Урок № 7 Стилістичні аспекти дієслівних категорій. Синоніміка дієприкметників: дієприкметникових зворотів і підрядних означальних речень - Українська мова 11 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Українська мова 11 клас

Урок № 7 Стилістичні аспекти дієслівних категорій. Синоніміка дієприкметників: дієприкметникових зворотів і підрядних означальних речень
 
Урок № 7 Стилістичні аспекти дієслівних категорій. синоніміка дієприкметників: 
дієприкметникових зворотів і підрядних означальних речень. синоніміка 
дієприслівників: дієприслівниковий зворот 
і Підрядні речення обставинні.
Мета:  навчити знаходити в тексті стилістично забарвлені форми дієслова; визначати їхню 
роль і доречність використання в тексті: розрізняти дієслівні синоніми, визначати 
їх стилістичну функцію; правильно здійснювати синонімічну заміну дієприкметни-кових зворотів і підрядних означальних речень, дієприслівникових зворотів і  під-рядних обставинних речень з метою посилення тієї чи іншої стилістичної озна-ки; правильно писати слова й речення із зазначеними в програмі орфограмами 
й  пунктограмами; знаходити помилки на вивчені правила і виправляти їх.
Хід уроку
I.  АктуАлізАція опорних знАнь учнів.
технологічна карта
часові форми дієслова.  У  розмовному  і  художньому  стилях 
можуть  вживатися  форми  одного  часу  або  способу  замість  іншого:
а)  у  ролі  наказового  способу  можуть  виступати  форми  дійсного: 
Ти  прочитаєш  це  оповідання  і  перекажеш  його  зміст;
б)  у  ролі  наказового  способу  часто  вживається  неозначена  фор-ма,  що  більш  категорично  виражає  наказ:  Встати!  Суд  іде! 
Не  курити!
в)  форми  теперішнього  часу  замість  форм  минулого  слугують 
для живого відтворення описуваних подій (художній, розмов-ний,  публіцистичний  стиль);
г)  форми  теперішнього  часу  замість  майбутнього  підкреслює, 
що  дія  відбудеться  найближчим  часом  (у  розмовному  стилі): 
Закінчаться  уроки  —  іду  в  басейн!
ґ)  форма  теперішнього  часу  замість  форми  майбутнього  може 
підкреслювати  категоричність  (в  офіційно-діловому  стилі) 
і  вживатися  в  наказах,  оголошеннях,  розпорядженнях:  За-няття  мовного  гуртка  розпочинається  о  16:00;
д)  форми майбутнього часу в сполученні з часткою «як» замість 
теперішнього  й  минулого  часу  для  передачі  відтінку  рапто-вості  дії,  що  відбулася  чи  відбуватиметься. 
відокремлені означення й обставини несуть  більше  смислове 
навантаження, ніж складні синонімічні речення, їх уживають тоді, 
коли  прагнуть  зосередити  увагу  читача  на  ознаці.  Іноді  відокрем-лення зумовлене прагненням уникнути структурної одноманітності, 
нагромадження  однакових  граматичних  форм.
Розглядаючи синоніміку дієприслівникових зворотів і підрядних 
речень, слід зрозуміти,за якої умови можлива така заміна. Якщо осно-вна частина конструкції становить безособове або неозначено-особове 
речення, то при перебудові легко помилитися: Прийшовши зі школи, 
мені  захотілося  подивитися  телешоу.  Оскільки  дієприслівник  озна-чає додаткову дію, яку виконує та ж особа, що й основну, то саме цей 
принцип необхідно дотримувати, будуючи речення з дієприслівнико-вим зворотом: Прийшовши зі школи, я захотів подивитися телешоу.
Для книжних стилів характерні  дієприкметникові  й  дієприс-лівникові  звороти,  а  синонімічні  до  них  складні  речення  — для 
розмовної мови.
II. оГолошення теМи й Мети уроку.
III.  МотивАція нАвчАльної ДіяльноСті учнів.
IV.  Сприйняття й зАСвоєння учняМи нАвчАльноГо МАтеріАлу.
;Тренувальні вправи
прочитайте, вкажіть часові форми дієслів. усно замініть форму 
минулого на форму теперішнього часу. простежте, якого відтінку 
в  сприйманні тексту надає ця заміна.
Василько торкнув коней, коні знялися з місця і нешвидко по-брели  по  глибокому  снігу…  Але  що  це?  Василько  виразно  побачив 
свою хату. Йому видалось, що в маленьких вікнах блимнув вогонь. 
Василько зрадів і повернув до хати. То був кущ, обсипаний снігом… 
Василько  й  руки  опустив.  Що  тут  чинити?  (М.  Коцюбинський).
Форми теперішнього часу, що вживаються у висловлюваннях замість 
минулого, сприяють яскравому відтворенню в уяві читача змальованих 
подій і вживаються в стилях, що передбачають експресію: художньому, 
розмовному, деяких жанрах публіцистичного стилю. У науковому стилі 
вживаються рідко і зовсім не властиві для офіційно-ділового стилю. 
Запишіть речення. підкресліть дієслова, визначте час кожного 
з  них, перебудуйте конструкцію, використавши замість форми май-бутнього часу форму минулого часу. Зіставте паралельні висловлю-вання щодо додаткових смислових і стилістичних відтінків.
Коли продзвонив дзвінок, Степан сказав Юркові: «Бери порт-фель  —  і  підемо».
Перебудоване висловлювання: Коли продзвонив дзвінок, Степан сказав 
Юркові: «Бери портфель — і пішли». Уживання форми минулого часу 
замість майбутнього надає висловлюванню експресивності, наближаючи 
його до відповідних стилів — художнього, публіцистичного, розмовного.
прочитайте текст, аргументуйте його стильову приналежність. Звер-ніть увагу на доцільність використання особової форми дієслів.
Як  писати  статтю  в  газету
1.  Вдумайтесь  у  тему,  обрану  для  статті.
2.  Визначте  адресата  і  мету  висловлювання.
3.  Сформулюйте  основну  думку  (теза  може  бути  висловлена  од-ним  реченням,  простим  за  будовою,  розповідним  або  у  формі 
запитання  і  відповіді  на  нього).
4.  Продумайте  композицію  статті  (вступ,  основна  частина, 
закінчення).
5.  Добирайте  переконливі  докази  (приклади  із  життя,  літерату-ри,  висловлювання  видатних  людей  та  інше).
6.  Дбайте  про  мовленнєве  оформлення  статті:  вживайте  мовні 
засоби, характерні для даного стилю (публіцистичного), типу 
(роздуму), жанру повідомлення (стаття). Для зв’язку аргумен-тів  з  тезою  вживайте  сполучники  (тому  що,  хоча,  оскільки, 
через  те  що,  незважаючи  на);  вставні  слова  (по-перше,  по-друге,  нарешті,  таким  чином).
За поданим початком напишіть на чернетці невеличкий текст, вжи-ваючи дієслова одного часу замість іншого — та інші морфологічні 
засоби.
«Іду  я  раз  лісом.  Зустрівся...  Кругом  тихо-тихо...»
напишіть твір-розповідь про відпочинок. розповідаючи про минулі 
події, використайте дієслова у формі минулого часу (у його основно-му значенні); з метою увиразнення, теперішній час уживайте замість 
минулого, майбутній час — замість минулого. 
Зіставте подані дієслівні форми для вираження спонукання до дії. 
укажіть граматичну форму і стилістичну приналежність кожного 
з  представлених варіантів.
1.  Збагачуй  свої  знання!
2.  Збагачував  би  свої  знання!
3.  Збагатиш  свої  знання!
4.  Збагачувати  свої  знання!
Умовний  спосіб  передає  пом’якшене  спонукання  до  дії,  дій-сний  спосіб  вносить  відтінок  безперечного  виконання  наказу,  нео-значена  форма  дієслова  —  рішучий  заклик  (офіційно-діловий  і пу-бліцистичний  стиль).
Зіставте подані форми дієслова. укажіть, якого смислового відтінку 
надає висловлюванню використання наказового способу в значенні 
дійсного.
1.  Іван  мріяв  змайструвати  шпаківню,  а  Володя  й  розказав  про 
це  в  класі.
2.  Іван  мріяв  змайструвати  шпаківню,  а  Володя  й  розкажи  про 
це  в  класі
Змальовуючи реальну дію, наказовий спосіб вносить відтінок раптовості. 
Уживається наказовий спосіб замість дійсного у розмовному мовленні.
Зважте на поради чеського письменника і соціолога іржі томана. 
З’ясуйте, яких дієслівних форм у тексті найбільше і яку стилістичну 
роль вони виконують, чим це зумовлено.
Говоріть  лише  тоді,  коли  у  вас  є  що  сказати. 
Цікаво  не  може  говорити  той,  хто  нічого  не  читає,  не  бере 
участі  в  громадському  житті,  не  причетний  до  культури  народу, 
не  дискутує  з  товаришами,  не  подорожує  і  нічого  не  переживає. 
Хто  говорить  надто  тихо,  той  справляє  враження  людини,  яка  не 
вірить  у  свої  сили. 
Той же, хто говорить надто голосно, справляє враження агре-сивної  людини.
Для  збагачення  свого  словникового  запасу  читайте  твори  ав-торитетних авторів, слухайте кваліфікованих промовців і принагід-но записуйте слова й вирази, які б ви хотіли вживати у своїй мові.
Виявіть,  які  слова  ви  вживаєте  надто  часто  і  намагайтеся  за-мінити  їх  іншими  словами  й  виразами.
Чергуйте  довгі  речення  з  короткими.  Довгі  речення  важко 
сприймати  й  розуміти.  Нагромадження  коротких  речень  робить 
мовлення  монотонним.
Вимовляйте слово «ми» голосно, а слово «я» — пошепки. Ре-чення,  в  якому  кілька  іменників  стоять  поряд,  сприймати  важко. 
Вживайте якомога більше, які підкреслюють шанобливе став-лення до людей: «даруйте», «перепрошую», «дякую», «будь ласка» 
і  т.  н.
Природа дала людині один язик і два вуха для того, щоб вона 
слухала  інших  удвічі  більше,  ніж  сама  говорить
Запитання  —  дуже  зручна  форма  наказу.  Ставте  запитання.
Думки  треба  донести  до  слухачів.  Уживайте  для  цього  епіте-ти, порівняння, метафори, прислів’я, приказки, афоризми, цитати.
Якщо  хочете  наголосити  на  якійсь  думці,  це  можна  зробити 
кількома  способами:
—  перш  ніж  висловити  її,  помовчіть  якусь  хвилю,  а  потім 
уже  говоріть;
— уповільніть виклад і наголосіть на кожному окремому сло-ві  в  реченні;
—  доповніть  усне  слово  жестом  і  мімікою;
—  змініть  тон  голосу;
—  повторіть  важливе  слово  або  речення.
Учіться  ставити  себе  на  місце  іншої  людини.
виконайте порівняння подібних за змістом речень. визначте, яку 
стилістичну роль має заміна дієприслівникового звороту на підряд-не обставинне речення.
Увечері люди повернулися з поля, поспіхом вечеряли. — Уве-чері  люди,  повернувшись  із  поля,  поспіхом  вечеряли. 
Він  посміхнувся,  бо  вгледів  знову  густі  зарості  калини.  — 
Він,  угледівши  густі  зарості  калини,  посміхнувся.
Якби  ви  з  нами  подружились,  багато  б  дечому  навчились.  — 
Подружившись  з  нами,  ви  навчились  би  багато  дечому.
Я  не  піду  звідси,  доки  нене  почую  вашу  відповідь.  —  Я  не 
піду  звідси,  не  почувши  вашої  відповіді.
Скляна шафа, звідкіль виглядала скляна маслянка, зроблена 
круторогим  бараном,  звідкіль  його  лякав  колись  великий  скляний 
синій  ведмідь,  повний  настойки.  (І.  Нечуй-Левицький).
V. зАкріплення вивченоГо МАтеріАлу.
відредагуйте речення за допомогою заміни граматичних конструк-цій. укажіть стиль відредагованих речень.
Вийшовши  з  машини,  на  гостя  загавкали  собаки.  Одержав-ши кілька двійок, Учня викликали на батьківські збори. Столітній 
дуб  зацікавив  учнів,  перебуваючи  на  екскурсії.  Блукаючи  лісом, 
милуючись  красою  весняних  квітів,  учнями  було  зібрано  матеріал 
для твору. Оповідання, написане Петром, відпочиваючи, всім дуже 
сподобалося.  Таким  чином,  механіка  дуже  великих  швидкостей 
повинна  будуватися,  ураховуючи  зміни  маси  тіл  при  зростанні  їх 
швидкості. Повернувшись з далеких мандрів, вони розповідали зна
 
йомим про природу і людей інших країн. Захворівши, наш кращий 
артист  не  зміг  узяти  участь  у  прем’єрі.  Поплававши  в  озері,  мені 
захотілося  по  засмагати,  читаючи  улюблену  книгу.
Запишіть. підкресліть дієприкметники.  дослідіть прийоми їх вико-ристання у тексті, поясніть стилістичну роль.
Ти віттями наливана, немов картина писана,
ще й громами умивана, колоссям заколисана.
Між тучами нахмурена, немов з заліза кована,
журбою не зажурена, ще й сонцем обцілована (А. Малишко).
прочитайте і визначте стиль тексту. правильно здійсніть синонімічну 
заміну підрядних означальних речень на дієприкметникові зворо-ти, підрядних обставинних речень — на дієприслівникові звороти 
з метою посилення стилістичної ознаки. 
Реферат  —  «вторинний»  текст,  що  створений  у  результаті 
опрацювання  однієї  або  кількох  наукових  праць.  Мета  словесни-ка  —  навчити  одинадцятикласників  передавати  цілісну  інформа-цію,  що  одержана  з  різних  джерел.  Коли  учні  опрацюють  кілька 
текстів,  вони  мають  створити  відповідно  до  теми  реферату  один 
текст,  що  поєднує  інформацію,  яка  вилучена  з  кількох  джерел. 
У  тексті  реферату  можна  цитувати  думки  з  переглянутих  чужих 
праць,  а  можна  переказувати  їх,  але  слід  обов’язково  посилатися 
на автора. Реферування привчає до застосування методів наукового 
опрацювання  літератури,  заохочує  до  праці  з  науковими  джерела-ми.  За  правилами  графічного  оформлення  тексту  реферату,  записи 
ведуть  з  одного  боку  стандартних  аркушів,  які  скріплено  обкла-динкою.  Обов’язково  потрібно  продемонструвати  найкращі  учнів-ські  реферати,  стисло  проаналізувати  їх  зміст,  скласти  оцінку  їх 
графічного  оформлення.  Доповідь,  що  виголошують  за  рефератом, 
називають  учнівською  доповіддю.  Коли  автор  звертається  до  ауди-торії, він має право на деякі відхилення від тексту, скажімо, може 
застосувати елементи публіцистичного стилю, щоб привернути ува-гу  слухачів,  зацікавити  й  активізувати  їх. 
VI.  ДоМАшнє зАвДАння.
опрацювати теоретичний матеріал §6, виконати вправу №106.
Категорія: Українська мова 11 клас | Додав: uthitel (05.09.2014)
Переглядів: 3165 | Рейтинг: 4.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: