Уроки № 55–56 Тема. Основні групи фразеологізмів. Багатозначність, синонімія та антонімія фразеологізмів. - Українська мова 10 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Українська мова 10 клас

Уроки № 55–56 Тема. Основні групи фразеологізмів. Багатозначність, синонімія та антонімія фразеологізмів.

Уроки № 55–56
Тема.  Основні  групи  фразеологізмів.  Багатозначність, синонімія та антонімія фразеологізмів.
Мета:  актуалізувати  та  узагальнити  знання  учнів  про 
українську  фразеологію;  формувати  вміння  ви ­
значати  стилістичне  призначення  фразеологіз ­
мів,  систематизувати  знання  про  стилістичні 
 можливості полісемії, синонімії та антонімії фра ­
зеологічних  одиниць;  розвивати  логічне  мислен ­
ня, усне та писемне мовлення; збагачувати й уточ­
нювати  словниковий  запас  десятикласників; 
виховувати любов до рідної мови, тактовність.
обладнання:   підручник, дидактичний матеріал, словники.
Хід  УРоКів
і .   А КТУАлізА ція  опоР ниХ   зн А нь  У чнів
1.   п еревірка  домашнього  завдання.
2.   Бесіда.
—  Що  називається фразеологізмами? Наведіть приклади.
—  Яка роль фразеологізмів у   мовленні?
I і .   оГ оло Ш ення  Т е М и, М е Т и  й   з А вдА нь  УРо К ів
ііі .   МоТ ивА ція  н А вчА льної  діяльнос Т і  ШКоля Р ів
IV.   с п Р ийня ТТ я  й  з А своєння  У чняМ и  нА вчА льно Г о МАТ е -Р і А л У
1.   Робота  з   підручником.
(Учитель  може  запропонувати  учням  прочитати  теоретичний 
матеріал підручника.)
2.   Розповідь  учителя.
фразеологією   (від  гр.  phrasis   —  вислів)  називають:  1)  розділ 
мовознавства,  що  вивчає  фразеологізми,  тобто  стійкі  сполучення 
слів; 2) сукупність усіх фразеологізмів мови.
Стійкі  сполучення  слів  лексично  неподільні,  а   тому  в  ряді 
випадків  близькі  за  значенням  до  окремих  повнозначних  слів. 
Наприклад: клювати  носом   (дрімати),  дивитись   крізь  пальці   (не 
помічати), накивати  п’ятами  (втекти)  та  ін.  До   фразеологізмів, 
або  фразеологічних  словосполучень,  також  належать  народні 
прислів’я, приказки, влучні вислови видатних осіб («крилаті сло ­
ва»),  усталені  звороти  типу  мати  на  увазі,  брати  участь   тощо.
Фразеологія  сучасної  української  літературної  мови  дуже 
різноманітна.  Вона  є  продуктом  багатовікової  мовної  творчості 
нашого народу.
У  чималій  кількості  давніх  і  сучасних  фразеологізмів  вира ­
жається  позитивне  ставлення  до  праці,  освіти,  науки,  натомість 
засуджуються  боягузтво,  брехливість,  нечемність,  сварливість, 
хвастощі,  лінощі,  безпринципність,  нещирість,  пияцтво  та  інші 
людські  вади.  Наприклад: Праця  чоловіка  годує,  а   лінь  марнує . 
х то  знання  має,   той  і   мур  зламає .   Книга  вчить,   як  на  сві­
ті  жить.   Де   господар  добре  робить,   там  і   поле  буйно  родить. 
У  страху великі очі . Брехнею весь світ пройдеш та назад не вер ­
нешся .  хвалилася  кобила,  що  з   возом  горшки  побила.  Лінивому 
все ніколи. П’яний та дурний   — рідні брати.
Різними  були  і   залишаються  джерела  української  фразео­
логії.
1)   Переважна  більшість  фразеологізмів  походить  з   народної 
мови.  Це  передусім  прислів’я,  приказки,  вислови  жартів­
ливого  характеру  (буває ,  що  й   корова  літає)  тощо.  З   на­
родними  звичаями  й   обрядами  пов’язані  вислови  типу 
дати  гарбуза ,  піймати  облизня ,  замовляти  зуби ,  виноси ­
ти сміття з  хати .
2)   Фразеологія  збагачується  за  рахунок  влучних  висловів 
видатних осіб: Бути чи не бути? (В.  Шекспір); Мучусь, ка ­
раюсь,  але  не  каюсь.  (Т.  Шевченко);  Мужича  правда  єсть 
колюча,  а   панська  на  всі  боки  гнуча.  ( І.  Котляревський); 
Хіба ревуть воли, як ясла повні? (Панас Мирний).
3)   До  фразеологізмів  належать  деякі  професійно­технічні  за 
походженням  вислови:  грати  першу  скрипку ,  сходити  зі 
сцени , з   іншої опери  (з мовлення артистів);  де тонко, там 
і  рветься   (з  мовлення  ткачів);  куди  голка,  туди  й   нитка 
(з  мовлення  кравців);  куй  залізо,  поки  гаряче  (з  мовлення 
ковалів);  на  ловця  і  звір  біжить   (з  мовлення  мисливців);  
підносити на щит (з мовлення військових).
4)   Здобутком  фразеології  стали  вислови  античних  часів, 
у  тому  числі  біблійні: крокодилові  сльози  (фальшиве  спів ­
чуття);  альфа і  омега  (початок і  кінець); берегти як зіницю 
ока ; вавилонське стовпотворіння .
5)   Фразеологізмами  стають  переклади  іншомовних  ідіом: 
бути  не  у  своїй  тарілці   (з  фр.);  дивитися  крізь  пальці  
(з   нім.).
Фразеологічні словосполучення є  важливими засобами мовної 
образності й   виразності. Доречно вжиті, вони впливають на чита­
ча  або  слухача,  допомагають  виразніше  передати  думку,  роблять 
розповідь яскравішою, надають мові емоційного забарвлення. На ­
приклад: А  вже… як засне, то хоч коти гармати, і  усом не моргне. 
(Т.  Шевченко)  Ніби  все  правда  і  правильно,  а  десь на  серці  коти 
шкребуть . ( В.  Собко )
На  підставі  генетичних,  структурних,  функціональних  ознак 
з ­ поміж  фразеологізмів  можна  виділити  прислів’я,  приказки, 
крилаті вислови, афоризми, максими, сентенції, парадокси, літе ­
ратурні цитати, ремінісценції.
Прислів’я   —  влучний  образний  вислів,  часто  ритмічний  за 
будовою,  що  у  стислій  формі  узагальнює,  типізує  різні  явища 
життя, має повчальний зміст; синтаксично закінчений: як дбаєш, 
так і  маєш; яке коріння, таке й   насіння ; скрипливе дерево довго 
живе; друзі пізнаються в   біді ; яка головонька , така й   розмовонь ­
ка; не все те золото , що блищить .
Приказка  —  образний  вислів,  нерідко  римований,  близький 
до  прислів’я,  але  без  повчального  змісту  (може  бути  елементом 
байки,  прислів’я): ні  до  ради,  ні  до  звади ;  ні  пава,  ні  ґава ;  кіт 
наплакав .
крилаті вислови  — поширені й  загальновідомі влучні звороти 
мови,  джерело  яких  може  бути  встановлене.  Це   нетлінний  фонд 
загальнолюдської  культури:  олімпійський  спокій ;   ахіллесова 
п’ята ;  дамоклів  меч;  злий  геній ;  лебедина  пісня ;  випити  чашу 
до дна; притча во язицех ; блудний син; нести хрест . Крилаті ви ­
слови не мають усталеної форми, вони можуть складатися з  одно­
го слова ( Мавка, Каїн ) і   з цілого речення:  Карфаген мусить бути 
зруйнований (наполеглива вимога подолати перешкоду, знищити 
ворога  —  вислів  державного  діяча  Стародавнього  Риму  Катона 
Старшого); Фантастичні думи! Фантастичні мрії! (І.  Франко)
афоризм (від грец. «вислів»)   — узагальнена, закінчена й  гли ­
бока  думка  певного  автора,  висловлена  у   відточеній,  відшлі ­
фованій  формі.  Характерними  рисами  афоризму  є  влучність, 
виразність,  несподіваність  судження,  здатність  до  самостійного 
існування.  Тільки  той  ненависті  не  знає,  хто  цілий  вік  нікого  не 
любив.  (Леся  Українка);  Єдина  справжня  розкіш   —  це  розкіш 
людського спілкування. (А.  де Сент ­Екзюпері); Людина, байдужа 
до рідної мови,— дикун, бо вона байдужа до минулого, сучасного 
й  майбутнього  свого  народу.  (К.  Паустовський);  Очі  дружби  рід ­
ко помиляються. ( Ф.  Вольтер)
с ентенція  (від  лат.  sententia   —  думка)  —  афоризм,  що  має 
повчальний  зміст,  життєву  настанову:  Розмірковуй  тільки  про 
те,  про  що  поняття  твої  тобі  це  дозволяють.  Так:  не  знаючи  мови 
ірокезької, чи можеш ти робити таке судження з   цього предмета, 
котре  не  було  б  необґрунтоване  й  не  розумне?  (Козьма  Прутков)
м аксима   (від  лат.  maxima   —  основне  правило)  —  афоризм, 
у   якому  в  короткій  формі  виражене  певне  моральне  правило, 
етичний принцип. Спокій мудреців  — це вміння приховувати свої 
почуття  в   глибині  серця;  Коли  хочеш  бути  щасливим,  будь  ним. 
(Козьма Прутков)
Парадокс  (від  грец.  parа 5doxos   —  несподіваний,  дивний)  — 
думка,  що  різко  розходиться  з  усталеними  поглядами  і   спочатку 
нібито суперечить здоровому глузду. Здорове тіло  — продукт здо­
рового розуму. ( Б.  Шоу)
е вфемізми   (від  грец.  euphemismos   —  добре  і  phemi   —  гово­
рю  —  пом’якшений  вираз)  —  це  делікатні  вислови,  що  вжива­
ються  з  метою  уникнути  слів  з  грубим  чи  непристойним  змістом 
або з  непристойним забарвленням. «За  такі думки я  б надавав па ­
нові  по  тому  місцю,  де,  як  кажуть  французи,  спина  втрачає  своє 
ім’я»,— сердито промовив Дулькевич. ( П.  Загребельний)
V.   зАКР іплення  вивчено Го  МАТ е Р і А л У
1.   Робота  з   підручником.
(Учитель пропонує учням виконати вправи з   підручника.)
2.   Тренувальні  вправи.
1)  Користуючись  «Фразеологічним  словником  української 
мови»,  поясніть  значення  та  визначте  стилістичне  забарвлен ­
ня поданих фразеологізмів.
Скуштувати  гарбузової  каші,  злий  геній,  відігравати  роль, 
топтати ряст, увінчувати лаврами, замилювати очі, мати за честь, 
з   позиції  сили,  ставити  крапку,  брати  курс,  чесати  язик,  на 
кшталт,  з   роси  та  з  води,  творча  лабораторія,  притча  во  язицех, 
ламати пута, многії літа, лягти в  основу, одним миром мазані.
2)  Доберіть  до  наведених  тлумачень  відповідні  фразеологізми. 
З’ясуйте, в  яких стилях вони функціонують.
Не йде справа на лад; дратувати кого­небудь; короткий термін; 
змінювати  поведінку  відповідно  до  обставин;  говорити  про  щось 
незначне,  марнуючи  час;  перехитрити,  ошукати  кого ­ небудь; 
нічого  не  вартий;  з’ясується  у  майбутньому;  цілком  зрозуміло; 
заплутати  кого ­ небудь;  порушувати  важливі,  актуальні  теми; 
основа  чого ­ небудь;  те,  що  скеровує  кого­ небудь  у  житті,  чийсь 
розвиток,  діяльність;  зважати  на  що­ небудь,  враховувати  щось; 
говорити про що­небудь.
Д о в і д к а.  Брати  до  відома;  без  тижня  день;  спіймати  на 
вудочку;  грати  на  нервах;  вести  мову;  чорним  по  білому;  трима ­
ти  ніс  за  вітром;  збити  з  пантелику;  теревені  правити;  провідна 
зірка;  покаже  час;  гріш  ціна  в   базарний  день;  кінці  з   кінцями  не 
сходяться; на злобу дня; наріжний камінь.
3)  Замініть  подані  фразеологізми  словами­ синонімами  чи  си­
нонімічними  словосполученнями,  а   потім  спробуйте  дібрати 
фразеологізми­синоніми та антоніми. Поясніть відтінки у   лек ­
сичному значенні.
Бучу  здіймати,  без  задніх  ніг,  воду  варити,  гав  ловити,  дати 
ляща,  дати  відкоша,  дати  маху,  спіймати  облизня,  замилювати 
очі,  кирпу  гнути,  копилити  губу,  крутити  носом,  ляси  точити, 
накивати  п’ятами,  ридма  ридати,  через  пень ­колоду,  походеньки 
справляти, пошитися в  дурні, як кістка в   горлі, як корова язиком 
злизала.
4)  У  поданих  реченнях  виправте  помилки  слововживання.  Пра ­
вильні варіанти запишіть.
Слід  відмітити,  що  в  статті  йдеться  мова  про  цікаві  історичні 
події.
Книжка кинулася мені в  очі своєю строкатою обкладинкою.
Усі присутні в   кінці кінців розсілися.
До  особистого листка по обліку кадрів прикладається справка 
з  місця  роботи,  виписка  з   протоколу  зборів  трудового  колективу 
та характеристика.
Моє працевлаштування залишається під питанням.
Дякую всіх за те, що прийняли участь у  сьогоднішньому міро­
приємстві.
У нього були великі види на майбутнє.
Страйкарі зробили намети в   центрі міста.
Директор  дав  добро  на  заключення  договору  про  оренду  при ­
міщення.
5)  Прочитайте  уривки  з   «Книги  Екклесіаст».  Знайдіть  висло ­
ви,  успадковані  сучасною  українською  літературною  мовою. 
До  якої  групи  вони  належать:  прислів’їв,  приказок,  афориз­
мів, крилатих висловів? 
Марнота марнот,— сказав Проповідник,— марнота мар­
нот: усе марнота. 
Яка користь людині з  усіх її праць, 
  над чим працює вона під сонцем? 
Рід відходить і  рід приходить, а  земля зостається навік. 
Сходить сонце й   заходить сонце, і  на місце своє поспішає, 
Щоб там знову зійти; 
Біжить на південь, кружеляє на північ, 
  кружеляє в  бігу своєму вітер,  
І на круги свої повертається вітер;  
Біжать усі ріки в  море,— а  море не переповниться, 
До  місця, куди ріки біжать,— 
Туди вони продовжують бігти;  
Все  — марудність сама, і  ніхто розповісти не вміє,— 
Дивляться, не наситяться очі, слухають,  
  не переповняться вуха.
Для всього свій час, і  час кожній справі під небесами:  
Час родитись і  час помирати,  
Час садити і   час виривати посаджене, 
Час убивати і  час гоїти рани, 
Час руйнувати і   час мурувати,  
Час плакати і  час сміятись, 
Час ридати і  час танцювати, 
Час розкидати каміння і   час складати каміння,  
Час обіймати і  час уникати обіймів, 
Час шукати і  час дати загубитись,  
Час зберігати і  час витрачати, 
Час краяти і  час зшивати, 
Час мовчати і  час говорити,  
Час любити і  час ненавидіти,  
Час для війни і  час для миру.
Є зло,— бачив я   під сонцем,—  
Що  від наділених владою йде облуда: 
Глупоту поставлено на високі пости,  
А достойні внизу пробувають. 
Бачив я   на конях рабів 
І князів, які пішки йшли, наче раби! 
Той, хто яму копає,—  
  до неї впаде, 
А той, хто валить мур,—   зазнає укусу змії.

VI.  п ід Б и ТТ я  підсУМК ів  УРо К ів
1.   с амостійна  творча  робота.
  y Напишіть  твір­ мініатюру  на  тему  «Красне  слово   —  золотий 
ключ», використовуючи подані нижче прислів’я.
Не  говори, що знаєш, але знай, що говориш.
Добре слово краще, ніж готові гроші.
Яка головонька, така й  розмовонька.
Коли хочеш щось сказати  — перш подумай.
Лихо говіркому, та не добре й  мовчазному.
Говорить, як шовком гаптує.
Хто своєї мови цурається, хай сам себе встидається. 
(нар. творч.)
2.   з аключна  бесіда.
—  Чи  може бути фразеологізмом одне слово?
—  Чому, на ваш погляд, фразеологізми використовуються на­
віть тоді, коли їх значення можна передати окремим словом?
—  Які джерела української фразеології?
—  Яку  стилістичну  роль  виконують  фразеологізми  у  творах 
художньої літератури і  в повсякденному усному мовленні?
VII.  д о МАШнє  зА вдА ння
1.   Вивчити теоретичний матеріал за підручником.
2.   Виконати вправу з  підручника (на вибір учителя).
3.   Пригадати  й  записати  художні  твори,  озаглавлені  фразео ­
логізмами.  Розкрити  значення  таких  заголовків  у  співвід­
несенні зі змістом літературних творів.
Категорія: Українська мова 10 клас | Додав: uthitel (04.03.2014)
Переглядів: 5356 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: