Урок № 8 Стилістичні аспекти вживання часток не і ні з різними частинами мови. - Українська мова 11 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Українська мова 11 клас

Урок № 8 Стилістичні аспекти вживання часток не і ні з різними частинами мови.
 
Урок № 8 Стилістичні аспекти вживання часток не і ні з різними частинами мови.
Мета:  навчити знаходити в тексті стилістично забарвлені морфологічні засоби, варіанти 
граматичних форм; визначати їхню роль і доречність використання в тексті: розріз-няти морфологічні синоніми, визначати їх стилістичну функцію; правильно писати 
слова із зазначеними в програмі орфограмами; знаходити помилки на вивчені 
правила і виправляти їх.
Хід уроку
I.  АктуАлізАція опорних знАнь учнів.
технологічна карта
написання «не» з різними частинами мови
Частка не пишеться  разом: 
1.  Якщо  слово  не  вживають  без  «не»: 
а)  іменники:  неук,  нездара,  небіж,  небога,  ненависть; 
б)  прикметники і дієприкметники: невпинний, недбалий, не-стямний,  ненаситний,  ненависний,  ненастанний,  непохит-ний,  нездоланний; 
в)  дієслова:  ненавидіти,  незчутися,  неволити,  непокоїтися, 
нестямитися; 
г)  прислівники:  невдовзі,  невпинно,  незабаром. 
2.  Якщо  частка  не  виступає  у  ролі  префікса  недо-  ,  означаючи 
неповну  якість: 
а)  іменники:  недоїдок,  недокрів’я,  недолік,  недоліток,  недо-сяжність,  недоук; 
б)  дієприкметники,  що  перейшли  в  прикметники:  недовико-наний,  недоторканний,  недочутий; 
в)  дієслова:  недобачити,  недолюблювати 
3.  Якщо  частка  «не»  допомагає  утворити  слово  з  новим  значен-ням (часто протилежним): небезпека, невдалий, невеселий, не-вміння, неволя, негарний, негаразд, недоброзичливо, недоля.
4.  Якщо  при  дієприкметниках  і  прикметниках  є  слова  «дуже», 
«вельми»,  «надто»,  «надзвичайно»,  які  підсилюють  якість: 
дуже  неуважний  (чоловік),  надто  необережне  (слово),  вельми 
невдала  (справа),  надзвичайно  негарний  (вчинок) 
5.  При  стверджуванні:  дорога  неблизька;  пісня  невесела. 
6.  У  займенниках:  неабихто,  неабиякий;  у  частках:  нехай,  не-вже; у сполучниках: незважаючи на, немов, немовби, неначе, 
неначебто 
Частка не пишеться  окремо: 
1.  З  іменниками,  прикметниками,  дієприкметниками,  прислів-никами за наявності протиставлення: не глибокий, а мілкий; 
не воля, а рабство; не позичений, а власний; робота не легка, 
а  важка. 
2.  У сполученнях не від того, не досить, не дуже (але недуже — 
у  значенні  «хворе»),  не  зовсім,  не  з  руки,  не  можна,  не  сьо-годні,  не  треба,  не  цілком,  не  вгаваючи,  не  випадково,  не  до 
ладу,  не  до  речі,  не  до  смаку,  не  під  силу,  не  дивно. 
3.  З  дієприкметниками,  що  мають  залежне  слово  чи  слова  або 
виступають  присудками:  не  вимита  мною  підлога;  не  прочи-тана  вчасно  книга;  проблеми  не  розв’язані.
4.  З  дієсловами  (дієприслівниками),  числівниками,  прийменни-ками,  сполучниками,  деякими  прислівниками  й  більшістю 
займенників:  не  зачіпати,  не  спитавши,  не  три,  не  п’ятий, 
не  тебе,  не  завтра.
написання «ні» з різними частинами мови
ні пишеться  разом:
а)  із займенниками, якщо частка «ні» не відокремлена від даль-шого займенника прийменником: ніхто (але ні з ким: ніякий, 
але  ні  в  якого); 
б)  із  прислівниками:  нíде  й  нідé,  нізащо,  нізвідки,  нізвідкіля, 
нíколи  й  нікóли,  нінащо,  ніскільки,  нітрохи,  ніяк. 
ні пишеться  окремо:
а)  якщо частка «ні» вживана для заперечення наявності предме-та чи ознаки, зокрема в деяких стійких словосполученнях без 
дієслова (присудка), що мають характер заперечного звороту: 
ні  живий  ні  мертвий,  ні  кроку  далі,  ні  на  макове  зерно,  ні 
пава  ні  ґава,  ні  риба  ні  м’ясо,  ні  се  ні  те,  ні  сюди  ні  туди, 
ні  так  ні  сяк;
б)  вживана  як  повторюваний  єднальний  сполучник  із  запере-чним  значенням  або  як  підсилювальна  частка:  Він  не  при-датний  ні  до  роботи,  ні  до  розмови;  Дитина  ще  не  вміє  ні 
ходити,  ні  говорити;  Ні  один  не  зробив  так,  як  треба;
в)  у складі займенників, якщо в непрямих відмінках вона відді-ляється від займенників прийменником: ні в кого, ні до кого, 
ні  з  ким,  ні  до  чого,  ні  за  що,  ні  на  що  й  ні  на  що  (з різними 
значеннями),  ні  на  якому.
зпогляду стилістикиці частки не мають стилістичного забарв-лення,  проте  їх  повторення  створює  експресію,  тому  характерне 
для  художнього,  розмовного  й  публіцистичного  стилів.
II. оГолошення теМи й Мети уроку.
III.  МотивАція нАвчАльної ДіяльноСті учнів.
IV.  Сприйняття й зАСвоєння учняМи нАвчАльноГо МАтеріАлу.
;Тренувальні вправи
випишіть з вірша слова з «не». З якою метою використовує їх ав-тор? Зверніть увагу на стилістичне навантаження дієприкметників 
у  тексті. обґрунтуйте написання слів з «не».
Непродумані, ненаписані,
Ненадіслані листи.
Скільки в них ще
Снів навернених,
Не чекай,
Не жди їх ти!
Не прийдуть на мрії пошти,
На адресу почуттів,
Бо туди й за туги кошти
Доплатні
Не йдуть листи!
Можеш тільки надіслати,
Вкинуть в скриньку забуття
На конверті біль розп’ятий,
У конверті — 
Все життя!
Недоспіваний, недоказаний
Днів давноминулих зміст, — 
Перекреслений,
Затертий,
Зім’ятий,
Викинутий лист! (Р. Братунь).
прокоментуйте написання «не» та «ні» з різними частинами мови. 
укажіть стилістичну приналежність поданих слів.
Негода,  недосяжність,  недоля;  бракувало  не  вміння  викону-вати  цю  роботу,  а  бажання;  не  через  небажання,  а  через  невміння 
вона  не  виконала  роботу;  негайний,  невеселий,  зовсім  не  важливі 
зауваження;  ненавидіти,  недоплатити,  неславити  (ганьбити),  не 
славити  (не  прославляти),  не  може  не  бачити,  непорушно,  недо-ладно,  недалеко;  не  дуже,  не  так,  нізащо,  не  до  речі;  неабихто, 
неабиякий,  не  я,  не  той,  ніщо,  ні  до  кого,  ні  за  що,  ні  на  що,  ні 
в  кого;  незважаючи  на,  немов,  нез’ясовані  питання,  недописаний, 
праця  не  закінчена,  робота  не  доведена  до  кінця;  не  поспішаючи, 
не звертаючись; вікно не помито, твір не завершено; не шостий, не 
сім,  ні  один;  не  то  —  не  то,  ні  до  роботи,  ні  до  розмови;  ні  пава 
ні  ворона,  ні  те  ні  се,  ні  мертвий  ні  живий.
спишіть, розкрийте дужки. на яке правило ці приклади? до якого 
стилю належать подані тексти?
1.  Багато  чого  (не)знав  був  Кравчина  в  житті.  (Не)знав  (ні)
закордону  і  теж  (не)  бачив  союзників  своїх  в  лице.  Бачив  лише 
покривлені  жахом  обличчя  заклятих  своїх  ворогів.
Багато  чого  й  (не)вмів  він  (не)наче.  (Не)вмів,  як  то  кажуть, 
а  (ні)купити,  (ні)продати,  (ні)приховувати  свої  юнацькі  почуття, 
(ні)всміхатись  до  своїх  чарівною,  холодною  черговою  усмішкою.
Був  він  суворий  юнак,  міцний  і  сухий,  як  добре  зерно  в  (не)
добрі  часи.
Та  знав  він,  що  (не)все  продається  в  житті,  що  є  в  світі  речі, 
дорожчі  віл  лихішого  дорогоцінного  каменю,  —  Батьківщина,  на-род,  перемога.  (О.  Довженко).
2.  А  таки  ж  Вічний  вогонь  як  пам’ять  про  тих,  хто  заги-нув, — це чудово! Якби лише вічність його (не)виявилася коротка.
Здається,  щодо  увічнення  вбитих  я  помилявся.  Пам’ять  про 
втрати  в  нашій  країні,  як  у  жодній  іншій,  багатозначна  і  симво-лічна. Напевно, (ні)коли в минулому народ (не)втрачав стільки (не)
відомих  солдатів,  як  в  останній  війні.  І  досі  (ні)кому  (не)відомо, 
скільки  матерів  (не)дочекалися  з  війни  (ні)синів,  (ні)повідомлень 
про їхню долю. Герої й (не)герої з (не)відомими людству страждан-нями  і  (не)відомими  подвигами,  (не)відомими  долями  та  іменами. 
То хай буде благословенний вогонь на вшанування їхньої пам’яті!.. 
(В.  Биков).
визначте орфограми «не і ні зрізними частинами мови». виправте 
помилки. доведіть стилістичну приналежність тексту.
Хто  й  коли  збудував  нашу  хату,  які  майстри  —  не  відомо. 
Здавалось  нам,  ніби  її  зовсім  ні  хто  й  не  будував,  а  виросла  вона 
сама,  як  печериця,  між  грушею  і  погребом,  і  схожа  була  також  на 
стареньку білу печерицю. Дуже мальовнича була хата. Одне, що не-
подобалось у ній, і то не нам, а матері, — вікна повростали в землю 
і  не  було  замків.  У  ній  ні  що  не  замикалось.  Заходьте,  будь  ласка, 
не  питаючись  —  можна?  Милості  просимо!  (О.  Довженко).
V. зАкріплення вивченоГо МАтеріАлу.
відомо, як важко почати розмову з малознайомою людиною. приду-майте якомога більше тем для розмови. деякі теми можна провести 
як мікроетюди. дотримуйте правил спілкування і відповідного стилю.
прочитайте, визначте стиль кожного речення. Запишіть його від-редагований варіант.
І  лишилось  відчуття  не  прожитого  життя.  (Л.  Талалай). 
А в небі,  незважаючи  на  спеку,  вилися  жайворонки  і  співали  про-зоро  так,  не  мов  джерела  чисті  холодної  пахучої  води  там,  угорі, 
безжурно дзюркотіли! (М. Рильський). А зорі падають і гаснуть, не 
долетівши  до  землі.  Невже  і  я  отак  завчасно  впаду,  погасну,  про-мину,  до  душ  людських  не  докричавшись,  їх  не  розкривши  таїну? 
(Б.  Мозолевський).  Посміхається  серпень  медово,і  росою  бринять 
теплі  барви   не  вимовлених  слів.  (Л.  Косановська).  Сняться  ще 
несказані слова, сняться ще невиплакані сльози. (Л. Матусяк). Ви-глядає  сонця  із  долини  кимось  недокошена  трава.  (З.  Тищенко). 
;Диктанти з коментуванням.
1.  Це  не  наказ,  а  моління:  стань  на  коліна!  Не  перед  золо-том,  не  перед  славою,  а  перед  жінкою,  званою  мамою.  (Г.  Чубач). 
Чому,  чому  нас  не  пече  ганьба  за  власну  малість  і  недосконалість? 
(С. Йовенко). Напували нас трійлом, підступно брехливими чарами, 
і  нащадки  Трясила  в  неволі  росли  яничарами.  Пустоцвіти  й  сьо-годні  зростають  із  доброго  кореня,  та  народ  не  загинув,  не  вмерла 
країна  нескорена!  Україна  нова,  незалежна  ще  тільки  рождається. 
Як  страждає  народ,  як  нелегко  народ  утверждається!  (С.  Литвин). 
І  зійде  сонце,  й  Україна  засяє  горда  й  непоборна…  (І.  Огієнко). 
Дай,  Боже,  недоріці  ті  слова,  що  з  недоріки  зроблять  Цицерона. 
(В.  Баранов).  Без  мови  яничари  ми,  не  люди,  без  неї  ми  не  на-ція —  юрба.  (З.  Бебешко).  Юрбу  ненавиджу.  Гидую  табунним  ре-вищем  орди.  (І Муратов).  …  У  нас  нема  зерна  неправди  за  собою. 
(Т. Шевченко). Ніхто з наших предків безвісних не жив за чужими 
руками,  ніхто  земляками  своїми  не  їздив.  ,  неначе  волами.  (А. Бо-бенко). Немає берегів ні в смерті, ні в любові, в безсмертя й вічнос-ті  немає  берегів.  (Є.  Гуцало).  Всі  наші  вчинки  редагує  час.  Бува, 
майстерно,  а бува,  недбало.  (М.  Левицький).  Без  мистецтва  життя 
було  б холодним,  незатишним,  непривітним.  2.  Нечутними  крока-
ми  увійшли  в  село  запашні  присмерки  (Л.  Смілянський).  3. В лісі 
поночіє,  але  темрява  не  густа,  а  прозора  (Леся  Українка).  4.  Серед 
ночі  я  прокинувся  від  несамовитого  гусячого  крику  (І.  Багмут).
2.  На  полі  Сірка  не  зламає  ніхто,  не  дарма  і  характерником 
прозвали; він людина не продажна, не підкупна і любить вітчизну, 
головою  за  неї  поляже.  Чернецький  налетів  на  Суботів,  зруйнував 
церкву,  викопав  гетьманський  прах  із  могили…  Такого  звіра,  як 
він,  і  не  чувано,  і  не  бачено!  Не  гордість,  а  божевільна  лють  окри-лювала  його  на  полі,  бо  пощади  від  нього  не  було  нікому,  все,  що 
було руське, він ненавидів і знищував. Давно вже я поселився тут, 
серед  безмежного  степу,  самітників,  і  до  мене  майже  не  долітають 
вісті,  що  діється  у  нас  на  Гетьманщині.  В  рисах  його  вродливого 
обличчя, з синіми неспокійними очима, було щось невловно приєм-не. Дівчина булла середнього зросту, не худа, але струнка й тонка, 
як  лозинка.  (Із  творів  М.  Старицького).
VI. ДоМАшнє зАвДАння.
скласти словниковий диктант з теми.
Категорія: Українська мова 11 клас | Додав: uthitel (05.09.2014)
Переглядів: 1988 | Рейтинг: 2.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: