Урок № 30 Тема: Написання слів з найуживанішими орФограмами. - Українська мова 11 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Українська мова 11 клас

Урок № 30 Тема: Написання слів з найуживанішими орФограмами.
Урок № 30
Тема: Написання слів з найуживанішими орФограмами.
Мета: класифікувати, систематизувати й узагальнювати вивчені поняття, визначати їх
функції в тексті; правильно ставить розділові знаки у простому й складному ре-ченнях і обґрунтовує правила їх розстановки; використовує орфографічні й пункту-аційні знання і вимоги на письмі, визначає необхідні й достатні ознаки орфограм;
уживати адекватні до тексту слова й граматичні форми відповідно до вивчених
правил; розглядати вивчений матеріал з фонетики, лексики, словотвору, граматики
з боку сфери вживання; здійснювати самоконтроль за результатами навчальних
досягнень.
Хід уроку
I. АктуА лізА ція опорних знА нь учнів.
; Технологічна карта
Орфограма — правильне написання за відповідним правилом
або за традицією, яке обирається з кількох можливих. Орфограма
є однією з основних одиниць орфографії, що забезпечують її тео -ретичним і практичним вивчення.
Розрізняють літерну і нелітерну орфограми за ознакою ви -бору з кількох варіантів однієї літери чи вибору з кількох варіантів
правильного написання слова — разом, окремо, через дефіс, чи
з’ясування місця перенесення слова з рядка в рядок.
У розпізнаванні орфограми мовець повинен орієнтуватися на
орфографічне правило, яким вона пояснюється (правила вимови
і написання ненаголошених е, и, вживання апострофа при розділь-ній вимові губного приголосного чи будь-якого приголосного, яким
закінчується префікс, з наступним звуком й). Кількість орфограм
визначається кількістю орфографічних правил.
Оскільки вивчення орфографії будується на основі грамати -ки, більшість літерних орфограм — це вибір варіанта написання
закінчення, суфікса, префікса, сполучного голосного в складному
слові (вибір префікса з–с; за-кінчення прикметника -ий, -ій; спо -лучного о/е(є) між коренями складного слова та ін.). Визначення
орфограми «велика літера» ґрунтується на правилах розрізнення
власних і загальних назв (семантичний критерій).
II. оГолошення те М и й М ети уроку.
III. МотивА ція нА вчА льної Д іяльно С ті учнів.
I V. Сприйняття й зАСвоєння учня М и нА вчА льно Го МАтері А лу.
; Тренувальні вправи
укажіть вивчені орфограми в пропонованих словах.
Різьбяр, кисет, торішній, шістнадцять, стаття, тонна, свя -щенний, презирство, бинт, кинджал, виллю, попадя, суддя, овва,
вважати, еміграція, Марокко, ненастанно, Чумацький Шлях,
контрастний, проїзний, бензин, жовтогарячий, менший, нетто,
тьмяний, казахський, цюріхський, спросоння, наввипередки, не -абиякий, неквапно, мовби, хотів би, нібито, хтось-то, зроду-віку,
нашвидкуруч, медіа-картка, мереживо.
від поданих слів утворіть прикметники за допомогою суфіксів -ов-,
-ев- (-єв-).
Ромашка, волошка, груша, яблуня, плющ, плащ, вишня,
клен, алюміній, магній, борщ, марш.
від поданих в дужках імен утворіть чоловічі та жіночі імена по бать -кові, виділіть і поясніть написання суфіксів.
Максим, Валентин, Валерій, Анатолій, Юрій, Андрій, Лука,
Хома, Ілля, Іван.
спишіть речення, вставляючи на місці крапок пропущені букви. від
поданих у дужках імен утворити по батькові.
У боро..ьбі проти суперників, пр..бічників Польщі та Росії,
Петро (Дорофій) Дорошенко врешті став єдиним гетьманом Правоб..
режної України. (З підр.). Гетьман Іван (Ілля) Скоропадський зв..
рнувся до царя зі скаргою на самоуправство Меншикова та з про -ханням вивести з України царські війська, на що самод..ржець
відповів указом про запроваджен..я Малоросійської колегії. Не
витр..мавши такої наруги, гетьман помер у Глухові, перед смертю
пр..значивши Павла Полуботка наказним гетьманом. (З підр.). До
Павла (Леонтій) Полуботка Петро I завжди ставився з підозрою,
вважаючи, що з нього «може вийти другий Мазепа».
спишіть речення, виправляючи помилки. укажіть слова з префіксами,
що надають мові книжного забарвлення (або ж іронічного відтінку).
Пізнаючи себе, зтверджуючи себе в новому світі, ми повині гор-дитися духом своїм, словом своїм, історією своєю, а не четвиртувати
їх псевдонауковими схемами. (М. Стельмах). Найбільша недуга на -ції — гіпер інфляція душі. (П. Осадчук). На лиху годину сич кував
на хаті, плакали маленькі діти у ночі, от ми й породили псевдоди -мократів, от і потомились наші сіячі. (Н. Скобелєва-Сологуб). Роби
своє. Не в супереч роби, а дій у силу визнаних законів. Не входь
в тенета мікробородьби і будеш вільно дихати до скону. (Л. Закор -донець). Ой, наплачтесь, мамо, сльози-горошини зкотяцця огненно
у серця-віки — оживе навіки ненька Україна після навісної інтер
толоки. (П. Ткачук). У антисвіті зірочкою мар’ю, в антинароді свій
народ люблю. (Л. Костенко). Як набридли нітрати, екстра сенси і сни,
ох, подайте, подайте хоч шматочок висни. (В. Малишко). Піднімали
прапор в Україні, синьожовтий, у блакитну вись, й засичали в дикій
злобі й піні, хто по всюди кляв його колись. (Б. Кулик). Зашуміла
від радості повінь, забриніла на вітрі блакить. (Н. Гуменюк). Підня -ли ми знамена пра давні — синь небесна, колося пшениці, — дехто
й досі плите небилиці, що знамена ці наші бесславні. (М. Барчук).
укажіть слова, утворені способом словоскладання, поясніть уживан -ня префікса.
Живу тобою, Україно-Русь, молюсь на тебе ту, що в снах лиш
бачу, та більше від образ і горя плачу, але не в’яну духом, а борюсь.
(М. Адаменко). Не вбили тебе яничари, і смерч-буревій не скосив,
встаєш ти, народна державо, для злетів вдихаєш ти сил. (Д. Горіш -ній). Дзвенять оркестром комиші, нуртує запах рути-м’яти. (Г. Ав-рахов). І тільки в пам’яті одній такі ясні, такі привітні, твої сло -ва, як сон-трава в далекім, синім квітні. (Г. Алексєєва). Здається,
українці-руси є просто незнищимою нацією, адже вони не створили
нову державу, а відновили державу Святого Володимира Великого
з тією самою столицею! Хіба ж не приголомшливий доказ життєздат-ності народу, його державотворчої здатності? (За М. Задорожним).
V. зАкріплення вивченоГо МАтері А лу.
прочитайте. Запишіть у дві колонки слова з апострофом і без нього.
поясніть їх написання.
Ми давній зберігали заповіті, і в нас в сім’ї завжди було свя -то, коли з гніздечка вперше у політ світанками злітали ластів’ята.
(В. Вільний). Зворушує серце хороша картина: по тихім подвір’ю
дрібцює дитина. (В. Лісняк). Після бурі та грому в’ється стеж-ка додому. (М. Рудь). Мова твоя, Україно, з мови твоїх солов’їв.
Мова твоя солов’їна з присмаком Соловків. (Д. Кремінь). Люд без
мови — то глина безлика, без’язика отара овець. (В. Забаштан-ський). У стремлінні до влади й кар’єри губим небо, ясне, голубе, землю, воду… Тож ставмо бар’єри, а то знищимо зовсім себе!
(С. Реп’ях). Стіл і вечір були святкові, пахла медом різдвяна кутя.
(В. Лелек). Так пахне спека на стерні достиглим літом і здоров’ям,
так переповнюються дні і сподіванням, і любов’ю. (Л. Талалай).
Садів рум’яний цвіт обсипався духмяно. (В. Сосюра). У листопаді
з сумної черешні скрапують кров’ю останні листки… (В. Забаштан -ський). Трави піднялися, рутвяно зазеленіли до самого край огля -ду. Соромливо виглядали з різнобарв’я синьо-голубі ніжні півники,
жовтими й білими зірочками поблискували жовтець, нечуйвітер,
козелець. (Ю. Мушкетик). Буйнотрав’я доли заквітчало, переліт -ним птахом прокричало, вересом запахло у гаю. (Л. Тендюк).
напишіть «не» із словами разом чи окремо й поясніть їх правопис.
Не/вблаганний, не/густо, не/в'янучий, не/краще, не/врожай,
не/ жить, не/мічний, не/знаний, не/забутий усіма вчинок, не/мовби,
не/ йти, не/досушити, не/зважаючи на, не/здужати, не/привітний,
не/ далеко, не/спроста, не/доречно, не/абиякий, не/білений, не/густо,
не/доліт; не/дорого, а дешево; не/довиконати, не/охота, не/мій, не/
дев'ятий, не/раз, не/досить, не/проворний, не/істотно, не/з'ясоване
досі питання, не/там, не/переконливий; ніде не/знаний; не/активний.
спишіть, знімаючи риску. поясніть вивчені орфограми.
Рідна мова — не/зборна таїна, яка робить народ народом
і увічнює найтонші порухи його душі (І. Вихованець). Пробачте
поетам дивацтва не/злі: не/багато поетів живе на землі (О. Олесь).
Вересневе сонце не/помітно зайшло за потріскані не/густі хмари
і зразу ж розіслало аж за ліс не/добілені полотна (М. Стельмах).
Ми на межі того часу, коли не/знане стане знаним. Та не/збагнен-ності красу не/ поховає людство з нами. Чи на майдані коло церк -ви, чи на засніжених полях, бували жертви, жертви, жертви... Не/
легкий був до волі шлях (П. Тичина). Ні! Сили на землі нема і сили
на землі не/буде, щоб потягти нас до ярма (М. Рильський). Тре -ба було перейти рівне, не/заросле й не/закрите ні/чим місце, щоб
опинитися в комишах (М. Коцюбинський). Чи не/від того, що ми
свого часу призабули мамину пісню над колискою, наші діти так
легко, з такою байдужістю одцуралися од народного мелосу і стали
епігонами, гірше того, популяризаторами чужого, не/рідко майже
не/зрозумілого, а то й шкідливого музикування (В. Скуратівський).
VI. До МАшнє зА в ДАння.
опрацювати теоретичний матеріал §18, виконати вправу №291.
Категорія: Українська мова 11 клас | Додав: uthitel (06.01.2014)
Переглядів: 5896 | Рейтинг: 4.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: