Урок № 10 Тема: Стилістичні аспекти уживання відокрем-лених другорядних членів речення. - Українська мова 11 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Українська мова 11 клас

Урок № 10 Тема: Стилістичні аспекти уживання відокрем-лених другорядних членів речення.


Урок № 10 Тема: Стилістичні аспекти уживання відокрем-лених другорядних членів речення.
  Мета:  навчити знаходити в тексті стилістично забарвлені морфологічні засоби, варіанти гра-матичних форм; визначати їхню роль і доречність використання в тексті: розрізняти
морфологічні синоніми, визначати їх стилістичну функцію; правильно писати слова із
зазначеними в програмі орфограмами; розставляти розділові знаки при відокремлених
другорядних членах речення; знаходити помилки на вивчені правила і виправляти їх.
Хід   уроку
  I.   АктуА лізА ція опорних знА нь учнів.
технологічна карта
Дієприкметникові звороти (відокремлені означення)  в  художньо -му,  публіцистичному  і  розмовному  стилі  виконують  образну  функ -цію  або  емоційно-експресивну.  Наприклад:  Люблю  обігріту  літом
рідну  землю.  —  Люблю  землю,  обігріту  літом,  рідну.
У  науковому  чи  офіційно-діловому  стилі  відокремлені  озна -чення  виконують  роль  уточнення.
Дієприслівникові  звороти  (відокремлені  обставини),  порів-няльні  звороти  характерні  для  книжних  стилів,  у  розмовній  мові
їх  переважно  заміняють  складними  реченнями.  Наприклад:  Прий -шовши  зі  школи,  не  ганяй  у  футбол,  а  пообідай  —  Коли  прийдеш
зі  школи,  не  ганяй  у  футбол,  а  пообідай.  Другий  варіант  висловлю -вання  звучить  природніше  і  властивий  саме  розмовному  стилю.
в ідокремлені поширені обставини,  виражені  іменниковими
конструкціями,  що  прирівнюються  до  підрядних  речень,  здебіль -шого  властиві  діловій  мові:  З  огляду  на  погану  погоду,  екскурсіє
перенесено  на  інший  день.
відокремлені уточнювальні члени речення й відокремлені приклад -ки, відокремлені додатки   можуть  уживатися  в  усіх  стилях  мовлення.
  II.   оГолошення те М и й  М ети уроку.
  III.  МотивА ція нА вчА льної Д іяльно С ті учнів.
  IV.  Сприйняття й зАСвоєння учня М и нА вчА льно Го  МАтері А лу.
  ; Тренувальні вправи
прочитайте.  назвіть відокремлені й невідокремлені означення. до-ведіть, що в науково-популярному стилі відокремлені означення
мають уточнювальне значення.
Майже  4500  видів  рослин  вплелися  в  різнобарвний  смарагдо -вий  вінок  флори  України.  Ліс  —  це  група  дерев,  зв’язаних  з  ґрун-том,  атмосферою,  гідросферою,  тваринним  світом  та  мікроорганіз -мами.  У  державі  проводиться  робота,  спрямована  на  відновлення
лісових  насаджень  і  створення  нових  лісових  масивів.  Охорона
лісів  —  це  особлива  галузь  лісового  господарства,  покликана  збе -рігати  і  примножувати  народне  багатство.
прочитайте спочатку текст повністю, а потім з опущеними відокрем-леними означеннями.  порівняйте тексти, зробіть висновок про сти-лістичну роль відокремлень.
Низенька,  червона,  заквітчана  польовими  квітами,  вона
й  трохи  не  схожа  була  на  селянок,  часто  запечених  сонцем,  ви -соких,  іноді  дуже  неповоротких  дівчат.  Маленька,  кругленька,
швидка  й  жвава,  одягнена  в  зелене  убрання,  між  високим  зеленим
житом,  —  вона  здавалась  русалкою  (Панас  Мирний).
Закінчити (усно) подані документи. Яка роль відокремлених  
прикладок?
Розписка.  Мною,  старостою  …  класу,  Василенко  Оленою  Ан -дріївною,  одержано  від  …
Доручення.  Я,  Хоменко  Іван  Романович,  адреса:  м.  Львів,
...,  доручаю  ...
Автобіографія.  Я,  Коваленко  Степан  Іванович,  народився  …
п рочитайте текст.  в изначте відокремлені й невідокремлені озна -чення, у тому числі прикладки. обґрунтуйте їхню стилістичну роль.
Скільки  несподіванок,  гідних  подиву,  сповнених  цікавого
змісту,  захоплюючого  матеріалу  для  роздумів,  ховається  на  кожно -му кроці і серед усього, створеного силами природи і генієм людини,
часом  найскладнішими  бувають  звичайні  слова.  Хіба  найменування
славнозвісної  Говерли  —  найвищої  точки  української  землі,  окраси
карпатської  Чорногорки  є  звичайне?  А  зубчаста  гора  Ай-Петрі,  що
гордо  піднеслася  над  блакиттю  Понту  Евксінського?  А  таємниче
слово  Бескиди,  що  вживається  для  гір  —  мовчазних  свідків  наро -дження  не  тільки  українського  народу.  А  Блакитна  і  Кришталева
печери  Тернопільщини?  Перлинна  Печера—у  підземеллях  Закар -паття,  Червона  —  у  нетрях  Тавриди?  А  Нафтуся,  що  поєднала  в  од-ному  імені  багатства  української  землі  і  милозвучність  українсько -го  слова?  Що  не  назва,  то  загадка,  проблема,  розв’язання  якої  має
жагуче  пізнавальне  значення.  Воно  й  дає  ключ  до  розуміння  краси
рідного  краю,  його  мови,  історії  —  ключ  до  відкриття  підземних
скарбів,  нових  для  сучасників  природних  ресурсів.  (О.  Стрижак).
Знайдіть відокремлені члени речення, поясніть їх смислову роль
у  реченнях.  обґрунтуйте вивчені пунктограми.
Тріпочуть  слова,  мов  бджоли  на  дощі,  вривається  розмова,
ледве  почата.  (Б.-І.  Антонич).  А  там,  за  шибкою  вікна,  вже  ранок
розвіває  чуба.  (Г.  Савчук).  Гори,  розлігшись  під  небом  високим,
сонцю  підклали  паруючу  спину.  Вітер,  притомлений,  взявшись
у  боки,  спочити  присів  на  стареньку  ялину.  (К.  Мандрик).  Утихо -мирює  і  просвітля  осінній  вечір,  яблуком  пропахлий.  (В.  Чуйко).
Заколисаний  довгою  тишею,  літній  вечір  у  травах  приліг…  (О.  Іса-
ченко).  Раннє  сонце  —  звірятко  руде  —  вже  тримає  у  лапах  фі -ранку.  (Н.  Гнатюк).  У  синяву  підносяться  чолом  тут  буками  взе -ленені    Карпати.  (М.  Рильський).  Завдяки  райдузі,  небо  й  земля
поєднались.  (О.  Гончар).
проаналізуйте стилістичну ти емоційно-експресивну роль відокрем-лених означень у тексті. поясніть, як вони відокремлюються на пи-сьмі. виправте помилки.
Цвітуть  соняшники.  Озвучені  бджолами  вони  чомусь  схожі
для  мене  на  круглі  кобзи,  яких  земля  підняла  зі  свого  лона  на
високих  живих  стеблах.  Живе  тіло  кобз,  пахуче,  вкрите  жовтим
пилом,  проросле  пелюстками  —  світиться  й  золотіє,  щось  промов -ляє  своєю  широкою,  незгасаючою  усмішкою.  Скільки  того  сміху  на
городі  —  всі  соняшники  сміються  веселі,  але  водночас  по-доброму
замислені,  кожен  щось  хоче  сказати  тобі,  тільки  підійди,  наблизь
своє  обличчя  до  нього  уважного  й  доброзичливого.  Так  можна  дов -го  дивитись  одне  одному  в  очі,  і  коли  ви  розлучитесь,  то  кожен  із
вас  відчує  себе  багатшим,  ніж  був:  ти  щось  зачерпнеш  із  душі  со -няшника  відкритої  в  усьому  і  мудрої,  а  соняшник…  візьме  з  твоїх
очей  допитливості    й  уважного  блиску  з  зіниць…  (Є.  Гуцало).
прочитайте текст, визначте відокремлені другорядні члени речен-ня.  поясніть, чому вони відокремлюються. Знайдіть речення з неві-докремленим поширеним означенням.  перебудуйте його так, щоб
означення було відокремленим.  скажіть, чим відрізняється за інто-нацією, розташуванням членів і за смисловим відтінком речення
з  відокремленим означенням від речення з невідокремленим.  чому
автор надав перевагу в цьому тексті реченню з невідокремленим
означенням?
Курячись  тонкими  пластівцями  туману,  слався  степ,  і  ота
брила  жовто-вишневого  меду,  що  лежала  раннього  досвітку  на
обрії,  вже  розтанула,  розмита  потужним  сяйвом  сонця.  Воно  ви -кочувалось  важким  червоним  колесом,  яке  ще  тліло  вугіллям,  іс -
крилось  розпеченим  від  спеки  попелом,  дригоніло  сипкими  ошур -ками,  це  колесо  ось-ось  уже  мало  стати  на  рубчасте  ребро  обрію,
відірватись  —  і  трудно  покотитись,  міряючи  своїм  бігом  і  небеса,
і  людське  життя…  (Є.  Гуцало).
Якого стилю подані тексти? прочитайте тексти, опустивши відокрем-лені члени речення. Зробіть висновок про роль відокремлених чле-нів у текстах поданих стилів.
1.  Типовий  орнамент  полтавського  рушника  —  це  стилізовані
казкові квіти у вигляді вазончика — дерева життя, на якому можна
пізнати всю найхарактернішу рослинність України, оспівану та опое-тизовану в усній народній творчості. Тут ви бачите соняшник і кали-ну, виноград і рожу, тюльпан і гвоздику, барвінок і дубовий листок.
Крім  основного  деревця-вазона,  що  є  центральним  і  головним  деко -ративним  елементом  полтавського  рушника,  є  ще  окремі  галузки,
підпорядковані  основному  елементові.  Ними  декорували  низ  та  краї
рушника,  а  то  й  усе  поле.  Серед  квіток  часто  вишивали  пташок   —
півника  чи  зозулю,  голубку,  сороку  чи  якогось  казкового  птаха.
Рідше  на  узорах  можна  побачити  постаті  людей,  а  ще  рід -ше  —  тварин.  Що  давніші  рушники,  то  скромніше  були  вони  виши-ті  і  при  тім  лиш  по  краях.  (Із  кн.  «Наука  і  культура.  Україна»).
2.  Травень,  уже  й  не  перший  день…  Одного  досвітку  виходиш
надвір  —  і  наче  опиняєшся  в  іншому  світі.  Повітря  м’яке  й  густе,
воно  влітає  у  твої  легені,  як  літнього  вечора,  коли  над  стемнілою
від  довгих  тіней  травою  стелиться  прохолода,  влітає  тобі  в  ніздрі,
в  горло,  в  груди  запах  свіжовидоєного  молока.  Воно  таке,  це  пові -тря,  наче  його  щойно  створили,  народили,  воно  живе  дивним  своїм
життям,  тримаючи  в  собі  такі  стебельця  туману,  що  виткнулися
з  землі  й  заколивались  над  нею,  тьмяно-любисткові  леза  квіток,
посаджених  уздовж  стежки,  що  веде  в  сад.  Це  повітря  насичене
чіткими,  різкими  звуками  —  воно  сухо,  раптово  затріщить  і  розі -рветься  ген  там,  через  кілька  дворів,  то  спалахне  такою  чарівливо-знеможливою  мелодією  за  хлівом,  що  бовваніє  між  яблунь.  Потім
знов  сухий  тріск,  швидкий,  запопадливий,  —  хто  це  дере  навпіл
добротну  тканин  повітря  то  в  одному,  то  в  другому  місці?  Дере
її  завзято,  не  тямлячись,  наче  нарешті  дорвався,  допався,  може
навтішатися,  випустивши  на  волю  злого  демона  руйнації.  І  зразу
ж  —  солодке  тремтіння  пристрасті,  що  хочеться  очі  заплющити
й  слухати.  Вона  сочиться  в  повітрі  дрижачим  разком,  а  які  неспо -дівані  колінця,  які  переливи  бажання  й  знемоги,  любові  й  радос -ті,  і  вся  ця  мелодія  наче  аж  світиться,  сяє,  спалахуючи  то  сріб-ними,то  золотими  зблисками.  Здається,  ці  золоті  та  срібні  разки
мелодій  зависають  на  голому  брунькуватиму  гіллі  саду,  можна  буде
піти  й  позбирати…
Співають  солов’ї.  (Є.  Гуцало).
Зробіть спостереження над стилістичним забарвленням відокрем-лених членів речення в текстах різних стилів.  п оясніть розділові
знаки при них.
1.  У  шпинаті  утворюється  багато  хлорофілу,  близького  за  сво-їм  складом  до  гемоглобіну  крові  людини.  Цей  овоч  вважають  неза -мінною  їжею  для  дітей,  навіть  немовлят,  адже  він  містить  якісні
«будівельні»  матеріали  —  вітаміни  й  мінеральні  солі,  потрібні  для
росту  кісток,  зубів,  розвитку  всіх  систем,  посилення  опірності  до
інфекційних  збудників.  Шпинат  слід  уживати  сирим,  він  швидко
псується,  утворюючи  шкідливі  сполуки,  тому  непридатний  до  збе -рігання  навіть  у  холодильнику.  (З  довідника).
2.  Сіють шпинат, щойно можна вийти на город, адже його смі-ливі пагінці не бояться заморозків, витримуючи температуру –15
О
С.
  Шпинат,  вирощений  у  вологому  ґрунті  за  помірної  температури  від
+16
О
С  до  +20
О
С,  має  високу  харчову  цінність.  Пам’ятайте,  що  шпи-нат,  посіяний  на  початку  вересня,  дає  неабиякий  урожай  навесні.
3. Із 500 видів верб, поширених майже на всій поверхні Землі,
30  припадає  на  Україну.  Коріння  верби  проникає  в    ґрунт  на  2–3  м
і  розростається  в  різні  боки  до  70  см  на  рік,  стаючи  справжньою
помпою,  природним  фільтром  для  відкачування  домішок,  що  міс -тяться  у  водах  річок,  ставків,  озер.  Кожне  дерево  верби  на  метрів
10  оточене  повітряною  сіткою,  позбавленою  хвороботворних  бакте -рій.  Ацетилсаліцилову  кислоту  (аспірин),  відому  в  медицині  як  жа-рознижувальний  засіб,  уперше  було  отримано  з  кореня  верби,  тому
в  назві  кислоти  корінь  узято  з  латинської  назви  роду  Верби  (Salix).
4. — Ой, вербо, вербо, вербиченько,
Гнучка та висока,  
Де вродилась і зросла ти,
Сестро милоока?
— На Вкраїні народилась,
З Дніпра воду пила,
Людям нашим полюбилась,
Шану заслужила.
5.  Мені  54  роки.  Маючи  великий  досвід  і  знання,  особливо
в  галузі  рослинництва,  володіючи  вільно  найголовнішими  євро-пейськими  мовами,  я  був  би  щасливий  віддати  себе  повністю  моїй
Батьківщині,  вмерти  за  корисною  роботою  для  моєї  країни.  Будучи
фізично  й  морально  міцним,  я  був  би  радий  у  важку  годину  для
моєї  Батьківщини  бути  використаним  для  оборони  країни  за  моєю
спеціальністю  як  рослинознавець  у  справі  збільшення  рослинних
продуктів  і  технічної  сировини…  (М.  Вавилов).
6.  Кульбаба  лікарська,  багаторічна  рослина  10–30  см  заввиш-ки,  була  використана  Карлом  Ліннеєм    у  його  саду  як  годинник
і  барометр.  Кошики  цієї  рослини  відкриваються  о  6-ій  годині,  а   за -криваються  в  10-ій  вечора,  а  також    —  перед  дощем.  В  Україні
росте  13  видів  цієї  цінної  рослини,  молоде  листя  якої  придатне  для
салатів,  а  квіти  —  для  виготовлення  меду  (варення)  чи  медових
напоїв.  (З  довідника).
7.  Збирати  квіточки  кульбаби  краще  зранку:  її  золотисті  суц-віття,  наповнені  цінним  духмяним  нектаром,  особливо  привабливі
саме  зі  сходом  сонця.  У  жодному  разі  не  рвіть  квітів,  вирослих  на
узбіччях  доріг,  бо  кульбаба  вбирає  і  накопичує  свинець  із  вихлоп -них  газів  автомобіля.  Варення  з  кульбаби  готують,  дотримуючи
такої  пропорції:  100  г  суцвіть  на  1  кг  цукру,  сюди  ж  —  2  скибоч -ки  лимона  або  чайну  ложку  лимонної  кислоти.  Прокип’ятивши
на  невеликому  вогні  протягом  40–50  хвилин,  настоюють  до  охоло -дження.  Процідивши,  додають  1  кг  цукру,  доводять  до  кипіння,
заливають  цим  окропом  проварені  квіти  і  все  разом  кип’ятять  ще
1–1,5  год.  Готове  варення,  схоже  на  мед,  дуже  сподобається  всім
членам  родини.  (З  газети).
  V.   зАкріплення вивченоГо  МАтері А лу.
поширте текст описом калини, верби, тополі, мальв, використавши
при цьому відокремлені члени речення. Запишіть текст повністю,
підкресліть у ньому відокремлені другорядні члени речення. Яке їх
смислове і стилістичне навантаження?
Калина,  верба,  тополя,  мальви…  Одвічні  українські  симво -ли,  якими  опредметнювалося  найсвященніше,  найдорожче,  най-сокровенніше  —  любов  до  рідної  землі,  до  свого  народу.  Не  було
села,  а  в  ньому  хати,  де  не  палахкотіли  б  під  вікнами  мальви  —  ці
незрадливі  обереги  нашої  духовної  спадщини.  Всім,  хто  вирушав
у  далеку  дорогу,  вони  нагадували:  там  земля  мила,  де  мати  родила!
(В.  Скуратівський).
виправте помилки у побудові речень з відокремленими обставина-ми, вираженими дієприслівниками і дієприслівниковими зворотами.
Повертаючись  з  музею,  йому  довелось  заглянути  в  школу.
Згадуючи  село,  в  моїй  уяві  постають  літні  вечори.  Розглядаючи
пошту,  мою  увагу  привернув  лист  з  редакції.  Тут  і  далі  посилання
на  це  видання,  вказуючи  в  журналах  сторінку.  Читаючи  цей  вірш,
у  мене  виникають  емоції  радощів,  гарного  настрою.  Увійшовши
у  ліс,  стало  зовсім  темно.  Сидячи  в  темряві,  йому  важко  було  чи -тати  газету.  Команда  боролась  до  фінального  свистка  і,  програвши,
забила  гол  у  відповідь.
Знайдіть уточнювальні члени речення. З’ясуйте, які смислові відті-нки вони вносять у речення цього стилю. поясніть розділові знаки
при них.
А  вздовж  тину,  за  старою  повіткою,  росли  великі  кущі  смо -родини,  бузини  і  ще  якихось  невідомих  рослин.  Там  неслися  кури
нишком  од  матері  і  різне  дрібне  птаство…  Там  було  темно  навіть
удень,  і  ми  боялися  гадюки.  Хто  з  нас  у  дитинстві  не  боявся  га -дюки,  так  за  все  життя  й  не  побачивши  її  ніде?
Коло  хати,  що  стояла  в  саду,  цвіли  квіти,  а  за  хатою,  проти
сінешніх  дверей,  коло  вишень,  —  поросла  полином  стара  погреб -ня  з  одкритою  лядою,  звідки  завжди  пахло  цвіллю.  Там,  у  льоху,
в  присмерку  плигали  жаби.  Напевно,  там  водилися  гадюки.
На  погребні  любив  спати  дід.  (О.  Довженко).
  VI.  ДоМАшнє зА в ДАння.
дібрати приклад тексту офіційно-ділового стилю зі складними ре -ченнями, які треба замінити дієприкметниковими зворотами.

Категорія: Українська мова 11 клас | Додав: uthitel (10.10.2014)
Переглядів: 966 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: