Урок № 28 Тема: Узагальнення й систематизація найважливіших відомостей з української мови. лексикологія і фразеологія. - Українська мова 11 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Українська мова 11 клас

Урок № 28 Тема: Узагальнення й систематизація найважливіших відомостей з української мови. лексикологія і фразеологія.
Урок № 28
Тема: Узагальнення й систематизація найважливіших відомостей з української
мови. лексикологія і фразеологія.
Мета: класифікувати, систематизувати й узагальнювати вивчені поняття, визначати
їх функції в тексті; правильно ставить розділові знаки у простому й складному
реченнях і обґрунтовує правила їх розстановки; використовувати орфографічні
й  пунктуаційні знання і вимоги на письмі, визначати необхідні й достатні ознаки
орфограм; уживати адекватні до тексту слова й граматичні форми відповідно до
вивчених правил; розглядати вивчений матеріал з фонетики, лексики, словотвору,
граматики з боку сфери вживання; здійснювати самоконтроль за результатами
навчальних досягнень.
Хід уроку
I. АктуА лізА ція опорних знА нь учнів.
технологічна карта
відомості про лексику і фразеологію
Усі слова, що вживаються в мові, становлять її словниковий
склад, або лексику. Розділ мовознавчої науки, у якому вивчають
слова, їхнє значення, походження і вживання, називається лекси -кологією.
з а кількістю лексичних значень розрізняють дві групи слів.
1. Однозначні слова — це слова з одним лексичним значенням
(префікс, аксіома, працювати).
2. Багатозначні слова — це слова, що мають декілька лексичних
значень (золотий перстень, золоті руки, золотий характер;
усміхається дитина, усміхається день; ручка дитини, ручка
дверей, ручка для письма).
Багатозначні слова можуть мати пряме й переносне значення:
а) пряме значення — це первинне лексичне значення слова
(Оксанка щось шепоче своїй подружці);
б) переносне значення — це вторинне, перенесене значення (Оля
відчула, як берізка щось шепоче кленові в гаю).
з а співвідношенням лексичного значення і форми слова
об’єднують у три групи.
1. Омоніми — слова, однакові за звучанням, але різні за зна -ченням (рідний край, край стола, не край мого серця).
2. Синоніми — це слова, різні за звучанням, але близькі за значен-ням (гарний, красивий, чудовий; бігти, гнатися, летіти, мчатися).
3. Антоніми — це слова із протилежним значенням (створю-вати — знищувати, швидко — повільно, ніч — день, силь-ний — слабкий).
з а сферою вживання виділяють дві групи слів.
1. Загальновживані слова — це слова, що використовуються всі-ма носіями мови (чоловік, кінь, кислий, сонце, дім, дерево,
чоботи, борщ).
2. Незагальновживані слова:
а) діалектизми — це слова, що вживаються лише мешканця -ми певної місцевості (бараболя (картопля), перепудитись
(злякатися), пательня (сковорода), файно (гарно);
б) професіоналізми — це слова, які вживаються людьми пев-ної професії (хірург, скальпель, анестезіолог, бинт; педра-да, філолог, унаочнення, випускник; лейтенант, артилерія,
дивізія, розвідник; натюрморт, пейзажист);
в) терміни або термінологічні сполучення слів, що вжива-ються у певних галузях науки (біоценоз, ембарго, корінь
квадратний);
г) канцеляризми — слова, що вживаються в офіційно-діловій
або адміністративній сфері (узгоджувати, довідка, розпо -рядження, кошторис);
ґ) жаргонізми — слова, якими послуговуються люди,
об’єднані спільними інтересами, способом життя чи захо -пленнями (шпора, круто, прикол);
д) книжні слова — це слова, які вживаються виключно в офі -ційному спілкуванні, найчастіше письмовому, літератур-ною мовою (прагнення, авжеж, уста, ймення, Вітчизна,
буяти, фавор, царина);
е) розмовні слова — ті, що вживаються в побутовому спіл-куванні та мають певне емоційне забарвлення (балакати,
репетувати, вперіщити, шкапа).
з а походженням виділяють дві групи слів.
1. Незапозичені, або власне українські, слова (дерево, сестра,
теплий, добре, униз, йти, брати).
2. Запозичені, або іншомовні, слова — це слова, які перейшли
в українську мову з інших мов (апостроф, граматика, студент,
клас, ректор, курорт, флейта, журі, сервіз, шосе, спортсмен,
старт, соло, соната, арія).
з а активністю вживання виділяють дві групи слів.
1. Застарілі слова — це слова, які вийшли з активного вжитку
(віче, рало, соха, поденщина, кріпак, свита, клуня, лакей).
2. Неологізми — це нові слова, що недавно з’явились у мові
(комп’ютер, акванавт, місяцехід, телесеріал).
Фразеологізми — це усталені звороти, стійкі поєднання слів,
що виступають у мові як єдині, неподільні й цілісні за значенням
вислови (пекти раки, п’ятами накивати, розбити глек, вивести на
чисту воду, точити ляси).
II. оГолошення те М и й М ети уроку.
III. МотивА ція нА вчА льної Д іяльно С ті учнів.
I V. Сприйняття й зАСвоєння учня М и нА вчА льно Го МАтері А лу.
; Тренувальні вправи
прочитайте вірш. укажіть особливості рим у ньому. Згрупуйте слова
за активністю і сферою вживання.
Ще зоріє на межах кукіль,
М’ятою пахнуть стежки
Та осінь дістала кужіль
І кленам пряде сорочки.
Ще літо веселкою грає
Горять чебрецями луга,
А сонце в тумани сідає,
Спішить за обрій ріка.
доберіть по 5 прикладів, що ілюструють такі лексичні поняття:
а) книжні слова;
б) розмовні слова;
в) жаргонізми;
г) канцеляризми;
г) діалектизми;
д) професіоналізми;
е) терміни.
доберіть фразеологізми, що містять подані слова. поясніть значення
цих фразеологізмів.
Плакати; сміятися; говорити неправду; говорити голосно; по -вільний; швидкий; неуважний; ніколи; завжди; їхати; йти; око; нога.
Знайдіть у відповідному словнику тлумачення слів і словосполучень,
дайте їм характеристику.
1. Пан’європейський, дилер, мерчендайзер, пектораль, намаз,
панагія, рекордер, трипільська культура, українофіл, чабер,
яснозорий, форум.
2. Спочивати на лаврах, прокрустове ложе, провідна нитка, пра-во вето, умивати руки, з погляду вічності, з щитом чи на
щиті, земля обітована, олімпійський спокій, Дантове пекло,
до сьомого коліна; нове життя нового прагне слова; спинись,
хвилино; бути чи не бути; хто взяв меч, від меча і загине;
рицарі круглого столу; альма-матер; через терни — до зірок;
бочка Діогена; будь людиною; одна ластівка — то ще не весна;
безодня премудрості; бачить око, та зуб не йме; гнути в три
погибелі; вибиватися в люди; класти зуби на полицю; бачити
на власні очі; сильний духом; оженили мене не спитавши;
людина великої душі; під гарячу руку попадати; змінити гнів
на милість; сміх крізь сльози; тьма-тьмуща; друге дихання.
Що об’єднує подані тексти? Що їх розрізняє? укажіть однозначні
й  багатозначні слова,слова з прямим і переносним значенням.
1. Амазо́нки (грец. Αμαζόνες) — войовниче плем’я жінок, які
не терпіли у своєму середовищі чоловіків. У переносному значен -ні — це войовнича за характером жінка.
За стародавніми переказами, вони утворили могутню державу
на південному березі Чорного моря, на чолі з царицею. Одружу -валися з представниками сусідніх племен тільки для продовження
роду, потім відсилали чоловіків назад. Новонароджених хлопчиків
віддавали батькам або вбивали, дівчаток виховували для війни; ви -палювали їм праву грудь, щоб вона не заважала стріляти із лука
(звідси й назва — безгруді). Зброя амазонок: подвійна сокира, спис,
лук і щит у формі півмісяця.
2. А потім, блиснувши з-під брів,
Розмову дивно перевів:
«Ну що у вас там за жінки,
Розбалувані і м’які,
Ну, словом, сказано — Європа!
А тут на цих ведмежих тропах
Сибіром правлять амазонки…» (І. Драч).
укажіть лексичне значення і стилістичне призначення слів.
Комюніке, повідомлення; мілітаризм, озброєння; дефекти,
вади, недоліки; структура, будова; послідовність, порядок; хід,
перебіг; аргумент, доведення; концентрувати, зосереджувати; свід -чити, констатувати; адекватний, рівнозначний; скасувати, анулю -вати; контракт, договір; свідомість, тяма, притомність; хлібороб,
ратай; переписка, листування; пам’ятник, пам’ятка; письменність,
писемність; живопис, малярство.
V. зАкріплення вивченоГо МАтері А лу.
складіть виступ на мітингу за прислів’ям « під лежачий камінь вода
не тече!».
укажіть у кожному рядку зайве слово.
1. Говорить, розмовляє, регоче, базікає, мимрить, гомонить.
2. Цікавий, інтересний, допитливий, непохитний.
3. Дорога, шлях, путь, траса, шосе, діброва.
4. Славнозвісний, знаменитий, бундючний, відомий, видатний.
5. Безмірний, гарний, прекрасний, хороший, красивий, чудо -вий, чарівний.
6. Небосхил, небозвід, горизонт, пуща, крайнебо.
7. Зарозумілий, гордовитий, пихатий, гонористий, тихий, бун -дючний, високодумний.
8. Гарно, чудесно, марно, прекрасно, добре.
доберіть до кожного слова антонім і дізнаєтесь, яке слово сховане.
підказка: усі слова-антоніми повинні починатися однаковою літерою.
укажіть, до яких лексичних груп належить кожне слово-відповідь?
1. Конкретний.
2. Мирний.
3. Неохайний.
4. Відносний.
5. Пасивний.
6. Синтетичний.
7. Неологізм.
8. Симпатичний.
Відповідь: 1. Абстрактний. 2. Агресивний. 3. Акуратний.
4. Абсолютний. 5. Активний. 6. Аналітичний. 7. Архаїзм. 8. Ан-типатичний.
до поданих фразеологізмів доберіть із довідки усталені вирази
з  протилежним значенням, у дужках поясніть лексичне значення.
Тримати язик за зубами, пасти задніх, на всіх парах, душа
в душу, без сьомої клепки в голові, язик без кісток, хвіст бубликом
тримати, хоч віником мети.
Довідка. Як у воду опущений, мати голову на плечах, дерти
горло, хоч відбавляй, води в рот набрав, бути в авангарді, як сонна
муха, як кішка із собакою.
Згрупуйте фразеологізми-синоніми.
Брати близько до серця; птах високого польоту; битися як
риба об лід; дати жару; жити розкошуючи; порожня голова; був
кінь, та з’їздився; важливий птах; давати по шапці; дурнів не сі -ють, не орють, а вони самі родяться; узяти за душу; де тонко, там
ще й рветься; жити, лихо покотивши; без сьомої клепки в голові;
завдати бані; жити не по кишені; давати прикурити; набитий ду -рень; брати за живе; велика цяця; доконала гнідка дорога нелегка;
всипати гарячих; полатати боки.
Довідка. Брати близько до серця; узяти за душу; брати за
живе; важливий птах; велика цяця; птах високого польоту; бити-ся як риба об лід; був кінь, та з’їздився; доконала гнідка дорога
нелегка; де тонко, там ще й рветься; дати жару; давати по шапці;
завдати бані; давати прикурити; всипати гарячих; полатати боки.
Жити розкошуючи; жити не по кишені; жити, лихо покотивши;
порожня голова; набитий дурень; дурнів не сіють, не орють, а вони
самі родяться; без сьомої клепки в голові.
VI. ДоМАшнє зА в ДАння.
опрацювати теоретичний матеріал §16, виконати вправу №239.
Категорія: Українська мова 11 клас | Додав: uthitel (06.01.2014)
Переглядів: 2998 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: