Урок 16 Тема. Іспанія. - Всесвітня історія 10 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Всесвітня історія 10 клас

Урок 16 Тема. Іспанія.
Урок 16
Пропонуються два варіанти проведення уроку.
І варіант
Тема. Іспанія.
Мета: пояснити особливості розвитку Іспанії в  післявоєнний період; визначити, як вплинула на країну
революція 1931  р.; порівнювати Народний фронт в  Іспанії та Франції; охарактеризувати при-чини, перебіг, результати й  наслідки громадянської війни; пояснити значення термінів і  понять:
«диктатура М.  Прімо де Рівери», «Іспанська фаланга», «фалангісти», «громадянська війна»,
«п’ята колона», «франкісти», «інтернаціональні бригади» («інтербригади»); розвивати вміння
учнів здобувати нові знання в  результаті поєднання інформації, отриманої з  розповіді учителя,
підручника, карти та історичного документа; сприяти формуванню в  учнів позитивного став-лення до боротьби народів за своє майбутнє й  усвідомленню трагічності громадянської війни
як історичного явища.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, настінна карта «Революція 1931  р. і  громадянська війна 1936—1939  рр. в  Іспанії»,
атлас, ілюстративний і  дидактичний матеріал.
Основні поняття та терміни: диктатура М.  Прімо де Рівери, Іспанська фаланга, громадянська війна, фалангісти,
«п’ята колона», франкісти, інтернаціональні бригади (інтербригади).
Основні дати: 1923—1930  рр.  — диктатура М.  Прімо де Рівери; 1931  р.  — революція в  Іспанії. Пова -лення монархії та встановлення республіки; 1936  р.  — прихід до влади Народного фронту;
1936—1939  рр.  — громадянська війна в  Іспанії; 1939  р.  — установлення диктатури генерала
Ф.  Франко.
Хід уроку
I. Організація навчальнО ї діяльнО сті
Учитель оголошує учням тему й основні завдання уроку.
II. Перевірка дО машньО гО завдання
; Бесіда за запитаннями
1. Схарактеризуйте розвиток Франції в післявоєнний період.
2. Якими були особливості соціально-економічного й політичного
розвитку Франції в 1924—1930 рр.?
3. Як вплинула на країну економічна криза?
4. У чому полягали особливості французького фашизму?
5. Схарактеризуйте утворення і діяльність Народного фронту.
6. Яким було становище Франції наприкінці 1930-х рр.?
7. Що було спільного й відмінного в розвитку Франції та Великої
Британії?
III. а ктуалізація ОПОрни Х знань
; Запитання та завдання
1. Покажіть на карті територію Іспанії та її столицю.
2. Яким був державний устрій Іспанії?
IV. в ивчення нО в О гО матеріалу
1. н аслідки Першої світової війни для іспанії. диктатура
м.  Прімо  де рівери.
; Розповідь учителя
Іспанія була однією з відсталих країн Європи. Після поразки
в іспано-американській війні вона вступила в смугу гострої кри-зи. Колишня могутність іспанської монархії відійшла в минуле.
Нерозв’язаність земельного і національного питань поглиблювала цю
кризу.
Під час Першої світової війни Іспанія залишалася нейтральною
країною. Війна сприяла зростанню попиту на іспанські товари і, від-повідно, економічному піднесенню. Але воно не було тривалим. За-кінчення війни викликало економічну кризу, загострилися проблеми
іспанського суспільства. Активізувалися ліві політичні сили: найбіль -ший вплив мали анархісти, які виступали за ліквідацію держави спо-собом заколотів, страйків, терористичних актів тощо. У 1920 р. було
створено Іспанську комуністичну партію (ІКП).
Улітку 1921 р. в Іспанії розпочалася гостра політична криза.
Вона була викликана поразкою іспанських військ у Марокко від по-всталих племен (Республіка Ріф). Правлячі партії та король утратили
довіру населення. У цих умовах вони не перешкодили проведенню дер-жавного перевороту, який 13 вересня 1923 р. здійснив генерал Мігель
Прімо де Рівера.
Прімо де Рівера утворив військову директорію (хунту), яка за-ступила уряд, розпустив кортеси (парламент), увів надзвичайний стан,
призупинив дію конституції. Владу на місцях було передано військо-вим губернаторам. Диктатура оголосила своєю метою «оновлення» Іс-панії. Але оновлення вилилося у фашизацію суспільства за зразком
Італії. Проводилася насильна іспанізація каталонців і басків. У зов -нішній політиці було взято курс на відновлення «Великої Іспанії».
Стабілізація економічного становища на певний час зміцнила
військово-монархічний режим. У 1925 р. Прімо де Рівера замінив
військове правління цивільним, але сутність режиму від цього не
змінилася. Позитивним здобутком режиму стало забезпечення від-носного соціального миру й стабільного становища робітників. Це
було досягнуто завдяки співробітництву з профспілками. Але початок
економічної кризи 1929— 1933 рр. підірвав опору диктатури. Від неї
відвернулася навіть армія, і 28 січня 1930 р. Прімо де Рівера подав
у відставку. У країні розгорнувся масовий рух за встановлення респуб-
ліки. 12 грудня 1930 р. сталася невдала спроба повалити монархію.
Повсталих та організаторів було заарештовано.
2. революція 1931  р.
; Колективна робота з  підручником
Учитель доручає учням самостійно опрацювати відповідний ма-теріал параграфа, визначити причини, привід, основні події, резуль -тати й наслідки революції. Результати роботи учнів учитель уточнює
і систематизує, використовуючи наведений нижче матеріал.
Д ОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ
12 квітня 1931 р. в Іспанії відбулися муніципальні вибори, на
яких перемогли прихильники республіки. 14 квітня король Альфонс
XIII утік із країни, і того самого дня Іспанію було проголошено рес -публікою. Це була мирна демократична революція. Владу перейняв
тимчасовий уряд на чолі з А. Саморою. Перед новим урядом постали
старі проблеми: проведення аграрної реформи в країні, де поміщикам
належало 67 % земель; розв’язання національного питання; ліквідація
безробіття, що сягнуло 40 % працездатного населення. На той час на
території Іспанії сформувалися чотири нації — іспанська, каталонська,
баскська, галісійська. Останні три домагалися автономії. Їм належало
15,6 % території країни з населенням 6 млн осіб. На порядку денному
стояли такі проблеми: урегулювання відносин із католицькою церквою,
захист національної іспанської промисловості, проведення реформи ар-мії, вищий офіцерський склад якої становили виключно вихідці із зем-левласників, а також низка соціальних проблем.
Тимчасовий уряд провів вибори до кортесів і прийняв низку за -конів, спрямованих на розв’язання названих вище проблем.
Президентом країни було обрано А. Самору. Щойно створений
уряд прийняв нову, демократичну конституцію. Церкву було відокрем-лено від держави. По всій країні ліквідовувалися чернечі релігійні
ордени.
Каталонія отримала автономію. Було оголошено про проведення
аграрної реформи (викуп державою в поміщиків землі й розподіл її се -ред селян).
Але нерішучість уряду в проведенні реформ, а також наступ на
права католицької церкви, яка традиційно мала значний вплив на се-лян, привели до того, що на виборах 1933 р. перемогли партії правого
блоку. Вони згорнули започатковані реформи.
Баскам було відмовлено в наданні автономії. Проти противників
уряду застосовувалася військова сила.
Наприкінці 1933 р. син колишнього диктатора Хосе-Антоніо
Прімо де Рівера утворив партію Іспанська фаланга (іспанські фашис-ти). Вона виступила за ліквідацію республіки, установлення унітарної
держави із сильною владою, за розширення прав католицької церкви.
Основними гаслами фалангістів були: «Єднання батьківщини», «Пряма
дія», «Антимарксизм», «Антипарламентаризм».
3. уряд народного фронту.
; Розповідь учителя
У ТВОР е ННЯ І   ДІЯЛ ь НІСТ ь НАРОДНО гО ФРОНТУ В   І СПАНІї
Продовження демокра-тичних перетворень,
започаткованих рево -люцією 1931 р.
1935 р. — утворення Народного
фронту (соціалістична, комуністич-на, республіканська та інші партії)
Прагнення не допустити приходу до
влади профашистських сил
Лютий 1936 р. — перемога на виборах у парламент (кортеси). Створення уряду Народного фронту на
чолі з М. Асанья
Програма Народного фронту Реально здійснено урядом Народного фронту
9 амністія політв’язнів;
9 відновлення політичних прав і  свобод;
9 надання автономії Каталонії;
9 підвищення заробітної плати;
9 зменшення податків;
9 проведення аграрної реформи
9 ліквідація великого землеволодіння;
9 установлення робітничого контролю на підприємствах і  транс -порті;
9 націоналізація великих підприємств;
9 надання автономії каталонцям і  баскам;
9 організація збройних сил;
9 налагодження воєнного виробництва;
9 утвердження всесилля каральних органів (чищення армії та
державного апарату від троцькістів і  анархістів)
У 1934 р. розпочалися масові виступи населення, спрямовані
проти політики уряду. Каталонія проголосила свою незалежність,
в Астурії спалахнуло збройне повстання. Через відсутність єдності лі-вих сил усі ці виступи було придушено. Не змирившись із поразкою,
ліві сили в січні 1936 р. утворили Народний фронт (ініціатором була
Комуністична партія Іспанії), який виступив із широкою програмою
реформ. Передбачалися амністія всім політв’язням (понад 30 тис. осіб),
відновлення демократичних прав і свобод, надання автономії Ката-лонії, підвищення заробітної плати, зниження податків, проведення
аграрної реформи. На виборах у лютому 1936 р. програму було під -тримано. Народний фронт прийшов до влади.
Спираючись на армію, праві сили почали готувати заколот. На
чолі змовників стояли Хосе-Антоніо Прімо де Рівера, генерал Санхур-но, який безпосередньо готував заколот, і генерал Франко.
; Робота з  документом
Ви МОги МІТи Н г У, ОР гАНІЗОВАНО гО Н АРОДНи М ФРОНТОМ 29  ЛЮТО гО 1936  р.
1. Відновлення на роботі всіх робітників і службовців, звільнених
за участь у страйках або політичних рухах, починаючи з 1934 р.,
і відшкодування завданих їм збитків.
2. Поширення амністії на тих політичних в’язнів, яких було за-суджено як кримінальних злочинців.
3. Притягнення до відповідальності винних у самоправності під час
придушення повстання 1934 р.; покарання всіх представників
військової і цивільної влади, винних у жорстокій поведінці з по-літичними в’язнями.
4. Звільнення з армії офіцерів — ворогів республіканського режи-му.
5. Розроблення програми громадських робіт із метою боротьби проти
безробіття.
6. Розпуск і роззброєння фашистських банд, які є небезпечними для
демократичного розвитку країни.
; Запитання до документа
1) Назвіть соціально-економічні та політичні вимоги учасників мі-тингу.
2) Які вимоги мітингуючих збігалися з положеннями програми На-родного фронту у Франції?
4. заколот 1936  р. громадянська війна.
; Розповідь учителя
17 липня 1936 р. в Іспанському Марокко почався заколот. На -ступного дня він поширився на інші райони Іспанії. На бік заколо -тників перейшло 80 % складу іспанської армії (із 20 тис. офіцерів на
боці республіки залишилося лише 500), але авіація і флот залишилися
вірними республіці. У країні почалася громадянська війна. У заколот -ників відразу виникли проблеми: Прімо де Ріверу було заарештовано
і страчено, Санхурно загинув в авіаційній катастрофі, Франко з марок -канськими військами був блокований республіканським флотом у Ма-рокко. Заколоту загрожувала поразка, але на допомогу франкістам
прийшли Італія та Німеччина, які на літаках перекинули мароккан-ську армію в Іспанію та надали заколотникам зброю. Згодом 200 тис.
італійських і німецьких військ узяли участь у війні на боці франкістів.
Франко, який у вересні 1936 р. очолив заколотників, проголосив мету
заколоту: створити «тоталітарну державу, соціальний мир і загаль-не процвітання». Початок заколоту відразу поставив перед республі-канським урядом завдання організувати опір франкістам. Складність
полягала в тому, що іспанська промисловість не виробляла багатьох
видів військової техніки і спорядження. Не вистачало підготовлених
військових кадрів. На звернення до урядів Великої Британії, Франції
та США з проханням продати зброю республіканці отримали відмову.
Уряди цих держав посилалися на міжнародне право, яке забороняло
втручання у внутрішні справи інших держав. Уряди західних країн
ураховували і свій досвід у Росії, де їхня збройна інтервенція та під-тримка антибільшовицьких сил мали зворотний результат. 27 країн
157
підписали угоду про невтручання в іспанські справи. Але Італія та
Німеччина не збиралися цього виконувати й активно постачали зброю
франкістам. У жовтні 1936 р. СРСР заявив, що не буде дотримуватися
угоди, надішле військових радників республіканцям і постачатиме їм
зброю. На захист республіки до Іспанії приїхало, за різними підрахун -ками від 35 до 42 тис. осіб, які прагнули боротися проти фашизму. Із них було утворено інтернаціональні бригади.
; Робота з  документом
П ОСТАЧАННЯ ВІ й С ь КОВО ї Т е ХНІК и ДО І СПАНІї (1936—1939 рр. )
Назва СРСР Німеччина Італія
Літаки, одиниць 648 593 656
Танки/бронемашини, одиниць 347/120 250 950
гармати, одиниць 1186 700 1930
Кулемети, одиниць 20  486 31  000 3436
Рушниці, одиниць 497  813 157  306 240  747
Міномети, одиниць 340 6174 1426
Патрони, млн шт. 826 250 324
Снаряди, млн шт. 3,4 1,1 7,7
; Запитання до документа
Проаналізуйте наведені в таблиці дані. Які висновки ви можете
зробити за ними про іноземну допомогу учасникам громадянської ві -йни в Іспанії?
У вересні 1936 р. було сформовано новий республіканський уряд
на чолі з Ларго Кабальєро, який провів низку реформ. На контрольова-ній ним території було ліквідовано поміщицьке землеволодіння, землю
передано селянам, націоналізовано велику промисловість. Інші підпри -ємства були передані в управління профспілкам. Каталонці та баски
отримали автономію. Але політичний режим поступово еволюціонував
у бік відходу від демократії, захист якої був головною метою війни.
Це частково обумовлювалося воєнним часом; головною причиною ста-ло зростання впливу комуністів, які спиралися на підтримку СРСР.
Іспанські комуністи, які копіювали дії комуністів у СРСР, почали
боротьбу проти троцькістів, які мали значний вплив у Каталонії, та
анархістів. У країні встановився терор каральних органів. В Іспанії на -віть було зроблено спробу провести за радянським зразком показовий
судовий процес над троцькістами, які начебто підтримувати зв’язки
з фашистами. Отже, іспанська демократія припинила існування ра-ніше, ніж загинула Іспанська республіка. У 1936—1937 рр. основні
бойові дії велися навколо Мадрида, але всі наступи франкістів було
відбито. Не допомогла їм і «п’ята колона» (таємні прихильники зако -лотників) у самій столиці. Після невдалої спроби франкістів захопити
Мадрид Німеччина, Італія, Португалія почали відкриту інтервенцію,
увівши в країну свої війська (німецький легіон «Кондор», італійський
Експедиційний корпус, португальські війська тощо, загалом близько
200 тис. осіб). Спроба італійського корпусу завдати удару з північного
заходу по військах республіканців, які обороняли Мадрид, виявилася
невдалою. Під містечком Гвадалахара в березні 1937 р. італійський
корпус було розгромлено.
Після цієї поразки основні зусилля франкісти зосередили в Ката-лонії, намагаючись скористатися конфліктом між троцькістами і кому-ністами. 3—6 травня 1937 р. троцькісти, підтримані Ларго Кабальєро,
здійснили в Барселоні збройний виступ, протестуючи проти політики
комуністів. У квітні 1938 р. армія франкістів відрізала Каталонію від
решти території республіки. Спроба армії республіканців розірвати
блокаду наступом у липні 1938 р. успіху не мала. На початку 1939 р.
Каталонію було захоплено. Територія, контрольована республіканця-ми, виявилася ізольованою від Франції.
27 лютого 1939 р. Велика Британія та Франція розірвали дипло -матичні відносини з республіканським урядом і визнали уряд Франко.
Опинившись у міжнародній ізоляції (СРСР майже припинив постачан-ня зброї, у 1938 р. з Іспанії було виведено інтернаціональні бригади),
6 березня 1939 р. командувач оборони Мадрида полковник Касадо здій-снив переворот, повалив республіканський уряд і вступив у переговори
з Франко. Спробу комуністів підняти повстання було придушено. На
територію, контрольовану республіканцями, вступили франкістські
війська. В Іспанії було встановлено диктатуру генерала Франко (бе -резень 1939 — листопад 1975 р.). Франкісти вдалися до репресій проти
своїх противників. Із 1939 до 1944 р. надзвичайні трибунали винесли
смертні вироки 200 тис. особам, 270 тис. осіб було ув’язнено, 300 тис.
осіб були змушені залишити батьківщину.
Війна дорого коштувала іспанцям: загинуло 1 млн осіб, 500 тис.
залишили країну.
; Робота з  документом
гОЛОВН ий ВІ й С ь КОВий РАДН и К г е Н е РАЛь НО гО ВІ й С ь КОВО гО КОМІСАРІАТУ Р е СПУБЛІКАН -С ь КО ї АРМІ ї І.  НеСТ е Р е НКО ПРО СТРАТ ег ІЮ Ф.  Ф РАНКО
В еволюції стратегії Франко можна вирізнити три етапи. Пер-ший — коли операції планувалися як колоніальні каральні експеди-ції. Другий — коли після провалу цих операцій почалася позиційна
війна на підступах до Мадрида. І, нарешті, третій, коли перейшли
до маневреної війни, що завершилася навесні 1938 р. проривом у напрямку Вінареса. У Каталонській битві 1938—1939 рр. франкісти
здобули перемогу, маючи значну кількість військової техніки...
; Запитання до документа
1) Укажіть хронологічні межі кожного періоду, визначеного вій-ськовим радником.
2) Чим можна пояснити таку еволюцію стратегії Франко в грома -дянській війні?
ЦІКАВО ЗНАТИ
Інтербригади — добровільні збройні формування в складі рес-публіканської армії. Сучасні дослідники стверджують, що ініціатива
у створенні інтербригад належить Й. Сталіну і Комінтерну, у той са-мий час вони відзначають, що більшість їхніх бійців прибули до Іспа-нії битися з фашизмом «за покликом серця». До інтербригад вступати
добровольці — люди різних національностей, професій, релігійних ві-рувань і партійної належності, але всіх їх об’єднувало прагнення боро-тися з фашизмом. Головне вербувальне бюро в Парижі очолював Йосип
Броз Тіто, майбутній лідер югославських комуністів, голова Югославії.
Військовий провід бригад не мав воєнного досвіду. Головнокомандувач
Андре Марті, каталонський моряк із Перпіньяна, у 1919 р. очолював
бунт на французькому флоті, що стояв в Одесі. Головний військовий
радник, полковник Кароль Сверчевський, або Вальтер, був польським
офіцером із радянської служби безпеки і професором Військової ака-демії в Москві. Генеральний інспектор Луїджі Лонго та головний ко-місар Джузеппе ді Вітторіо були італійськими комуністами. Єдиним
командиром, що справді мав воєнний талант, був Лазар Штерн, або
ж генерал Клебер, єврей із Буковини. У роки Першої світової війни
він потрапив до російського полону, під час громадянської війни на
теренах колишньої Російської імперії перейшов на службу до біль-шовиків. Наприкінці 1930-х рр. був страчений у СРСР. Серед інтер-бригадівців були відомі на той час люди: американський письменник
Ернест Хемінгуей, французькі письменники Андре Мальро та Антуан
де Сент-Екзюпері, угорський письменник Мате Залка (був команди-ром другої інтербригади під ім’ям генерал Лукач), німецький пись-менник Людвіг Ренн (командир батальйону «Тельман»), племінник
У. Черчілля Е. Роміллі та ін. Кількісний склад інтербригад, за різни -ми оцінками, становив від 35 до 42 тис. осіб (за даними Ліги Націй,
32 165 осіб із 54 країн). Щоправда, через постійну ротацію на фронті
їх разом було не більше ніж 18 тис. осіб. Із Радянського Союзу було
3 тис. добровольців. На фронтах громадянської війни загинуло, було
поранено, пропало безвісти 2/3 бійців. Перша інтербригада вступила
в бій під Мадридом у листопаді 1936 р. (командир — генерал Клебер
(Л. Штерн), комісар — Ніколетті (Джузеппе ді Вітторіо)). Радянське
керівництво прагнуло використати інтербригади з власною метою (бо-ротьба з троцькістами, анархістами; вербування агентів для спецслужб
і розвідки). Радянська репресивна система зачепила й інтербригади.
Так, Головний комісар інтербригад Андре Марті особисто віддав наказ
на знищення 500 інтербригадівців.
Наприкінці 1937 р. інтербригади були виведені з Іспанії (12 тис.
осіб). Залишилися воювати лише 6 тис. німців, яким не можна було
повертатися на батьківщину. Прощальний парад відбувся 15 листопада
1937 р. в Барселоні.
Генерал Ф. Франко говорив про інтербригадівців: «Інтербрига-ди боролися за ідею, хоча ця ідея була єретичною. Вони довели, що
знають, як потрібно помирати». На боці франкістів також воювали
іноземці: 10 тис. німців (легіон «Кондор»), 70 тис. італійців (Експе -диційний корпус), 15 тис. португальців, бригада ірландців (генерал
О’Дюфі) та ін. Загалом, за деякими оцінками, до 200 тис. осіб.
V. Закріплення нових знань
; Бесіда за запитаннями
1. Як Перша світова війна вплинула на розвиток Іспанії?
2. Що стало приводом до встановлення диктатури М. Прімо де Рівери?
3. Коли і як було повалено монархію в Іспанії?
4. Хто став першим президентом Іспанської республіки?
5. Що зумовило створення Народного фронту?
6. Під якими гаслами виступав Народний фронт?
7. Назвіть причини громадянської війни в Іспанії.
8. Хто очолив заколот проти республіки?
9. Які країни підтримали заколот Ф. Франко?
10. Що таке інтербригади? На чиєму боці вони воювали?
11. Що таке фаланга?
12. Яку позицію займали великі держави щодо громадянської війни?
13. Яка роль СРСР у подіях громадянської війни в Іспанії?
14. Назвіть основні причини поразки республіканців у громадян -ській війні.
VI. Підсумки уроку
9 В умовах післявоєнної економічної і політичної кризи в Іспа-нії встановилася військово-монархічна диктатура М. Прімо де
Рівери, що проіснувала до 1931 р. Унаслідок революції її було
повалено, у країні встановилася республіка.
9 Прагнення частини іспанського суспільства поглиблення демо-кратичних перетворень і загроза захоплення влади профашист -ськими силами спричинили утворення і прихід до влади в країні
Народного фронту. Однак в Іспанії була також значна кількість
тих, хто не підтримував перетворення Народного фронту. Країну
охопила громадянська війна 1936—1939 рр., що завершилася
встановленням диктатури генерала Ф. Франко.
VII. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний параграф підручника.
2. Повторити матеріал про роль Німеччини в Першій світовій війні
та вплив на її становище Версальського договору.
Категорія: Всесвітня історія 10 клас | Додав: uthitel (12.12.2013)
Переглядів: 2492 | Рейтинг: 1.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: