Урок № 32 Тема . Слово, словосполучення, речення. Просте речення. члени речення. - Українська мова 11 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Українська мова 11 клас

Урок № 32 Тема . Слово, словосполучення, речення. Просте речення. члени речення.
Урок № 32
Тема .  Слово, словосполучення, речення. Просте речення. члени речення.
  Мета:  класифікувати, систематизувати й узагальнювати вивчені поняття, визначати їх 
функції в тексті; правильно ставить  розділові знаки у простому й складному речен -нях і обґрунтовує правила їх розстановки; використовує орфографічні й пунктуаційні 
знання і вимоги на письмі, визначає необхідні й достатні ознаки орфограм; ужива-ти адекватні до тексту слова й граматичні форми відповідно до вивчених правил; 
розглядати вивчений матеріал з фонетики, лексики, словотвору, граматики з боку 
сфери вживання; здійснювати самоконтроль за результатами навчальних досягнень.
Хід   уроку
I. АктуА лізА ція опорних знА нь учнів.
технологічна карта
Словосполучення  —  це  два  або  більше  слів,  зв’язаних  за  зміс-том  і  граматично.  Воно  називає  предмет,  дію,  ознаку,  складається 
з  головного  і  залежного  слів.
Поводитись  шляхетно;
вивчати  старанно;
вирішити  остаточно.
Головне 
слово
Залежне 
слово
Головним   називаємо  слово,  від  якого  ставимо  запитання,  а   за -лежним   —  слово,  яке  відповідає  на  поставлене  запитання.
За  приналежністю  головного  слова  до  певної  частини  мови 
словосполучення  поділяють  на  іменні, дієслівні, прислівникові :
іменник, 
числівник, 
прикметник, 
займенник
Іменні 
?
дієслово, 
дієприкметник,  
дієприслівник
Дієслівні 
?
прислівник
Прислівникові 
зразок письмового розбору словосполучень
Скрізь  чулись  веселі  голоси  пташок.
голоси  веселі
Які?
×
(ім) (прикм)
іменне 
словосполучення
чулись  скрізь
Де?
×
(дієсл) (присл)
дієслівне 
словосполучення
голоси пташок
Чиї?
×
(ім) (ім)
іменне 
словосполучення
речення  —  це  синтаксична  одиниця,  яка  виражає  закінче -ну  думку  про  факт  чи  явище  дійсності.  У  реченні  є  граматична 
основа  (підмет  і  присудок).  За  кількістю  граматичних  основ  (за 
будовою)  речення  поділяють  на  прості   (одна  граматична  основа)  та 
складні  (дві  або  більше  граматичних  основ).  За  складом  граматичної 
основи  речення  поділяються  на  двоскладні  (і  підмет,  і  присудок)  та 
односкладні   (лише  один  головний  член).  За  наявністю  другорядних 
членів  речення  бувають  непоширеними  (немає  другорядних  членів) 
і  поширеними   (є  другорядні  члени).  Залежно  від  мети  висловлення, 
речення  поділяють  на розповідні, питальні та спонукальні,  а  за  емо-ційним  забарвленням  —  на  окличні  та  неокличні .  За  наявністю  чи 
відсутністю  другорядних  членів  розрізняють  речення  повні  й   непо-вні  (є  пропущені  другорядні  члени).
ч лени речення:
а)   головні  (підмет  і  присудок);
б)   другорядні  (додаток,  означення,  обставина).
однорідність чи неоднорідність означень   залежить  від  їх  зна -чення  і  місця  в  реченні.  Між  однорідними  означеннями  пишемо 
коми;  вимовляємо  однорідні  члени  з  інтонацією  переліку;  між 
ними  можна  поставити  сполучник  і.
о значення можуть бути однорідними : 
1.   Якщо  вони  стоять  після  означуваного  слова:  Праця  самовід -дана,  чесна,  продуктивна  звеличує  людину  (із  журналу).
2.   Якщо  вони  характеризують  предмет  чи  групу  предметів  з  од -ного  й  того  ж  боку:  Надзвичайно  прикрашали  клумбу  черво -ні,  сині,  білі,  бордові,  фіолетові,  рожеві  айстри.
3.   Якщо  характеризують  предмет  з  різних  боків,  але  в  умовах 
контексту  можуть  бути  об’єднані  спільною  ознакою  (загальне 
враження,  оцінка,  зовнішній  вигляд):  На  товстих,  виверну -тих  губах  філософа  блукала  посмішка  (Ю.  Мушкетик).
4.   Якщо  наступне  означення  пояснює,  підсилює  попереднє:  Вда-лині  виднівся  густий,  непрохідний,  темний  ліс.
213
5.   Якщо  вони  є  антонімами,  синонімами,  епітетами:  Ми  не  про -паща,  а  чудесна  сила  (М.  Стельмах).  Над  нами  пливли  ніжні, 
пухнасті,  легкі  хмаринки.
6.   Два  означення  однорідні,  якщо  першим  стоїть  непоширене, 
а  другим  —  поширене  (в  іншому  порядку  —  неоднорідні): 
Літній,  залитий  сонцем  день  став  приємною  несподіванкою.
неоднорідні означення  на  письмі  комами  не  виділяються  і  ви-мовляються  без  інтонації  переліку:  Ми  із  захопленням  дивились  на 
високий  камінний  міцний  замок,  який  велично  і  якось  таємниче 
височів  над  містом.
  II.   оГолошення те М и й  М ети уроку.
  III.  МотивА ція нА вчА льної Д іяльно С ті учнів.
  I V.  Сприйняття й зАСвоєння учня М и нА вчА льно Го  МАтері А лу.
  ; Тренувальні вправи
прочитайте текст. укажіть стиль його написання. випишіть сполучення 
слів, що не становлять словосполучення. Якими членами речення вони є?
Мовна  політика  як  одна  зі  складових  частин  державної  має 
бути  спрямована  на  забезпечення  оптимального  функціонування 
української  мови  в  усіх  сферах  життя  українського  суспільства,  їх 
подальшого  розвитку  та  взаємодії.  Українська  мова,  виконуючи  ін-теграційну  функцію,  є  важливим  чинником  зміцнення  державності, 
забезпечення  культурного  та  економічного  розвитку  нашої  країни. 
Але  навіть  після  кількох  літ  незалежності  мовна  ситуація  в  Україні 
викликає  тривогу.  Українська  мова  слабо  захищена  Конституцією 
і  вже  давно  існуючим  Законом  про  мови,  який  демонстративно  іг-норується.  Державні  чинники  не  спроможні  забезпечити  виконання 
програми розвитку української мови як виявляється, декларативної, 
або  виробити  гідну  нашого  народу  мовну  стратегію.  А  постійне  ма-ніпулювання  закликами  про  «насильственную  украинизацию»,  якої 
насправді нема ані сліду, прагнення, особливо у  виборчих компаніях, 
домогтися  офіційного  (державного)  статусу  російської  мови?  Отже, 
комусь  вигідно  за  допомогою  мовного  питання,  яке  перебуває  на 
поверхні  розуміння  більшості  населення,  поглибити  розкол  у  нашо-му  суспільстві,  домогтися  загострення  міжнаціональних  стосунків.
Тарас  Шевченко  був  переконаний,  що  поки  жива  мова  в  устах 
народу,  доти  живий  і  народ,  що  нема  насильства  більш  нестерпно -го,  як  те,  яке  прагне  відняти    народу  спадщину,  створену  численни-ми  поколіннями  його  предків.  Ці  Кобзареві  думки  перегукуються 
214
з  роздумами  визначного  педагога  К.  Ушинського:  «Відберіть  у  на -роду  все  —  і  він  усе  може  повернути;  але  відберіть  мову  —  і  він 
ніколи  вже  більш  не  створить  її;  вимерла  мова  в  устах  народу  — 
вимер  і  народ.  Та  якщо  людська  душа  здригається  перед  убивством 
однієї  недовговічної  людини,  то  що  ж  повинна  почувати  вона,  за -зіхаючи  на  життя  багатовікової  особистості  народу?»
п рочитайте текст.  укажіть однорідні й неоднорідні означення.  ч и 
можна за їх змістом побачити основну думку тексту?
Ми  думаємо,  як  правило,  словами.  Мова  і  думка  йдуть  поряд. 
Освіта,  наука,  мистецтво,  культура  пов’язані  з  мовним  вихован -ням,  вони  не  можуть  розвиватись,  якщо  занепадає  мова  —  най -головніше  і  найбагатше  джерело  національної  духовності.
У  великому  творчому  процесі  народжується  мова  людини, 
а  з  нею народжується й найприродніше єднання — народ. Мова стає 
тією субстанцією, що породжує народ, націю: створилася мова —ви-никає,  починає  діяти  народ.  То  ж  не  дивно,  коли  наступає  загроза 
зникнення  мови,  —  надходить  і  загроза  смерті  народу,  носія  мови.
Дехто  ладен  зарахувати  мову  тільки  до  засобів  комунікації, 
інструменту  порозуміння  між  людьми,  спілкування  між  народами. 
Насправді  це  не  так.  У  мові  закодовує  нація  всю  свою  історію,  свій 
всебічний  багатовіковий  досвід,  здобутки  культури,  світоглядні 
ідеї,  свою  самобутність.  У  ній  вся  розгадана  й  нерозгадана  природа 
нації,  її  духу,  прагнень,  ідей.  З  нею  і  тільки  через  неї  розвиваєть -ся  культура.  І  в  цілому  світі,  в  кожному  випадку  це  явище  непо-вторне,  у  всіх  відношеннях  самобутнє,  однакове  за  своєю  природою 
з  іншими  і  відмінне  в  своїй  окремішності.  Тому  як  ніхто  не  має 
права  відбирати  життя  в  людини,  так  ніхто  не  має  права  відбира -ти  мову.  Коли  ж  народ  сам,  добровільно  чи  під  примусом,  стає  на 
шлях  зречення  рідної  мови,  —  він  стає  на  шлях  самогубства.
в ипишіть з поданого вірша головні члени речення.  ч и можна за 
ними простежити розвиток думки автора?  чи можна назвати цей 
вірш поетичним посланням?
Вже почалось, мабуть, майбутнє.  
Оце, либонь, вже почалось…   
Не забувайте незабутнє,   
воно вже інеєм взялось!   
І не знецінюйте коштовне,  
не загубіться у юрбі.  
Не проміняйте неповторне  
на сто ерзаців у собі!  
Минають фронди і жіронди,  
минає славне і гучне.  
Шукайте посмішку Джоконди,  
вона ніколи не мине.  
Любіть травинку, і тваринку,  
і сонце завтрашнього дня,   
вечірню в попелі жаринку,  
шляхетну інохідь коня.  
Згадайте в поспіху вагона,  
в невідворотності зникань,  
як рафаелівська Мадонна   
у вічі дивиться вікам!   
В епоху спорту і синтетики  
людей велика ряснота.  
Нехай тендітні пальці етики  
торкнуть вам серце і вуста. (Л. Костенко).
прочитайте вірш. укажіть ускладнені прості речення. Яку роль віді-грають такі ускладнення?
Одягнімо, друже, вишиванки — 
Наш чарівний український стрій. 
Не для когось, не для забаганки, 
А для себе, вірний друже мій. 
Одягнімо вишиванки, друже, 
Як одвічний предків талісман.  
Хай не буде серед нас байдужих 
І один в нас буде отаман.  
Одягнімо в свята і неділі, 
В будень, за потреби, одягнім 
І відчуєм — вороги безсилі  
Зруйнувати український дім. 
Одягнімо вишиванки, друже, 
Хай побачить українців світ —  
Молодих, відважних, дужих, 
У єднанні на сто тисяч літ. (В. Дерій).
  V.   зАкріплення вивченоГо  МАтері А лу.
с интаксичне спостереження.  п ростежте, які за будовою речення 
переважають у вірші.  чому? поясніть пунктограми.
Пекучий день... лісів солодка млява...  
смага стежок... сонливиці левад...   
Іде гроза, дзвінка і кучерява,  
садам замлілі руки цілувать.  
Краплини перші вдарили об шибку.  
Кардіограма блиснула крива.  
Вітри з розгону поламали скрипку,  
Гуде у сосен буйна голова.   
Тремтіння віт, і жах, і насолода,   
Шаленство злив у білому вогні!  
Ну, от і все. Одплачеться природа.  
Їй стане легше, певно. Як мені. (Л. Костенко).
прочитайте вірш. Які за будовою переважають речення?  поясніть 
доцільність саме такої структури речень в поданому уривку з істо-ричного роману у віршах  ліни  василівни костенко «Берестечко». 
Що ж, авторучка — це не шабля із піхов. 
Ворожа кров не бризне з-під пера. 
І лиє дощ. І гетьман не приїхав. 
Неслушний час. І все-таки пора. 
Пора, пора! 
Живеться, як на Етні. 
Ганьбу віків лиш магма відпере.  
Це лиш слова. Зате вони безсмертні. 
Вгамуйте лють. Їх куля не бере.
  VI.  ДоМАшнє зА в ДАння.
опрацювати теоретичний матеріал §20, виконати вправу №300.
Категорія: Українська мова 11 клас | Додав: uthitel (12.04.2014)
Переглядів: 680 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: