Урок № 16 Тема: Стилістика складних речень. смислові відношення між частинами складних речень. - Українська мова 11 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Українська мова 11 клас

Урок № 16 Тема: Стилістика складних речень. смислові відношення між частинами складних речень.

Урок № 16 Тема:   Стилістика складних речень. смислові  відношення між частинами складних
речень.
  Мета:  знаходити в тексті складні речення, визначати смислові відношення між частинами
складного речення, стилістично забарвлені засоби складного речення; визначати
їх роль і доречність використання в тексті; розрізняти синтаксичні синоніми; пра -вильно здійснювати синонімічну заміну складних речень, сполучників і сполучних
слів, що з’єднують частини складного речення, з метою посилення тієї чи іншої
стилістичної ознаки; правильно розставляти розділові знаки в складному реченні
й обґрунтовувати їх.
Хід   уроку
  I.   АктуА лізА ція опорних знА нь учнів.
технологічна карта
Складне речення   —  це  таке  речення,  у  будові  якого  є  дві  або
більше  граматичних  основ,  поєднаних  за  змістом  й  інтонаційно,
сполучниковим,  безсполучниковим  чи  змішаним  зв’язком.  Коли
прості  речення  об’єднуються  в  складне,  то  втрачають  свою  авто -номність,  між  ними  виникають  більш  стійкі  смислові  і  граматичні
зв’язки.
Складні  речення  вживають  переважно  в  книжних  стилях  —
науковому,  офіційно-діловому,  публіцистичному,  художньому.
Стилістичні властивості складних речень  залежать  від:
а)   стилістичних  якостей  простих  речень  у  його  складі;
б)   порядку  розміщення  частин;
в)   ступеня  поширеності  цих  частин;
г)   лексичного  наповнення  речень;
г)   мети  висловлювання;
д)   способу  зв’язку  частин  складного  речення.
уживання складносурядних речень  сприяє  створенню  плав -ного,  дещо  уповільненого  мовлення.  Такі  речення  слугують  для
створення  образної  конкретно-чуттєвої  картини,  виступають
емоційнооцінним  засобом.  в они передають  явища,  що  відбува -ються  одночасно,  послідовно  або  чергуються,  зіставляються  чи 
протиставляються.
Складнопідрядні речення відображають  взаємообумовленість
явищ  дійсності,  їх  причинно-наслідкову  залежність,  часові  й  про -сторові  відношення,  логічну  послідовність  думок  тощо.  Від  місця
підрядного  речення  залежить  загальний  тон  висловлювання.  Якщо
треба  підкреслити  щось  важливе,  його  ставлять  в  препозицію:  Усі
батьки  прагнуть  виховати  своїх  дітей  розумними,  щоб  нащадкам
було  в  житті  цікавіше  й  легше  жити.  —  Щоб  нащадкам  було
в  житті  цікавіше  й  легше  жити,  усі  батьки  прагнуть  виховати  своїх
дітей  розумними.
Синтаксичні синоніми  —  це:
а)   прості  й  складні  речення;
б)   складносурядні  й  прості  речення;
в)   складнопідрядні  й  прості  речення;
г)   безсполучникові  й  складносурядні  речення;
ґ)   безсполучникові  й  складнопідрядні  речення;
д)   безсполучникові  й  прості  речення;
е)   прості  речення  з  дієприкметниковими  чи  дієприслівниковими
зворотами  й  складнопідрядні  речення  відповідного  виду.
в  офіційно-діловому й науковому стилі  широко  застосовують 
підрядність; у розмовному   —  сурядність;  у  художньому  добір  тих
чи  інших  конструкцій  визначається  особливостями  стилю  та  інди -відуальними  уподобаннями  автора.
  II.   оГолошення те М и й  М ети уроку.
  ; Тренувальні вправи
Які складносурядні речення відображають одночасні дії, а які —
послідовні?  укажіть, у яких реченнях більший ступінь емоційно-експресивного забарвлення.
Ми  збирали  з  сином  жолуді  дубові,  і  про  день  майбутній
я  казав  синкові,  і  пливли  багрові  хмари  в  вишині,  і  співала  осінь
весняні  пісні!  Та  вже  горять,  як  свічі,  дерева,  і  памороззю  криється
трава  уранці-рано.  Була  метелиця  —  і  тиша  залягла.  Гойдає  вогку
черемшину  весни  всевладная  рука,  і  серце  пісню  солов’їну  на  по -єдинок  виклика.  (Із  творів  М.  Рильського).
д ати відповіді на запитання, використовуючи складнопідрядні ре-чення. укажіть смислові відношення у їх складі між головною і під-рядною частиною.
1.   Для  чого  необхідно  здобувати  знання?
2.   Для  чого  громадянам  України  необхідні  глибокі  знання  рідної
мови?
3.   Чому  корисно  знати  іноземні  мови?
4.   Чим,  крім  підручника,  слід  послуговуватися,  готуючись  до
уроків  рідної  мови?
110
5.   Що  ти  знаєш  про  походження  рідної  мови?
6.   Чи  знаєш  ти,  яка  стаття  Конституції  України  визначає  статус
української  мови  як  державної?
7.   Що, на твою думку, дає людині самоосвіта в царині рідної мови?
п рочитайте.  в изначте складні речення, смислові відношення між
простими у їх складі.  обґрунтуйте пунктограми.
Ми  сіли  в  човна  і  почали  огинати  вночі  острів,  наближаючись
до  того  місця,  де  вночі  зник  незнайомець.  І  хоч  зараз  був  ранок
і  світило  сонце,  серця  в  нас  билися  тривожно  —  ми  не  знали,  що
нас  жде  там,  за  кущами.  А  що,  як  дійсно  щось  жахливе…
За  кущами  починалася  вузенька  стружка.  А  навкруги  —
щільні  очерети.  Шлях  був  один.  Ми  в’їхали  в  стружку.  Стружка
була  вузька,  але  майже  рівна  й  нікуди  не  звертала.
Незабаром  ми  випливли  на  невелике  плесо  і  побачили  острів.
(В.  Нестайко).
п орівняйте складнопідрядні і складносурядні речення, установіть
відмінності в їх структурі й стилістичному забарвленні.
Кущі шелюги росли у воді, й тепер човен
пливе через їхню зелену отару. (Є. Гуцало).
Кущі шелюги росли у воді, й тому тепер човен
плив через їхню зелену отару.
Гейзер спокійний. І ніщо зовні не на-гадує про
його над бурхливу діяльність.
Гейзер спокійний, ніщо зовні не нагадує про
його над бурхливу діяльність.
У художньому стилі в складносурядному реченні причинно-наслідкові
відношення менш помітні, ніж у складнопідрядному. Характерна для
цього стилю описовість краще передається складносурядним реченням.
У публіцистичному і художньому стилях складнопідрядні речення більш
доцільні, оскільки вони точніше передають причинно-наслідкові і часові
відношення.
визначте підрядні речення.  чим досягається виразність, емоційність
речень?  чи можна кожне з них поміняти місцями з головним ре-ченням?  про що це свідчить?
Де  воля  родиться,  там  загиба  зневіра.  (Народна  творчість).
То  поки  дихаєш  —  ходімо,  друже,  в  бій.  (В.  Крищенко).  Що  для
безсмертя  народилось,  від  зброї  смертних  не  умре.  (М.  Рильський).
Які  діла,  така  й  нагорода.  (Леся  Українка).  У  грецькій  міфології
тис  ягідний  вважався  деревом  смерті,  тому  що  майже  всі  частини
тиса,  за  винятком  їстівної  червоної  м’якоті  плоду,  є  отруйні.  Відо -мо  також,  що  тис  убиває  навіть  ті  мікроорганізми,  що  є  в  повітрі
довкола  нього,  а  будинок,  у  якому  хоча  б  балки  стелі  (крокви)  ви -
готовлені  з  тиса,  надійно  захищений  від  будь-якої  хвороботворної
інфекції.  Це  дерево  може  жити  протягом  4000  років,  не  гниючи
впродовж  століть,  але  тонучи  у  воді,  як  камінь.  (З  енциклопедії).
чи всі сполучники, подані в дужках, можна підставити в складно-сурядні речення? стежте, як змінюються смислові відношення між
простими реченнями.
Жнива  скінчилися,  та  копи  ще  не  скрізь  складені  (але,  про-те,  а,  зате,  однак).  Сплетений  вінок  кладуть  на  голову  найкращій
дівчині,  і  всі  гуртом  ідуть  на  господарський  двір,  співаючи  пісень
(причому,  й,  а,  також).  Усі  обжинкові  звичаї  виконуються  тільки  з
озимими  хлібами,  а  закінчення  жнив  ярого  збіжжя  не  відзначалося
якимись  спеціальними  обрядами  (і,  але,  проте).  Тут  виходить  гос -подар  на  подвір’я,  і  дівчина  з  колоссяним  вінком  вклоняється  (а,
й).  Попереду  йшов  хлопчик,  або  поспішала  весела  молодь  (або…або,
то...то,  чи…чи,  чи  то…чи  то).  (Із  кн.  «Уроки  з  народознавства»).
укажіть, які види речень є в поданому тексті. Які смислові відношен -ня між простими реченнями в складному тут продемонстровано.
Цікавою  рисою  жертвоприношення  хліба  сонцю  є  звичай,  що
зберігся  на  Буковині.  Молода  при  в’їзді  в  дім  чоловіка  дивиться  на
схід  через  дірку  калача,  хреститься  при  цьому,  а  потім  дивиться
через  отвір  калача  на  захід,  південь  і  північ.  У  Полтавській  губер -нії  молода  після  вінчання  дивиться  на  молодого  через  дивень   —
хліб,  що  має  форму  бублика.  У  галицькій  весільній  пісні:
Подивися, Марусенько, крізь калач
До свойого молодого і зобач!
Увійшовши  в  хату,  жених  стає  перед  столом  проти  молодої,
яка  дивиться  на  нього  із-за  калача.  (За  М.  Сумцовим).
  V.   зАкріплення вивченоГо  МАтері А лу.
укажіть стиль тексту, лексичні його особливості і їх роль у тексті.
виконайте усно синтаксичний розбір поданих речень. обґрунтуйте
пунктограми. чи можливі тут синтаксичні синоніми?
На  другий  день  (після  Великодня),  ще  на  світанні,  ходять
парубки-обливальники  по  тих  хатах,  де  є  дорослі  дівчата.  Ті  вже
зарані  ждуть  їх,  а  котра  заспалась  би  або  не  встигла  приготува -ти  крашанку  до  їх  приходу,  то  обливають  водою.  І  це  є  залишок
українського  давнього  звичаю,  описаного  Бопланом  у  XVII  віці,
коли  парубки  обливали  дівчат  у  Великодній  понеділок,  а  дівчата
парубків  —  у  вівторок.  Понині  так  ведеться  у  словаків.  (За  М.   Мак-симовичем).
п рочитайте речення і визначте стиль мовлення.  доберіть, де це
можливо і доцільно, синтаксичні синоніми.
Мова  сучасного  публічного  виступу  —  це  особливий  різновид
літературної  мови,  який  має  свої  ресурси  виразності,  дієвості,  емо -ційності  та  свій  естетичний  ідеал.  Публічний  виступ  має  бути  спря-мований  не  лише  на  інформування,  формування  громадської  дум -ки,  а  й  на  виклик  відповідної  поведінки  аудиторії,  переконування
у  правильності  та  справедливості  повідомлюваного,  спонукання  до
втілення  почутого  та  сприйнятого  в  життя.  Нині  помітний  розви -ток  форми  публічного  виступу,  адже  поряд  з  піднесено-патетичним,
мітинговими  промовами  починає  розвиватися  жанр  публічного  ви -ступу,  що  відзначається  вищим  рівнем  індивідуалізації,  авторською
суб’єктивацією,  інтимізацією  мовного  спілкування.  (З  посібника
«Сучасне  ділове  мовлення»).
  VI.  ДоМАшнє зА в ДАння.
опрацювати теоретичний матеріал §13, виконати вправу №174.

Категорія: Українська мова 11 клас | Додав: uthitel (10.10.2014)
Переглядів: 727 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: