Урок №2 Словотворчі засоби стилістики. норма літературної мови як основне Поняття правильності мовлення, її варіативність - Українська мова 11 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Українська мова 11 клас

Урок №2 Словотворчі засоби стилістики. норма літературної мови як основне Поняття правильності мовлення, її варіативність
 
Урок №2  Словотворчі засоби стилістики. норма літературної мови як основне Поняття 
правильності мовлення, її варіативність.
Мета:  навчити школярів розрізняти словотворчі засоби стилістики, визначати і вміло 
застосовувати ці засоби стилістики, розуміти значення вивчених відповідних тер-мінів, їх зв’язок і роль в обґрунтуванні понять «стилістика» й «культура мовлення»; 
засвоїти поняття «норма літературної мови», уміти застосовувати її варіанти.
Хід уроку
I.  АктуАлізАція опорних знАнь учнів.
технологічна карта
Словотворчі засоби стилістики
Словотвір  і  словозміна  з  погляду  стилістики  —  невичерпне 
джерело  збагачення  мовлення:
а)  іменники  можуть  мати  паралельні  форми  роду  в  різних  сти-лях  (зал  —  зала,  клавіш  —  клавіша,  спазм  —  спазма,  пе-рифраз  —  перифраза,  абрикос  —  абрикоса),  форми  відмінків 
(Д.  в.  брату  —  братові,  сину  –  синові,  М.в.  на  батьку  —  на 
батькові,  Зн.  в.  вівці  —  овець,  воли  —  волів,  коні  —  коней);
б)  паралельні форми числівників (Р. в. одинадцяти — одинадцятьох, 
Д.  в.  двадцяти  —  двадцятьом;  М.  в.  на  десяти  —  на  десятьох);
в)  прикметникові паралелі: присвійні прикметники (материн — 
материнський,  братів  —  братовий,  батьків  —  батьківський, 
Дніпрові  —  дніпровські);  стягнені  й  нестягнені  форми  при-кметників (білі — білії, добра — добрая, синє — синєє); повні 
й короткі прикметникові форми (повний — повен, дрібний — 
дрібен,  зелений  —  зелен,  радий  —  рад,  славний  —  славен). 
Фонетичні варіанти також урізноманітнюють мовлення, спри-яють  його  виразності,  порівн.:  на  тому  —  на  тім,  до  сходу  сон-ця —  до  схід  сонця,  лише  —  лиш,  ходити  —  ходить,  чому  —  чом, 
гуляє —  гуля,  знатися  —  знатись  та  ін. 
Стилістичне забарвлення суфіксів
Суфікси особливості суфіксів приклади
-ість, -ств(о), -цтв(о), -зтв(о), 
-от(а), -анн(я), -енн(я), -інн(я), 
-тт(я), -ізм (-їзм), -изм та ін.
Утворюють слова з абстрак-тним, узагальнювальним 
значенням, назви опре-дмеченої дії
громадськість, збирання, 
людство, реалізм
-альн-, -увальн- (-ювальн-), 
-арн- (-ярн-),
Характерні для наукового, 
офіційно-ділового, публіцис-тичного стилів
соціальний, гуманітарний, 
історичний
-ист-, -уват-, -атист- азотистий, цукристий (слова-терміни)
-к-, -ок-, -очок-, -ичок-, -очк-, 
-ик-, -оньк-, -еньк-, -есеньк-, 
-ісіньк-, -н-, -в-, -ищ-, -ущ- 
(-ющ-), -иськ-, -юх-, -ил-, -л-Утворюють емоційно забар-влені слова. Характерні для 
художнього і розмовного сти-лів (відтінки здрібнілості, пест-ливості, ласкавості, ніжності, 
зневаги, згрубілості тощо)
рідненький, гайочок, котище
повторення або комбінація з іншими префіксами префікса по- 
надає особливої експресії (розмовний і художній стилі): Притаїлося 
все,  пополохалось  перед  з’явищем  тучі  грізної...  (М.  Стельмах). 
префікси па-, пра-, уз- та  інші  надають  словам  відтінку  уро-чистості: Паморозь розкішним мереживом покрила нерухомі дерева 
(М.  Стельмах). 
префікс не- виражає  негативний,  зневажливий  відтінок:  не-дотепа,  нездара. 
Складні слова виконують  різні  стилістичні  функції: 
а)  уживаються  як  терміни  в  науковому,  офіційно-діловому,  пу-бліцистичному  стилях  (гідроканал,  кіловат-година,  ВНЗ); 
б)  виражають  різноманітні  емоційно-експресивні  відтінки  в ху-дожньому  стилі  (громовозвукий,  смуток-жаль;  Ранок  був 
ясний-найясний  і  теплий-найтеплий  (Марко  Вовчок). 
емоційно забарвлені форми числівників зі зменшеними суфіксами, 
які  створюють  пестливо-співчутливі  відтінки;  повторення  того  са-мого числівника. Напр.: От десь горе: ми ще самі, двоєчко нас, а то 
борони  Боже,  сім’я  велика,  діточки  дрібні,  пищать  з  голоду,  а  тут 
ні  крихіточки  (М.  Коцюбинський);  Він  як  подружку  любив  Галю, 
знав,  що  вона  одного-однісінького  кохала  у  цьому  світі  (П.  Панч).
Норма  літературної  мови  як  основне  поняття  правильності 
мовлення,  її  варіативність
літературна мова —  це  унормована,  відшліфована  форма  за-гальнонародної  мови,  що  обслуговує  найрізноманітніші  сфери  сус-пільної  діяльності  людей:  державні  та  громадські  установи,  пре-су,  художню  літературу,  науку,  театр,  освіту  й  побут  людей.  Вона 
характеризується:
а)  унормованістю, 
б)  уніфікованістю, 
Продовження таблиц
в)  стандартністю, 
г)  високою  граматичною  організацією, 
ґ)  розвиненою  системою  стилів.
літературна мова реалізується в усній і писемній формах. Обидві 
форми  однаково  поширені  в  сучасному  мовленні,  їм  властиві  осно-вні  загальномовні  норми,  проте  кожна  з  них  має  й  свої  особливос-ті, що пояснюється специфікою функціонування літературної мови 
в  кожній  із  форм.  Писемна  форма  літературної  мови  функціонує 
у сфері державної, політичної, господарської, наукової і культурної 
діяльності.  Усна  форма  літературної  мови  обслуговує  безпосереднє 
спілкування  людей,  побутові  й  виробничі  потреби  суспільства.
норма літературної мови —  це  сукупність  загальноприйнятих 
правил реалізації мовної системи, які закріплюються у процесі сус-пільної  комунікації.  Її  варіативність   —  ознака  розбудованої  сти-лістичної  системи  літературної  мови
Розрізняють  різні  типи  мовних  норм: 
а)  орфоепічні  (вимова  звуків  і  звукосполучень); 
б)  графічні  (передавання  звуків  на  письмі); 
в)  орфографічні  (написання  слів); 
г)  лексичні  (слововживання);
ґ)  морфологічні  (правильне  вживання  морфем);
д)  синтаксичні (усталені зразки побудови словосполучень, речень);
е)  стилістичні  (відбір  мовних  елементів  відповідно  до  умов 
спілкування); 
є)  пунктуаційні  (вживання  розділових  знаків).
Мовні варіанти —  видозміни  однієї  й  тієї  самої  мовної  оди-ниці,  наявні  на  різних  мовних  рівнях:  фонетичному,  лексичному, 
морфологічному чи синтаксичному. Варіанти виникають відповідно 
до  потреб  суспільства  в  кодифікації  написань  і  відображають  тим-часове  співіснування  старого  й  нового  в  мові.  Мовні  норми  най-повніше  й  у  певній  системі  фіксуються  у  правописі,  словниках, 
довідниках,  підручниках  і  посібниках  з  української  мови. 
У  словниках  українського  літературного  слововживання  роз-різняють варіанти мовних норм:
а)  акцентні  (алфавíт  і  алфáвіт);
б)  фонематичні  (вогонь  і  огонь);
в)  морфологічні  (міст,  а  в  Р.  в.  —  моста  й  мосту).
культура писемного й усного мовлення всіх,  хто  користується 
українською  мовою  як  засобом  спілкування,  полягає  в  тому,  щоб 
досконало  знати  мовні  норми  й  послідовно  дотримуватися  їх.
II. оГолошення теМи й Мети уроку.
III.  МотивАція нАвчАльної ДіяльноСті учнів.
IV.  Сприйняття й зАСвоєння учняМи нАвчАльноГо МАтеріАлу.
;Тренувальні вправи
За допомогою суфіксів пра-, уз-, па-, су-, без-, анти-, контр-, ультра- 
утворіть іменники так, щоб їх твірними словами були подані. укажіть 
стильову приналежність утворених слів.
Ліс, дід, внук, гора, синок, пісок, тінь, вість, теза, атака, звук.
Учні записують: праліс, прадід, правнук; уз гір’я; пасинок; супісок, сутінь; 
безвість; антитеза; контратака; ультразвук. Учитель звертає увагу 
учнів на те, що за допомогою префіксів іменників з новим значенням. Одні 
префікси слугують для творення слів загальновживаних в усіх стилях, 
а є і такі, що мають забарвлення книжних стилів (су-, анти-, контр-, 
ультра-). Слова, утворені за допомогою цих префіксів, в жи-ваються 
переважно в стилі науковому, окремих жанрах публіцистики.
від основ слівзелень,холодутворіть прикметники: а) з новим від-тінком у значенні; б) з новим значенням. простежте закономірності 
у використанні певних суфіксів.
Слово, від основи 
якого утворюєть-ся нове
утворене слово з 
новим лексичним 
значенням
Слова з новим відтінком у значенні
зменшений сту-пінь вияву озна-ки, пестливості
збільшений сту-пінь вияву озна-ки, згрубілості
зелень зелений зеленкуватий
зеленуватий
зеленавий
зелененький
зеленесенький
зеленісінький
зеленюсінський
зеленющий
холод холодний холоднуватий
холодненький
холоднесенький
холоднюсінький
холоднющий
Учитель підкреслює, що суфікси, за допомогою яких творяться 
прикметники з новим лексичним значенням, — спосіб для творення 
загальновживаних слів; суфікси, за допомогою яких творяться 
прикметники з різним ступенем вияву ознаки, — засіб, що дозволяє мовцю 
виявити своє ставлення до описуваного; використовуються вони в стилі 
художньому, розмовному.
від основ поданих слів утворіть за допомогою префіксів пре-, най-, 
перед-, анти-, ультра- прикметники з новим значенням. пригадайте 
відповідні орфографічні правила, мовні норми.
Мудрий,  добрий,  широкий,  великий,  святковий,  фіолетовий, 
токсичний.
Учні записують: премудрий, предобрий, преширокий, превеликий; 
наймудріший, найдобріший, найрозумніший; передсвятковий; заширокий, 
завеликий; ультрафіолетовий; антитоксичний. Префікси надають 
новоутвореним словам різних додаткових відтінків: пре- підкреслює вищу 
міру ознаки; слова із цим префіксом уживаються в мові експресивній; 
най- підкреслює найвищий ступінь порівняння, слова із цим префіксом 
загальновживані в усіх стилях; перед- вказує на час: за- вказує на ознаку, 
що перевищила потрібну міру, слова із цим префіксом мають відтінок 
усного розмовного мовлення; анти- слугує для утворення прикметників, 
що походять з іншомовних слів, слову надає відтінку книжного; ультра- - 
на крайню межу ознаки, теж надає книжного відтінку.
від основ поданих слів утворіть іменники за допомогою суфіксів 
-енн-, -анн-, -інн-. усно поясніть, якого відтінку надають ці суфікси 
утвореним іменникам. пригадайте відповідні орфографічні правила, 
мовні норми.
Відмінювання, узгоджувати, випромінювати, дихати, нагріва-ти,  вимірювати,  намагнічувати,  сполучати,  множити,  колоситися, 
кипіти,  горіти.
складіть п’ять речень у стилі художньому, науковому, публіцисти-чному, офіційно-діловому, розмовному. укожному з них стилістично 
доцільно використати суфіксально-префіксальні слова.
прочитайте слова. визначте усно в них суфікси та префікси і з’ясуйте, 
як ці морфеми впливають на значення слів. Які з цих слів характерні 
для художнього мовлення, а які — для наукового? пригадайте від-повідні орфографічні правила, мовні норми.
Становлення, формулювання, архаїзм, архаїчний, посередни-цтво,  упертюх,  бурмило,  тонісінький,  ординарний,  рівнесенький, 
гостинчик,  порозходи-тись,  прадавній,   історизм,  дійсність,  незда-ра,  пагіння,  хлопчисько,  хатиночка,  звірятко,  вовчище,  водиця. 
прочитайте тексти. обґрунтуйте їхню належність до певних стилів. 
поясніть, як впливають словотворчі засоби на стильове забарвлення 
поданих текстів. 
Храм  храмів
Колись  Сковорода  казав  про  те,  що  людина  —  то  Божий 
храм.  І  було  в  цих  словах  дивовижне  захоплення  величчю  люди-ни,  її  красою,  довершеністю,  її  богорівністю...  І  нехай  це  ідеалізм, 
але  ж  скільки  в  ньому  віри  в  людину,  в  її  велич.  Так,  найбільшим 
храмом,  «храмом  храмів»  є  на  землі  Людина.  Не  звір,  а  людина  із 
сонячним  серцем.  Так,  у  днів  кривавім  вирі  загубилися  стежки  до 
цього храму храмів, але ж неодмінно треба знайти їх, треба знайти 
шлях  до  того,  щоб  світом  правила  Людина,  а  не  антилюдина,  по-роджена  світом  зла,  визиску,  грубого  матеріалізму  (С.  Тельнюк). 
Зустріч
За  возами,  спираючись  на  костур,  тюпає  жвавенька  бабуся...
—  Здрастуйте,  —  здороваються  діти  до  бабусі  й  як  одно  ни-зенько  вклоняються. 
Бабуся  спинилась. 
— Здорові, діточки, а чого ж це ви, голуб’ята, всі такі зелені?
Діти  витерли  рукавчатами  носики  й  подивилися  на  неї  вели-кими  смутними  очима:  мовляв,  хто  ж  його  знає. 
—  Ну,  а  де  ж  ваша  мама?  —  питає  бабуся,  приглядаючись 
до  чорних  тенет  очок  на  дітях. 
Дівчинка  убік  показала  очима. 
—  У  хуторі  —  горниці  панам  прибирають. 
Зорять  усі  на  бабусю,  чогось  сподіваються.  Побідкалась  ста-ренька,  стала  жалувати  дітей. 
— Гарні, любі діточки... а гостинчика немає, ластів’ята, — не 
купила.  (С.  Васильченко). 
утворіть від поданих слів за допомогою суфіксів позитивної чи не-гативної оцінки нові слова. утворені слова запишіть, позначте в них 
морфеми, назвіть твірну основу. для якого стилю мовлення харак-терні ці слова? 
Малий,  ніч,  здоровий,  пташка,  важкий,  страх,  злий,  страш-ний,  літо,  сила,  вовк. 
Гра  «Позмагайтеся!» 
1.  Хто  утворить  від  слова бабуся найбільше  слів  із  новим  від-тінком  значення  за  допомогою  суфіксів  позитивної  оцінки? 
2.  Хто утворить від слова кітнайбільше слів із новим відтінком 
значення? 
попрацюйте в парах. доберіть кожен по 5–7 слів із суфіксами, що 
мають зменшувально-пестливе значення або вживаються на озна-чення згрубілості, збільшення. прочитайте ці слова однокласнику 
(однокласниці), запропонуйте пояснити значення й емоційне забарв-лення слів, а з одним словом (на вибір) скласти речення.
від слів  береза, вітерутворити за допомогою суфіксів іменники: 
а)  з новим лексичним значенням; б) з новим смисловим відтінком 
у значенні.
Слово, від якого 
утворюється нове
утворене слово з 
новим лексичним 
значенням
Слово з новим відтінком у значенні
здрібнілість, 
пестливість
згрубілість, 
презирство
береза березняк берізка, берізочка, 
берізонька
березище
вітер вітряк вітерець, вітрик вітрище
Учитель звертає увагу учнів на те, що: 1) суфікси на творення іменників 
з новим лексичним значенням є засіб для творення загальновживаних 
слів; 2) суфікси на творення іменників з пестливо-здрібнілим значенням, 
згрубіло-зневажливим є засіб для творення слів, що дозволять мовцю 
висловити своє ставлення до описуваного; використовуються вони в стилі 
художньому і розмовному, зовсім не властиві стилям науковому і офіційно-діловому.
прочитайте речення, випишіть з них спільнокореневі слова, виділіть 
у них суфікси. Які з них використано для творення слів з іншим 
значенням, які, не змінюючи основного значення слова, надають 
йому додаткових відтінків значень? Якого стилістичного забарвлення 
надають словам такі відтінки?
Вітрище  чорнобильський  жито  колише  і  в’яже  на  шиї  не-зримі  вузли.  (К.  Дужа).  Ще  і  досі  сивенькі  міфи  на  пожовклих 
вітрилах  пливуть.  (Т.  Бартош).  На  обрії  спалахують  вогні,  гортає 
вітер  хмари  понад  степом.  (І.  Іов).  Вітерець  калину  хита,  а  на  ній 
казкова фата. (В. Івасик). В журавлинім голосі б’ються струни літа, 
не  змовкає  вітрова  золота  трембіта.  (О.  Галета).
прочитайте речення. визначте стиль кожного з висловлювань. ви-пишіть віддієслівні іменники на –ння, -ття, розберіть їх за будовою. 
чим пояснити вживання слів з цими суфіксами в офіційно-діловому, 
науковому й публіцистичному стилях?
1.  Стаття 85. До повноважень Верховної Ради України належить:
внесення  змін  до  Конституції  України  в  межах  і  порядку, 
передбачених  розділом  XIII  цієї  Конституції;
призначення  всеукраїнського  референдуму  з  питань,  визна-чених  статтею  73  цієї  Конституції;
прийняття  законів;
затвердження Державного бюджету України та внесення змін 
до нього, контроль за виконанням Державного бюджету Укра-їни, прийняття рішень щодо звіту про його виконання. (Кон-ституція  України).
2.  Одним  зі  шляхів  поповнення  лексики  є  творення  віддієс-лівних  іменників  на  -ння,  -ття  (інформування,  формулю-вання,  каяття,  забуття  тощо)  .  Ці  суфікси  є  продуктивними 
в офіційно-діловому стилі, публіцистичному, що пояснюється 
прагненням  до  стислості  вислову  і  сприяє  вираженню  уза-гальнення  в  мові:  замість  описових  конструкцій,  що  відтво-рюють  процес,  дається  назва  його  в  цілому,  нерозчленовано, 
опредмечено.  (З  підручника).
3.  В основі нинішнього ставлення людей до політики і політиків 
лежить  звичайне  соціальне  розчарування.  Свого  часу  у  сві-домості  населення  монополія  однієї  партії  на  владу  і  застій 
ототожнилися. Така була закономірна реакція на невиконан-ня  комуністами  своїх  обіцянок.  (З  газети).
прочитайте речення, укажіть наукові терміни з суфіксом -ізм (-изм, 
-їзм). розкажіть про особливості використання цих суфіксів.
Сьогодні  публіцистика  живе  півроку-рік,  а  потому  вже  від-гонить  анахронізмом:  це  вже  пройдено,  це  не  враховує  нових  реа-лій.  (Із  журн.)  Професіоналізми  надзвичайно  детально  визначають 
ті  предмети,  дії,  якості,  що  безпосередньо  пов’язані  зі  сферою  ді-яльності  відповідної  професії.  (З  довідника).  Націоналізм  —  рух 
(і,  відповідно,  ідеологія),  який  проголошує  націю  однією  з  найви-щих  цінностей,  вважає,  що  нація  повинна  бути  вільною  і  стано-вити  окреме  політичне  тіло  (автономію  або  самостійну  державу). 
(З  довідника).  Жиріє  з  крові  змучених  народів  наш  ворог  най-лютіший  —  шовінізм.  (В.  Симоненко).  Патріотизм  —  соціально-політичний  і моральний  принцип,  що  в  узагальненій  формі  вира-жає  любов  до  Батьківщини,  піклування  про  її  інтереси,  готовність 
до  її  захисту.  (Із  словника).
Суфікс -ізм має греко-латинське походження і вичленовується із 
запозичених слів, утворюючи з українськими лексемами нові слова. 
Як правило, утворення з таким суфіксом — наукові терміни, слова 
з узагальненим значенням, зокрема назви ідеологічних чи наукових 
 
напрямів. Приєднуючись до невідповідних основ — слів знижено-побутового 
характеру — такі суфікси надають їм іронічно-розмовного характеру 
(наплювизм, хвостизм тощо).
V. зАкріплення вивченоГо МАтеріАлу.
прочитайте речення. Які слова надають реченням книжного відтін-ку? Завдяки яким компонентам? Як називається спосіб їх творення 
і в якому стилі він поширений?
Краєзнавство  —  важкий  інструмент  для  формування  ідеалу, 
тому  українознавство,  як,  до  речі,  кібернетика,  психоаналіз  та  де-які інші науки, було репресоване українофобами. (З журналу). Він 
кидав  свої  конспекти  і  йшов  з  нами  у  поле.  Ми  з  ним  облазили  всі 
кручі і байраки. Ґрунтознавство осипалося під ногами, орнітологія 
каркала  на  полях.  (Ліна  Костенко).
диктант з коментуванням. укажіть слова, утворені способом сло-воскладання, поясніть уживання дефіса в них. Якого стилістичного 
забарвлення надають реченням такі слова?
І  тільки  в  пам’яті  одній  такі  ясні,  такі  привітні  твої  слова, 
як сон-трава в далекім, синім квітні. (Г. Алексєєва). Дзвенять орке-стром комиші, нуртує запах рути-м’яти. (Г. Аврахов). Живу тобою, 
Україно-Русь,  молюсь  на  тебе  ту,  що  в  снах  лиш  бачу,  та  більше 
від  образ  і  горя  плачу,  але  не  в’яну  духом,  а  борюсь.  (М. Адамен-ко).  Не  вбили  тебе  яничари,  і  смерч-буревій  не  скосив,  встаєш  ти, 
народна  держава,  для  злетів  вдихаєш  ти  сил.  (Д.  Горішній).  Зда-ється,  українці-руси  є  просто  незнищимою  нацією.  Адже  вони  не 
створили  нову  державу,  а  відновили  державу  Володимира  Велико-го  з  тією  самою  столицею!  Хіба  ж  не  приголомшливий  доказ  не-збагненної  життєздатності  народу,  його  державотворчої  здатності? 
(  За  М.  Задорожним).
VI.  ДоМАшнє зАвДАння.
словниковий самодиктант. Записати 20 слів з компонентами -лог, 
-фоб, -знавство, -філ, -ман, само-, мало-, багато-, естра-, псевдо-, 
анти-, мікро- тощо.
Категорія: Українська мова 11 клас | Додав: uthitel (05.09.2014)
Переглядів: 1989 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: