Урок № 35 Тема: Текст, його будова. - Українська мова 11 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Українська мова 11 клас

Урок № 35 Тема: Текст, його будова.
Урок № 35
Тема: Текст, його будова.
Мета: класифікувати, систематизувати й узагальнювати вивчені поняття, визначати їх
функції в тексті; правильно ставить розділові знаки у простому й складному речен -нях і обґрунтовує правила їх розстановки; використовує орфографічні й пунктуаційні
знання і вимоги на письмі, визначає необхідні й достатні ознаки орфограм; ужива-ти адекватні до тексту слова й граматичні форми відповідно до вивчених правил;
розглядати вивчений матеріал з фонетики, лексики, словотвору, граматики з боку
сфери вживання; здійснювати самоконтроль за результатами навчальних досягнень.
Хід уроку
I. Актуалізація опорних знань учнів.
; Технологічна карта
текст — група речень, об’єднаних спільним змістом (темою)
та основною думкою. тема — це те, про що розповідається в тек -сті. о сновна думка — те, до чого він закликає, чого навчає, що
стверджує.
Якщо речення тільки висловлює якусь думку, то текст забез -печує розвиток цієї думки: кожне наступне речення до вже відо -мого додає щось нове. з аголовок тексту виражає його тему або осно -вну думку. Розвиваючи тему тексту, автор переходить від однієї
частини думки д іншої. Частина однієї загальної теми називається
мікротемою (підтемою) . Мікротема розвивається кількома речення-ми. Частина тексту, об’єднана мікротемою, називається абзацом .
Чітко сформульовані, пронумеровані й належним чином записані
мікротеми тексту становлять його план. Відомо, що речення може
утворюватись з одного слова або групи граматично пов’язаних між
собою слів, так текст утворюється з одного речення або з більшої
чи меншої кількості пов’язаних між собою речень. Прикладом
текстів що складаються з одного речення, можуть бути заклики,
лозунги, прислів’я, крилаті вислови — афоризми. Становити текст
з одного речення можуть коломийки, загадки, вірші-мініатюри.
Переважно текст складається з певної кількості узгоджених між
собою речень. Проте речення в тексті не є рівноцінними ланками
одного ланцюжка. Серед них є такі, що відрізняються відносною
самостійністю і несуть у собі найважливішу інформацію даного
уривка. Такі речення називаються самозначними, тематичними (авто -семантичними) . Переважна більшість невеликих за обсягом повідомлень, що висвітлюють нескладну тему, мають саме таку будову.
Подібні групи речень входять і до текстів, що висвітлюють склад-ніший зміст. Вони є синтаксичною одиницею текстового рівня. Їх
називають складним синтаксичним цілим. Отже, складне синтаксич-не ціле (ССЦ) — це група речень, які об’єднані тісним логічним
і синтаксичним зв’язком і характеризуються повнішим, порівняно
з реченням, розвитком думки.
У ССЦ речення можуть поєднуватися такими видами зв’язку:
а) паралельним;
б) послідовним (ланцюжковим);
в) змішаним.
Для текстів типу розповіді характерний послідовний розвиток
подій. У розповіді художнього, публіцистичного стилю виділяються
експозиція, зав’язка, розгортання подій, кульмінація і розв’язка.
У розповідь звичайно вводяться описи, роздуми, діалоги. Тексти-розповіді ділового чи наукового стилів простіші за будовою: в них
не завжди простежується кульмінація, рідко вставляються розду -ми, діалоги, описи.
у текстах-описах відображаються характерні ознаки опису -ваного об’єкта. Описи наукового і ділового стилів відзначаються
повнотою, докладністю, тоді як в художньому стилі повнота охо -плення об’єкта не є обов’язковою.
у текстах-роздумах доводяться або заперечуються певні тези,
розкриваються зв’язки між явищами дійсності. Спосіб викладу
змісту в текстах-роздумах може бути дедуктивним чи індуктивним.
При дедуктивному викладі текст починається з тези, яка в наступ-них реченнях доводиться або спростовується. Завершується такий
текст висновками. При індуктивному викладі спочатку наводяться
окремі факти, на основі яких потім робиться висновок.
з асоби міжфразного зв’язку за функцією поділяють на такі,
що забез-печують єдність змісту тексту, і ті, що виражають логічні
зв’язки між частинами тексту.
До засобів, що забезпечують єдність змісту тексту, належать:
а) лексичний повтор;
б) займенники і прислівники (хлопець — він, за річкою — там);
в) синоніми, перифрази (лев — цар звірів), близькі за змістом
слова (метробудівці — будівельники метро), контекстні сино -німи (О. Гончар — письменник);
г) родові і видові назви (сосна — дерево);
ґ) метафори (сніг — біла ковдра);
д) метонімії (Франція — Париж);
е) тематично близькі групи слів;
є) протилежні за змістом слова;
ж) відповідність часово-видових форм;
з) питальні риторичні речення.
з асобом вираження логічних відношень між частинами тексту
слугують:
а) вставні слова, що вказують на послідовність аргументів (по-перше, по-друге, отже, як бачимо);
б) речення із загальним значенням,
в) слова із просторовим чи часовим значенням (справа — зліва,
одного разу — потім — пізніше);
г) називні речення;
ґ) сполучники (а, але, адже та ін.);
д) частки (же, навіть);
е) вставне слово навпаки тощо.
II. оГолошення те М и й М ети уроку.
III. МотивА ція нА вчА льної Д іяльно С ті учнів.
I V. Сприйняття й зАСвоєння учня М и нА вчА льно Го МАтері А лу.
; Тренувальні вправи
подані речення прочитайте в такій послідовності, щоб вони утвори-ли текст. визначити тему й основну думку тексту. доберіть заголо -вок. Що відображає дібраний заголовок — тему чи основну думку?
укажіть і обґрунтуйте вивчені орфограми.
А лисичка побачила сліди лише тих, хто заходив до печери,
а слідів тих, хто вийшов, не видно. Пустив він чутку, що дуже
занеміг. І лисичка майнула хвостом. Сам ліг у печері та й лежить.
Та здолала його старість, повипадали зуби й пазурі. Думав-думав
старий вовк, як зарадити лихові, та й надумав. Почула лисичка
та й собі прибігла одвідати старого знайомого. Був собі могутній
вовк. Дичина тепер тікала від нього. Вовк здивувався, чому ли -сичка стоїть на порозі. Стали приходити звідусіль звірі провідати
хворого. Зупинилася на порозі печери, а далі не йде.
п рослухайте початок тексту, складіть план початку. Якби ви були
автором тексту, як ви його продовжили б? скласти й записати план
продовження (колективно). усно продовжити текст за складеним
планом. визначити тему й основну думку завершеного тексту, ді-брати до нього заголовок.
У лузі, під гіллястим дубом, була криниця.
Одного разу прийшов до криниці хлопчик. Він любив пустува-ти. Підняв камінь, кинув у криницю. Камінь упав на дно криниці,
закрив джерело. Криниця засохла. Висохла трава навколо, дуб засох.
На дубі перестав мостити гніздо соловейко, він полетів собі кудись.
Минули роки. Хлопчик став дорослим. Прийшов він якось
на те місце. Не стало ні лугу, ні дуба, ні соловейка, ні криниці.
Довкола пісок, пилюка...
п рочитайте текст. в изначте стиль його написання. укажіть вид
зв’язку у ссЦ.
Сосна щедро годує багатьох лісових мешканців. Майже про -тягом усього року її глицею живляться глухарі. Найкращі ласощі
для лося — молоді соснові пагони та кора дерев. Білки, бурундуки,
шишкарі з великим задоволенням поїдають соснове насіння. На-віть рибний молодняк охоче ласує сосновим пилком, який навесні
тоненькою плівкою затягує усі плеса лісових озер та річок.
Сосна росте на пісках, на скелях, на позбавлених рослин -ності та ґрунту кам'яних розсипах. Вона закріплює їх та захищає
круті схили від обвалів і зсувів, зупиняє сипучі піски, оберігає
від замулення річки. Завдяки сосні пощастило приборкати безкраї
Олешківські піски, які протягом віків захоплювали все нові землі
на півдні України. Колишня піщана пустеля перетворилася нині
на зелений сосновий бір.
Зв’язок першого речення з будь-яким із наступних є послідовним, або
ланцюговим, тому що певний елемент першого речення стає вихідним
пунктом у наступних. А зв’язок між другим, третім, четвертим і п’ятим
реченням є паралельним, оскільки вони рівнозначні стосовно першого, яке
вони конкретизують. У другому абзаці зв’язок між реченнями послідовний.
Зверніть увагу! Перше речення (заголовок) і останнє — одне й те ж, хоч
мають вони різний смисл. Це один з конструктивних прийомів організації
тексту — прийом рамки. Якщо в тексті щось протиставляється чомусь,
то має місце прийом контрасту. Коли ж демонструється альтернативне
протиставлення і вказується на можливість вибору одного з двох
положень (або... або...), то це прийом дилеми.
прочитайте текст. укажіть мікротеми. на основі поданого тексту (чи
додаткових матеріалів) складіть усне висловлювання на тему «Ху -дожник нил Хасевич».
«Спіть, хлопці, спіть...»
Так називалася робота Нила Хасевича, представлена ним на
виставці на початку 40-х років у Львові. Створена на мотив відомої
пісні української повстанської армії, з якою художник пов’язав
свою подальшу долю. Тому й заборонялося в нас донедавна гово -рити про нього і про його творчість, навіть ранню...
Графікою Хасевича милувалися знавці на виставках у Луць -ку, Рівному, Празі, Берліні, Чикаго, Лос-Анджелесі. Високо по -ціновуючи створені ним книжкові знаки, сучасники ставили його
в один ряд з майстрами української графіки Василем Кричевським,
Оленою Сахновською, Оленою Кульчицькою, Петром Холодним,
Святославом Гординським. Він міг би й далі успішно працювати
в цьому жанрі. Але інші герої вже кликали за собою. Ті, з ким
разом пішов воювати за свободу України. Цілий альбом «Волинь
у боротьбі» присвятив художник будням повстанців у лісах, котрі
ретельно прочісували чекісти. Тоді з Москви прийшов наказ не -гайно розшукати автора малюнків «і припинити його антирадян -ську діяльність». 4 березня 1952-го біля села Сухівці було оточено
бункер. Здаватися Нил Хасевич не хотів. І загинув разом із своїми
товаришами. Спіть, хлопці, спіть... (В. Шиляєв).
прочитайте текст. складіть до нього план. укажіть і обґрунтуйте ви-вчені пунктограми.
Яків Гніздовський
Він є одним із найвідоміших графіків і малярів США укра -їнського походження.
Народився 27 січня 1915 року в селі Пилипчому Борщівського
повіту на Тернопільщині. Мистецьку освіту здобув у Варшавській
Академії красних мистецтв та Хорватській Академії мистецтв у За-гребі. Подальша його творчість пов’язана з Мюнхеном. Там офор -мив багато україномовних книг і журналів та змалював кілька кар-тин на побутові теми. 1949 року Гніздовський емігрував до США.
Темами для своїх малярських творів Гніздовський обирав
пейзажі, натюрморти, а також анімалістику (зображення тварин
і птахів). Проте розв’язував ці теми дуже глибоко, на філософсько-му рівні. Він знаходив у довкіллі все досконале, гармонійне, неначе
для того, щоб підвести глядача до думки, що Бог створив світ і все
в ньому є прекрасним.
Твори Гніздовського мають найвідоміші музеї світу і багато
приватних збирачів. Є його твори і в Білому домі — резиденції
Президента США.
Помер митець 8 листопада 1985 року в Нью-Йорку, його прах
знаходиться в соборі св. Івана Богослова. (За Д. Степовиком).
прочитайте. охарактеризуйте стиль і будову тексту. поділіть його на
абзаци. побудуйте і залишіть аналогічне висловлювання про гетьмана І. Мазепу.
Історики в усі часи неоднаково оцінювали постать гетьмана
Хмельницького. Складні-бо то події, центральною фігурою яких
він був. Однак основні й об’єктивні наслідки діяльності Богдана
свідчать на його користь, їх два. І обидва історично значимі й не -заперечні. По-перше, український народ визволився від польсько-шляхетського ярма. По-друге, Україна стала самостійною держа-вою — козацькою республікою, досвід якої, хоч і короткий, має
повчальні демократичні здобутки (перша у світі Конституція —
Пилипа Орлика). При цьому Україна вперше вийшла на міжна-родну арену як самостійна політична сила. Переговори з Кримом
і Туреччиною, Молдавією, Семигородом (Трансільванія) Польщею,
Австрією, Швецією, Росією вела як держава з державами. І не вина
Богдана, що його наступники за нових обставин не зуміли відстоя -ти козацькі вольності. Донині гетьман Богдан-Зиновій Михайлович
Хмельницький залишається видатним подвижником української
історії. (За А. Онищенком).
V. зАкріплення вивченоГо МАтері А лу.
прочитайте. визначте, які види зв’язків наявні в тексті. Якого стилю
поданий текст?
Маестро з Глухова
У Болонській музичній академії золотими літерами на мар -мурі викарбовано ім’я Максима Березовського. 1771 року йому тут
було присвоєно звання академіка як видатному музиканту.
Талант до музики у Максима помітили ще в дитинстві. З ми -лого серцю Глухова їде він на навчання до Києво-Могилянської
академії. Скоро і тут помітили його талант та й відправили до
Санкт-Петербурга у Придворну капелу. А згодом, як одного з найоб-дарованіших її співаків, посилають Максима на навчання до Італії.
Багато літ маестро зі славного українського містечка Глухова
зачаровував своїм красивим голосом найбільш вишукану італійську
публіку. На сцені театру у Ліворно поставив Максим Созонтович
оперу «Демофонт», виявив себе талановитим творцем церковної
музики. Та коли повернувся до Петербурга, царедворці його не
помітили. Зарахували знову до капели без будь-якої посади і пер -спективи. Три роки приниження і відчаю призвели талановиту
людину до білої гарячки, а закінчилася ця життєва драма траге -дією — самогубством.
Музична спадщина М. Березовського належить до класики
хорового мистецтва. Лейтмотивом у ній є українська пісенна мело -дія. Сьогодні хори і концерти Максима Березовського наснажують
наше музичне відродження. (За Н. Руденко).
прочитайте. назвіть види і засоби міжфразного зв’язку. на основі
тематично близьких текстів складіть письмовий твір на тему « на -шого цвіту — по всьому світу».
Український Моцарт
1758 року до Придворного хору у Петербурзі зараховано «ка -мерспіваком» семирічного хлопчину з українського міста Глухова.
У чарівний світ музики прийшов тоді її майбутній класик Дмитро
Степанович Бортнянський. Юний співак одразу привернув увагу
красивим м’яким і водночас сильним дискантом. В одинадцять літ
він співає головну жіночу, а через три роки — головну чоловічу
партію в опері «Альцеста».
В Італію він приїхав шістнадцятилітнім хлопцем удоскона -люватися в музиці і співі. А на батьківщину повернувся зрілим
композитором, автором трьох опер, кількох ораторій. Петербург
обдаровує Бортнянського званням композитора Придворного хору.
А далі... міняються часи, змінюються царі, а Бортнянський до
останніх своїх днів залишається на чолі музичного життя столиці.
Композиторська спадщина Дмитра Бортнянського багата
й різноманітна за жанрами. Передовсім то — шість опер, хоро-ві культові твори, концертні увертюри, камерні ансамблі, сонати,
п’єси для фортепіано, романси і навіть музика для військових орке-стрів. В усьому тому розмаїтті нерідко звучать мотиви українських
народних пісень.
Біографи Д. Бортнянського слушно називають його україн -ським Моцартом. Бо він і справді є яскравою зіркою у світовій
музичній культурі. (За Н. Руденко).
VI. ДоМАшнє завдання.
складіть текст публіцистичного стилю, укажіть засоби міжфразного
зв’язку.
Категорія: Українська мова 11 клас | Додав: uthitel (05.01.2014)
Переглядів: 1763 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: