Урок № 15 Тема: Стилістичні аспекти вживання простого речення. - Українська мова 11 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Українська мова 11 клас

Урок № 15 Тема: Стилістичні аспекти вживання простого речення.

Урок № 15 Тема:   Стилістичні аспекти вживання  простого речення.
  Мета:  розрізняти відтінки значень простих речень; знаходити в тексті стилістично за-барвлені засоби простого речення; визначати їх роль і доречність використання
в тексті; проводити заміну стилістично нейтральних мовних засобів стилістично
забарвленими і навпаки; розрізняти види простих речень, синтаксичні синоніми,
визначає їх стилістичну функцію; проводить синонімічну заміну в простому реченні
з метою посилення тієї чи іншої стилістичної ознаки; правильно розставляти роз-ділові знаки в простому реченні й обґрунтовувати їх.
Хід   уроку
  I.   АктуА лізА ція опорних знА нь учнів.
технологічна карта
з погляду стилістики  у простому реченні пунктограми мають сти-лістичне маркування. Наприклад, знак оклику — прерогатива худож-нього,  розмовного,  публіцистичного  стилю,  також  —  знак  питання
в  риторичних  питальних  реченнях.  Три  крапки  виражають  незакін-чену  думку,  обірвану  фразу,  почуття  суму,  жалю,  тому  цей  розділо-вий  знак  уживають  відповідно  в  художньому  й  розмовному  стилях.
пунктограми в простому реченні  пов’язані  з  використанням
однорідних  членів  речення,  звертань,  вставних  конструкцій,  від -окремлених  та  уточнювальних  членів  речення,  також  —  тире  між
підметом  і  присудком  чи  на  місці  пропущеного  члена  речення
і  пунктограмами  кінця  речення.
однорідні члени речення  виділяють  комою  (комами).  Цікаво,
що  стилістичного  маркування  такі  конструкції  не  мають.  Важли-вим  стилістичним  елементом  є  добір  сполучника.  Слід  пам’ятати,
що  мовець  може  просто  перелічувати,  тоді  вживаємо  кому:  У  те-плицях  вирощують  огірки,  помідори,  зелень.  Якщо  мовець  хоче
підкреслити,  що  більше  нічого  не  вирощують,  то  останніх  два
однорідних  члени  пов’язує  єднальним  сполучником:  У  теплицях
вирощують  огірки,  помідори  і  зелень.  Коли  ж  є  необхідність  під -креслити  різноманіття,  то  вживаємо  повторюваний  єднальний  спо -лучник:  У  теплицях  вирощували  і  помідори,  і  огірки,  і  зелень.
Сполучник сурядності «і» не завжди можна замінити на «та» .
Зокрема,  це  неможливо  тоді,  коли  сполучник  повторюється  біля
кожного  з  однорідних  членів:  Із  шкільних  предметів  найбільше
до  вподоби  мова  й  література.  —  Із  шкільних  предметів  найбільше
до  вподоби  мова  та  література  —  цілком  рівнозначні  граматичні
синоніми.  Але  вже  в  реченні:  Зі  шкільних  предметів  найбільше
люблю  і  мову,  і  літературу  заміна  сполучника  «і»  на  сполучник
«та»  неможлива.
при заперечному присудку є рівнозначними конструкції з повто-рюваним «і» та повторюваним «ні» :  І  самовпевнені,  і  надто  боязкі
люди  не  викликають  довіри.  —  Ні  самовпевнені,  ні  надто  боязкі
люди  не  викликають  довіри.
повторюваний «і» синонімічний до сполучника «як — так», «не
тільки — а й», «не стільки — скільки»,  але  кожен  з  них  надає  осо -бливого  відтінку  в  значенні  висловлювання.  Сполучник  «як  —  так»
підкреслює  рівнозначність  членів  речення:  У  нас  поважають  людей
як  розумової,  так  і  фізичної  праці.  Сполучник  «не  тільки  —  але
й»  підкреслює,  що  перший  з  однорідних  членів  речення  означає
щось  більш  відоме,  ніж  другий:  Шевченко  не  тільки  поет,  а  й  ху-дожник.  Сполучник  «не  стільки  —  скільки»  підкреслює  більш  важ-ливе  значення  того,  на  що  вказує  другий  з  однорідних  членів:  Не
стільки  було  страху,  скільки  небажання  розчарувати  друзів.
речення з узагальнювальними словами   в  науковому,  офіційно-діловому  стилі  є  засобом  вираження  чіткості,  точності  й  повноти
висловленої думки. Особливо ця функція підкреслена, коли узагаль-нювальне  слово  —  у  препозиції.  У  художньому,  публіцистичному
й  розмовному  стилі  такі  речення  виконують,  до  того  ж,   емоційно-експресивну  і  художньо-виражальну  функцію.
в ставні слова (словосполучення)  використовують  переважно
в   книжних  стилях,  зокрема,  в  науковому.  Тут  вони  виражають
припущення,  достовірність,  оцінку  висловлювання  (безперечно,
поза  сумнівом.  Очевидно,    зрозуміло,  як  правило).  Деякі  з  них
слугують  засобом  логічного  зв’язку  в  тексті:  отже,  таким  чином,
скажімо,  для  прикладу.
звертання  уживають  у  всіх  стилях,  крім  офіційно-ділового.
Звертання  виділяють  на  письмі  комою  (комами)  або  знаком  окли -ку.  Якщо  звертання,  що  стоїть  на  початку  речення,  вимовляється
з  окличною  інтонацією,  то  після  нього  пишеться  знак  оклику,  а   на-ступне  слово  починається  з  великої  літери:  Юначе!  Хай  буде  для
неї  твій  сміх,  і  сльози,  і  все  до  загину...  (В.  Сосюра).
Якщо  перед  звертанням  стоять  вигуки о,  ой,  то  вони  від  звер -тання  комами  не  відділяються:  О  дні  зими,  зливайтесь  в  день  один!
Хай  непомітно  час  для  мене  лине  (О.  Ткач).
Якщо  звертання  повторюються  або  вони  однорідні,  то  вони
розділяються  знаком  оклику  (і  пишуться  з  великої  літери)  або  ко -мою:  Дніпро,  Дніпро!  Ти  покохав,  як  матір,  Україну,  ти  рідним
братом  її  став  і  братом  до  загину  (Олександр  Олесь).
100
речення з відокремленими членами  —  засіб  для  логічного  виді -лення,  підсилення  смислового,  емоційного  значення  слів.  У  науко -вому та офіційно-діловому відокремлення виступає як уточнювальна
деталь  повідомлення;  у  художньому,  публіцистичному  і  розмовно -му  стилі  виконує  зображувально-виражальну  й  емоційну  функцію.
  II.   оГолошення те М и й  М ети уроку.
  III.  МотивА ція нА вчА льної Д іяльно С ті учнів.
  I V.  Сприйняття й зАСвоєння учня М и нА вчА льно Го  МАтері А лу.
  ; Тренувальні вправи
поєднайте два речення в одне.  обґрунтуйте пунктограми при од-норідних членах речення (без сполучників і зі сполучниками). про-стежте, куди падає логічний наголос у створеному вами простому
реченні.  укажіть стилістичну приналежність речень.
Підібрав  собі  Чіпка  трьох  товаришів  щирих.  —  Це  були  Луш-ня,  Матня  і  Пацюк.
Віряни  особливо  шанують  три  свята.  —  Цими  святами  є  Ве -ликдень,  Різдво  і  Трійця.
Здавна  в  народі  користувалися  повагою  три  чесноти.  —  Ці
чесноти  —  віра,  надія,  любов.
Дати  загальну  характеристику  трьох  гілок  влади.  —  Гілками
влади  є:  законодавча,  виконавча,  судова.
Існує  два  основних  розділи  лінгвістики.  —  Це  теоретична
і  прикладна.
У  Європі  налічують  лише  5  видів  смородини.  —  Це  один  вид
чорної  смородини  і  п’ять  видів  червоної  смородини.
Зробіть стилістичний експеримент — заміну сполучників на сино-німічні (якщо це можливо).  в изначте стилістичну функцію речень
з  однорідними членами.
1.  Хай  живуть  на  світі  мир,  і  труд,  і  спокій.  Тягнуться  до  сон-ця  і  квіти,  і  трави,  віти  кучеряві,  гори  голубі.  Сниться  мені  поле,
вечори  барвисті,  береги  пахучі  рідного  Дінця.  (Із  творів  В.  Сосюри).
2. Я закохана в тебе навіки,
моя рідна, стражденна земля!
У ліси твої і у ріки,
у степи твої і поля,
у світанки твої й надвечір’я, 
в кожну хату в віночку з мальв,
у рівнини твої й узгір’я, 
в різнотрав’я й буяння барв! 
Я люблю твої всі дороги: 
всі бруківки, шосейки, стежки,
що до рідного кличуть порогу
через відстані і роки... 
Я навіки закохана в тебе,
моя рідна, священна земля!
Мені інших земель не треба!
Лиш до тебе душа промовля! (М. Холоденко).
2.  Простивши  все,  відкинувши  зневіру,  просвічені  пасхаль -ним  торжеством,  кріпімо  прадідівську  віру  і  воскресаймо  разом  із
Христом!  Стан  державної  мови,  рівень  володіння  нею,  поширеність
у  різних  сферах  життя  —  усе  це  показник  цивілізованості  суспіль -ства.  (О.  Пономарів).  Доля  української  мови  —  то  є  водночас  й  доля
української  держави  й  нації  (І.  Лосєв).  У  всіх  народів  мова  —  це  за-сіб  спілкування,  у  нас  це  —  фактор  відчуження.  Не  інтелектуальне
надбання  століть,  не  код  порозуміння,  не  першоелемент  літератури,
а  з  важкої  руки  Імперії  ще  й  досі  для  багатьох  —  це  ознака  на -ціоналізму,  сепаратизму,  причина  конфліктів  і  моральних  травм 
(Л.  Костенко).  Ми  не  дозволимо  перетворити  Україну  на  смітник
інших  культур  і  цивілізацій.  Не  уподібнюйтесь  відомій  тьоті  Моті 
з комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло», яка вважала, що «гораздо
пріятнєє  бить  ізнасілованной,  чєм  украінізірованной».  (Л.  Танюк).
3. Учений секретар інституту археології НАН України Олексій
Корвін-Піотровський  пояснює:  «Ми  не  знаходимо  золоті  пекторалі.
Наші  здобутки  —  сірі  глечики.  Та  коли  їх  почистити  і  помити,  то
в  музеях  вони  засяють  яскравими  фарбами».  Потім  з  гордістю  до -дає:  «А  ще  експедиція  займається  експериментальною  археологією.
Будуємо  трипільські  житла  і  спалюємо  або  випалюємо  їх,  спостері -гаючи,  чи  досягається  той  результат,  який  ми  розкопуємо.  Ми  були
піонерами  такого  дослідження  і  започаткували  його  в  2003  році
саме  в  галузі  трипільського  домобудівництва.  Але  ми  не  можемо
повністю  відтворити  високі  технології  будівництва  трипільського
житла,  способи  випалювання  глини,  хоча  поволі  наближуємося».
4. Одягнімо, друже, вишиванки — 
Наш чарівний український стрій.
Не для когось, не для забаганки,
А для себе, вірний друже мій.
Одягнімо вишиванки, друже,
Як одвічний предків талісман. 
Хай не буде серед нас байдужих
І один в нас буде отаман. 
Одягнімо в свята і неділі,
В будень, за потреби, одягнім
І відчуєм — вороги безсилі 
Зруйнувати український дім.
Одягнімо вишиванки, друже,
Хай побачить українців світ — 
Молодих, відважних, дужих,
У єднанні на багато літ. (В. Дерій).
5.  «Українська  мова  не  бідна,  не  вульгарна,  не  кривоуста.
Вона  має  свою  особливу  музикальність.  Ця  незбагненна  душа  нашої
мови,  як  золотоносна  ріка,  виблискує  на  хвилях  народної  пісні,
переливається  в  душу  нації,  творить  чуттєву  нерозривність  укра -їнського  серця  й  української  землі.  Геніальні  композитори  Моцарт
і  Бетховен,  Глинка  й  Чайковський,  Барток  і  Стравінський  скорис-талися  українськими  мелодіями  у  своїй  творчості,  а  це  значить,
що  вони  чули  вібрацію  найвищих  небес  нашої  мови.  Українська
мова  не  вчора  придумана.  Вона  –  не  сирота,  вона  має  слов’янську
родину  і  світову  славу.  Вона  має  все».  (Дмитро  Павличко).
відредагуйте речення з однорідними членами.  спробуйте зробити
синонімічну заміну сполучників між однорідними членами речення.
укажіть зміну смислових акцентів у разі такої заміни.
Спортом  займаються  юнаки  і  діти.  Ми  радіємо  й  пишаємося
успіхами  товаришів.  Рецензія  на  твір  змістовна,  коротка,  цікава.
Спортсмени  фізично  загартовані,  здорові  й  сильні.  Шевченко  писав
вірші, повісті і прозу. У магазин завезли молоко, картоплю, продукти.
проаналізуйте стилістичне редагування. Які з речень більш виразні
й чому?
М.  В.  Гоголь  показав  життя  чиновницької  Росії  і  гостро  ви -сміяв  хабарництво,  підлабузництво,  тупість.  —  М.  В.  Гоголь  не
лише  показав  життя  чиновницької  Росії,  а  й  гостро  висміяв  хабар -ництво,  підлабузництво,  тупість.  Для  Лермонтова  як  поета  власти -ва  не  тільки  сила  аналітичного  розуму,  але  й  сила  почуттів.  —  Для
Лермонтова  як  поета  властива  сила  аналітичного  розуму  й  сила
почуттів.  Пушкін  володів  могутньою  творчою  фантазією,  знанням
життя  і  сміливістю  в  його  змалюванні.  —  почуттів.  Пушкін  воло-дів  не  тільки  могутньою  творчою  фантазією,  а  й  знанням  життя
і  сміливістю  в  його  змалюванні.
доведіть, що текст публіцистичного стилю. Якими засобами автор
досягає зацікавлення мистецтвом?
Чарівна  сила  мистецтва
Пам’ятники  видатним  діячам,  картини,  романи,  вірші,  танці,
архітектурні  споруди,  кінофільми,  килими,  ілюстрації  в  книжках,
театральні  вистави  —  усе  це  твори  різних  видів  мистецтва.  Яке
розмаїття!  Яке  все  це  відмінне:  «Енеїда»  Котляревського  й  укра -їнська  народна  пісня,  Софійський  собор  і  фільми  Довженка…  Що
їх  єднає?  Усі  ці  твори  справляють  враження,  мають  велику  при -тягальну  силу.  Чому,  у  який  спосіб  твори  мистецтва  примушують
хвилюватися,  вражають  уяву,  захоплюють,  підносять?  Довго  всі
свої  знання  і  вміння  люди  вважали  дарунком  вищих,  всемогутніх
істот.  (За  П.  Білецьким).
продовжте речення, уживаючи однорідні члени речення.  поясніть
їх стилістичну роль.
Уміння  володіти  мовою  складається  з  таких  компонентів:  …
Вивчення  рідної  мови  необхідне  для  …
Мовними  бур’янами  можна  вважати  такі  порушення  норма -тивності:  …
Морфологія  української  мови  охоплює  такі  частини  мови:  …
Обов’язковим  для  абітурієнтів  цьогоріч  є  тестування  з  таких
предметів:  …
Я  обираю  професію,  керуючись  такими  мотивами:  …
Зіставте синонімічні конструкції. укажіть смислову й стилістичну
роль звертання і поясніть розділові знаки при ньому.
За  моя  Батьківщину  я  готовий  відповідати  як  її  громадянин
так  само,  як  вона  відповідає  перед  світом  за  мене  й  за  мільйони
таких,  як  я.
Я  готовий,  Батьківщино  моя,  відповідати  за  тебе  як  твій  гро -мадянин  так  само,  як  ти  відповідатимеш  перед  світом  за  мене  і  за
мільйони  таких,  як  я.
Батьківщино  моя!  Я  готовий  відповідати  за  тебе  як  твій  гро -мадянин  так  само,  як  ти  відповідаєш  перед  світом  за  мене  й  за
мільйони  таких,  як  я.  (За  В.  Земляком).
в изначте стильову приналежність висловлювання, укажіть вставні
слова, поясніть розділові знаки при них.
Дослідження  впливу  невагомості,  безперечно,  дадуть  чима -ло  нового  науці.  Для  вчених  важливо,  наприклад,  знати  все  про
104
роботу  людського  серця  після  тривалого  перебування  в  невагомос -ті.  Скажімо,  космонавт  знає,  що  завтра  йому  треба  приземлитися.
Отже,  з  невагомості  він  одразу  потрапить  в  умови  перевантажень.
Таким  чином,  йому  варто  перед  посадкою  прийняти  препарат  для
підтримки  роботи  серця.
визначте стилістичну функцію вставних конструкцій.  чи можна це
висловлювання вважати текстом? Які правки ви внесли б у нього?
Як  відомо,  Іван  Петрович  Котляревський  написав  поему  «Ене-їда»  і  п’єсу  «Наталка  Полтавка».  Як  було  вже  зазначено,  передова
громадськість  захоплено  зустріла  самобутнє  слово  письменника.  Як
уже  відзначалося,  патріот,  людина  високої  вірності  обов’язку,  Кот -ляревський  не  раз  опинявся  у  вирі  тогочасних  суспільних  подій.
Саме  твори  письменника,  як  вважали  сучасники,  стали  яскравим
виявом  поглядів  Котляревського-гуманіста.  Іван  Петрович  Котля -ревський,  як  влучно  зазначив  Шевченко,  був  батьком  нової  україн -ської  літератури.  «Енеїда»,  на  думку  О.  Гончара,  —  витвір  воістину
дивовижний.
прочитайте, введіть у текст слова й речення, подані в довідці. ви-значте стиль тексту, поясніть розділові знаки.
Марс  удвічі  менший  від  Землі.  Тривалість  доби  там  приблиз -но  така  ж,  як  на  Землі.  Майже  так  само,  ..,  змінюються  пори  року.
Одначе  клімат  на  Марсі  набагато  суворіший.  І  справа  тут  не  тільки
в  тому,  що  Марс  приблизно  в  півтора  рази  далі  від  Сонця,  ніж  Зем -ля,  а…  одержує  від  нього  значно  менше  світла  й  тепла.  Марсіанська
атмосфера  розріджена,  прозора,  вона  погано  затримує  тепло…
Уявімо, що за таких кліматичних умов ми подорожуємо по Мар-су. Якби навіть модна було вільно дихати розрідженим марсіанським
повітрям  (…),  то  й  тоді  нам  довелося  б  одягти  скафандри  чи  спеці -альні  утеплені  костюми,  як  це  роблять,  ..,  полярники.  (К.  Земляк).
Довідка.  Отже;  як  уже  зазначалось;  насправді  ж  учені  за-перечують  цю  можливість;  наприклад.
виберіть вставні конструкції, характерні для розмовного стилю.
О,  вже  (мабуть,  певно,  напевно,  може,  можливо),  натворила
щось?  Знаю,  і  (виявляється,  як  бачиш,  бач,  як  ви  бачите,  уявіть
собі,  треба  сказати),  більше,  як  ти.  Дай  мені,  (будь  ласка,  прошу
тебе)  спокій.  (Очевидно,  мабуть,  вочевидь,  очевидячки,  напевно),
туман  ішов  із  плавнів.  Добрий  почин,  (кажуть,  говорять,  мовляв,
як  кажуть,  як  з’ясувалося,  виявляється,  знаєте),    половина  діла.
Зробіть мовне спостереження. Що надає висловлюванню  о. Гончара
легкості й лаконічності?
На  високому  березі,  з  обшитою  каменем  набережною,  стояло
красиве  село,  незруйноване,  мирне.  (О.  Гончар).
Берег  був  високий.  Його  набережна  була  обшита  каменем.  На
цьому  березі  стояло  село.  Воно  було  красиве,  незруйноване,  мирне.
прочитайте. Знайдіть вставні слова й відокремлені означення. Яку
ознаку художнього стилю вони виражають? Які ще мовні засоби ви-конують таку ж стилістичну функцію?
1. Немов алмаз, твердий і чистий,
В борні незламний і невтомний.
Життя його, неначе в горні,
Огнем горіло пломенистим. (В. Грінчак).
2. Вже почалось, мабуть, майбутнє. 
Оце, либонь, вже почалось…  
Не забувайте незабутнє,  
воно вже інеєм взялось!  
І не знецінюйте коштовне, 
не загубіться у юрбі. 
Не проміняйте неповторне 
на сто ерзаців у собі! 
Минають фронди і жіронди, 
минає славне і гучне. 
Шукайте посмішку Джоконди, 
вона ніколи не мине. 
Любіть травинку, і тваринку, 
і сонце завтрашнього дня,  
вечірню в попелі жаринку, 
шляхетну інохідь коня. 
Згадайте в поспіху вагона, 
в невідворотності зникань, 
як рафаелівська Мадонна  
у вічі дивиться вікам!  
В епоху спорту і синтетики 
людей велика ряснота. 
Нехай тендітні пальці етики 
торкнуть вам серце і вуста. (Л. Костенко).
3.  Низенька,  червона,  заквітчана  польовими  квітами,  вона
й  трохи  не  схожа  на  селянок,  часто  запечених  сонцем,  високих,
іноді  дуже  неповоротких  дівчат.  Маленька,  кругленька,  швидка
й   жвава,  одягнена  в  зелене  вбрання,  між  високим  зеленим  жи-том,  —  вона  здавалась  русалкою.  (Панас  Мирний).
укажіть стилістичну приналежність тексту і роль відокремлених та
однорідних членів речення в мовленні.
Майже  4500  видів  рослин  вплелися  в  різнобарвний  смарагдо -вий  вінок  флори  України.  Особливу  чарівність  мають  ліси.
Ліс  —  це  угруповання  дерев  і  кущів,  зв’язаних  із  ґрунтом,
атмосферою,  гідросферою,  тваринним  світом  та  мікроорганізмами..
Зелений  океан  виконує  багато  корисних  функцій:  регулює  вологу
та  оберігає  ріки  від  висихання,  створює  мікроклімат  для  розвитку
сільськогосподарських  культур.
Ученими  й  працівниками  лісового  господарства  проводиться
робота,  спрямована  на  відновлення  лісів  і  створення  нових  лісових
масивів.
Охорона  лісу  —  це  особлива  галузь  лісового  господарства,  по-кликана  зберігати  і  примножувати  народне  багатство.
визначте причини відокремлення прикладок у поданих реченнях.
укажіть їх стилістичну роль.
На  землю  впав  туман  —  земна  хмара.  Вона,  як  і  небесна
хмара,  складається  з  міріад  дрібнесеньких  кристалів.  Ла-Манш,
або  Англійський  канал,  —  протока,  що  відділяє  європейський  кон -тинент  від  острова  Великобританія.  На  вікових  деревах  (особливо
дубах)  іноді  можна  побачити  свіжі  рани  чи  шрами  від  удару,  завда -ного  вогненною  стрілою.  Міраж,  я  і  всі  інші  оптичні  явища,  люди
в  минулому  тлумачили  по-різному.  Вогні  Ельма,  як  і  блискавки,   —
продукт  грозової  діяльності.  Це  тихі  розряди  електрики,  які  вини -кають  звичайно  перед  початком  чи  в  розпал  грози,  коли  в    ому  чи
іншому  місці  атмосфера  дуже  наелектризована.  (О.  Муранов).
Яка стилістична функція відокремлених додатків? поясніть розділові
знаки.  визначте стиль речень.
Пам’ятай,  що,  крім  особистого,  у  нас  є  багато  більше  —  це
боротьба  за  честь  нашої  Вітчизни.  (М.  Островський).  Щоб  успіш -но  вести  сільськогосподарське  виробництво,  крім  трудової  відваги,
потрібна  ще  й  господарська  кмітливість,  тісне  поєднання  багато -го  хліборобського  досвіду  з  досягненнями  сільськогосподарської
науки.  (З  газети).  Замість  виснаженої,  смертельно  втомленої  ко -лони,  пролітали  перед  ним  зараз  лави  інших,  мовби  окрилених 
людей.  (О.  Гончар).
Знайдіть уточнювальні обставини, визначте їх види.  к ажіть стиліс-тичну функцію в реченнях різних стилів.
На  сході,  над  річкою,  за  широкими  лугами,  тягся  під  саме
небо  стовп  чорного  диму.  (Ю.  Збанацький).  Одним  єдине  при  до -лині,  в  степу,  край  дороги,  стоїть  дерево  високе.  (Т.  Шевченко). 
Із  завалів  річища  Зеравшану  було  змито  і  винесено  понад  чотири
мільйони  кубометрів  ґрунту.  Він  відкладався  нижче,  в  улоговині,
утворивши шар наносів заввишки 28 метрів. Відомо, що свіжий сніг
пухнастий  і  легкий:  кубометр  його  важить  усього  70–80  кілогра-мів.  Та  минає  час,  сніг  ущільнюється,  стає  важчим.  Навесні,  перед
повінню,  такий  же  об’єм  його  в  наших  краях  важить  500–600  кі -лограмів.  (О.  Муранов).  Там,  над  Дінцем,  схилилися  дуби,  земля
скидає  з  пліч  утому,  і  трактори  у  полі  голубому  одгуркотіли,  наче
голуби.  (В.  Сосюра).  Тарас  відчував  —  там,  за  стінами  панського
будинку,  за  стінками  кріпацької  неволі,  вирує  життя,  вільне,  при -вабливе.  (О.  Іваненко).
  V.   зАкріплення вивченоГо  МАтері А лу.
розгляньте подані речення. Запишіть поряд з номером кожного
речення літеру, яка відповідає вказаним правилам уживання тире
в  простому реченні:
а)   тире  між  підметом  і  присудком;
б)   тире  на  місці  пропущених  членів  у  неповному  реченні;
в)   тире  після  однорідних  членів  речення  перед  узагальнюваль -ним  словом;
г)   тире  після  однорідних  членів  речення,  перед  якими  стоїть
узагальню-вальне  слово,  якщо  вони  містяться  всередині  ре -чення;
г)   тире  з  обох  боків  відокремленої  прикладки  або  перед  нею.
1.  Поезія  це  завжди  неповторність,  якийсь  безсмертний  дотик
до  душі.  (Л.  Костенко).  2.  Ця  жінка  так  несхожа  на  інших  світлим
спомином  залишилася  в  нашій  пам’яті  назавжди.  3.  І  дзвінке  по -вітря,  і  дзвінкі  гори,  і  ліс  все,  здавалося,  починало  від  кожного
слова  бриніти,  як  грандіозна  мембрана.  (О.  Гончар).  4.  У  всьому
серце  чує:  і  в  шелесті  листків,  і  в  вітрі,  і  в  стежках  чує  серце  на -ближення  зими.  (За  В.  Сосюрою).  5.  На  дні  глибокої  й  петлястої
долини  виднілася  річка,  на  нею  чорна  асфальтована  дорога,  а  далі
маленькі  міста,  тихі  й  незаймані.
  VI.  ДоМАшнє зА в ДАння.
опрацювати теоретичний матеріал §12, виконати вправу №155.

Категорія: Українська мова 11 клас | Додав: uthitel (10.10.2014)
Переглядів: 1002 | Рейтинг: 2.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: