Урок № 21 Тема: Пунктограми в складному реченні (узагальнення вивченого). - Українська мова 11 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Українська мова 11 клас

Урок № 21 Тема: Пунктограми в складному реченні (узагальнення вивченого).
Урок № 21
Тема: Пунктограми в складному реченні
(узагальнення вивченого).
Мета: знаходити в тексті складні речення, визначати смислові відношення між частинами
складного речення, стилістично забарвлені засоби складного речення; визначати
їх роль і доречність використання в тексті; розрізняти синтаксичні синоніми; пра -вильно здійснювати синонімічну заміну складних речень, сполучників і сполучних
слів, що з’єднують частини складного речення, з метою посилення тієї чи іншої
стилістичної ознаки; правильно розставляти розділові знаки в складному реченні
й обґрунтовувати їх.
Хід уроку
технологічна карта
Складним називаємо таке речення, у будові якого є дві чи
більше граматичних основи. Умовно прості речення, що входять
до складного, можуть бути поєднані сполучниковим, безсполучни -ковим і змішаним зв’язком.
кому ставимо в складному реченні між умовно простими ре -ченнями, якщо простежується:
а) одночасність подій;
б) послідовність подій.
крапку з комою в складному реченні ставимо між умовно про -стими реченнями, якщо:
а) вони далекі за змістом;
б) вони ускладнені.
Двокрапку ставимо в складному реченні ставимо між умовно
простими реченнями, якщо:
а) у другому реченні є пояснення того, про що йдеться в першому;
б) у другому реченні є доповнення до того, про що йдеться
в першому;
в) у другому реченні є причина того, про що йдеться в першому.
тире ставимо в складному реченні між умовно простими ре -ченнями, якщо:
а) у другому реченні є наслідок, а в першому — причина, умова
або час дії;
б) умовно прості речення зіставляються чи протиставляються.
II. оГолошення те М и й М ети уроку.
III. МотивА ція нА вчА льної Д іяльно С ті учнів.
I V. Сприйняття й зАСвоєння учня М и нА вчА льно Го МАтері А лу.
; Тренувальні вправи
п рочитайте. укажіть стиль тексту. н азвіть складні речення, усно
вкажіть їхні види. поясніть пунктограми. Здійсніть синонімічну за -міну складних речень, сполучників чи сполучних слів, що з’єднують
частини складного речення, з метою посилення тієї чи іншої стиліс-тичної ознаки.
1. Від заходу насувалась чорна хмара, душний вітер нахрапом
бив об гори, хвилював комиш у плавнях. Але я байдужно дивився
на грізні розрухи натури, не торкала якось мого серця дика краса
південної бурі. Роз’ятрений нудьгою, затоплений у задумі, плен -тавсь я тихою ходою берегом річки, не помічаючи навіть, як чорна
хмара обіймала крайнебо, тихо лізла догори. І тільки перші краплі
густого дощу, що з гулким гуком упали на землю серед раптової
тиші, змусили мене озирнутися навкруги, пошукати певного за -хисту від зливи. Але не встиг я ще й озирнутися гаразд: по моїх
напружених нервах ударила хвиля рідних, близьких мені звуків.
(М. Коцюбинський).
2. Морську хвилю пориває до берега, людина ж прагне без -бережності. Можливо, тому, що думці тісно в замкненому колі,
вона не терпить меж, весь час поривається вперед, змітаючи на
своєму шляху перепони, долаючи будь-які відстані. Їй підвладне
все уявне і суще, нею керує прагнення випробувати людський дух,
пізнати його можливості — мужність, витривалість, здатність до -лати крутизну хвиль, шаленство штурмів та
проаналізуйте вживання двокрапки в поданих реченнях. Запишіть
поряд з номером кожного речення літеру, яка відповідає певній
пунктограмі:
а) двокрапка між частинами складного безсполучникового ре -чення, коли друга частина називає причину;
б) двокрапка між частинами складного безсполучникового ре -чення, де друга частина виражає пояснення;
в) двокрапка після слів автора при прямій мові.
1. Бери до серця і затям: душа творця не переквітне. (М. Син -гаївський). 2. Не бійтесь заглядати у словник: це пишний яр, а не
сумне провалля. (М. Рильський). 3. Я не скажу: «Хвилино, спи -нись!» (Л. Костенко).
побудуйте на основі поданих двох речень:
а) складнопідрядне речення причини;
б) складнопідрядне речення наслідку;
в) складносурядне речення;
г) безсполучникове складне речення з двокрапкою між його час-тинами;
г) безсполучникове складне речення, між частинами якого сто -їть тире;
д) просте речення з обставиною причини.
Задощило. Кінопроби довелось припинити.
поясніть вживання тире в поданих реченнях, вказавши біля номера
кожного речення букву на позначення відповідної пунктограми:
а) тире в безсполучниковому складному реченні;
б) тире в безсполучниковому складному реченні, де перша час -тина означає час або умову;
в) тире в безсполучниковому складному реченні, де друга час -тина означає наслідок;
г) тире після прямої мови перед словами автора;
г) тире (у сполученні з іншими знаками) з обох боків слів авто -ра, якщо вони стоять у середині прямої мови.
1. Поети йдуть за горизонт — поезія зостається віч-на-віч
з вічністю. (Ю. Збанацький). 2. «Ніщо так не красить людину, як
натхнення», — подумала Ярослава (О. Гончар). 3. Забудеш рідний
край — тобі твій корінь всохне. (П. Тичина). 4. Гримнуло — по -котилася луна лісом. 5. «А куди Макар телят ганяє, — з цікавістю
спитав дядько, — теж знаєш?»
спишіть, розставляючи пунктограми. укажіть смислові відношення
між умовно простими реченнями і стилістично забарвлені мовні
засоби.
1. Дуже дивний пейзаж косяками ідуть таланти. (Л. Костен -ко). Шумлять старі смереки свище вітер у вітах каштанів. (У. Сам -чук). Якщо на вістрі крихта бруду всю зброю пожере іржа. (Д. Пав -личко). Щасливі хвилини мовби поцілунки безглуздо і нецікаво
отримувати їх щодня. Для кожної людини центр землі це те місце
де вона живе. Куди б не занесла доля по яких шляхах-дорогах
не носили б вас ноги в які краї на які моря не завела б вас необ -хідність чи допитливість ви все одно весь час мріятимете про те
місце де лежить саме ваш центр планети. (Ю. Збанацький). Я не
розумію чому ми не маємо книги подібної тій що написав Є. Богат
Що водить сонце і світила (любов у листах видатних людей) напи-саної за нашими письменницькими долями за українською історі -єю. (В. Яременко). Праця єдина з неволі нас вирве нумо до праці
брати! (Б. Грінченко). Посеред неба гнеться на південь Чумацький
Шлях, і між його доспілими зорями на край землі срібний пилок.
(В. Винниченко). Голос Бояна і сон золотий Святослава рвуться до
нам через товщу холодних віків Будьмо єдині Й відродиться наша
держава. Станьмо братами бо час для братання наспів. (О. Рубан).
Занечищують чисту воду щоб ніхто не розказав як за горою сонечко
сідає як у Дніпра веселочка воду позичає. (В. Голобородько).
2. Де найкращий в світі спів
В українців
Де на брата лютий гнів
В українців
Хто ж то в наймах по світах
Українці
Хто знав голод і ГУЛАГ
Українці
Хто пролляв за інших кров
Українці
Хто на всіх материках
Українці
Де кайдани на руках
Українці
Хто немов Дніпро реве
Українці
Хто кайдани нині рве
Українці (С. Пушик).
3. Коли тихі радощі збуджені красою листка чи пелюстки
вперше переходять у здивування а здивування в таке почуття яке
за браком точнішого слова можна назвати щастям. такі дні здаєть -ся більшість людей переживає в дитинстві. І нема в світі зеленішої
левади як та через яку біліла твоя перша стежка до школи. І немає
кращої деревини як та в якій ти вперше пізнав своє єство. І нема
ласкавішого сонця як те яке хотів ти підняти немов блискучий
таріль із голубого дна калабані. (Д. Павличко).
Багряний вечір догорів
І попіл падає на місто
Переливається намисто
Понаддніпрянських ліхтарів.
По шумі денних голосів
На серці тихо сумно чисто.
Ніч лампа роздум самота
Сніги паперу ще німого.
Спокійна творчості тривога
В мовчанні зімкнені уста
ледь-ледь окреслена мета
Знов серце манить у дорогу. (В. Сосюра).
п рочитайте вірші. в иконайте усний синтаксичний розбір кожного
складного речення. обґрунтуйте пунктограми.
1. І я не чув, як жайвір в небі тане,
Кого остерігає з висоти,
Прийшла любов непрохана й неждана —
Ну як мені за нею не піти. (В. Симоненко).
2. Не бійся правди, хоч яка гірка,
не бійся смутків, хоч вони як ріки.
Людині бійся душу ошукать,
бо в цьому схибиш — то уже навіки. (Л. Костенко).
3. Україно, ну що ж ти за мати,
Чи я долю твою не осяг,
Що ти здатна синів убивати
І підносить убогих на стяг?. (В. Стус).
V. зАкріплення вивченоГо МАтері А лу.
накресліть схеми складних речень, поданих у тексті. укажіть смис-лові відношення між умовно простими реченнями.
1. Останній на полі сніп, званий «осталець», або «дід»,
перев’язували червоною смужкою і урочисто з піснями несли
в село. На полі залишали жменю невижатого збіжжя, прикраше -ного стрічками і квітами, що називалося «бородою», або «козою»,
«перепілкою». Колосся заламували до землі, зерно з них висипали
в розпушену землю, клали хлібину і ставили воду: «Оце, тобі, бо -рода, хліб, сіль і вода». За язичеськими віруваннями, збереження
в хаті на покуті останнього снопа та обряд «зазивання бороди»
пов’язані були з духом рослинності і покликані повернути силу,
що перейшла в колосся, землі, а також всьому хазяйству господа-ря. Закінчивши жнива, женці качалися по стерні, щоб не боліла
спина і легко було жати на наступний рік. (О. Чебанюк).
2. Побратимство в запорожців перебувало у великій шані.
Народні оповідання зберегли нам багато випадків про те, як козак,
одшукавши свого побратима в неволі й не маючи коштів, щоб його
викупити, віддавався сам на каторгу з тим, аби турок випустив
його побратима на волю…
На знак побратимства запорожці мінялися хрестами з тіла,
а далі в них усе було спільне: вони дарували один одному коней,
зброю й інші речі. У походах побратими, бувало, не з’їдять один
без одного шматка хліба; у боях же вони билися поруч і рятували
один одного від смерті або захищали своїм тілом. Коли траплялося,
що когось з побратимів хтось кривдив чи ображав, то другий зараз
же заступався за нього; якщо ж побратима зрадливо вбивали, то
його названий брат, лишившись живим, ставав за нього месником.
(За А. Кащенком).
3. Найбільшим книголюбом серед українських письменників-класиків був Іван Франко. Ще школярем він зібрав собі невелику
бібліотеку в 500 томів, хоч грошей на те не мав. Вчинив він це
в цікавий спосіб: робив за товаришів письмові завдання, а в нагоро-ду брав книги. За день, крім своїх уроків, майбутній письменник
міг виконати ще 5 завдань на одну тему і то таких відмінних одне
від одного, що вчитель не пізнавав, що це була робота однієї лю-дини. Пристрасть до книжок залишилась у нього на все життя.
Франко не любив позичати книжок у знайомих: читаючи, робив
помітки на полях. Зібравши одну з найцікавіших приватних кни -гозбірень, Франко казав, що коли йому захочеться вночі знайти
книгу в темряві, щоб покласти її на столі для вранішньої роботи,
він робить це безпомильно.
VI. ДоМАшнє зА в ДАння.
доберіть приклади складних речень різних стилів мовлення до кож-ного пунктуаційного правила.
Категорія: Українська мова 11 клас | Додав: uthitel (06.01.2014)
Переглядів: 3132 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: