Урок № 20 Тема: Синоніміка складнопідрядних і простих речень з дієприкметниковим і дієприслівниковим зворотами; синоніміка сполучників - Українська мова 11 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Українська мова 11 клас

Урок № 20 Тема: Синоніміка складнопідрядних і простих речень з дієприкметниковим і дієприслівниковим зворотами; синоніміка сполучників

Урок № 20  Тема:   Синоніміка складнопідрядних і простих  
речень з дієприкметниковим і дієприслівниковим зворотами; синоніміка сполучників і сполучних слів, що з’єднують
складні сполучникові речення.
  Мета:  знаходити в тексті складні речення, визначати смислові відношення між частинами
складного речення, стилістично забарвлені засоби складного речення; визнача-ти їх роль і доречність використання в тексті; розрізняти синтаксичні синоніми;
правильно здійснювати синонімічну заміну складних речень, складних і простих
із дієприкметниковим і дієприслівниковим зворотами, сполучників і сполучних
слів, що з’єднують частини складного речення, з метою посилення тієї чи іншої
стилістичної ознаки; правильно розставляти розділові знаки в складному реченні
й обґрунтовувати їх.
Хід   уроку
  I.   АктуА лізА ція опорних знА нь учнів.
технологічна карта
Для книжних стилів  (художнього,  офіційно-ділового,  публіцис -тичного  —  в  окремих  його  жанрах)  більш  характерна  стислість  мов-лення,  уживання  дієприкметникових  і  дієприслівникових  зворотів.
Дієприкметниковий зворот  підкреслює  ознаку  предмета,  набуту
чи  створювану  в  часі  діяльності  цього  предмета  чи  внаслідок  дії  над
ним  іншого  предмета.  підрядне означальне речення  підкреслює  озна -ку,  виражену  присудком.  Використання  цих  форм  як  синтаксичних
синонімів  зумовлене  їх  смисловими  відмінностями.  Дієприкметни -ковий  зворот  дає  змогу  коротше,  стисліше  висловити  думку,  тому
його  використовують  у  науковому,  офіційно-діловому  й  публіцис -тичному  стилі,  а  синонімічні  до  них  підрядні  речення  —  у  ху-дожньому,  публіцистичному,  офіційно-діловому  стилі.  При  виборі
дієприкметникового  звороту  чи  підрядного  означального  речення
значну  роль  відіграє  контекст.  Знаючи  про  паралельні  (синонімічні)
конструкції,  учні  зможуть  уникати  нагромадження  дієприкметни -кових  зворотів,так  само  і  підрядних  означальних  речень.
з а стилістичними особливостями   сполучники  і  сполучні  слова
поділяють  на  дві  групи:
б)   смислові  і  синтаксичні  синоніми;
б)   стилістично  нейтральні,  книжні,  розмовні.
Сполучники і сполучні слова приклади
Смислові синоніми коли — ледве, який — де,
що — чий та ін.
Коли наступив ранок, ми
вирушили в дорогу. Ледь
наступив ранок, ми вирушили
в дорогу.
Стилістичні синоніми тому що — бо, що — хоч,
подібно тому як — як та ін.
Я живу і мислю, тому що   
я людина. Я живу і мислю, бо  
я людина.
Сполучники і сполучні слова приклади
Стилістично нейтральні щоб, що, бо, то, де, коли, хоч,
якщо
Слава особливо чарівний тієї
пори, коли жита по-ловіють.
(І. Цюпа).
Книжні оскільки, унаслідок того що,
після того як, у зв’язку   
з тим що
Посіяли вчасно і добро-якісно,
тому що добре підготуватись
до сівби.
Розмовні як, аби, хоча, ледве,  
тільки, раз
Хоча Летюк і не мав рибаль -ського досвіду, проте своєю
працьовитістю та моторністю
завоював прихильність риба -лок. ( О. Гончар).
у науковому стилі   синонімічна  заміна  сполучників  чи  сполуч -них  слів  недоречна,  бо  це  надає  розмовного  відтінку.
Для  поєднання  підрядних  означальних  речень  з  головним  ви-користовують  сполучні слова :
а)   який  —  використовують  здебільшого  при  назвах  істот;
б)   що  —  якщо  йдеться  про  неістотний  предмет;
в)   котрий  —надає  мові  іноді  урочистого  звучання  або  має
розподільно-числове  значення.
Де, куди, звідки, коли як  синоніми  до  сполучного  слова  який:
а)   де, звідки, куди  —  обставинний  відтінок;
б)   коли  —  підрядне  речення  стосується  іменника  із  часовим
значенням  (Благословен  той  день  і  час,  (коли,  в  який)  про -слалась  килимами  земля,  яку  сходив  Тарас  малими  босими
ногами);
в)   який  —  ознака  предмета  взагалі  (вжито  з  прийменником  чи
без  нього).  Наприклад:  У  тім  садочку,  (у  якому,  де)  живе  ба -гато  пташок,  завжди  рясно  яблук,  груш,  слив.
Синонімічне  використання  сполучних  слів  який  —  чий   при
назвах  людей  передбачає  врахування  значення  присвійності  (Леся
Українка  —  видатна  українська  поетеса,  чиє  слово  було  зброєю
в  боротьбі  за  прийдешнє).
Сполучне слово коли   вказує  на  часове  відношення  між  діями,
в  емоційно-експресивному  розумінні  нейтральне,  властиве  всім  сти-лям  мовлення.
Сполучне  слово  тільки   вказує  на  момент  початку  дії.
Сполучне слово як тільки   має  більш  експресивний  характер  по -рівняно  з  попереднім. тільки що,  варіант  попереднього  сполучника,
вживається  у  стилях,  що  допускають  експресію.
  II.   оГолошення те М и й  М ети уроку.
  III.  МотивА ція нА вчА льної Д іяльно С ті учнів.
  I V.  Сприйняття й зАСвоєння учня М и нА вчА льно Го  МАтері А лу.
  ; Тренувальні вправи
стилістичний експеримент.  оберіть (де це можливо) один із синтак-сичних синонімів (складнопідрядне речення або просте речення ,
ускладнене відповідним зворотом). свій вибір поясніть.
1.  Жасмин  походить  із  Північної  Америки.  Квіти,  (які)  роз -ташовані  по  1  або  зібрані  в  суцвіття  по  3,  під  час  цвітіння  рясно
вкривають  кущ  і  за  ароматом  нагадують  запах  ананаса  чи  суниці.
Ця  рослина  витримує  температуру  до  –22
О
С,  (бо)  за  нижчої  темпе-ратури  обмерзаючи  до  висоти  снігового  покрову.
2.  Гетьману  Петру  Сагайдачному  був  притаманний  великий
дипломатичний  хист.  Завдяки  цьому,  не  оголюючи  свого  меча,
він  зумів  домогтися  в  поляків  таких  результатів  для  блага  свого
народу,  про  які  жоден  український  гетьман  ні  до  нього,  ні  піс-ля  нього  не  смів  і  мріяти.  (Оскільки)  Чудово  володіючи  шаблею
і  пером,  Сагайдачний  на  обидва  боки  боровся  з  ворогами  своєї
землі.  (Коли)  Розширивши  козацьку  територію  і  збільшивши  чи -сельність  козацького  війська  до  небачених  доти  розмірів,  (то)  він
перетворив  козацьку  справу  зі  станової  в  загальнонародну.  Гетьман
Богдан  Хмельницький  лише  продовжив  справу  Сагайдачного,  хоч
і  не  володів  (не  володіючи)  тим  чудовим  тактом,  який  був  влас -тивий  (властивим)  для  його  попередника.  (Так  як)  Сагайдачний,
людина  широкого  розуму,  (то)  добре  розумів  основні  проблеми
політичного,  станового,  релігійного,  освітянського,  економічного
життя  своєї  епохи  не  лише  в  Україні,  а  й  у  суміжних  їй  державах.  
(За  Д.  Яворницьким).
3.  (Коли)  Умирають  майстри,  залишаючи  спогад,  як  рану.
(Ліна  Костенко).  Ішла  людина,  просто  йшла  людина,  закинувши
шарманку  на  плече.  (Ліна  Костенко).  (Коли)  Він,  мружачи  старечі
очі,  дивився  на  вечірній  виїзд  молодих  лошаків.  (І.  Цюпа).  (Коли)
Артилеристи,  супроводжуючи  піхоту,  власноручно,  тягли  всю  ніч
свої  гармати,  майже  на  руках  виносячи  їх.  (О.  Гончар).  З  самого
ранку,  (коли)  виплутавшись  із  тендітних  тенет  туману,  вигульку -вало  сонце.  (Ю.  Збанацький).   
Замініть сполучники й сполучні слова синонімами. Якого забарвлен-ня набули речення?
Картина,  яку  побачив  Сергій,  дуже  вразила  його.  Люблю
я   дні,  коли  вдома  збираються  гості.  Хлопець  озирнувся  туди,
звідки  почулися  голоси.  Микола  був  з  тих,  хто  слова  дотримує.
Проміння  переливаються  у  воді,  ніби  чарівник  сипле  золотом.  Він
почав  швидко  пояснювати,  наче  боявся,  що  його  переб’ють.  Сходи
в  бібліотеку  для  того,  щоб  узяти  цікаву  книжку.  Мої  друзі  пере -могли  в  змаганнях,  тому  що  вони  хороші  спортсмени.  Розкажино
мені  докладніше  про  те,  що  ти  бачив  на  екскурсії  в  Одесі.  Я  не
був  у  школі  у  зв’язку  з  тим,  що  був  хворий.
Замініть, де можливо, підрядні обставинні речення дієприслівнико-вими зворотами і дієприслівникові звороти — підрядними обста-винними реченнями.  укажіть стилістичну відмінність між варіантами.
назвіть випадки, у яких така заміна неможлива, і поясніть чому.
1.  Леся,  коли  вона  одного  разу  несподівано  відкрилася  пе -ред  внутрішнім  Максимовим  світом,  була  третьою  після  Артура
та  Островського  —  Корчагіна,  героїнею,  до  якої  хлопець  приміряв
потаємці  свого  життя.  І  чим  більше  читав  її,  тим  більше  полони -ла  вона  його  душу.  Зрештою,  вже  після  лікарні,  в  школі,  а  потім
студентом  читати  і  переписувати  Лесю  стало  для  нього  душевною
потребою.  І  кожного  разу,  коли  перечитував  поезії  Лесі  Українки,
знаходив  у  них  щось  нове.  В  залежності  од  віку,  настрою,  обставин
і  навіть  місця  у  вже  не  раз  читаному  вірші  знову  розкривалося
щось  глибше,  разючіше,  раніш  не  помічене.
Ще  в  лікарні  він,  закоханий  у  поезію,  почав  свідомо  трену-вати  свою  пам’ять,  завчаючи  вірші  й  цілі  поеми.  Поряд  з  Лесею,
в  пам’яті  його  назавжди  збереглося  багато  віршів  Пушкіна,  Лер -монтова,  Франка,  Тичини.  (В.  Козаченко).
2.  Не  один  солдат,  вертаючись  з  далеких  доріг  до  рідного
села,  припадав  на  коліна,  цілував  рідну  землю.  Крізь  виснажливі
роки  воєнного  лихоліття  його  манив,  йому  снився  Берег  Дитин -
ства,  з  цим  святим  почуттям  він  ішов  у  бій,  воно  обігрівало  його
на  коротких  перепочинках…  (В.  Скуратівський).
і з двох простих речень утворіть складнопідрядне з підрядним озна -чальним; зіставляючи синонімічні конструкції, визначте експресивно-стилістичні особливості кожної з них.
Над  городами,  журавлями  і  підсиненими  оселями  маревом
тремтів  росяний  сон.  У  ньому  ледь-ледь  ворушилося  приспане
село.  (М.  Стельмах).  Ще  дрімало  в  тінях,  у  росі  і  метеликах  висо -ке  різнотрав’я.  Над  ним  обважнілі  бджоли  перебирали  невидимі
струни.  (М.  Стельмах).  У  нашій  країні  збудовані  потужні  електро -станції.  Вони  дають  дешеву  електричну  енергію  українській  еко -номіці.  Кисень  —  найпоширеніший  елемент  на  Землі.  Він  стано -вить  майже  половину  ваги  земної  кори.  Повітря  містить  невелику
кількість  вуглекислого  газу.  Цей  газ  становить  лише  близько  трьох
десятитисячних  у  складі  повітря.
прочитайте речення.  визначте характер стилістичних помилок, ви -правте їх.
Клумби  міста  майорять  яскравими  каннами,  барвистими  ай -страми,  низькорослими  жоржинами  —  квітами  з  насіння  інших
країн,  які  були  завезені  минулоріч  юними  природолюбами.  Лісо -ві  дерева  і  декоративні  кущі  шелестять  листочками  на  вулицях,
які  ми  посадили  цієї  весни.  Я  і  мої  товариші  під  час  екскурсії
оглянули  друкарські  цехи,  які  навчаються  зі  мною  в  одному  кла-сі.  Математика  застосовується  сьогодні  в  мовознавстві,  економіці,
біології,  медицині  й  таких  науках,  як  хімія,  геологія,  географія,
метеорологія,  яку  ми  любимо,  глибоко  й  наполегливо  вивчаємо.
Батьківщина  кукурудзи  —  тропічні  країни  Центральної  і  Південної
Америки,  яку  з  давніх-давен  вирощували  індійці.
доберіть із синонімічних сполучних слів: що, який, котрий — те, що
найбільш доречне в поданих реченнях. свій вибір обґрунтуйте.
Як  не  любити  людини,  …  з  атома  креше  добра  блискавки?!
(М.   Рильський). Я б хотів вродитися між гір, між смерек, … співають
пісень  величальних  Карпатам.  (Л.  Забашта).  За  хліб  і  сіль,  …  маєм
від  народу,  віддаймо  кров  гарячу,  а  не  воду.  (Л.  Забашта).  Як  добре
тій  людині  жить,  …  в  житті  не  знала  суму.  (М.  Рильський).  Сонце
вже сіло в рожевий туман, … ще довго стояв на обрії. (Г. Тютюнник).
Дерева  ще  безлисті,  але  вкриті  бростю,  …  от-от  має  розкритись.
(Леся  Українка).  А  яка  насолода  бігти  на  лижах  густим-прегустим
лісом,  …  простягся  ген-ген  аж  на  тисячі  кілометрів.  (Остап  Вишня).
п рочитайте речення, вмотивуйте авторський добір сполучників і
сполучних слів.
Коли  гаряче  проміння  літнього  сонця  спалює  трави  біля  під -ніжжя  гір,  величезні  отари  піднімаються  в  гори..  Як  тільки  на -сувалася  ніч,  село  пірнало  в  темряву  і  тишу.  (Г.  Тютюнник).  Як
Катруся  приходила  до  пам’яті,  то  мама  сідала  коло  неї  і  жалібно
говорила.  (В.  Стефаник).  Коли  до  казарми,  боязко  озираючись,  уві -йшло  з  кошиком  черешень  татарча,  у  розчинені  вікна  зазирало  косе
проміння  вже  вечірнього  сонця.  (П.  Панч).  Як  тільки  весна  десь
у  житечку-пшениці  розминеться  з  літом,  у  нас  достигають  суниці.
(М.  Стельмах).  Додому  я  приїхав  пізно,  коли  вже  місяць  росив  на
ясени  вологе  срібло.  (М.  Стельмах).  Тільки  зацвітуть  маки  в  горо -дах,  вона  й  хату  покине  і  не  вийде  з  тих  маків.  (Марко  Вовчок).
спишіть речення, вставляючи на місці крапок сполучник або спо-лучне слово для поєднання підрядного речення часу з головним.
… зерно в колоску, не засиджуйся в холодку. (Нар. тв.). Дихає
не  тільки  проростаючи,  а  й  сухе  насіння,  …  в  ньому  живий  зародок.
Висівають  соняшник  якомога  раніше,  …  в  ґрунті  є  запаси  вологи.
Увечері, … вже почало сідати сонце, на пустирі зібралася вся школа.
(О. Донченко). Спи, мій малесенький, … є час. (Леся Українка). Вес-ною,  …  тала  вода  бурхливими  потоками  мчить  у  ріки,  рівень  води
в  них  різко  підвищується.  …  Василько  підходив  уже  до  свого  двору,
з  протилежного  кінця  вулиці  знову  з’явились  вершники.  (П.  Панч).
Замість крапок вставте в підрядне речення умови потрібний спо-лучник чи сполучне слово, мотивуючи ваш вибір.
Дерево  шанують,  …  родить,  а  людину,  …  робить.  (Нар.  тв.).
…  у  травні  дощ  надворі,  то  восени  хліб  у  коморі.  (Нар.  тв.).  …  мені
черевики,  то  пішла  б  я  на  музики.  (Т.  Шевченко).  Тебе  я  слухала
б  довіку,  куме  мій,  …  хотів  співати.  (Л.  Глібов).  Зовсім  би  добре
жилось  Пилипкові,  …  було  чого  вволю  їсти.  (Панас  Мирний).  Та
…  вже  надто  тяжко  туга  серце  обгортала,  то  співці  співали  пісню.
(Леся  Українка).
  V.   зАкріплення вивченоГо  МАтері А лу.
на місці крапок поставте сполучники чи сполучні слова, будуючи
складнопідрядні речення причини й мети.
У  вишневому  садочку,  під  вербою  в  холодочку,  …  лихо  про -гнать  і  …долю  звеселити  заходились  наші  квіти  весілля  гулять.
(Л.   Глібов).  Василько  згорнув  рукави  в  рукава,  насунув  на  очі  шап-
ку  й  схилив  голову,  …  хоч  трохи  захиститись  від  холодного  вітру
та  снігу.  (М.  Коцюбинський).  Катрусю  поклали  на  віз,  …  везти  до
лікаря.  (В.  Стефаник).  Соломія  ладна  була  за  що-небудь  учепитись,
…  напасти  на  Остапові  сліди.  (М.  Коцюбинський).  …  збільшити  тер -тя,  дорогу  посипають  піском,  а  поверхню  шин  роблять  ребристою.
…  привести  в  рух  з  певною  швидкістю  або  зупинити  рухоме  неваго -ме  тіло  в  кабіні  космічного  корабля,  треба  подіяти  на  нього  точно
з  такою  самою  силою,  як  і  в  звичайних  земних  умовах.  …  вивчити
властивості  кисню,  необхідно  добути  його  в  чистому  вигляді.
п рочитайте речення, поясніть стилістичні відтінки, що вносяться
сполучниками допустовими.
Хай  важка  дорога,  хай  похмурі  днини,  все  зроби,  що  мога,
на  користь  країни.  (В.  Грабовський).  Близько,  десь  отут,  дихала
холодною  вогкістю.  Річка,  хоч  її  не  видно  було  в  пітьмі.  (М.  Коцю -бинський).  Як  не  радів  своїм  думкам  Йонька,  а  спокою  його  житті
не  було.  (Г.  Тютюнник).  Микола  з  батьком  одбули  три  дні  панщи -ни,  на  четвертий  пішли  жати  своє  жито,  незважаючи  на  те,  що
осавула  звечора  знов  загадував  на  панщину.  (І.  Нечуй-Левицький).
Піймали  щуку  молодці  та  в  каплиці  гуртом  до  суду  притаскали,
хоча  й  чуби  мокренькі  стали.  (Л.  Глібов).
  VI.  ДоМАшнє зА в ДАння.
виконати вправу №173.

Категорія: Українська мова 11 клас | Додав: uthitel (10.10.2014)
Переглядів: 1104 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: