Урок 30 Тема. СРСР у системі міжнародних відносин наперододні Другої Світової війни - Всесвітня історія 10 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Всесвітня історія 10 клас

Урок 30 Тема. СРСР у системі міжнародних відносин наперододні Другої Світової війни

Урок 30
Тема.   СРСР у  системі міжнародних відносин наперододні Другої Світової війни

  Мета:   пояснити, чим була спричинена і  в чому полягала зміна зовнішньополітичного курсу СРСР напере-додні Другої світової війни; охарактеризувати британо-франко-радянські переговори 1939  р. та їхні 
результати; проаналізувати сутність змін у  радянсько-німецьких відносинах у  1939  р.; пояснити 
значення термінів і  понять: «пакт Молотова—Ріббентропа», «таємний протокол»; розвивати на-вички учнів розглядати історичні явища в  конкретно-історичних умовах; виховний аспект уроку 
реалізується на підставі усвідомлення учнями негативного впливу таємних протоколів до «пакту 
Молотова—Ріббентропа» на долю народів, яких він стосувався.
  Тип уроку:   комбінований.
 Основні поняття та терміни:  «пакт Молотова—Ріббентропа», таємний протокол.
  Основні дати:   літо 1939  р.   — британо-франко-радянські переговори в  Москві; 23  серпня 1939  р.  — підписання 
радянсько-німецького Пакту про ненапад.
Хід уроку
  I.   Організація навчальнО ї діяльнО сті
Учитель  інформує  учнів  про  завершення  розгляду  теми 
«Міжнародні  відносини  1930-х  рр.  Назрівання  Другої  світової  війни», 
повідомляє  тему  й  основні  завдання  уроку.
 II.   Перевірка дО машньО гО  завдання
  ; Бесіда за запитаннями
1.   Схарактеризуйте  агресивні  дії  мілітаристської  Японії  на  початку 
1930-х  рр.  та  їхні  наслідки.
2.   Які  дії  фашистської  Італії  спричинили  виникнення  вогнищ  нової 
світової  війни?  Як  вони  відбувалися?
3.   Які  заходи  були  здійснені  урядом  нацистської  Німеччини  для 
підготовки  до  нової  війни?
4.   Як  сформувалася  «вісь»  Рим—Берлін—Токіо?  Чому  вона  визна-чається  як  блок  агресивних  держав?
5.   Яку  роль  в  умовах  наростання  воєнної  небезпеки  відігравала  Ліга 
Націй?  Наведіть  факти,  що  підтверджують  вашу  точку  зору.
6.   Схарактеризуйте  витоки,  прояви  й   наслідки  політики  «умиро-творення».
7.   Як відбулися аншлюс Австрії та розчленування Чехо-Словаччини? 
Проаналізуйте  позицію  провідних  держав  щодо  цих  подій.
 III.  а ктуалізація ОПОрни Х  знань
  ; Запитання та завдання
1.   Якою  була  зовнішньополітична  доктрина  СРСР  у  1930-х  рр.?
2.   Що  таке  система  колективної  безпеки?  Яким  було  ставлення  до 
неї  СРСР  і  провідних  країн  Заходу?
 IV.  в ивчення нО в О гО  матеріалу
  ; Проблемне завдання
Завершуючи  вивчення  теми,  учитель  пропонує  учням  за  цим 
і  попередніми  її  уроками  висловити  власну  думку  про  основні  відмін -ності  в  перед  воєнній  ситуації  у  світі  напередодні  Першої  та  Другої 
світових  війн.
  1.   зміни в  зовнішньополітичному курсі  срср наприкінці 
1930-х  рр.
  ; Розповідь учителя
Мюнхенська  угода  утвердила  радянське  керівництво  в  думці 
про  неможливість  створити  систему  колективної  безпеки.  Радянсько-французький  і  радянсько-чехословацький  договори  виявилися  звичай-ними  клаптиками  паперу.  Мюнхен  показав,  що  лідери  країн  Заходу 
прагнуть  усунути  СРСР  від  участі  в   європейських  справах.
Незабаром  Франція  та  Німеччина  уклали  угоду,  рівнозначну 
пакту  про  ненапад.  СРСР  сприйняв  це  як  спробу  Заходу  спрямувати 
агресію  Німеччини  на  Схід.
Поразка  СРСР  на  європейському  дипломатичному  фронті  прохо-дила  на  тлі  загострення  відносин  із  Японією,  що  вилилося  в   конфлікт 
біля  озера  Хасан  у  липні  1938  р.  На  думку  радянського  керівництва, 
СРСР  опинився  перед  перспективою  агресії  зі  Сходу  й  Заходу.
Утративши  надію  на  можливість  створення  системи  колективної 
безпеки,  знову  опинившись  у   політичній  ізоляції,  пройнявшись  недо-вірою  до  Великої  Британії  і  Франції,  радянське  керівництво  почало 
пошуки  шляхів  зближення  з   Німеччиною.  Важливою  ознакою  зміни 
зовнішньополітичної  орієнтації  СРСР  стала  заміна  М.  Литвинова  на 
посаді  наркома  закордонних  справ.  Новим  наркомом  став  В.  Молотов, 
а  це  означало,  що  сам  Й.   Сталін  береться  за  керівництво  зовнішньою 
політикою.
  2.   Британо-франко-радянські переговори 1939  р.
  ; Колективна робота з  підручником
Учні  самостійно  опрацьовують  відповідний  матеріал  параграфа, 
аналізуючи  перебіг  британо-франко-радянських  переговорів  1939  р. 
Учитель  систематизує  та  уточнює  результати  роботи  учнів,  викорис-товуючи  наведений  нижче  матеріал.
Д ОДАТКОВА   ІНФОРМАЦІЯ
Перелом  у  зовнішній  політиці  СРСР  збігся  з  початком  перегля -ду  політики  країн  Заходу,  що  почали  усвідомлювати  згубність  курсу 
«умиро  творення».  СРСР  рухався  від  Великої  Британії  та  Франції  до 
Німеччини,  а  Велика  Британія  і  Франція  шукали  зближення  із  СРСР.
Правлячі  кола  Великої  Британії  та  Франції,  стурбовані  непередба-ченим  розвитком  подій,  виступили  із  заявою  про  гарантії  допомоги  ряду 
європейських  держав   —  Польщі,  Румунії,  Бельгії,  Голландії,  Швейцарії 
та  ін.  Гарантії  створили  нову  ситуацію  в   Європі.  Німеччина  не  могла 
здійснити  агресію  проти  СРСР,  не  порушивши  суверенітету  Польщі  та 
Румунії  і,  відповідно,  не  ризикуючи  опинитися  в  стані  війни  з  Великою 
Британією  та  Францією.
У  березні  1939  р.  Велика  Британія  запропонувала  СРСР  підписати 
спільно  з   Францією  та  Польщею  загальну  декларацію  про  взаємодію. 
У   квітні  1939   р.  західні  держави  звернулися  до  Радянського  Союзу 
з  пропозицією  дати  гарантії  Польщі  та  Румунії.  У   відповідь  СРСР  запро-понував  пакт  про  взаємодопомогу  між  Великою  Британією,  Францією 
і  СРСР  з   одночасним  наданням  гарантій  усім  прикордонним  із  СРСР 
державам.  Однак  переговори,  що  почалися  з  цього  питання,  виявилися 
непростими  через  взаємну  недовіру  між  учасниками  й   небажання  сторін 
іти  на  компроміс.  Сторонам  не  вдалося  подолати  супе  речку  в   питанні 
про  непряму  агресію  (зміна  урядів,  політичного  курсу  й  т.  ін.  у  країнах, 
яким  надаються  гарантії,  що  перетворює  їх  на  союзника  Німеччини). 
Велика  Британія  та  Франція  вбачали  в  радянському  формулюванні  за-грозу  для  суверенітету  сусідніх  із  ним  держав,  тому  що  будь-які  зміни 
в  прикордонних  із  СРСР  державах  могли  бути  кваліфіковані  радянським 
керівництвом  як  агресія,  і  туди  б  уводилися  радянські  війська.  До  того 
ж  Велика  Британія  розглядала  ці  переговори  як  засіб  тиску  на  Німеч -чину  і  не  бажала  укладення  угоди.
Поряд  із  політичними  переговорами  Велика  Британія  і   Франція 
та  СРСР  домовилися  розпочати  переговори  військових  місій  для  укла-дення  спільної  конвенції.  Однак  вони  також  виявилися  малоефектив-ними.
Формальною  перешкодою  для  підписання  конвенції  стало  неба-жання  Польщі  та  Румунії  пропустити  через  свою  територію  радянські 
війська,  а   також  неадекватність  воєнних  зусиль  сторін  у   майбутній  війні 
(Велика  Британія  спочатку  передбачала  виставити  дві,  а  згодом  ще  дві 
дивізії,  Франція  —  100,  СРСР  —  понад  300).  Радянське  керівництво 
вивчало  питання  про  зближення  з  Німеччиною.
  3.   радянсько-німецьке зближення.   
укладання радянсько-німецького пакту про ненапад.
  ; Розповідь учителя
У  серпні  1939  р.  СРСР  опинився  в  центрі  світової  політики. 
Його  прихильності  домагалися  як  Велика  Британія  з  Францією,  так 
і  Німеччина.  Перед  радянським  керівництвом  постала  проблема  оста-
точного  вибору  орієнтира,  від  якого  залежала  доля  світу.  На  думку 
Сталіна,  союз  із  Великою  Британією  та  Францією,  у   кращому  випадку, 
міг  принести  напружені  відносини  з   Німеччиною,  а  в  гіршому,  —  вій-ну  з  нею.  Союз  же  з  Німеччиною  залишав  би  СРСР  осторонь  світового 
конфлікту,  що  розгорався.  Можна  було  розраховувати  на  припинення 
бойових  дій  із  Японією  на  річці  Халхін-Гол  (точилися  з  травня  до 
серпня  1939  р.  на  території  МНР),  на  яку  могла  вплинути  лише  Ні -меччина,  і  на  територіальні  придбання  за  рахунок  Польщі,  Прибал -тики,  Фінляндії  та  Румунії.  Німеччина  була  згодна  на  це,  аби  тільки 
уникнути  війни  на  два  фронти,  вивести  СРСР  із  гри  і  розв’язати  собі 
руки  для  агресії  проти  Польщі,  яка  була  призначена  на  26   серпня, 
а  згодом  на  1   вересня  1939  р.
19  серпня  1939  р.  між  СРСР  і  Німеччиною  було  укладено  еко-номічний  договір.  21   серпня  Сталін  отримав  від  Гітлера  телеграму, 
у  якій  той  заявляв,  що  прагне  укладення  пакту  про  ненапад  із  СРСР 
і  готовий  підписати  будь-яку  додаткову  угоду,  яка  стосується  всіх  супе-речливих  питань.  Гітлер  просив  прийняти  міністра  закордонних  справ 
Німеччини  Й.  Ріббентропа  для  підписання  відповідних  документів.
Того  самого  дня  Сталін  дав  розпорядження  перервати  переговори 
з  Великою  Британією  та  Францією  і  направив  Гітлеру  телеграму  з   ви-словленням  надії  на  суттєвий  поворот  у   радянсько-німецьких  відноси-нах.  Він  погоджувався  прийняти  Ріббентропа  у   визначений  термін.
Тим  часом,  розуміючи,  що  зближення  Німеччини  із  СРСР  не 
несе  нічого  доброго  для  Великої  Британії  та  Франції,  їх  представники 
зробили  спробу  домовитися  із  СРСР.  Англійці  нарешті  висунули  свої 
повноваження,  яких  на  початку  переговорів  у   них  не  було,  а  пред-ставник  Франції  генерал  Думенг  домігся  зустрічі  з  головою  радянської 
делегації  К.   Ворошиловим,  під  час  якої  він  намагався  переконати  ра-дянського  представника  підписати  воєнну  конвенцію  з  Францією.  Але 
Ворошилов,  посилаючись  на  розв’язання  питання  проходу  радянських 
військ  через  територію  Польщі  та  Румунії,  чітко  виконував  указівку 
Сталіна:  «Згортати  шарманку».
Після  нетривалих  переговорів  Ріббентроп  і   Молотов  підписали 
в Кремлі 23  серпня 1939  р. Пакт про ненапад і таємний протокол до нього.
У  протоколі  сторони  домовлялися  про  розмежування  «сфер  інтер -есів»  у  Східній  Європі.  Німеччина  визнавала  сферою  інтересів  СРСР 
Фінляндію,  Латвію,  Естонію  та  Бессарабію.  Литва  визнавалася  сферою 
інтересів  Німеччини.  Протокол  передбачав  розподіл  Польщі,  лінія  роз -поділу  якої  мала  проходити  приблизно  по  річках  Нарев,  Вісла,  Сян. 
Зміст  підписаних  у  Москві  документів  чітко  виявив  характер  переорі-єнтації  зовнішньої  політики  СРСР.  Суть  цього  повороту  полягала  не 
просто в  зміні зовнішньополітичних орієнтирів і  не зводилася тільки до 
спроби забезпечити безпеку через безпосередні відносини з   Німеччиною.
Таємний  протокол  свідчив  про  відмову  СРСР  від  визнання  пріо -ритету  міжнародного  права.  СРСР  неначе  повернувся  до  політики,  яку 
проводив  царський  уряд:  її  рисами  були  таємна  дипломатія  і   терито-ріальна  експансія.  Підписавши  протокол,  СРСР  фактично  опинився 
серед  держав   —  «підпалювачів  війни».
Безпосереднім  підсумком  підписання  цих  документів  стало  те, 
що  німецькі  війська  вранці  10  вересня  1939   р.  здійснили  напад  на 
Польщу.  3  вересня  Велика  Британія  і   Франція  оголосили  війну  Ні-меччині.  Спалахнула  Друга  світова  війна.
  ; Робота з  документом
ТАЄМН ий ДОДАТКОВ ий ПРОТОКОЛ  ДО  П АКТУ   ПРО  Н е НАПАД  МІ ж НІМ е ЧЧ и НОЮ   ТА  СРСР 
(23  С е РПНЯ  1939  Р.)
Підписуючи  договір  про  ненапад  між  Німеччиною  та  Союзом 
Радянських  Соціалістичних  Республік,  уповноважені  Обох  Сторін, 
що  поставили  свій  підпис  нижче,  обговорили  в  суворо  конфіденцій -ному  порядку  питання  про  розмежування  сфер  обопільних  інтересів 
у  Східній  Європі.  Це  обговорення  привело  до  такого  результату:
1.   У  разі  територіально  політичного  переоблаштування  областей,  що 
входять  до  складу  Прибалтійських  держав  (Фінляндія,  Естонія, 
Латвія,  Литва),  північний  кордон  Литви  одночасно  є  межею  сфер 
інтересів  Німеччини  і  СРСР.  При  цьому  інтереси  Литви  щодо 
Віленської  області  визнаються  Обома  Сторонами.
2.   У  разі  територіально-політичного  переоблаштування  областей, 
що  входять  до  складу  Польської  держави,  межа  сфер  інтересів 
Німеччини  і  СРСР  пролягатиме  приблизно  вздовж  лінії  річок  На-рев,  Вісла  і   Сян.  Питання,  чи  є   в  обопільних  інтересах  бажаним 
збереження  незалежної  Польської  держави  і  які  будуть  кордони 
цієї  держави,  може  бути  остаточно  з’ясоване  лише  протягом  по -дальшого  політичного  розвитку.  У  кожному  разі  обидва  Уряди 
розв’язуватимуть це питання в   порядку дружньої обопільної згоди.
3.   Щодо  південного  сходу  Європи  з  радянського  боку  підкреслюєть-ся  зацікавлення  СРСР  у  Бессарабії.  Із  німецького  боку  заявля-ється  про  її  повну  політичну  незацікавленість  у  цих  областях.
4.   Цей  протокол  зберігатиметься  Обома  Сторонами  в  суворій  таєм-ниці.
Москва,  23  серпня  1939  р.
За  уповноваженням  Уряду  СРСР  В.   Молотов
За  Уряд  Німеччини  Й.  Ріббентроп.
  ; Запитання до документа
1)   Чим  була  зумовлена  поява  цього  документа?
2)   Дайте  моральну  та  історичну  оцінку  цього  протоколу.
 V.   з акріП лення нО виХ  знань
Пропонуються  два  варіанти  проведення  цього  етапу  уроку.
І  ВАРІАНТ
Обговорення  результатів  виконання  учнями  проблемного  завдан-ня,  отриманого  перед  початком  розгляду  нового  матеріалу.
ІІ  ВАРІАНТ
  ; Бесіда за запитаннями
1.   Хто  став  новим  наркомом  закордонних  справ  у  СРСР  після 
М.  Литвинова?
2.   Коли  відбувся  радянсько-японський  збройний  конфлікт  біля  ост-рова  Хасан?
3.   Яка  держава  в  березні  1939  р.  запропонувала  СРСР,  спільно 
з  Францією  і  Польщею,  підписати  загальну  декларацію  про  вза -ємодію?
4.   Де відбувався радянсько-японський збройний конфлікт у   травні—
серпні  1939   р.?
5.   Коли  було  укладено  радянсько-німецький  пакт  про  ненапад?
6.   Які  країни  й  території  визнавалися  сферою  інтересів  СРСР  за 
таємним  протоколом  до  «пакту  Молотова—Ріббентропа»?
 VI.  Підсумки  урО ку
  9 Напередодні  Другої  світової  війни  Радянський  Союз  опинився 
в  такій  ситуації,  що  від  його  рішення  багато  в   чому  залежало, 
коли  буде  розв’язано  війну,  чи  він  об’єднається  із  західними 
демократіями,  чи  займе  вичікувальну  позицію.  Сталінське  ке -рівництво  обрало  останній  шлях,  вступивши  в  змову  з   Гітлером 
про  розподіл  сфер  виливу  у  Східній  Європі  (Пакт  про  ненапад 
і  таємний  протокол  до  нього).  Цей  шлях  відкривав  можливість 
безкарної  німецької  агресії  проти  Польщі  та  розв’язування  Дру -гої  світової  війни,  у  яку  незабаром  був  утягнутий  і  СРСР.
 VII.  дО машнє  завдання
1.   Опрацювати  відповідний  параграф  підручника.
2.   За  додатковою  літературою  познайомитися  з   оцінюванням  «пакту 
Мо ло то ва—Ріббентропа»  істориками  та  сформулювати  уявлення 
про  їхній  зміст.
3.   Повторити  матеріал  про  основні  здобутки  в  галузі  освіти  й  науки 
провідних  країн  світу  наприкінці  ХІХ  ст.
Категорія: Всесвітня історія 10 клас | Додав: uthitel (03.01.2014)
Переглядів: 1962 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: