Урок № 3 Стилістика мови. культура мовлення. Морфологічні засоби стилістики. Стилістичне забарвлення граматичних понять і граматичних форм - Українська мова 11 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Українська мова 11 клас

Урок № 3 Стилістика мови. культура мовлення. Морфологічні засоби стилістики. Стилістичне забарвлення граматичних понять і граматичних форм
 
Урок № 3 Стилістика мови. культура мовлення. Морфологічні засоби стилістики. 
Стилістичне забарвлення граматичних понять і граматичних форм. Поняття роду, числа.
Мета:  навчити знаходити в тексті стилістично забарвлені морфологічні засоби, варіан-ти граматичних форм; визначати їхню роль і доречність використання в тексті: 
розрізняти морфологічні синоніми, визначати їх стилістичну функцію; знаходити 
помилки на вивчені правила і виправляти їх.
Хід уроку
I.  АктуАлізАція опорних знАнь учнів.
технологічна карта
Стилістичне  забарвлення  граматичних  понять  і  форм
Морфологічними синонімами називаються  дві  або  більше  гра-матичні  форми  слова,  які  розрізняються  засобами  граматичного 
вираження  і  стилістичним  уживанням. 
назви професій за родовою ознакою.  Наприклад,  касир  —  ка-сирка — касирша; червона — червоная; читати — читать; робіть — 
робіте. Вони відрізняються від лексичних синонімів тим, що їх зна-чно  менше  і  вони  розпорошені  в  різних  стилях.  Однак  стилістичне 
забарвлення їх виявляється у текстах того чи іншого стилю досить 
виразно.  Наприклад,  слово професор —  стилістично  нейтральне, 
означає  наукове  звання  людини  і  вживається  переважно  в  науко-вому,  публіцистичному  і  діловому  стилях;  слово професорка стосу-ється особи жіночої статі і вживається в художньому і розмовному 
стилях,  а  слово професорша має  розмовно-просторічний  відтінок, 
іноді  з  виявом  негативного  забарвлення  і  вживається  тільки  в  роз-мовному стилі. У художньому стилі часто використовуються форми 
середнього роду замість чоловічого й жіночого, що надає висловлю-ванню емоційно-експресивного забарвлення, особливо не-гативного. 
Напр.: Я її годую, я її зодягаю, я її на світі держу, а воно, ледащо, 
мені  робити  не  хоче  (Марко  Вовчок).
іменники спільного родутеж виділяються стилістичними озна-ками.  Частина  їх  є  нейтральними  назвами: сирота, суддя.  Бага-то  цих  слів  мають  позитивне  забарвлення: бідолаха, трудяга,  але 
більшість  —  негативне: зайда, бродяга, плакса, зануда, ненажера. 
Використання  їх  обмежується  розмовним  і  художнім  стилями.
числові форми частин  мови  також  мають  певні  стилістичні 
особливості. Так, велика кількість іменників, що мають тільки од-нину,  належать  до  книжних  стилів  —  наукового  і  ділового.  Але 
іноді  ці  іменники  можуть  набувати  форм  множини: болі  і  шуми 
в серці (медицина), командні  висоти (військова  справа).  Іменники 
в  однині  можуть  вживатися  замість  множини  у  військовому,  спор-тивному  мовленні: Кроком  руш!  До  ноги!  На  плече!
Форма кличного відмінка широко  вживається  в  розмовному 
і художньому  стилях.  Науковому  і  діловому  стилям  цей  відмінок 
не  властивий,  окрім  звертань.  У  художньому  стилі  у  формі  клич-ного  відмінка  можуть  вживатися  іменники  —  назви  неістот: дубе, 
чоло,  земле,  зоре,  діброво.
II. оГолошення теМи й Мети уроку.
III.  МотивАція нАвчАльної ДіяльноСті учнів.
IV.  Сприйняття й зАСвоєння учняМи нАвчАльноГо МАтеріАлу.
;Тренувальні вправи
прочитайте, визначте тему тексту. книжне чи розмовне це мовлен-ня? поясніть , які граматичні засоби свідчать про стильову прина-лежність тексту. укажіть рід і відмінок кожного іменника
Цікаво,  що  в  народній  творчості  образ  калини  дуже  часто 
поєднується  з  образами  інших  рослин:  «Калина,  малина,  чорна 
смородина»,  «Породила  верба  груші,  калина  —  лелію»,  «Нема 
лісу  над  грабину,  нема  цвіту  над  калину»,  «Калина,  малина,  мо-лода  дівчина»,  «А  калина  —  не  верба»,  «Без  верби  й  калини  нема 
України».
Надзвичайно  образні,  барвисті  загадки  про  цю  рослину: 
«Сидить  півень  над  водою  з  червоною  бородою»,  «Серед  ліса-ліса 
червонеє  плаття  висить»,  «В  лісі-пралісі  червоні  хустки  висять», 
«Сидить півень на яворі, спустив крила кривавії», «У вінку зелено-листім,  у  червоному  намисті  видивляється  у  воду  на  свою  хорошу 
вроду»,  «І  не  дівка,  а  червоні  стрічки  носить».  (Із  журналу).
прочитайте словосполучення, записані в колонці ліворуч, визначте 
в  них слова , що означають професію, посаду чи вчене звання. до 
слів, що записані праворуч, додайте відповідні назви професії, поса-ди чи вченого звання. Зробіть висновок про стильову приналежність 
утворених граматичних форм. 
Космонавт Леонід Костянтинович Каденюк
Комбайнер Іван Степанович Бутрин
Шофер Іван Петрович Зінченко
Агроном Олександр Васильович Петренко
Директор школи Петро Романович Салій
Професор Віктор Олегович Іванишин
Хайдемарі Стефанишин-Пайпер
Іванна Василівна Степанишин
Анна Василівна Теленько
Віра Степанівна Пилипенко
Катерина Остапівна Новомлинська
Юлія Володимирівна Багрій
Такі форми, як «агрономша», «шофериха» тощо невластиві нормам 
літературного мовлення. Використовують їх лише в мові експресивній 
(розмовний чи художній стиль) у тому разі, коли висловлюванню 
хочуть надати іронічного відтінку. Іменники, що позначають професію, 
посаду чи вчене звання жінки, в офіційно-діловому, писемних жанрах 
публіцистичного стилю вживають лише у формі чоловічого роду.
назвіть іменники, що позначають професію, посаду чи вчене звання 
жінки і вживаються і в формі чоловічого, і в формі жіночого роду. 
чим зумовлена відсутність паралельних форм в одних іменниках 
і  наявність їх в інших?
Учитель  —  учителька,  комірник  —  комірниця,  лаборант  — 
лаборантка,  продавець  —  продавчиня,  кравець  —  кравчиня.
Добираючи одну з паралельних форм роду іменників на означення професії, 
посади чи вченого звання жінки, слід брати до уваги стилістичний 
відтінок кожної з них. У публіцистичному й офіційно-діловому стилі 
перевагу надають формам чоловічого роду на означення професії, посади чи 
вченого звання жінки.
визначити смислові відмінності між словами. указати їх стильову 
приналежність.
Глина — глини, пісок — піски, сталь — сталі, жир — жири, 
масло  —  масла,  грязь  —  грязі.
Іменники, що є назвами речовини, вживають у формі однини, вони 
загальновживані і не мають стилістичного маркування. Ці ж іменники у 
формі множини вживають для позначення різних сортів або різних видів 
цієї речовини і вживають переважно в науковому стилі.
стилістичний експеримент. Зробіть синонімічну заміну однини мно-жиною чи навпаки. Яких відтінків у значенні надає реченню така 
заміна?
У полі зеленіє жито. Найбільше ціниться прозорий алмаз. Се-лянин  тепер  не  той,  що  на  початку  XX  століття.  Леонід  Михайлович добре знав, чим цікавляться веселі й допитливі діти. Все менше 
й менше насаджують хвойних дерев — їх замінили дуб, липа, клен.
Уживання  форми  однини  замість  множини   —  стилістичний 
засіб увиразнення висловлювання в розмовному, художньому й публі-цистичному  стилі.  У  науковому  й  офіційно-діловому  стилі  форма  од-нини замість множини використовується для позначення збірної мно-жинності предметів одного виду. Синонімічно використовується форма 
однини і форма множини в іменниках з речовинним значенням (вода 
Тихого океану — води Тихого океану). Форма множини іменників з ре-човинним значенням указує на велику кількість речовини. Ця форма 
вживається в науковому стилі, а також у професійному мовленні для 
позначення видів, сортів речовини (ефірні масла, високоякісні джеми).
прочитайте, вкажіть власні назви і поясніть особливості їх написан-ня. поставте, де можна, біля власної назви співвідносну загальну 
назву. обґрунтуйте стильову приналежність тексту.
За  прізвищем,  даним  на  Січі,  можна  дізнатися  про  пошире-ні  в  Україні  того  часу  ремесла,  промисли  та  характер  військової, 
торгової  діяльності,  чим  саме  займалися  прибульці  —  Сердюк, 
Гардовий,  Гуртовий,  Купчик,  Крамар,  Кантортій,  Дегтяр,  Стад-ник,  Свинар,  Садівничий,  Самовар,  Саловоз,  Стороженко,  Солдат, 
Слюсар,  Скляр,  Стельмах,   Порохня,  Попович,  Кушпан  та  інші. 
(О.  Апанович).
списуючи, поставте іменники в потрібній формі. поясніть стилістичні 
особливості вашого вибору.
Найчастіше  хати  будували  з  (сосна),  але  використовували 
і  (осина),  (вільха),  зрідка  (тополя),  які  розрізували  по  довжині 
на  пленниці.  У  їх  конструкції  основою  залишається  зруб  (кліть). 
До  неї  за  допомогою  шулів  (стовпів)  долучалися  (комора),  (сіни), 
(колешня).  Зовні  житлову  частину  хати  всюди,  крім  прип’ятських 
районів,  обмазували  глиною  й  білили.  (Із  кн.  А.  Данилюк  «Укра-їнська  хата»).
випишіть слова, граматична форма яких свідчить про приналеж-ність тексту до художнього стилю. котрий із текстів не належить 
до художнього стилю? свою думку обґрунтуйте. поясніть вивчені 
орфограми й пунктограми.
1. Ти вулиця, ти широкая!
Чому трава не зеленая?
Як же ж мені та зеленій бути,
Коли мене свині зрили,
І дівчата походили 
Жовтенькими чобітками,
Червоними підківками.
… Коли мене свині зрили,
А хлопчиська походили
Великими постолищами
Та довгими волочищами. 
(З кн. «Календарно-обрядові пісні»).
2. Хвалилася та березонька:
«Ой на мені гілля високе.
В мене корінь глибоко».
…Ой як обізветься прекраснеє сонце:
«Широчив листя буйний вітер.
Височив гілля дрібний дощик.
Вибілило кору яснеє сонце». 
(З кн. «Календарно-обрядові пісні»).
3. Біла, тверда, міцна, з красивим візерунком, деревина бере-зи має якнайширше застосування. Сьогодні її поєднують із пластич-ними  масами,  металом  і  бетоном.  Так  і  отримують  нові  матеріали: 
деревопластик, деревобетон, навіть деревометалопластик. Поднання 
берез із пластмасою дає матеріал, який за міцністю не поступається 
залізобетону і легший від останнього в кілька разів. Теплопровідність 
деревометалопластику в 40 разів вища, ніж самої деревини берези. 
З кожним роком цінність березової деревини й можливості її вико-ристання зростають як в Україні, так і у світі загалом. (Із журналу).
4. Сівба польових культур була справою виключно чоловічою. 
Вона  вимагала  певної  майстерності.  Далеко  не  всі  господарі  вмі-ли  розкидати  насіння  по  ріллі  рівномірно  й  з  потрібною  густотою, 
і тому  добрі  сіячі  користувалися  великою  пошаною.
В  Україні  відомо  було  2  типи  прийомів  сівби:  «в  один  посів» 
і «в два посіви». При першому сіяч набирав у сіві жменю зерна і, сту-паючи крок за кроком, кидав його перед собою під праву ногу. Такий 
прийом  застосовувався  особливо  при  колективній  сівбі,  коли  сіячі 
йшли ключем, тобто праворуч, відстаючи дещо один від одного. (За 
кн. В. Горленко та ін. «Народна землеробська техніка українців»).
5. Лавр благородний — це кущ або дерево з родини лаврових. 
Листя  лавра  темно-зелене,  довгасте.  У  ньому  багато  леткої  олії. 
Квітки  дрібні,  білуваті,  зібрані  по  4–6  у  зонтикоподібні  суцвіття. 
Квітне  в  березні  —  червні.  Плоди  завдовжки  2  см,  чорнувато-сині, 
з  однією  насіниною,  достигають  у  жовтні.  (З  довідника).
6. В Україні липу вважали благослове..(н, нн)им деревом, яке 
Г(г)осподь наділив особливою силою — відвертати від людей прокля..
(т, тт.)я, приймаючи його на себе. Через те, мовляв, її стовбур вкри-тий  числе..(н,  нн)ими  вузлами  й  наростами,  ніби  рубцями  від  ран.
Це дерево в Україні завжди виса..(ж, дж)ували біля церков, ка-плиць, криниць і джерел, а в ..(з, З)ахідній ..(є, Є)вропі — на міських 
майданах та у дворах замків. Під нею збирали віче, проводили суди. 
Самі лише назви міст: ..(л, Л)ейпціг, ..(л,Л)ипецьк, ..(л, Л)ипно, ..(л, 
Л)ієпая, ..(л, Л)иповець (на Ві..(н, нн)ичині) — свідчать про популяр-ність  липи  в  ..(є,  Є)вропі  та  широку  географію  її  розповсюдження.
В  Україні  липу  називають  «медовим  деревом»:  з  одного  до-рослого дерева бджоли б..(, и)еруть стільки ж меду, скільки з одно-го  гектара  гречки.  Цвіт  липи  справ..(е,  и)дливо  називають  також 
цілющим  даром  ..(б,  Б)ерендея
1
.
Тож  недарма  в  її  честь  місяць,  який  вінчає  маківку  літа,  на-зивають  «липнем».  (З  довідника).
уведіть у текст слова, подані в початковій формі. Зробіть висновок 
про граматичну сполучуваність і стильову приналежність.
Тарас Бульба з синами (поїхати) на січ; після доповідача (ви-ступити)  ще  п’ять  промовців;  після  збирання  врожаю  селяни  … 
(добиватися)  ще  більших  успіхів;  два  (важкий)  роки;  три  (струн-кий)  жінки;  чотири  (світлий)  вікна;  здобули  вісім  (очки);  сьогодні 
(третій)  вересня;  орден  (Дружба)  народів;  багато  (поле,  помідор, 
кілограм); чимало стільців (бути) (пластиковий); мама з братом (ви-йти)  на  вулицю;  відповідач  з  друзями  (організувати)  зустріч.
прочитайте подані пари словосполучень. поясніть стилістичні осо-бливості вживання форми однини й множини. уведіть подані слово-сполучення в речення.
Дрібна  сіль  —  солі  мікроелементів;  джерельна  вода  —  Міне-ральні  води  —  Жовті  Води;  пекучий  біль  —  болі  в  серці.
від поданих у дужках слів утворіть і введіть в речення один з мож-ливих морфологічних синонімів. укажіть стильову приналежність 
кожного вислову.
Іти (сніг) було дуже важко; через тиждень наш клас (звітувати) на 
шкільній лінійці; цей напій кращий, (солодкий) за попередній; кілька 
донкіхотів  (чекати)  своєї  черги;  багато  ігор  на  Кубок  світу  з  футболу 
(привертати) увагу політиків; чимало політиків (цікавитися) історією 
УПА; військові частини пересувалися (дороги), (поля), (болота), (яри); 
Зрештою,  дістався  хутора  (Андрія);  тато  довго  у  дворі  (поратися).
1  Берендей — у слов’янській язичницькій міфології — чарівник-перевертень, здатний пере-кидатися  бурим  ведмедем.
Замініть одні форми і конструкції іншими. укажіть стильову прина-лежність кожного вислову.
Кататися  на  ковзанах  Ігоря;  донька  мачухи;  відзнаки  юві-ляра;  повернути  у  власність  родичів  позивача;  приїзд  свахи;  візит 
друга;  в  осінньо-зимовий  період;  переживати  стан  занепокоєння; 
прикинути  баланс;  тверда  валюта;  протизаконно  отримані  кошти; 
скинути інформацію; розкрутити пісню; подати скаргу; після дощу 
більш  сильно  пахнуть  квіти.
спишіть, розкриваючи дужки. укажіть утворену граматичну форму 
та стильову приналежність висловів.
Аж  страх  погано  у  тім  (хороший)  селі:  (чорний)  чорної  зем-лі  блукають  люди.  І  ось  біля  (генеральський)  палати  стоїть  знову 
вартовий.  Тиша  була  (страшний)  за  бурю.  Вже  опадає  цвіт  з  садів, 
ночі  стають  (короткий).  Він  схвильовано  звернувся  до  неї:  «(Іти) 
разом!»  Староста  запропонував  більш  (активний)  працювати  над 
планом підготовки до екологічної експедиції. Трипільська культура 
(древній)  за  античну.  12  травня  о  9  годині   відповідач  повернувся 
в  майстерню  за  (інвентар). 
поясніть стилістичну функцію форми множини виділених іменників. 
З яким відтінком значення вони вживаються? чи всі вносять від-тінок експресивності у висловлювання? Як це пов’язано зі стилями 
мовлення?
1.  Тверді  пшениці  вирощують  в  основному  в  південно-східних 
і в  східних  районах.  (З  підручника).
2.  Стоять пшениці, засмаглявлені сонцем, посхилялись важким 
колоссям, гарячим духом самого життя віє від них. (О. Гончар).
3.  Їхав  дорогою  поміж  полями.  Пшениці  і  жита,  як  золоті 
і срібні  гаї.  (В.  Стефаник).
поясніть уживання форм однини замість множини, множини — за-мість однини в поданих реченнях.
Золота  осінь…  Ах,  як  не  хочеться  листу  з  дерева  падати,  — 
він  аж  ніби  з  кров’ю  з  печалі  налився  і  закривавив  ліси.
Сумовито  рипить  дуб,  замислився  перед  зимовим  сном  ясен, 
тяжко  зітхає  клен…
Креслять тригонометричні фігури високо в небі запізнілі жу-равлі,  запитуючи  своїм  —  «кру-кру»:  «Чуєш,  брате  мій,  товаришу 
мій?»  Відлітаємо!  Золота  осінь…  (Остап  Вишня).  Ой,  летіла  птиця-перепелиця — не під небесами — житами, вівса ми, гречками мед-вистими,  пшеницями  чистими.  (А.  Малишко).
укажіть граматичні ознаки іменників, з’ясуйте, як лексичне значення 
конкретності, абстрактності пов’язані з морфологічним значенням числа.
У  житті  людина  зустрічається  з  красою  і  підлістю,  радістю 
і  горем;  в  її  духовному  житті  бувають  години  торжества  і  годи-ни  страждання;  душу  її  стрясає  всепоглинаюча  любов  і  відчуття 
мерзенності;  бувають  такі  повороти  і  збіги  обставин,  коли  треба 
відмовлятися  від  задоволення  і  піти  на  жертву  в  ім’я  блага  дру-жини  і  дітей,  треба  піднестися  силою  своїх  думок,  переконань  над 
почуттями  і  емоційними  поривами.
Усе це вимагає гідності. Треба з гідністю жити. У найважчих 
обставинах  —  навіть  тоді,  коли  життя  здається  неможливим,  не 
можна переступати ту грань, за якою кінчається владарювання ро-зуму  над  нашими  вчинками  і  починається  темна  стихія  інстинктів 
і  егоїстичних  бажань. 
Гідність  —  це  мудра  влада  тримати  себе  в  руках.  Благород-ство  твоєї  людської  особистості  виявляється  в  тому,  наскільки  му-дро  і  тонко  ти  зумів  визначити,  що  гідне  і  що  негідне.  Гідне  по-винно  стати  самою  суттю  твоєї  духовної  культури,  негідне  нехай 
викликає  в  тебе  презирство  і  огиду.  (В.  Сухомлинський).
V. зАкріплення вивченоГо МАтеріАлу.
уподаних реченнях форми орудного відмінка іменників, що озна-чають шлях руху в просторі, замініть, де можна, формами місцево-го відмінка з прийменником по-. Зіставляючи паралельні варіанти, 
простежте, як змінюється відтінок висловлювання. поясніть, чому 
в окремих випадках дані відмінкові конструкції не можна замінити 
синонімічними.
Батько Франка — простий коваль. Ми горді вогненним словом 
Франка  і  Лесі  Українки.  Ім’я  Лесі  Українки  стоїть  поряд  з імена-ми найвидатніших українських письменників — Тараса Шевченка, 
Івана  Франка,  Михайла  Коцюбинського.  Дитинство  поетеси  про-йшло  в  батьківському  маєтку  в  селі  Колодяжне.  Пейзажі  Левіта-на  сповнені  любов’ю  до  рідної  землі.  Полонези,  мазурки  Шопена 
вражають  гармонійною  легкістю. 
дібрати потрібну форму з синонімічних варіантів збірних і кількіс-них числівників, встановивши семантико-стилістичні відмінності між 
паралельними формами. обґрунтувати свій вибір.
На  дистанції  сто  десять  метрів  з  бар’єрами  спір  вели  (два  ар-мійця,  двоє  армійців).  (Шість,  шестеро)  бійців  відважно  кинулися 
в  атаку.  (Два  партизани,  двоє  партизанів)  підвелися,  підтримуючи 
один  одного.  (Сім,  семеро)  братів  віком  рівні,  іменами  різні.  На 
космічному  кораблі  (три  аргонавти,  троє  ар-гонавтів)  успішно  ви-конали програму польоту. Було собі (два брати, двоє братів) — один 
убогий,  а  другий  —  багатий. 
Збірні числівники використовують у розмовному й художньому стилях, 
вони не властиві науковому й офіційно-діловому стилю.
поясніть стилістичну роль повторюваних прислівників.
1.  Високо-високо  під  небом  вечірнім  пролетіли  величезним  та-буном  дикі  гуси  у  плавні  на  ніч  і  виповнили  повітря  дивним 
гуком.  (М.  Коцюбинський).
2.  Як  я  люблю,  коли  зоряно-зоряно  в  небі...  (М.  Стельмах).
3.  Тихо-тихо  шумлять-перешіптуються  осокори.  (М.  Стельмах).
VI.  ДоМАшнє зАвДАння.
опрацювати теоретичний матеріал підручника
2
— §1, виконати 
вправу №27.
2  Далі див.: Шелехова Г. Т., Бондаренко Н. В., Новосьолова В. І. Українська мова. 11 клас. 
Академічний  і  профільний  рівень.  —  К:   Педагогічна  думка,  2011,  184  с.
Категорія: Українська мова 11 клас | Додав: uthitel (05.09.2014)
Переглядів: 4695 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: