Уроки № 11–12 Тема. Розвиток зв’язного мовлення . Контрольний докладний переказ тексту публіцистичного стилю із творчим завданням. - Українська мова 10 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Українська мова 10 клас

Уроки № 11–12 Тема. Розвиток зв’язного мовлення . Контрольний докладний переказ тексту публіцистичного стилю із творчим завданням.


Уроки № 11–12
Тема.  Розвиток  зв’язного  мовлення .  Контрольний  докладний  переказ  тексту  публіцистичного стилю із творчим завданням.
Мета:  з’ясувати  рівень  сформованості  вміння  письмово
переказувати  текст  публіцистичного  стилю;  роз ­
вивати  культуру  писемного  мовлення,  сприяти
збагаченню  словникового  запасу;  удосконалюва ­
ти  навички  самостійної  роботи,  вміння  застосо ­
вувати  здобуті  теоретичні  знання  на  практиці;
виховувати кращі людські якості.
обладнання:   текст переказу.
Хід  УРоКів
I.   оГ оло Ш ення  Т е М и, М е Т и  й   з А вдА нь  УРо К ів
II.   МоТ ивА ція  н А вчА льної  діяльнос Т і  ШКоля Р ів
III.  о сновний  зМ іс Т   Р о Б оТ и
1.   ч итання  тексту  переказу  вчителем.
ввічливість по-японськи
Те,  що  ввічливість,  послужливість,  намагання  зробити  вам
приємне як гостю є національною рисою японців,— широковідомо.
Ввічливість   —  у  натурі  японця,  його  стиль  поведінки,  його
спосіб  мислення.  І  все  це  закріплено  історично.  Розповідали,  що
займенник  «я»  в  японській  мові  виражається  багатьма  словами
і  кожне має своє значення і   свій відтінок.
Японець  ніколи  не  стане  категорично заперечувати, він  прак ­
тично не говорить «ні», навіть коли не згоден. Знайде тисячу спо ­
собів уникнути цього прямого «ні» або так завуалює свою незгоду
хитроплетивом слів, що й  біс ногу зламає.
Японська  ввічливість  невіддільна  від  субординації,  а  то  й   ви­
пливає  з  неї.  Японці  невибагливі  до  одягу,  по  ньому  важко  від­
різнити  главу  фірми  від  робітника.  Субординації  дотримуються
скрізь:  у  діловому  житті,  побуті,  сім’ї.  Підкреслено  шанобливо
звертаються  підлеглі  до  начальника,  діти  до  батьків,  сестри  до
братів,  молодші  до  старших,  жінки  до  чоловіків.  Кілька  разів,
стикаючись  біля  дверей  з   Катею­сан,  я   намагався  пропустити  її
вперед,  і  щоразу  вона  відступала,  запрошуючи  спочатку  пройти
мене.
—  У нас так заведено: жінка пропускає чоловіка.
Підмічено: ще коли мати за японським звичаєм носить немов ­
ля у  себе за спиною, вона при кожному поклоні змушує кланятись
і  його, даючи йому при цьому перші уроки вшанування старших.
Відчуття  субординації  вкорінюється  в   душі  японця  не  з   мораль­
них повчань, а  з життєвої практики. Він бачить, як мати вклоня­
ється батькові, молодший брат   — старшому, сестра  — всім братам
незалежно від віку.
Тому  не  дивно,  що  японська  ввічливість  поширюється  не
по  горизонталі,  а   по  вертикалі:  найнижчі  поклони  адресуються
тому,  хто  стоїть  найвище.  Кодекс  самурайської  честі  диктував
форму поведінки васала: бути ґречним і  ввічливим  — від низьких
поклонів поперек не зламається.
Все  це,  безумовно,  наклало  свій  відбиток  на  японців  наших
днів.  Звідси  —  коректність,  шанобливість,  обтічність  у  між ­
особистих  взаєминах.  Звідси  —  уникання  прямих  запитань,
що  могли  б   поставити  співрозмовника  в  незручне  становище,
і   прямих  відповідей,  які  містили  б  відмову.  З  цього  приводу
спостережливі  оглядачі  наводять  дотепну  приказку  американ ­
ців:  «Чинити  можна  трояко  —  правильно,  неправильно  і  по­
японськи».
І  все  ж   таки  ввічливість  по­ японськи  має  свою  привабли­
вість  як  суто  людська  риса:  культура  спілкування,  повага  до
старших,  уникання  категоричних  суджень   —  усе  це  можна  за­
позичити.
Ввічливість   — не тільки щоденний етикет. Це  спосіб існуван ­
ня, що поширюється на всі сфери життя. Певно, звідси бере поча ­
ток таке гарне і   зрозуміле для нас свято, як вшанування старших.
У  цей день  — а  він в  Японії вихідний у  всенаціональному масшта ­
бі   — літнім людям висловлюють свою вдячність, повагу і  шанобу,
готують подарунки…
(390  сл.)   (За  В.  Карпенком)
2.   Колективна  робота.
1)  З’ясування значення вжитих у  тексті переказу слів.
Самурай  —  в  Японії  —  назва  світських  феодалів;  воєнно­
феодальний стан дрібних дворян.
Ценз  —  умови  допущення  особи  до  користування  тими  чи  ін­
шими політичними правами.
Субординація  —  службова  підлеглість  молодшого  старшому,
додержання правил службової дисципліни.
2)  Визначення теми та головної думки висловлювання.
3)  Визначення стилю тексту, з’ясування стильових ознак.
3.   індивідуальне  складання  плану  прослуханого  тексту.
4.   Робота  над  творчим  завданням.
1)   Висловіть  власну  думку  про  японську  ввічливість  та  ко­
декс самурайської честі.
2)   Як  відомо,  гостинність   —  характерна  риса  українців.  По­
рівняйте,  що  є  спільним,  а   що  відмінним  у  ментальності,
звичаях двох народів.
5.   п овторне  читання  вчителем  тексту.
6.   с амостійна  робота  учнів  над  переказом  у  чернетках.
7.   Редагування  написаного.
8.   н аписання  контрольного  переказу.
IV.   п ід Б и ТТ я  підсУМК ів  УРо К ів
V.   д о МАШнє  зА вдА ння
1.   Підготувати цікавий матеріал про звичаї різних народів.
2.   Повторити  правила  вживання  м’якого  знака  та  апо­
строфа.

Категорія: Українська мова 10 клас | Додав: uthitel (09.10.2014)
Переглядів: 9942 | Рейтинг: 2.6/8
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: