Урок № 34 Тема . Система розділових знаків. - Українська мова 11 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Українська мова 11 клас

Урок № 34 Тема . Система розділових знаків.
Урок № 34
Тема .  Система розділових знаків.
  Мета:  класифікувати, систематизувати й узагальнювати вивчені поняття, визначати їх 
функції в тексті; правильно ставити розділові знаки у простому й складному ре-ченнях і обґрунтовувати правила їх розстановки; використовувати орфографічні 
й  пунктуаційні знання і вимоги на письмі, визначати необхідні й достатні ознаки 
орфограм; уживати адекватні до тексту слова й граматичні форми відповідно до 
вивчених правил; розглядати вивчений матеріал з фонетики, лексики, словотвору, 
граматики з боку сфери вживання; здійснювати самоконтроль за результатами 
навчальних досягнень.
Хід   уроку
  I.   АктуА лізА ція опорних знА нь учнів.
технологічна карта
розділовий знак
його графічне   
позначення
приклади уживання
одиничні розділові знаки
крапка . Я добре попрацював.
двокрапка :
Дівчинка відповіла: «А я знаю, 
як тебе звати»
три крапки ... А ти все та ж…
кома ,
У Калини та Горпини як не 
свадьба, то родини
крапка з комою ; 1) звук; 2) буква; 3) слово
тире —
Сила та розум — краса 
людини
знак питання ? Хто вони? А хто ми?
знак оклику ! Привіт тобі, море!
знак виноски … кн. Володимир
1
парні розділові знаки
дві коми ,,
Михайло, син Марії, був ще 
хлопчиськом
два тире − −
Мати плаче- лихо тяжке- і 
цілує сина лапки " "
"Яка ж ти вереда"- сказала 
мати
дужки ()
Троянду треба рвати, поки 
вона цвіте (Л. Костенко)
призначення розділових знаків  —  полегшити  читачеві  сприй-няття  смислу  написаного.
Усі  розділові  знаки  поділяються  на дві основні групи:
а)   ті,  які  відділяють  певні  граматичні  одиниці  одну  від  іншої,
б)   ті,  що  виділяють  певні  конструкції  зі  структури  одиниці 
більш  високого  синтаксичного  рівня. 
Хоч  в  окремих  своїх  функціях  деякі  розділові  знаки  і  не  під -ходять  до  жодної  з  цих  груп  (напр.,  тире  у  неповному  реченні  чи 
крапки  на  позначення  пауз  у  потоці  мовлення),  все  ж  розрізнення 
їх  може  дати  значну  практичну  користь.
До першої групи належать знаки , які відділяють самостійні речен-ня або незалежні одна від одної частини складних конструкцій, групу 
підмета  від  групи  присудка,  однорідні  члени  речення  (крапка,  знак 
питання,  знак  оклику,  кома,  крапка  з  комою,  двокрапка,  тире,  крап -ки).  Вони  можуть  бути  одиничними  або  повторюваними,  але  ніколи 
не бувають парними. Для усвідомлення системного характеру пункту -ації  найбільше  значення  мають  розділові  знаки,  що  можуть  повторю -ватись,  —  кома  і  крапка  з  комою,  які  вживаються  у  відкритих  син-таксичних  конструкціях  із  сурядним  зв’язком  їх  складових  частин.
Друга група знаків  слугує  для  позначення  синтаксичних  кон -струкцій,  які  вводяться  в  речення  з  метою  доповнення,  уточнення, 
пояснення  змісту  всього  висловлювання  або  окремих  його  компо -нентів:  відокремлених  другорядних  членів,  уточнюючих  членів, 
підрядних  речень,  вставних  слів  і  звертань.  У  зв’язку  з  тим,  що 
кожна  з  названих  конструкцій  може  знаходитись  в  середині  інших 
синтаксичних  одиниць,  знаки  ці  парні  і  не  можуть  повторюватись. 
До  них  належать  коми,  два  тире,  дужки,  лапки.  Треба  мати  на 
увазі,  що  у  нашому  випадку  маємо  справу  не  з  двома  однаковими 
знаками,  а  з  єдиним  знаком,  який  складається  з  двох  частин  (це 
важливо  при  оцінюванні  рівня  пунктуаційної  грамотності:  відсут -ність  як  однієї,  так  і  двох  частин  знака  є  однією  помилкою,  що 
свідчить  про  невміння  бачити  межі  синтаксичної  конструкції,  яку 
треба  виділити).
Різні  розділові  знаки  зумовлюють  особливості  інтонування 
в  усному  мовленні  певних  частин  та  слів  різних  за  структурою  ре -чень.  Зокрема,  частина  речення,  виділена  з  обох  боків  парним тире , 
вимовляється  підвищеним  тоном. п еред двокрапкою  голос  підви -щується,  після  неї  робиться  вичікувальна  пауза,  і  далі  слова  ви-мовляються  звичайним  тоном.  Частина  речення, взята в дужки,  ви -мовляється  —  залежно  від  її  змісту  —  підвищеним  або  пониженим 
голосом.  три крапки   в  середині  речення  вказують  на  схвильованість 
висловлювання,  у  кінці  —  на  незакінченість  думки.
  II.   оГолошення те М и й  М ети уроку.
  III.  МотивА ція нА вчА льної Д іяльно С ті учнів.
  IV.  Сприйняття й зАСвоєння учня М и нА вчА льно Го  МАтері А лу.
  ; Тренувальні вправи
прочитайте вірш. укажіть, до якої групи належить кожен розділовий знак.
Сини мої, гайдамаки! 
Світ широкий, воля,—  
Ідіть, сини, погуляйте, 
Пошукайте долі. 
Сини мої невеликі, 
Нерозумні діти, 
Хто вас щиро без матері 
Привітає в світі? 
Сини мої! орли мої! 
Летіть в Україну,— 
Хоч і лихо зострінеться, 
Так не на чужині. 
Там найдеться душа щира,  
Не дасть погибати, 
А тут... а тут... тяжко, діти! (Т. Шевченко).
спишіть, розставляючи необхідні розділові чи графічні знаки.
1.  Сніг  і  вітер  Хурделиця  Мороз  (А.  Головко.)  Любіть  Укра -їну  як  сонце  любіть  як  вітер  як  трави  і  води  (В.  Сосюра.)  3.  Хто 
поверне  в  рабство  ту  країну  де  свободи  стяг  затрепетав  (М.  Риль -ський.)  Ой  хлопчику  хороший  мій  чому  ти  плачеш  (А.  Малиш -ко.)  Слава  рукам  що  пахнуть  хлібом  (О.  Гончар.)  О  мово  рідна  їй 
гаряче  віддав  я  слово  недарма  (В.  Сосюра.)  Ти  прийшов  Вернув -ся  Сину  мій,  синочок  (В.  Сосюра.)  В  піснях  і  труд  і  даль  походу 
і  жаль  і  усміх  і  любов  і  гнів  великого  народу  і  за  народ  пролита 
кров.  (М.  Рильський.)  Наближався  вечір  небо  заволікалося  хмара -ми  зривався  вітер.  (О.  Гончар.)  Защебетав  соловейко  пішла  луна 
гаєм.  (Т.  Шевченко.)  Ну,  прокидайтеся  діти:  ранок  до  школи  пора! 
(П.   Грабовський.)  Свіжий  весняний  вечір  спускався  над  нашим 
садом.  (О.  Гончар.)  За  селом  шелестіли  хліба  й  пахло  полином. 
(А.   Головко.)  Веселая  весна  була  зеленів  вишневенький  садочок 
пахучая  фіалка  розцвіла  і  звеселила  свій  куточок.  (Л.  Глібов.)  На 
хвилину  раптом  стихли  голоси  і  спинилися  тіні.  (Ю.  Смолич.)  Як 
тільки  вийдеш  за  поріг  лишивши  рідний  край  немало  сонячних 
доріг  тобі  розкриє  час.  (М.  Упеник.)
2.  Композитор  Петро  Чайковський  приїхав  до  Одеси,  коли 
там  уперше  було  поставлено  його  оперу  «Пікова  дама».  І  тоді  
ж  у  т..атрі  драми  виступали  україн..с..кі  артисти,  серед  них  і   Ма-рія  Заньковецька,  давнім  прихильником  якої  був  композитор. 
Тепер  вони  зустрілися.  По  закінчен..і  прем’єри  «Пікової  дами» 
Заньковецька  піднесла  Чайковському  лавровий  вінок  з  написом: 
«Безсмертному  від  смертної».  Ро..чул..ний  незабутньою  грою  ар -тистки,  він  після  вистави  теж  підніс  їй  лавровий  вінок,  де  було 
написано:  «Безсмертній  від  смертного».  Так  вони  обмінялися  щи -рими  компліментами.  (Із  журналу).
3.  Значний  вклад  у  розвиток  різних  наук  внесли  вихованці 
Києво-Могилянської  академії.  Чимало  слухачів  її  які  продовжува -ли  навчання  в  медичних  закладах  Росії  і  за  кордоном  стали  відо -мими  медиками  викладачами  медичних  установ.  То  були  Нестор 
Амбодик-Максимович  основоположник  акушерства  ботаніки  й  фі -зіотерапії  в  Україні  і  в  Росії  Петро  Погорецький  Іван  Полетика 
Данило  Самойлович  що  став  почесним  членом  дванадцяти  закор-донних  академій.  Більшість  вихованців  Київської  академії  брали 
активну  участь  у  створенні  лікувальних  установ  працювали  ліка -рями  в  Грузії  Прибалтиці  Білорусії  і  звичайно  в  численних  міс -тах  Росії.  У  Вятці  наприклад  посаду  міського  штабс-лікаря  займав 
Петро  Чайковський  (справжнє  прізвище  Чайка)  дід  знаменитого 
композитора  Петра  Ілліча  Чайковського.
прочитайте текст. Знайдіть підрядні речення, вкажіть їх види.
Лише  двох  років  не  дожив  до  свого  столітнього  ювілею  на -родний  художник  України  Іван  Сидорович  Їжакевич.  Велике  це 
життя,  сповнене  плідної  творчої  праці  в  ім’я  рідної  культури,  по-при  усі  складності  та  матеріальні  нестатки  можна  було  б  вважати 
щасливим,  адже  що  може  бути  дорожчим,  аніж  стати  на  вірний 
шлях  і  сповна  здійснити  задумане,  виконати  своє  призначення. 
Навряд  чи  могли  батьки  його  —  селяни-злидарі  з  Вишнополя  на 
Київщині  навіть  мріяти  про  таку  долю  для  свого  сина  Івася... 
А  йому  «тринадцятий  минало»,  коли  потрапив  він  «у  науку»  до 
Братського  монастиря  в  Києві.  Побачив  там,  як  учні  Лаврської 
іконописної  школи  малюють,  і  закалатало  серце.  «А  що  як  і  собі 
спробувати?»  —  уперше  тоді  взявся  за  олівця.  Здібного  хлопчину 
прийняли  у  навчання,  а  згодом  його  забрав  до  своєї  рисувальної 
школи  Микола  Мурашко,  який  уже  тоді  зумів  розгледіти  неабия-кий  талант.  (Із  журналу).
Роки  навчання  у  Київській  рисувальній,  пізніше  —  в  Петер -бурзькій  академії  мистецтв  дали  чудові  наслідки.  Експозиції  бага -тьох  музеїв  сьогодні  прикрашають  полотна  Їжакевича.  Серед  них 
«Григорій  Сковорода  в  дорозі»,  «Жнива»,  «Селянське  подвір’я», 
«Продаж  кріпаків»  тощо.  Численні  ілюстрації  збагачують  видання 
творів  Т.  Шевченка,  І.  Франка,  Лесі  Українки,  М.  Гоголя,  І.  Кот -ляревського,  його  малюнки  до  цих  визначних  книг  психологічно 
виразні,  змістовні.  Визнано,  що  це  було  найсильнішою  стороною 
багатогранної  творчості  митця.  (Із  журналу). 
  V.   зАкріплення вивченоГо  МАтері А лу.
прочитайте, дотримуючи належної інтонації; поясніть пунктограми.
Пам’ять  душі
Хто  щасливий?
Той,  хто  дає  багато,  а  бере  найменше.  На  чиїх  слідах  вирос -тають  найкращі  квіти,  хто  по  своїй  дорозі  розкидає  для  вжитку 
всіх  самоцвіти.
Як?
Навіть  тоді,  коли  ті  квітки  виростають  з  крові  серця  його,  що 
зрошує  землю,  і  навіть  тоді,  коли  ті  самоцвіти  —  лише  стверділі 
сльози,  що  поливають  дорогу  життя?
І  навіть  тоді...
Хто  ж  той  щасливий?  Хто  ж  той  бідний  багач?  Поет.
А  хто  нещасний?
Той,  чия  душа,  глибока,  як  море,  ревниво  ховає  на  дні  цілий 
таємний  світ,  чудний  і  багатий,  як  казка.
Чия  душа  любить,  як  море,  бурі.
Хто  знає,  що  буря  та  підхопить  з  глибини  все  найдорожче, 
найбільш  затаєне  і  викине  на  голий  берег,  навдивовижу  цікавим. 
Хто  знає  це  —  і  прагне  бурі.
Хто  дає  те,  чого  не  хоче,  чого  не  може  дати,  хто  годує  звіра 
м’ясом  свого  серця,  поїть  його  своєю  кров’ю  і  чує,  як  йому  плещуть 
в  долоні  байдужі.  (М.  Коцюбинський.). 
прочитайте речення.  поясніть пунктограми.
З  неба,  як  розтоплене  золото,  ллється  на  землю  блискучий 
світ  сонця;  на  ланах  грає  сонячна  хвиля...  (Панас  Мирний).  По 
степовій  дорозі  зрідка  пробігали  вантажні  машини  й  смугами 
зривалася  пилюка.  Тільки  коники  сюрчать  та  перепел  іноді  під -падьомкне.  Дощ  пройшов  —  і  Київ.  (М.  Рильський).  О  котрій  го -дині  прибуде  до  Києва  поїзд  і  хто  нас  зустріне?  Хай  навколо  вирує 
життя  і  утвердиться  мир  на  землі!  Було  затишно  і  пахло  смолою. 
По  степовій  дорозі  зрідка  пробігали  вантажні  машини  й  смугами 
зривалася  пилюка.  (О.  Копиленко).  Тільки  коники  сюрчать  та  пе -репел  іноді  підпадьомкне.  (В.  Козаченко).  Все  зраділо,  стрічаючи 
день;  і  день  зрадів,  розцвітаючи,  ясний,  теплий,  погожий.  (Панас 
Мирний).  Черкне  хтось  сірник  —  і  на  мить  виткнеться  з  пітьми 
з  десяток  сірих  облич.  (М.  Коцюбинський).  Ще  вечір  спав  в  оче -ретах  і  полохли-вий  мокрий  птах  шукав  гнізда.  (А.  Малишко). 
На  Дніпрі  тремтіли  окремі  вогники  і  від  кожного  з  них  тягнулася 
блискуча  доріжка.  (В.  Собко).  Подекуди  з-поміж  верб  та  садків  ви -ринають  білі  хати  та  чорніють  покрівлі  високих  клунь.  (І.  Нечуй-Левицький).  Ані  шелесту  не  було  чути,  ані  колихання  не  було  по -мітно. (Марко Вовчок). Чи стрімкі то гори біліють, чи, може, далека 
то  Україна  біліє  черідкою  хат.  (О.  Гончар).  Найменший  шелест  або 
стук  —  і  моє  серце  падає  і  завмирає.  (М.  Коцюбинський).  Ще  со-нячні  промені  сплять  —  досвітні  вогні  вже  горять.  (Леся  Українка).
  VI.  ДоМАшнє зА в ДАння.
виконати вправу №330.
Категорія: Українська мова 11 клас | Додав: uthitel (12.04.2014)
Переглядів: 513 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: