Уроки № 17–18 Тема. Складні випадки правопису слів з подвоєнням та подовженням приголосних. - Українська мова 10 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Українська мова 10 клас

Уроки № 17–18 Тема. Складні випадки правопису слів з подвоєнням та подовженням приголосних.


Уроки № 17–18
Тема.  Складні  випадки  правопису  слів  з   подвоєнням  та подовженням приголосних.
Мета:  актуалізувати,  систематизувати  та  вдосконалити
знання учнів про складні випадки правопису слів
з   подвоєнням  і  подовженням  приголосних;  удо ­
сконалити  орфографічні  вміння  та  навички;  роз ­
вивати  логічне  мислення,  пам’ять;  виховувати
любов до рідного краю, природи.
обладнання:   підручник, таблиці, дидактичний матеріал.
Хід  УРоКів
і .   А КТУАлізА ція  опоР ниХ   зн А нь  У чнів
1.   п еревірка  домашнього  завдання.
2.   Бесіда.
1)   Чим  відрізняється  подвоєння  приголосних  від  подовжен­
ня? Це  фонетичні чи морфологічні процеси?
2)   Сформулюйте  основні  принципи  подвоєння  приголосних?
3)   У яких випадках ми говоримо про подовження?
іі .   оГ оло Ш ення  Т е М и, М е Т и  й   з А вдА нь  УРо К ів
ііі .   МоТ ивА ція  н А вчА льної  діяльнос Т і  ШКоля Р ів
IV.   с п Р ийня ТТ я  й  з А своєння  У чняМ и  нА вчА льно Г о МАТ е -Р і А л У
1.   Робота  з   підручником.
(Учитель  може  запропонувати  учням  прочитати  теоретичний
матеріал підручника.)
2.   Розповідь  учителя  з  використанням  узагальнювальних  таб -лиць.
Подвоєння і   подовження приголосних
Подвоєння Подовження
Виникає внаслідок збігу однако­
вих приголосних
Подовженими приголосними (на
письмі подвоєними) бувають м’які
д, т, з , с , ц , л , н   і напівпом’якшені
ж, ч , ш, коли вони виступають
після голосних
Подвоєння Подовження
1. Префікса й   кореня слів:
а) українського походження:
відділ , возз’єднання , заввишки,
ззаду , оббити ;
б) іншомовного походження (якщо
існують відповідні непрефіксальні
утворення):  ірраціональний  
(раціональний),  контрреволюція  
(революція),  сюрреалізм (реалізм)
1. Перед я, ю, і   в усіх відмінках
середнього роду II   відміни (за
винятком родового відмінку
множини з  нульовим закінчен­
ням):  знаряддя  — знаряддям
(знарядь), багаття  — у  багатті
(багать),  галуззя , мотуззя , волос ­
ся, колосся , збіжжя , обличчя,
сторіччя, піддашшя
2. Кінця першої й   початку другої
частини складноскорочених слів:
віськкомат , юннат , міськком .
3. Кореня або основи на  ­н­ і   суфік ­
сів  ­н(ий),  ­н(ій ),  ­ник ,  ­ниц (я):
вино  — винний, закон  — закон­
ний , щодня   — щоденник, письмен­
ниця, віконниця.
4. Основи дієслова минулого часу
на с  і зворотного афікса  ­ся:
винісся , пасся , розрісся, трясся
2. Перед я, ю, і , а  також перед е
в  усіх відмінках деяких іменників
чоловічого й  жіночого роду I  від­
міни (за винятком родового
множини із закінченням ­ей):
суддя   — судді  — суддю  — суддів,
стаття  — статті  — статтею.
3. Перед ю  в орудному відмінкові
іменників жіночого роду однини
ІІІ  відміни, якщо в   називному
відмінку їх основа закінчується на
м’який або шиплячий приголос­
ний: молодь  — молоддю, мить   —
миттю , мазь   — маззю, розкіш   —
розкішшю .
4. Перед я  в прислівниках: зрання,
навмання , спросоння.
5. Перед ю, є   у формах теперіш ­
нього часу дієслова  лити  (лити ­
ся):  ллю , ллєш , ллє , ллєте ,
ллють, а  також у   похідних  наллю,
виллю та ін.
Подвоюються також приголосні
1. У   прикметникових суфіксах
­енн (ий),  ­анн (ий), а   також у   похід ­
них іменниках із суфіксом ­сть  
і  прислівниках: здісненний,
здійсненність , непримиренність ,
непримиренний , старанний ,
старанність, старанно.
2. У   словах  бовван, ввесь , ввічли ­
вий , ссати  і   похідних: бовваніти,
ввічливість , ссавець
V.   зАКР іплення  вивчено Го  МАТ е Р і А л У
1.   Робота  з   підручником.
(Учитель пропонує учням виконати вправи з   підручника.)
2.   Розподільне  письмо.
  y Подані слова запишіть у   три стовпчики, вставляючи, де треба,
пропущені літери: I  — з  подвоєнням приголосних, II   — з  подо­
вженням, III  — без подвоєння та подовження.
Покликан..я,  безсмерт..я,  бездоган..ий,  невин..ий,  захопле ­
н..ий,  повноліт..я,  повніст..ю,  навман..я,  захоплен..ий,  нездо ­
лан..ий,  вихован..ість,  узбереж..я,  вічніст..ю,  вогнян..ий,  вог ­
Закінчення таблиці
нен..ий,  роздоріж..я,  самовіддан..ий,  папорот..ю,  дерт..ю,  бага ­
томільйон..ий,  священ..ий,  радіомовлен..я,  засил..я,  шален..ий,
незлічен..ий,  мудріст..ю,  щаст..я,  Іл..я,  лист..я,  напружен..ість,
гостин..о, озброєн..ість, стат..ей, молод..ю, жовч..ю, зрошен..ий.
3.   Тренувальна  вправа.
  y Встановіть випадки фонетичного подовження і   морфологічно­
го  подвоєння  приголосних.  Поясніть  відсутність  подвоєння.
Перші 10  слів запишіть фонетичною транскрипцією.
Піддати,  беззбройний,  відділ,  ззаду,  роззброїти,  військкомат,
юннат,  кінний,  численний,  причинний,  безвинність,  трясся,  здо­
ровенний, непримиренний, благословенний, вивершений, зробле ­
ний, сказаний, здійснений, здійсненний, Ганна, ссати, у  сторіччі,
піддашшя, гіллястий, життєпис, знань, сторіч, відкриттів, суддя,
статей, маззю, сіллю, молодістю, кров’ю, спросоння, попідтинню,
священик.
4.   Творча  робота.
  y Напишіть  мініатюру  (поезію)  «Осіння  мелодія»,  використав ­
ши подані слова.
Спросоння,  зрання,  дозвілля,  роздоріжжя,  верховіття,  гілля,
узбережжя,  навмання,  коріння,  радістю,  вдячністю,  павутиння,
курликання,  надвечір’я,  багаття,  піднебесся,  узлісся,  затишшя,
бовваніти,  притишений,  ранні,  нескінченні,  первозданний,  не ­
зрівнянно.
5.   Тренувальний  диктант.
крилаті «барометри»
Життя  пташок  значною  мірою  залежить  від  примх  погоди.
Тому  впродовж  століть  вони  випрацювали  високу  чутливість  до
атмосферного  тиску,  зменшення  освітлення  тощо.  Це  виявляєть ­
ся в   їхній поведінці, співі, щорічних термінах прильоту та відльо ­
ту. Тому багато народних прикмет пов’язано з  поведінкою птахів.
Адже вони  — чудові синоптики.
Вивільга  сонячної  днини  подає  звуки,  що  нагадують  мелодію
флейти, а  перед негодою пронизливо верещить.
Горобці  збираються  зграйками  на  землі,  стають  малорухли ­
вими,  сидять  настовбурчившись,—  до  дощу.  Влітку  купаються
у  пилюці  чи  піску  —  теж  до  дощу.  Пожвавлення  й  цвірінькання
горобців  під  час  тривалої  негоди  —  передвісник  покращення  по­
годи.  Якщо  взимку  горобці  тишком  сидять  на  деревах  чи  будів ­
лях   —  буде  сніг,  без  вітру,  а  дружно  зацвірінькали  —  до  поте­
пління.  Ховаються  під  укриття  чи  купи  хмизу  —  на  мороз  чи  до
завірюхи.
Перед  дощем  сіра  ворона  зазвичай  сідає  на  дерево,  настовбур ­
чується, згорблюється, опускає крила й  сидить, як бабця.
Сичі, дрозди та перепелиці кричать перед дощем.
Якщо чайки залишаються на березі та з  писком бродять серед
скель   —  незабаром  буде  шторм.  Як  сідають  на  воду   —  буде  со­
нячно.
(З календаря )
VI.  п ід Б и ТТ я  підсУМК ів  УРо К ів
V і I.   д о МАШнє  зА вдА ння
1.   Вивчити теоретичний матеріал.
2.   З  підручника  літератури  чи  текстів  художньої  літератури
виписати  по  5   речень  з  опрацьованих  на  уроці  тем  або  ви ­
конати вправу з   підручника (на вибір учителя).

Категорія: Українська мова 10 клас | Додав: uthitel (09.10.2014)
Переглядів: 4171 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: