Урок № 13 Тема: Синоніміка мовних засобів вираження: присудка; другорядних членів; інверсія замість прямого порядку слів; синоніміка відокр - Українська мова 11 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Українська мова 11 клас

Урок № 13 Тема: Синоніміка мовних засобів вираження: присудка; другорядних членів; інверсія замість прямого порядку слів; синоніміка відокр

Урок № 13 Тема: Синоніміка мовних засобів вираження: присудка; другорядних членів; інверсія замість  прямого порядку слів; синоніміка відокремлених і невідокремлених
другорядних членів.
  Мета:  розрізняти відтінки значень різних мовних засобів вираження присудка, друго-рядних членів; знаходити в тексті стилістично забарвлені засоби простого речення,
інверсію зокрема; визначати їх роль і доречність використання в тексті; проводити
заміну стилістично нейтральних мовних засобів стилістично забарвленими (від-окремлених і невідокремлених членів речення) і навпаки; правильно розставляти
розділові знаки в простому реченні й обґрунтовувати їх.
Хід   уроку
  I.   АктуА лізА ція опорних знА нь учнів.
технологічна карта
присудок   може  виражатися  часовою  формою,  що  відповідає
реальному  часу  описуваної  дії,  проте  можлива  як  заміна  часової
форми,  так  і  заміна  способу  вираження  присудка  —  з  певною  сти -лістичною  метою:
а)   теперішній  чи  майбутній  у  значенні  минулого;
б)   дійсний,  умовний  способи  чи  неозначена  форма  в  значенні
наказового  способу.
Умовний  спосіб  пом’якшує  наказ  (Пішли  б  уже  до  роботи!),
неозначена  форма  (Без  команди  не  стріляти!),  навпаки,  посилює
наказовість,  дійсний  спосіб  —  підкреслює  емоційність  наказу  (Узя -лись  уже  до  роботи!).
Також  присудок  може  бути  виражений:
а)   безособовим  дієсловом;
б)   дієсловом  з  часткою  не,  що  має  не  заперечне,  а  стверджу -вальне  значення.  (Як  тебе  не  любити,  Києве  мій!);
в)   дієслівно-вигуковою  формою  (Коли  це  глянь  —  заєць!);
г)   експресивними  формами  (Ані  писне!  Як  під  вухо  свисне!);
ґ)   складеною  формою,  замість  простої  (Пісня  дужчала  —  Пісня
ставала  дужчою!).
В  українській  мові  загалом вільний порядок слів .  Емоційно  і  за
змістом  виразні  речення  характеризуються  певним  порядком  слів,
що  відповідає  меті  висловлювання,  його  змісту  і  стилю.  Особливу
стилістичну  роль  порядку  слів  демонструють  такі  речення,  у  яких
внаслідок  перестановки  слів  може  навіть  кардинально  змінитися
зміст  висловленого:  Лише  вона  прочитала  цю  книгу.  —  Вона  лише
прочитала  цю  книгу.  —  Вона  прочитала  лише  цю  книгу.
На  початок  речення  ставлять,  здебільшого,  слова,  що  вира -жають  тему  (відоме),  а  далі  —  слова,  що  виражають  рему  (нове),
те,  що  є  найважливішим  і  виділяється  логічним  наголосом.
речення з відокремленими членами   —  засіб  логічного  виді -лення,  підсилення  смислового,  емоційного  значення  слів,  що  ви -діляються  фразовим  наголосом  та  інтонацією.  Відокремлення  як
стилістичний  засіб  виконує  різні  функції.  У  науковому  та  офіційно-діловому  виступає  як  уточнювальна  деталь  повідомлення,  в  худож -ньому,  публіцистичному  і  розмовному  стилях  виконує  зображу-вальну  або  емоційно-експресивну  функцію.
Стилістичне значення порядку слів   залежить  від  лексичного
наповнення  речення  і  фразового  (логічного)  наголосу  в  ньому.  Од -нією  з  ознак  наукового  і  ділового  мовлення  є  вживання  прямого
порядку  слів,  а  в  художньому,  публіцистичному,  розмовному  сти -лях  із  стилістичною  метою  використовують  і  зворотний  порядок
слів  —  інверсія.  Проте  з  метою  підсилення  емоційно-експресивного
забарвлення  найбільш  важливе  слово  іноді  виносять  на  початок
речення:  Наші  почуття  щирі!  —  Щирі  наші  почуття!
Для офіційно-ділового стилю  характерна  препозиція  відокрем -лених  обставин,  їх  роль  полягає  в  тому,  щоб  вказати  на  додаткову
дію,  котра  зумовлює  основну  чи  передує  їй:  Заслухавши  і  обгово -ривши  доповідь,  члени  конференції  відвідали  експериментальну
лабораторію.  Опрацювавши  матеріали  з  теми,  склали  план  дій.
  II.   оГолошення те М и й  М ети уроку.
  III.  МотивА ція нА вчА льної Д іяльно С ті учнів.
  I V.  Сприйняття й зАСвоєння учня М и нА вчА льно Го  МАтері А лу.
  ; Тренувальні вправи
прочитайте.  визначте порядок слів (прямий чи зворотній) і логічний
наголос. Яку стилістичну роль відіграє інверсія?
Рветься осінь руками кривавими  
до далекого сонечка любого
кров на шатах препишних шаріється,
оксамит і парчу залива.
Так для сонечка осінь убралася,
мов цариця у свято врочистеє,
все, що є на сім світі найкращого,
все зібрала на пишний убір. (Леся Українка).
прочитайте текст, визначте стиль. у якому реченні смисловий зв’язок
порушується порядком слів? Як перебудувати речення?
Звукова  мова,  як  показує  її  назва,  складається  із  звуків.
Кожний  конкретний  мовний  звук  виникає  внаслідок  артикуляції
(роботи  мовних  органів).  Кожний  конкретний  мовний  звук  —  це
фізичне  явище,  яке  має  фізико-акустичну  характеристику  (силу,
висоту,  тривалість).  Творити  безліч  звуків  і  їх  відтінків  людина
може  за  допомогою  мовного  апарата.  Сучасна  спеціальна  техніка
дозволяє  точно  охарактеризувати  властивості  кожної  групи  звуків,
кожного  мовного  звука,  що  виявляються  у  живому  мовленні.
Порядок слів у четвертому реченні порушує смислову цілісність речення
і всього тексту. Слід будувати це речення так: За допомогою мовного
апарата людина може творити безліч звуків і  їх відтінків.
прочитайте.  визначте стиль тексту. Які з означень (відокремлені чи
невідокремлені) мають емоційно-експресивне забарвлення, яка їх
роль у тексті?
О.  Гончар  —  письменник,  чутливий  до  змін,  які  відбуваються
в  нашому  житті,  він  гостро  вловлює  біг  часу,  але  й  не  втрачає  від -чуття  вічності,  тому  зіставляє  наш  сьогоднішній  день  з  минулим
рідного  краю  із  його  майбутнім.  «Тронка»,  напоєна  романтичним
колоритом  рідної  природи,  —  роман  тривожний,  в  ньому  настій -ливо  звучить  мотив  тривоги  за  людство,  за  його  прийдешнє.  Але
мрія  про  те,  що  люди  житимуть  «під  тихими  зорями»  і  чистий  звук
тронки  лунатиме  вічно,  пронизує  весь  роман.  (Н.  Мазепа).
  V.   зАкріплення вивченоГо  МАтері А лу.
поширте речення відокремленими чи невідокремленими приклад-ками з поданих у довідці словосполучень.  мотивуйте ваш вибір.
У  Київській  Русі  …  розвивалися  економічні  й  культурні
зв’язки,  що  єднали  всі  землі.  Літосфера  …  має  товщину  від  40  до
100  кілометрів.  Її  складають  материки,  острови  та  дно  океанів.  …
Малишко  має  право  на  вдячну  пам’ять  нащадків.  Нашій  молоді  …
належить  провідна  роль  у  розбудові  незалежної  України.  Закінчу -ють  школу  первістки  молодої  незалежності  …  Слава  героям  …  !
Довідка.  Могутня  і  велика  імперія,  колиска  багатьох  народів;
кам’яна  оболонка  Землі,  земна  твердь;  славний  син  України,  автор
слів  відомої  пісні;  творець  її  майбутнього,  підростаюче  покоління;
майбутні  батьки  й  матері,  юне  покоління;  вірним  синам  України,
найкращим  серед  українців.
п рочитайте текст.  в изначте відокремлені й невідокремлені озна-чення, прикладки і їхню роль. поясніть розділові знаки. визначте
стиль тексту.
Скільки  несподіванок,  гідних  подиву,  сповнених  цікавого
змісту,  захоплюючого  матеріалу  для  роздумів,  ховається  на  кож -ному  кроці  і  серед  усього,  створеного  силами  природи  і  генієм  лю -дини,  часом  найскладнішими,  найтаємнішими  бувають  звичайні
слова-назви.  Ми  говоримо  звичайні,  коли  це  слово  може  підійти
для  власних  географічних  назв,  або,  як  їх  ще  називають,  топонімів.
Хіба  найменування  славнозвісної  Говерли  —  найвищої  точки
української  землі,  окраси  карпатської  Чорногори  є  звичайне?
А  зубчата  гора  Ай-Петрі,  що  гордо  піднеслася  над  блакиттю
Понту  Евксінського?  А  таємниче  слово  Бескиди,  що  вживається
для  гір  —  мовчазних  свідків  народження  не  тільки  українського
народу,  а,  можливо,  й  слов’ян  узагалі.  А  Блакитна  і  Кришталева
печери  Тернопільщини?  Перлинна  печера  —  у  підземеллях  Закар -паття,  Червона  у  нетрях  Тавриди?  А  Нафтуся,  що  поєднала  в  одно -му  імені  багатства  української  землі  і  милозвучність  українського
слова?  Що  не  назва,  то  загадка,  проблема,  розв’язання  якої  має
жагуче  пізнавальне  значення.  Воно  й  дає  ключ  до  розуміння  краси
рідного  краю,  його  мови,  історії  —  ключ  до  відкриття  підземних
скарбів,  нових  для  сучасників  природних  ресурсів.  (О.  Стрижак).
складіть 5 речень художнього стилю для змалювання природи, ви-користовуючи відокремлені й невідокремлені додатки.
Зразок:  Я  не  знаю  нічого  ніжнішого  і  кращого,  крім  берези.
стилістичний експеримент.  визначте відокремлені й невідокремле-ні члени речення. Зробіть спробу їх заміни. укажіть, які відбулися
структурні й смислові зміни?
Похмурий чорний птах, немов демон, знався з ожереду соломи
і,  шугонувши  важким  помахом  старечих  крил,  полетів  у  німіючи
поля.  А  з  лісопосадки  до  соломи  прилетіла  зграйка  веселих  гороб -ців  і  зацвірінькала  щось  грайливе.  І  до  чого  ж  веселі  й  безтурботні
оті  простакуваті  горобці!  Здається,  й  вони  живуть  вічно,  ніколи  не
покидаючи  своїх  гнізд  і  осель,  зимуючи  й  літуючи  в  рідних  кра -ях,  ніколи  не  спокушаючись  принадами  теплого  вирію.  (І.  Цюпа).
прочитайте.  поясніть роль відокремлених і невідокремлених озна -чень і обставин.
Раптом  в  мої  згадки  затрушується  переливчасте  дзеленчан -ня  машталірського  дзвоника.  Я  оглядаюсь,  і  вірю,  і  не  вірю  своїм
очам:  вулицею,  вигнувши  шию,  мчать  вітроногі  лошата,  паморозь
накинула  на  них  заволохачені  скатерті,  а  за  ними  на  крильчастих
санках,  учепившись  у  віжки,  стоїть  розпашілий  і  гордий  дядько
Микола.  Шапка  в  нього  по-парубоцьки  збита  на  вухо,  кожух  на-розхрист  рве  його  назад,  вусища  ж  метляються  на  всі  боки,  то  роз -криваючи,  то  затуляючи  дядькову  посмішку.  Позад  нього,  скуль -чившись,  як  скорботна  тінь,  сидить  тітка  Ликерія,  а  за  нею  весело,
немов  м’яч,  підскакує  мій  ровесник  Іван.  (М.  Стельмах).
  VI.  ДоМАшнє зА в ДАння.
опрацювати теоретичний матеріал §§9–11, виконати вправу №134,
вправа 150 (за бажанням).

Категорія: Українська мова 11 клас | Додав: uthitel (10.10.2014)
Переглядів: 2292 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: