Урок № 11 Тема: Стилістика простих речень види простих речень і їх відтінки значень. - Українська мова 11 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Українська мова 11 клас

Урок № 11 Тема: Стилістика простих речень види простих речень і їх відтінки значень.


Урок № 11
Тема: Стилістика  простих речень види простих речень і їх відтінки значень.
  Мета:  розрізняти відтінки значень простих речень; знаходити в тексті стилістично за-барвлені засоби простого речення; визначати їх роль і доречність використання
в тексті; проводити заміну стилістично нейтральних мовних засобів стилістично
забарвленими і навпаки; розрізняти види простих речень, синтаксичні синоніми,
визначає їх стилістичну функцію; проводить синонімічну заміну в простому реченні
з метою посилення тієї чи іншої стилістичної ознаки; правильно розставляти роз-ділові знаки в простому реченні й обґрунтовувати їх.
Хід   уроку
  I.   АктуА лізА ція опорних знА нь учнів.
технологічна карта
види простих речень:
а)   двоскладні  й  односкладні;
б)   поширені  й  непоширені;
в)   прості  й  складні;
г)   повні  й  неповні;
ґ)   ускладнені  й  неускладнені;
д)   окличні  й  неокличні.
Кожен  вид  простого  речення  може  виконувати  в  мові  певні
стилістичні  функції,  речення  різних  видів  можуть  заміняти  один
одного  в  тексті,  надаючи  йому  певного  відтінку  значення  чи  емо -ційного  забарвлення.
Якщо  за  формою  присудка  можна  встановити  особу  підмета,
то  речення двоскладне заміняють на односкладне   означено-особове
чи  неозначено-особове.  Це  практикують  у  художньому,  розмовному
й  публіцистичному  стилі.  Безпідметові  конструкції  більш  стислі,
виразні,  інколи  й  емоційні,  відзначаються  більшою  широтою  уза -гальнення.  Наприклад:  Усе,  що  накажеш,  зробимо;  Ходжу,  роз -глядаю  картини,  захоплююся  (пропуск  підмета  підкреслює  дина -міку).  Також  пропуск  підмета  може  підсилювати  наказ:  Наказую
іти  в   санбат!  Проте  якщо  логічний  наголос  падає  на  підмет,  його
пропуск  недоцільний:  А  я  піду  за  волю  проти  рабства  (Леся  Укра -їнка);  Хто  візьметься  за  організацію  свята?
У  науковому стилі,  особливо  в  науково-популярних  його  жан -рах,  означено-особові  речення  є  засобом  вираження  логічної  по-слідовності,  зосередження  уваги  читача  на  певних  явищах.  Ко -ристуючись  цими  реченнями,  автори  наукових  праць  домагаються
чіткості  викладу,  переходу  від  одних  явищ  до  інших,  концентрації
зусиль  читача  або  слухача  на  головному.
Безособові речення  акцентують  на  дії,  яка  відбувається  не -залежно  від  особи,  в  окремих  випадках  вказуючи  на  причину  дії:
Студент  допізна  не  спить.  —  Студенту  допізна  не  спиться  (його
стан  не  залежить  від  його  волі).
узагальнено-особові речення   виражають  ставлення  люди -ни  до  чогось,  побажання,  настанови,  тому  ці  речення  емоційно-експресивні  і  вживаються  відповідно  в  художньому,  публіцистич -ному  й  розмовному  стилі.
називні речення   вживають  в  описах,  спогадах,  вони  передають
швидку  зміну  вражень,  надають  тексту  емоційності:  Ніжна  зелень
перших  листочків.  Дзвінкі  співи  пташок.  Називні  речення  змушу -ють читача фантазувати, щоб домалювати картину, яка лише позна-чена,  але  повністю  не  зображена,  збуджують  його  уяву.  У  худож -ньому  стилі  такі  речення  слугують  для  створення  статичних  описів.
неповні речення  характерні  для  діалогічного  мовлення,  тому
їх  найчастіше  вживають  у  розмовному  й  художньому  стилі.  У  не-повному  речення  найчастіше  зберігається  той  член,  на  який  у  по-вному  падав  би  логічний  наголос.  Але  й  він  у  відповіді  може  бути
пропущений,  і  тоді  замість  речення  маємо  його  еквівалент  —  слова-речення  —  так,  ні,  еге  ж,  авжеж.
окличні речення  підкреслюють  емоції,  тому  їх  не  вживають
в  офіційно-діловому  й  науковому  стилі.  Окличні  неповні  речення
підсилюють  категоричність  наказу:  Вогонь!  (Відкрити  вогонь!);  Ма -шину!  (Подайте  машину!).
  II.   оГолошення те М и й  М ети уроку.
  III.  МотивА ція нА вчА льної Д іяльно С ті учнів.
  I V.  Сприйняття й зАСвоєння учня М и нА вчА льно Го  МАтері А лу.
  ; Тренувальні вправи
виділіть двоскладні й односкладні речення, поширені й непоширені.
у  якому стилі синтаксична будова тексту характеризується різно-манітністю речень і чому?
1.  Знання  —  це  духовне  багатство  людини.  Учені  —  вели -кі  трудівники.  Вони  відкривають  світ  знань  для  щастя  людства,
75
для  багатьох  поколінь.  Нелегкий  шлях  до  вершин  науки.  У  школі
ти  робиш  тільки  перші  кроки  на  ньому.  Навчання  —  це  серйоз -на  праця.  Можливість  учитись,  оволодівати  знаннями  —  велике
благо.  Дорожи  ним,  будь  наполегливим,  допитливим,  невтом-ним  розвідником  на  шляху  знань,  будь  трудівником  і  шукачем.  
(За  В.  Сухомлинським).
2.  Вода  чиста  і  прозора.  Сонце  її  пронизує  зверху  аж  до  са -мого  дна.  Вас  так  і  потягло  до  чистої  хвилі.  Шубовсь!  Заклекоті -ла  —  потемніла  прозора  товща.  Широкі  круги  знялись  по  верху,
розходячись  на  всі  боки.  Покотили  один  за  другим,  здіймаючи  не -великі  бульки.  Поперечні  хвилі  захиталися,  подалися  назад,  стука -ючи  одна  об  одну.  Пішли  собі  вистрибом,  попереджаючи  одна  одну.
Посеред  того  кип’ятку  тільки  біліє  ваше  тіло,  подаючись  під  водою
посеред  ріки.  Ви  виринаєте  з-під  хвилі.  Раді  та  веселі,  струшуючи
воду,  розплющуєте  очі.  Перевівши  дух,  обдивляєтесь  кругом  себе.
Вам  стає  гарно  серед  тієї  рідкої  прохолоди.  Ви  починаєте  бавитись
серед  води.  То  ляжете  на  спину  і  колишетесь  на  тихій  хвилі,  за -дивляючись  у  синє  небо.  Перекидаєтесь  на  груди,  і,  вимахуючи
руками,  пливете  проти  течії.  (За  Панасом  Мирним).
довести, що головні члени речення виконують образну функцію.
чим пояснити різноманітність вираження присудків?
А літа летять,
Скронь торкаються крилами сивими,
Теплих весен дощі  
Обмивають за нами жалі,
І для учнів своїх  
Ви лишаєтесь вічно красивими,
Друзі наші батьки,
Щирі друзі мої, вчителі.
У осіннім вбранні
Вкотре школу обстануть тополі,
Журавлині ключі
Вдалину перетчуть небеса,  
Їм шукати тепла,
Вам навчати знов щастю і долі
Й віддавати серця,
Щоб цвіла наша юнь і краса.
Крізь безсоння ночей
Гріють нас ваші стомлені очі,
Хоч давно відлунав
Той останній прощальний дзвінок. 
Таз най дальніх доріг
Ми завжди повернутися хочем
В рідну школу свою
Без запізнень на перший урок. (В. Близнець).
2.  Умовив  я  таки  бабусю  їхати  до  Києва.  Тато  з  мамою  хоча
і  довгенько  вагалися,  та  проте  дали  згоду.
Поїхали  ми  в  город,  на  станцію.  А  до  станції  було  верст  із
тридцять.  Бабуся  ніколи  в  місті  не  були  і  поїзда  не  бачили.  Як
побачили  вони  паровика,  та  ще  він,  повз  станцію  пробігаючи,  як
закричить,  —  бабуся,  затуливши  очі  руками,  так  і  присіли.
—  Не  поїду,  —  плачуть.
—  Та  чого  ж  не  поїдете?  Та  нічого  страшного  нема,  то  він
свистить,  щоб  ні  на  кого  не  наїхати.
—  Та  щоб  ото  я  лізла  на  оте  чорне  та  їхала!  Біжи,  хай  батько
вертається  та  забере  мене  додому.  (Остап  Вишня).
п рочитайте речення. Знайдіть означено-особові речення.  н азвіть
форми дієслова-присудка.  визначте стиль.  поясніть, з якою метою
в цьому стилі використано саме означено-особові речення.
Задумайтеся  про  свою  долю.  Тільки  той  може  стати  справж -ньою  людиною,  хто  дивиться  вперед,  визначив,  що  йому  треба  зро -бити  за  свої  роки.  Праця  —  основа  всього  мудрого  і  прекрасного
на  землі.  Хто  не  знає  джерела  своїх  духовних  благ,  той  живе  по -рожнім,  беззмістовним  життям.  (В.  Сухомлинський).
с класти опис фізичного досліду (або хімічного), використовуючи
означено-особові речення.
скласти 5-6 означено-особових речень, аналізуючи художній твір,
уживаючи дієслова-присудки: розглянемо, зверніть увагу, вдумайте-ся, зіставмо, зробимо висновок.
Знайдіть неозначено-особові речення і визначте їх роль у тексті
цього стилю.
З  печі  виглянуло  із  того  дива  заплакало  ув’язане  білоголо -ве,  мов  кульбабка,  дитинча.  Ви,  певно,  і  не  знаєте,  як  ото  колись
прив’язували  малечу?  Ненастанна  праця  навчила  наших  батьків
робити  це  просто  й  хитромудро:  у  сволок  увірчувалось  кільце,  до
ного  чіпляли  мотуз,  другий  кінець  його  перекидали  за  комин  і   так
ув’язували  під  пахи  дитину,  щоб  вона  могла  гарцювати  по  всій
печі,  але  не  впасти  з  неї.  (М.  Стельмах).
двоскладні речення замінити неозначено-особовими. Як від цього
зміниться стилістичне забарвлення речень?
Біля  школи  обладнаний  спортмайданчик.  Для  учнів  бібліо -текар  виписав  нові  журнали.  У  вихідний  день  організована  про -гулянка  за  місто.  Для  нас  побудована  нова  школа.  Про  нашу  са -модіяльність  написана  замітка  в  газету.  У  суботу  розпочався  збір
макулатури  і  металевого  брухту.
Замінити безособові речення двоскладними. простежте, як змінить-ся стилістичне забарвлення внаслідок заміни.
Нам  треба  було  працювати.  Наше  щастя  тепер  не  відняти  ні -кому.  Дітям  треба  було  скупатися  в  морі.  Відкладати  нараду  далі
неможливо.  Її  рішення  не  змінити.  Можеш  все  на  світі  вибирати,
крім  матері.  Хіба  можна  порівнювати  такі  речі?  Можна  пишатися
трипільською  культурою.  Слід  відзначити  необхідність  радикаль -них  змін.
стилістичний експеримент.  поширте називні речення або перебу -дуйте називні речення у двоскладні. Які із синонімічних варіантів
змушують читача активніше працювати, фантазувати, тобто стиліс-тично яскравіші?
Зима.  Криниця.  Стук  обмерзлого  відра.  Жіночі  голоси  і  пе -регук  дитячий.  (М.  Рильський).  Дорога.  Ранок.  Тиша.  Довгий  яр,
весь  білою  черемхою  залитий.  (М.  Рильський).  Осінь.  Похмурий
час.  Перший  мороз.  Листопад.  (П.  Дорошенко).   
прочитайте виразно вірш. З якою метою вжиті в ньому називні ре-чення? чи є тут односкладні речення іншого виду? Знайдіть у вірші
неповне речення.
Над Черемошем сяйво місяця.
Легенда. Казка. Таїна.  
Яремча, Коломия, Вижниця —
Благословенна сторона.
Не раз руйнована й грабована
І розподілена між зайд,
Вона лишилася нескорена
І повернулася назад  
Під стяги матері Вітчизни.
Хижацькі ордища чужі
Не справили жахної тризни
Над прахом руської душі.
Милуюсь більше, аніж горами,
Людьми незламними і гордими. (М. Луків).
  V.   зАкріплення вивченоГо  МАтері А лу.
укажіть види всіх поданих речень. визначте їх стилістичну роль.
І  день,  і  дим,  і  даль,  і  рима.  Бадьорий  крик,  бадьорий  спів…
Шумлять  міста…  А  десь  над  ними,  у  небі,  арками  легкими  цвіте
мереживо  мостів.  (В.  Сосюра).  Вночі  і  ожеледь,  і  мряка,  і  сніг,  і  хо-лод.  І  Нева  тихесенько  кудись  несла  тоненьку  кригу  попід  мостом.
(Т.  Шевченко).  Вітер.  Не  вітер  —  буря.  Трощить,  ламає,  з  землі
вириває.  (П.  Тичина).  Рубіжне…  Знову  путь…  Володине…  Кабанне…
Нарешті  Сватове,  і  крикнув  потяг:  «Стій!».  Рожевий  схід.  Галуззя
молоде  пісні  виспівує  привітні.  (М.  Стельмах).  Настояне  на  коло -сках,  повітря  розтікається  селом.  Гарячий  вітер  з  рідного  поля
сповіщає  хліборобам:  «Жнива!»  Уживання  апострофа.  Написання
прислівників  разом,  окремо  й  через  дефіс.  (З  підручника).
визначте стиль.  укажіть ускладнені речення, стилістичну роль цих
ускладнень.
Світіння  моря  —  це  біолюмінесценція  численних  морських
живих  істот  на  поверхні  морської  води,  особливо  інтенсивна  під  час
збурення.  У  товщі  морської  води  здатні  світитися  лише  певні  види
організмів,  головним  чином,  одноклітинні  організми.  Проте  в  оке -анах  і  морях  є  й  складніші  світні  організми,  зокрема,  великі  гли -боководні  тварини.  До  цих  організмів    належать  корали  горгонії,
гілки  яких  яскраво  світяться  фіолетовим,  оранжево-пурпурним,
синім  чи  зеленим  кольорами.
розгляньте подані речення. Запишіть поряд з номером кожного ре-чення літеру, яка відповідає вказаним правилам уживання коми:
а)   між  однорідними  членами  речення;
б)   при  відокремлених  членах  речення;
в)   при  звертанні;
г)   при  вставних  словах.
1.  Там,  кажуть,  з  гір  усю  країну  видно.  (Леся  Українка).
2.   Мріє,  не  зрадь!  (Леся  Українка).  Бліде  сонце,  показавшись  на
мить,  висипало  з-за  хмар  на  землю  своє  останнє  багатство.  (М.  Ко -цюбинський).  Світ  живе  не  так,  як  собі  мудрує  на  самоті  душа
поета.  (П.  Куліш).
  VI.  ДоМАшнє зА в ДАння.
позмагайтеся!  користуючись лише називними реченнями, передайте
стисло епізод відомого фільму (мультфільму) чи пісні, не називаючи
їхніх персонажів.  однокласники мають упізнати фільм чи пісню за
вашою розповіддю.

Категорія: Українська мова 11 клас | Додав: uthitel (10.10.2014)
Переглядів: 3932 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: