Урок № 6 Займенники й контекст. Синоніміка займенникових форм: неозначених, заперечних, означальних; вказівних займенників і прикметникі - Українська мова 11 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Українська мова 11 клас

Урок № 6 Займенники й контекст. Синоніміка займенникових форм: неозначених, заперечних, означальних; вказівних займенників і прикметникі
 
Урок № 6  Займенники й контекст. Синоніміка 
займенникових форм: неозначених, 
заперечних, означальних; вказівних 
займенників і прикметників; пропуск 
особових займенників; зайве вживання 
займенників. ПравоПис займенників.
Мета:  навчити знаходити в тексті займенники, визначати їхні розряди й пояснювати 
особливості написання; визначати їхню роль і доречність використання в тексті; 
правильно здійснювати синонімічну заміну займенникових форм, іменників і при-кметників з метою посилення тієї чи іншої стилістичної ознаки; знаходити помилки 
на вивчені правила і виправляти їх.
Хід уроку
I.  АктуАлізАція опорних знАнь учнів.
технологічна карта
займенник ви вживається  як  засіб  вияву  ввічливості  у 
зверненні до однієї особи (пошанна множина). Наприклад: Ви така 
добра  й  сердечна.  Займенник  ми  функціонує  у  науковому  стилі 
(т.  зв.  авторське  ми).
В  українській  мові  синонімічно  використовують  такі  форми 
займенників:
а)  «ми»  в  значенні  «я»  (у  публіцистичному,  науковому  стилі);
б)  «ми»  в  значенні  «ти»,  «ви»  (у  розмовному  стилі  —  з  додат-ковим  відтінком  жарту  чи  співчуття;
в)  «ти»  з  узагальнювальним  значенням;
г)  «ви»  для  вираження  пошани;
г)  «вони»  —  щодо  старшої  за  віком  чи  службовим  становищем 
людини;
д)  «воно»  як  форма  зневаги  (так  само  «він»  чи  «вона»  в  при-сутності  цієї  людини,  про  яку  йдеться).
е)  неозначені  займенники  надають  розмовному  мовленню  емо-ційного  забарвлення.
неозначено-особові займенники з  частками  будь-,  -небудь, 
казна-,  хтозна-,  бозна-,  пишемо  через  дефіс:  будь-хто,  хто-небудь, 
казна-хто,  бозна-хто.
заперечні займенники в  непрямих  відмінках  пишемо  окремо, 
якщо  вжито  прийменник:  ні  в  якому,  ні  з  яким,  ні  до  кого.
II. оГолошення теМи й Мети уроку.
III.  МотивАція нАвчАльної ДіяльноСті учнів.
IV.  Сприйняття й зАСвоєння учняМи нАвчАльноГо МАтеріАлу.
;Тренувальні вправи
випишіть із байок л. Глібова три речення, у яких використовуються 
неозначені займенники, усно поясніть, який відтінок у висловлюван-ня вносить кожен з них.
поясніть стилістичну роль особових займенників, ужитих при звер-танні. пригадайте пунктуаційні правила, що стосуються звертань.
Що  ти  нам,  весно,  принесла?  (Нар.  тв.).  Чом  ти,  березо,  така 
журлива?  (Леся  Українка).  Краю,  ти,  мій  краю,  кращого  за  тебе 
я  в  житті  не  знаю.  (В.  Сосюра).  Батьківщино,  ти  моя  безкрая,  на 
твоїх просторах все цвіте. (М. Упеник). Мій народе, ти — небо без-крає, ти здійнявся чолом вище хмар. (В. Сосюра). Ой, чого ти, зем-ле,  молодіти  стала,  наче  та  дівчина  в  оксамит  убралась,  роздалась 
ланами,  розцвілась  квітками…  (Нар.  тв.).  Де  ти,  калино,  зросла 
такая  високая,  листом  широкая?  (Нар.  тв.).  Де  поділися  ви,  голо-снії  слова,  що  без  вас  моя  туга  німа?  (Леся  Українка). 
поясніть стилістичну роль вказівних займенників у поданих речен-нях. прокоментуйте вивчені орфограми. спробуйте виконати заміну 
сполук із вказівним займенником на прикметник із синонімічним 
значенням. Зробіть висновок про доцільність застосування сполук 
із вказівним займенником.
Добре  жити  тому,  чия  душа  і  дума  добро  навчилася  любить. 
(Т.  Шевченко).  Нехай  не  знає  втоми  та  рука,  що  добре  зерно  в до-бру  землю  сіє.  (Т.  Шевченко).  Хай  живуть  в  піснях  моїх  зорею 
ті,  що  творять  щастя  на  землі.  (В.  Сосюра).  Я  славлю  тих,  хто 
множить  славу  землі  своєї  у  труді.  (В.  Сосюра).  Тільки  той  життя 
достоїн,  хто  кохає  рідний  край.  (В.  Сосюра). 
Вказівні займенники допомагають мовцю зробити логічний наголос, 
створюють ситуацію виключного вибору, що характерно для 
публіцистичного стилю, художнього, розмовного. Їх уживання гіперболізує 
висловлене. Зразок заміни: Тому, чия душа душа і дума добро навчилася 
любить, тобто добрій людині; та рука, що добре зерно в добру землю
сіє, тобто працьовита людина; ті, що творять щастя на землі, тобто 
доброчинці; тих, хто множить славу землі своєї у труді, тобто славних 
трударів; той життя достоїн, хто кохає рідний край, тобто патріот. 
Сполуки із вказівним займенником докладніше подають інформацію, 
розгортають думку. У даному контексті вони вжиті в художньому стилі, 
можуть застосовуватися для надання мовленню експресивності також 
і в публіцистичному чи розмовному стилі.
прочитайте і поясніть, що допомагає авторові включити читача 
у  сферу своїх переживань і почуттів. уяких стилях особовий за-йменник ви саме таку функцію виконує?
Чи  знаєте  ви  українську  ніч?
О,  ви  не  знаєте  української  ночі!
Пригляньтесь  до  неї:  з  середини  неба  дивиться  місяць.  Без-межне  склепіння  небесне  розійшлось,  розширилось  іще  безмеж-ніше.  Горить  і  дише  воно.  Земля  вся  в  срібному  світлі;  а  дивне 
повітря віє і теплом і прохолодою, і дише млосно, і розливає океан 
пахощів.  (М.  Гоголь).  Не  бував  ти  у  наших  краях!  Там  же  небо — 
блакитні  простори…  Ви  знаєте,  як  липа  шелестить  у  місячні  вес-няні  ночі?  Ви  знаєте,  як  сплять  старі  гаї?  (П.  Тичина).
прочитайте тексти, укажіть типи мовлення. визначте доцільність 
використання займенників і їх стилістичну роль. укажіть у тестах 
займенники, що містять орфограму.
1. Горобина звичайна сягає заввишки 15 м. У її плодах вияв-лено значну кількість каротину, аскорбінової кислоти (до 92 мг %). 
У  листках  —  аскорбінову  кислоту  до  84  мг  %.  Тому  цю  рослину 
використовують  як  вітамінний  за-сіб,  зокрема  виготовляють  її  сік: 
1  кг  плодів  горобини  варять  із  600  грамами  цукру.  (З  довідника).
2.  Жовтень…  Ще  недавно  горобина  зеленіла  різьбленим  лис-тям,  з-поміж  якого  зоріли  кетяги  червоних  ягід.  За  якийсь  день-другий  усе  листя,  спалене  заморозками,  облетіло  і  горобина  роздя-глася  наголо.  На  її  осиротілому  гіллі  спалахнули  червоні  кетяги.
Кожна  ягідка  горіла  твердим  кораловим  світлом.  Горобина, 
прикрашена  десятками  цих  барвистих  гірлянд,  набула  святкового 
вигляду.  (За  Є.  Гуцалом).
3.  Цей  вид  горобини  добре  відомий  більшості  людей,  Але 
слід  відзначити  деякі  цікавинки.  Зокрема  те,  що  горобина  —  не-абиякий  пізньовесняний  медонос,  який  дає  червонуватий  мед.  Її 
плоди  є  ласощами  не  тільки  для  птахів,  а  й  для  будь-якої  лісової 
звірини, адже вони висять на дереві й узимку. Ягоди горобини міс-тять  чимало  цінних  речовин  і  широко  використовуються  як  ліки. 
Їх  маринують,  вимочують,  із  них  роблять  повидло,  сидр  і  навіть 
вино.  (З  газети).
прочитайте. випишіть з вірша слова, до яких можна дібрати морфо-логічний синонім. укажіть стилістичну роль звертань. укажіть імен-ники, що мають тільки однину, їхню стилістичну роль. Здійсніть усно 
синонімічну заміну займенникових форм і прикметників з метою 
посилення тієї чи іншої стилістичної ознаки.
Осінній вітре, що могучим стоном 
Над лісом стогнеш, мов над сином мати,
Що хмари люто гониш небосклоном,
Мов хочеш зиму, сон і смерть прогнати;
Що у щілинах диким виєш тоном
І рвеш солому із сільської хати,
Зів’яле листя гоном-перегоном
По полю котиш, — вітре мій крилатий!
Я довго пильно слухав стону твого
І знаю, чом так стогнеш ти і плачеш:
Тобі жаль сонця, цвіту, дня літнього! (І. Франко).
Морфологічні  синоніми:  стоном  (стогоном),  мов  (немов),  чом 
(чому).
прочитайте текст. назвіть контекстуальні синоніми. спробуйте від-новити навмисно пропущені особові займенники. чи є в цьому по-треба? сформулюйте відповідне правило про пропуск у тексті осо-бових займенників.
Я  мусив  спочинути.  Ліг  у  сивому  житі,  поклав  торбу  під  го-лову.  Жито  м’яко,  привітно  шелестіло  наді  мною,  як  старенька 
любляча  бабуся,  тінню  прикриваючи  від  сонця  мою  голову.
Мої сусіди поводилися зі мною чемно. Це були червоні, блідо-зелені,  сірі  кузки.  Спочатку  вони  полякалися  —  деякі  від  страху 
попадали на землю, удаючи цілком мертвих. Але потім, бачачи, що 
я ніяких агресивних намірів не маю, ожили й почали знайомитись 
зі  мною.  Скрекочучи,  шепелявлячи,  наввипередки  старалися  роз-казати  мені  своє  життя.  Дехто  з  них  бавив  мене  гімнастичними 
вправами.  Комахи,  привчені  до  руху,  лазили  по  стеблах,  переки-далися,  стрибали.  (За  В.  Винниченком).
V. зАкріплення вивченоГо МАтеріАлу.
простежте за синонімією займенникових форм у контексті. визна-чте стильову приналежність поданих текстів. укажіть розряди ви-
користаних тут займенників. укажіть у тестах займенники, що міс-тять орфограму. Знайдіть речення, у якому є пропуск займенника, 
зумовлений контекстом.
1.  Відомо  понад  50  видів  аґрусу.  В  Україні  найбільш  поши-рений  аґрус  звичайний  росте  в  усіх  її  регіонах.  Він  утворює  кущі 
заввишки  до  1,5  метра.  Плоди  (несправжня  ягода)  округлі  чи  до-вгасті,  забарвлені  в  білий,  жовтий  рожевий,  червоний  або  чорний 
кольори.
Гілки  цього  куща  вкриті  колючками,  розташованими  під 
листками  по  3,  рідше  по  5.  Ці  колючки  захищають  рослину  від 
поїдання  тваринами.
Кущі  аґрусу  мають  підземні  стовбурці.  Щороку  вони  дають 
нерозгалужені  пагони,  які  навесні  галузяться,  на  2–3  рік  плодоно-сять, а після 4–8 років життя відмирають. У такий спосіб надземна 
частина  аґрусу  постійно  оновлюється.  (З  довідника).
2.  Усім  варто  знати  про  те,  що  чимало  ягід  може  зіпсувати-ся,  якщо  вони  торкатимуться  землі.  Досвідчений  садівник  одразу 
помічає  це.
У  такому  разі  гілля  аґрусу  треба  підняти,  підставивши  якісь 
підпірки.  А  найкраще  покласти  під  кущ  обід  з  велосипедного  ко-леса,  встановленого  на  3–4  цеглинах-ніжках.
У своєму саду я, наприклад, кожен кущ смородини чи аґрусу 
«посадив»  у  старі  автомобільні  шини.  І  волога  добре  зберігаєть-ся,  і  бур’ян  не  росте,  і  всі  ягоди  чисті.  Раджу  й  вам  так  зробити. 
(Із  журналу). 
простежте за синонімією іменниково-займенникових форм у контек-сті. визначте стильову приналежність поданих текстів. укажіть роз-ряди використаних тут займенників. укажіть у тестах займенники, 
що містять орфограму. виправте помилки в написанні займенників.
1.  Серед  рослин  української  флори  рекордсменом  за  чисель-ністю  видів  є  Нечуйвітер  (яструбина).
Єго  надзвичайно  мінливі,  пов’язані  між  собою  перехідними 
формами  види  становлять  не  абиякі  труднощі  для  систематиків, 
а тому  докладно  порахувати  їхнє  різноманіття  майже  неможливо. 
Ботаніки  розходяться  в  оцінці  обсягу  роду  і  включають  до  него 
від  1  до  5  тис.  видів.
2.  Про  цікавий  обряд,  що  його  влаштували  в  новорічну  ніч 
в  одному  із  сіл  Полтавщини,  розповів  відомий  дослідник  цього 
краю  Микола  Маркевич.
 
Згідно  з  повір’ям,  саме  взимку  росте  відома  в  Україні  росли-на  нечуйвітер,  яку  широко  використовують  з  лікувальною  метою. 
Проте,  за  переказами,  вона  має  особливу  властивість  саме  напе-редодні  нового  року:  її  можуть  відшукати  «тільки  незрячі,  яким 
нечуйвітер  коле  очі»;  вона  допомагає  не  лише  рибалкам,  а  й  будь-кому «щасливо переправлятися через ріки». (За В. Скуратівським). 
VI.  ДоМАшнє зАвДАння.
опрацювати теоретичний матеріал §5, виконати вправу №91.
Категорія: Українська мова 11 клас | Додав: uthitel (05.09.2014)
Переглядів: 2148 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: