступних  двох  років.
н обел І в С ька прем І я миру
9  жовтня  2009  р.  Нобелівський  комітет  оголосив,  що  пре -зидент  США  Б.  Обама  став  лауреатом  Нобелівської  премії  миру
за  2009   р.  Нагорода  присуджена  йому  з  формулюванням  «за  ве-личезні  зусилля  зі  зміцнення  міжнародної  дипломатії  і  співпраці
між  народами».  Очоливши  Сполучені  Штати,  Обама  пообіцяв
відмовитися  від  колишньої  односторонньої  зовнішньої  політики
і  виразив  готовність  піклуватися  про  інтереси  не  тільки  США,
але  і  всіх  країн  світу.  Також  він  заявив,  що  готовий  до  перего -ворів  з  такими  країнами,  як  Іран,  з  яким  США  вже  30  років  не
підтримують  дипломатичних  відносин.  Одним  з  найважливіших
пунктів  його  передвиборної  програми  було  завершення  воєнної
кампанії  в  Іраку  і   вивід  звідти  американських  військ.
р еформа о Х орони з Д оров’я
Одною з   головних обіцянок, з   якою Обама прийшов у   Білий дім,
було  питання  масштабної  реформи  сфери  охорони  здоров’я  і  медич -ного  страхування.  Питання  про  реформу  назріло  давно:  при  платній
медицині понад 30   млн людей в   США живуть без страховки. Реформа
охорони  здоров’я  має  зробити  медстрахування  доступнішим,  заборо -нити  страховим  компаніям  роздувати  ціни  у  зв’язку  з  погіршенням
стану здоров’я клієнтів, а  також ліквідувати низку збиткових статей.
Деякі положення реформи вступили в   силу вже в  2010  р. Стра-хові  компанії  відтепер  не  мають  права  відмовляти  хворим  людям
у  страховці,  вводяться  обмеження  на  вартість  страховки  для  людей
із   серйозними  захворюваннями.  Страховики  також  не  можуть  від-мовлятися  надавати  поліс  хворим  дітям.  Батьки  зможуть  вписувати
на  свої страхові плани дітей, доки тим не виповниться 26   років. Для
людей,  що  страждають  на  різні  захворювання,  але  які  живуть  без
страховки,  створена  спеціальна  програма,  у   межах  якої  вони  змо-жуть  на  пільгових  умовах  отримати  страховку.  Будуть  встановлені
ліміти  на  вартість  страховки,  а   також  на  вартість  візитів  до  лікаря.
Податкові  пільги  чекають  підприємства  малого  і   середнього
бізнесу,  які  будуть  надавати  страховку  своїм  співробітникам.
Солярії,  що  використовують  ультрафіолетові  лампи,  від
1  липня  повинні  платити  10-відсотковий  податок  з   прибутку.
У  2011  р.  зміни  торкнуться  системи  соціального  страхуван-ня  Medicaire.  Терапевти  і  педіатри,  які  працюють  з  незаможними
групами населення, отримають надбавку до зарплати, а  ті, хто ко -ристується  їхніми  послугами,  зможуть  щорічно  проходити  безко -штовну  диспансеризацію.  Для  них  також  передбачається  ряд  до-даткових  послуг.  Незаможні,  які  потребують  постійного  догляду,
отримають можливість жити в  спеціалізованих медичних центрах.
Фармацевтичні  компанії  повинні  будуть  щорічно  сплачува-ти  податок,  який  буде  розраховуватися  виходячи  з  їхньої  частки
на  ринку.  Нововведення  не  торкнеться  тільки  компаній,  чий
річний  дохід  становить  не  більше  ніж  5  млн  доларів.
У  2012  р.  повинні  почати  працювати  програми  з  підви -щення  ефективності  та  контролю  за  лікарнями,  дитячими  по-ліклініками  та  будинками  для  літніх  людей.
У  2013  р.  слід  очікувати  збільшення  податків,  що  направ -ляються  на  підтримку  системи  Medicaire.  Також  буде  введено
2,9-відсотковий  акцизний  збір  на  продаж  медичного  обладнання.
У  2014  р.  наявність  страховки  стане  обов’язковою  умовою
для  більшості  людей,  які  проживають  у   США.  В   іншому  випад -ку  їм  доведеться  сплатити  штраф.  Із  2014  р.  багато  хто  зможе
обміняти  свої  страхові  плани  на  нові,  які  обіцяють  бути  більш
економічними  і   повними.  Великі  організації,  що  не  надають
своїм  співробітникам  страховки,  будуть  штрафувати.
У  наступні  роки  передбачається  продовження  реформи.  Бу -дуть підвищуватися вимоги до страховиків і   роботодавців. Під за -грозою штрафів їм доведеться надавати клієнтам і   співробітникам
як  можна  більш  економічні  плани  з   максимальним  покриттям.
р еформа ф І нанС ової  С и С теми
Реформа, розроблена демократами, забороняє банкам прово-дити  операції  на  фінансових  ринках  за  рахунок  власних  коштів,
а  також  передбачає  обмеження  для  зростання  банків,  оскільки
занадто  великі  кредитні  організації,  що  збанкрутували,  ставлять
під  удар  всю  фінансову  систему  країни.  Автори  проекту  розроби -ли  схему  ліквідації  розорених  фінансових  компаній,  що  дозво-лить  мінімізувати  наслідки  банкрутства  певних  організацій  для
економіки  в  цілому.  Новий  закон  передбачає  здійснення  жор -сткішого  контролю  за  видачею  кредитів  та  іншими  операціями.
Крім  того,  передбачається  створити  спеціальне  агентство,
яке  буде  боротися  з   фінансовими  махінаціями.
30  червня  2010  р.  цей  законопроект  схвалила  Палата  пред-ставників,  15   липня  необхідним  мінімумом  у   60  голосів  його
схвалив  Сенат.
Республіканці,  які  виступали  проти  нового  закону  і  намага-лися перешкодити його прийняттю, вважають, що документ може
підірвати  конкурентоспроможність  американської  економіки.
  ; Робота в  групах
Група  1.  Опрацюйте  відповідний  матеріал  підручника
і  статтю  С.  Головачова  «Внутренняя  и  внешняя  политика  новой
американской  администрации».  Зробіть  висновок,  чи  співпала
програма  кандидата  в   Президенти  США  Б.  Обами  та  основні  на-прямки  внутрішньої  і  зовнішньої  політики  Президента  Б.  Обами.
Група  2.  Опрацюйте  відповідний  матеріал  підручника
і  статтю  «Б.  Обама  підписав  закон  про  фінансування  державних
розходів».  Порівняйте  економічну  політику  Б.  Обами  з  еконо -мічною  політикою  Дж.  Кеннеді.
Група  3.  Як  ви  вважаєте,  чи  присутні  принципи  демо-кратії,  національного  самовизначення  і   гідності  в   політиці  су -часних  президентів  США?  Відповідь  обґрунтуйте  конкретними
історичними  фактами.
  2.   перспективи розвитку українсько-американських
відносин
  ; Презентація доповідей учнів
Учитель  пропонує  учням  виступити  з  доповідями  за  темою
«Перспективи  розвитку  українсько-американських  відносин»
(двоє-троє  учнів).
  ; Зразок доповіді
а мериканС ький вектор
Американський  вектор  є  найбільш  бажаним  для  України
й  водночас  найбільш  слабко  розвинутим  і   найбільш  небезпечним.
Прагнення  перебувати  у   фарватері  американської  політики
диктується  статусом  США  як  супердержави.  США  можуть  висту -пити  в  ролі  надійного  гаранта  миру,  стабільності  і  незалежності
України  —  у  випадку,  якщо  Україна  стане  сателітом  США.
Слабкий  розвиток  україно-американських  відносин  ви -значається  тим  похолоданням,  що  настало  2000  р.   —  вна-слідок  політичної  кризи  в  Україні.  Хоча  історикам  ще  варто
з’ясувати,  що   ж   було  первинним,  а  що  —  вторинним:  погір-шення  американо-українських  відносин  унаслідок  того,  що  ре-жим  Кучми  виявився  недемократичним,  чи  ослаблення  україно-американських  відносин  унаслідок  спроб  США  втрутитися
в  кризу  і  фактично  привести  до  падіння  режиму  Кучми?
Небезпека  відносин  визначається  боротьбою  США  з  іслам -ськими екстремістами і фундаменталістами, які у відповідь викорис-товують  терористичні  акти  проти  американців  та  їхніх  союзників.
Україна  тривалий  час  могла  розглядатися  як  креатура
США  в  Центральній  Європі.  У  процесі  розвалу  Радянського
Союзу  президент  США  Дж.  Буш-старший  намагався  запобігти
виникнення  нової  держави  на  території  УРСР,  однак  йому  це  не
вдалося.  Америка  визнала  незалежність  України,  а  в  1992  р.  но-вий  президент  Б.  Клінтон  став  розвивати  більш  тісні  відносини
з  нашою  державою.  Україна  перетворилася  на  частину  амери-канської  стратегії  щодо  Росії  і   Центральної  Європи.  Восьмирічне
перебування  Клінтона  на  посаді  Президента  США  ознаменува-лося  максимальним  зближенням  України  і  Сполучених  Штатів.
Сам  факт,  що  Клінтон  двічі  (у  травні  1995   і  в  червні  2000   року)
відвідав  Україну  з  офіційними  візитами  —  красномовний.
Нова  адміністрація  президента-республіканця  Дж.  Буша-молодшого,  як  і   прогнозувалося,  більш  прохолодно  поставилася
до  перспектив  подальшого  співробітництва  з   Україною.  Нова
адміністрація  мислила  категоріями  нафти  і  нафтодоларів.  Укра -їна  могла  цікавити  США  тільки  як  нафтотранспортна  держава
(український  нафтотранспортний  проект  «Одеса   —  Броди»  явно
конкурував  з  американським  «Баку   —  Тбілісі  —  Джейхан»)  і  як
плацдарм  для  здійснення  власної  політики  в  регіоні.
У  серпні  2000   р.,  за  три  місяці  до  президентських  виборів
у  США,  головний  зовнішньополітичний  радник  кандидата  на
президента  Сполучених  Штатів  Дж.  Буша  К.  Райс  заявила:  «Ми
повинні  розглядати  Україну  як  ключову  державу  в   Європі».
Однак  реалії  виявилися  зовсім  інакшими.  Політична  криза
в  Україні  почалася  відразу  після  приходу  до  влади  Дж.  Буша.
Побічно  можна  побачити  в  цій  кризі  спроби  демонтувати  систе -му,  яка  асоціювалася  з  попередньою  адміністрацією.  Для  Буша
було  важливим  продемонструвати,  що  його  попередники  підтри-мували  корумпований  режим  в  Україні.  Звідси  —  зацікавленість
США  в  загостренні  політичної  кризи  в   Україні  і  загравання
з  опозицією.  У  випадку  перемоги  опозиції  США  могли   б  повто -рити  югославський  сценарій  приведення  до  влади  свого  ставле-ника  на  зразок  Коштуниці.
В  Україні  югославський  варіант  не  спрацював  з  кількох
причин.  По-перше,  югославський  варіант  став  можливим  за -вдяки  попереднім  воєнним  діям  НАТО.  По-друге,  Кучма  ніяк
не  тягнув  на  роль  Милошевича  —  як  би  його  не  хотіли  подати
саме  в  такому  вигляді.  По-третє,  в   Україні  було  важко  домогтися
єдності  опозиції  і   висування  свого  «Коштуниці».  Головний  пре-тендент  на  роль  українського  «Коштуниці»  В.  Ющенко  раптом
увірував  не  в  американський,  а   в  європейський  вибір.  До  таких
геополітичних  і   світоглядних  сюрпризів  Штати  явно  не  були
готові.  До  того  ж   режим  Кучми  підтримала  Росія,  яка  досить
жорстко  заявила  про  наміри  захищати  законно  обраного  Пре-зидента  України  від  підступу  зовнішніх  ворогів.
США  кілька  разів  намагалися  одержати  контроль  над
Україною  —  але  безуспішно.  Тоді  Кучма  фактично  перетворився
на  персону  нон-грата  для  США.  Справою  залагоджування  кон-флікту  зайнявся  посол  України  в  США  К.  Грищенко.  Ціною
неймовірних  зусиль  йому  вдалося  почати  процес  потепління
між  нашими  державами,  завершенням  якого  стали:
•  рішення  українського  керівництва  підтримати  Антиірак-ську  коаліцію;
•  призначення  міністром  закордонних  справ  України  колиш -нього  посла  України  в  США  К.  Грищенка;
•  згортання  активних  дій  опозиції  і  криза  опозиції
в  Україні;
•  обіцянка  Кучми  провести  демократичні  перетворення
в  державі;
•  відвідування  США  трьома  ключовими  особами  в   україн-ській  політиці.  Протягом  місяця  США  відвідали  Прези-дент  України  Л.  Кучма,  голова  Верховної  Ради  України
В.  Литвин  і  Прем’єр-міністр  України  В.  Янукович.
На  сьогоднішній  день  україно-американські  відносини,  хоч
і  відбулося  істотне  потепління,  можна  охарактеризувати  пози-цією  Л.  Троцького:  «Ні  миру,  ні  війни».  Частково  це  випливає
з  нових  політичних  доктрин  США.  Так,  концепція  зовнішньої
політики  США  передбачає,  що  будь-яке  порушення  демократич-них  норм  і  принципів  у  будь-якому  місці  світу  є  прямим  ви-кликом  США  та  їхнім  цивілізаційним  цінностям.  Тому  Україна
може  й  далі  розглядатися  Сполученими  Штатами  як  держава,
що  кидає  виклик  американським  цінностям.
  IV.  у загальнення й  С и С тематизація знань учнів
  ; Робота з  таблицею
Учитель  перевіряє  виконання  випереджального  завдання.
  V.   дОмашнє завдання
1.   Опрацювати  відповідний  матеріал  підручника.
2.   Підготуватися  до  письмової  роботи  за  темою  «США  напри-кінці  ХХ  —  на  початку  ХХІ  ст.»  за  запитаннями:
•  У   чому  полягала  «нова  економічна  філософія»
Б.  Клінтона?
•  Що  об’єднує,  а  що  відрізняє  політику  Л.  Джонсона
і  Р.  Ніксона?
•  Що  таке  «рейганоміка»?
•  Що  таке  «ефект  витіснення»?  Які  його  прояви  в  політиці
Б.  Обами  ви  можете  назвати?
•  Якими  є  перспективи  розвитку  україно-американських
відносин?
•  У  чому  полягає  провідна  роль  американських  політичних
діячів  у   сучасний  період?
3.   Індивідуальні  завдання.  Підготувати  доповіді  за  темами:
«Проблема  Квебеку»,  «Українсько-канадські  відносини».

Категорія: Всесвітня історія 11 клас | Додав: uthitel (26.11.2014)
Переглядів: 1352 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: