Уроки № 7–8 Тема. Милозвучність української мови — характерна ознака всіх її стилів. Стилістична роль звуковід­творення в художніх текст - Українська мова 10 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Українська мова 10 клас

Уроки № 7–8 Тема. Милозвучність української мови — характерна ознака всіх її стилів. Стилістична роль звуковід­творення в художніх текст
 
Уроки № 7–8
Тема.  Милозвучність  української  мови —  характерна ознака всіх її стилів. Стилістична роль звуковід­творення в художніх текстах.
Мета:  актуалізувати,  узагальнити  та  систематизувати 
знання десятикласників про милозвучність укра­
їнської  мови,  повторити  матеріал  про  звуковід­
творення  в художніх  текстах;  розвивати  чуття 
мови, стилю; виховувати любов до мови.
обладнання:  підручник, дидактичний матеріал, збірки поезій, 
повість М. Коцюбинського «Дорогою ціною».
Хід УРоКів
I.  АКТУАлізАція  опоРниХ знАнь Учнів
1. перевірка  домашнього  завдання.
2.  Бесіда.
—  Поясніть лексичне значення слова «милозвучність».
—  Що ви знаєте про милозвучність української мови?
II. оГолоШення ТеМи, МеТи  й  зАвдАнь УРоКів
III.  МоТивАція  нАвчАльної  діяльносТі ШКоляРів
IV. спРийняТТя  й  зАсвоєння  УчняМи  нАвчАльноГо МАТе-РіАлУ
1.  Робота  з підручником.
(Учитель  може  запропонувати  учням  прочитати  теоретичний 
матеріал підручника.)
2.  Розповідь  учителя.
Для української мови характерна евфонічність, або милозвуч­
ність. Видатний учений І. Срезнєвський у позаминулому столітті 
відзначав,  що  українська  мова —  «це  мова  поетична,  музикаль­
на,  живописна».  Мелодійністю  української  мови  захоплювалися 
Л. Толстой,  А. Чехов,  В. Самійленко,  А. Метлинський  та  інші.
Евфонія —  галузь  фоностилістики,  що  вивчає  здатність  фо­
нетичної  організації  мови  до  мелодійного  звучання,  створення 
звукозображення  у висловлюванні  відповідно  до  його  змісту  та 
призначення.
Милозвучність  української  мови  досягається  чергуванням 
окремих  голосних  та  приголосних  звуків,  спрощенням  у групах 
приголосних,  рухливим  інтонуванням  та  наголошуванням,  по­
внозвучним, не приглушеним кінцем слова, використанням пара­
лельних форм слів тощо.
Українська мова уникає збігу голосних звуків. Тому ми гово­
римо ріка й озеро(а не ріка і озеро). Небажаним також є важкий 
збіг  приголосних.  Відтак  говоримо використовують  у промис­
ловості (а  не  використовують  в промисловості).  Дотримання 
правил  поєднання  голосних  та  приголосних  звуків  забезпечує 
милозвучність мовлення, як і розвинена система варіантів різно­
манітних мовних елементів, що чергуються: прийменників (у—в,
з—зі—із,над—наді,під—піді), сполучників (і—й), часток (би—б,
ж—же),  префіксів  (від—віді, над—наді),  постфіксів  (ся—сь),  по­
чаткових  та  кінцевих  звуків  у словах  (ужити—вжити, знов—
знову).  Вживання  того  чи  іншого  варіанта  визначається  його 
звуковим оточенням.
Стилістична фонетика вивчає засоби звукової організації мов­
лення,  виділяє  найдоцільніші  способи  використання  природних 
і функціональних ознак звуків для певного типу мовлення.
Фоностилістика відображає фоносемантичні зв’язки між сло­
вами в тексті. Вони можуть бути первинними (звуконаслідуваль­
ними) і вторинними (звукосимволічними). Наявність фонетичного 
значення спостерігається в словах, що позначають рух, звучання, 
колір, форму, світло.
3.  Групова  робота.
yДайте визначення понять, проілюструйте їх прикладами з по­
етичних та прозових творів.
1­ша група
Алітерація.
2­га група
Асонанс.
3­тя група
Анафора.
4­та група
Епіфора.
5­та група
Звуконаслідування.
35
4. презентація  результатів  групової  роботи.
V. зАКРіплення  вивченоГо МАТеРіАлУ
1.  Робота  з підручником.
(Учні виконують вправи з підручника за вибором учителя.)
2.  Тренувальні  вправи.
1) У поданих реченнях знайдіть порушення евфонічності україн­
ської мови та виправте їх.
Діти повертались з школи додому повз залізничну колію.
Надходив  вечір,  йшов  сильний  дощ,  з моря  поривчасто  дув 
вітер.
Мій брат сьогодні залишивсь вдома.
В повітрі уже пахло весною.
В дорогу йому потрібно узять з собою багато різних речей.
Олена  подала  заяву  ректору  університету  Данченку  Петру 
Павловичу.
З дерева у траву упало рум’яне яблуко.
Жито, пшениця і овес — все разом поспіло.
У  усіх  суспільних  сферах  сучасного  життя  простежується 
утвердження виразно індивідуалізованого мовлення.
2) Прочитайте  поезію  Олександра  Олеся.  Проаналізуйте  фоне­
тичні засоби творення образу вітру.
Вітер віє, віє, мліє, 
Навіває срібні сни, 
Навіває злотні мрії, 
Чеше кучері Весни.
То загляне в чорні прірви, 
То злетить в блакить ясну, 
То пелюстки білі зірве, 
І посипле на Весну.
То замовкне, то заграє, 
То всміхнеться, то зітхне…
З кожним з нас таке буває, 
Як кохання спалахне.
3) У тексті повісті М. Коцюбинського «Дорогою ціною» знайдіть 
приклади асонансу, алітерації та звуконаслідування.
VI. підБиТТя  підсУМКів УРоКів
VII. доМАШнє  зАвдАння
1.  Вивчити теоретичний матеріал.
2.  Виконати вправу з підручника (на вибір учителя).
3.  Із текстів  художньої  літератури  виписати  приклади  асо­
нансу,  алітерації,  звуковідтворення,  анафори  та  епіфори.
Категорія: Українська мова 10 клас | Додав: uthitel (05.09.2014)
Переглядів: 3980 | Рейтинг: 2.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: