Урок № 50 Тема. Переносне значення слів. Стилістичне викорис­тання багатозначності. - Українська мова 10 клас - Старша школа - Каталог статей - Учительська світлиця
Головна » Статті » Старша школа » Українська мова 10 клас

Урок № 50 Тема. Переносне значення слів. Стилістичне викорис­тання багатозначності.

Урок № 50
Тема.  Переносне  значення  слів.  Стилістичне  викорис­тання багатозначності.
Мета:  актуалізувати,  узагальнити  й  систематизувати 
знання  учнів  про  лексичне  значення  слова  вза ­
галі  та  пряме  й   переносне  значення  слова  зокре ­
ма;  удосконалювати  навички  визначати  пряме 
та переносне значення слова, доречно використо ­
вувати  у  власному  мовленні  слова  в  переносному 
значенні;  збагачувати  словниковий  запас  учнів; 
розвивати культуру мовлення; виховувати любов 
до мови, естетичний смак.
обладнання:   підручник, дидактичний матеріал.
Хід  УРоКУ
і .   А КТУАлізА ція  опоР ниХ   зн А нь  У чнів
1.   п еревірка  домашнього  завдання.
2.   Бесіда.
—  Що  таке пряме значення слова? а  переносне?
—  З  якою  метою  вживаються  слова  в  переносному  значенні?
—  Охарактеризуйте  сферу  вживання  слів  у   переносному  зна­
ченні.
I і .   оГ оло Ш ення  Т е М и, М е Т и  й   з А вдА нь  УРо КУ
ііі .   МоТ ивА ція  н А вчА льної  діяльнос Т і  ШКоля Р ів
IV.   с п Р ийня ТТ я  й  з А своєння  У чняМ и  нА вчА льно Г о МАТ е -Р і А л У
1.   Робота  з   підручником.
(Учитель  може  запропонувати  учням  прочитати  теоретичний 
матеріал підручника.)
2.   Розповідь  учителя.
У  кожній  мові  є  слова,  що  мають  тільки  одне  лексичне  зна­
чення  (називають  тільки  якусь  одну  істоту,  предмет,  якість, 
дію)  — однозначні або моносемічні, та багатозначні (полісемічні). 
Конкретне  значення  багатозначного  слова  виявляється  в   контек­сті, тобто в  сполученні його з   іншими словами. Правильно побудо ­
ваний контекст усуває багатозначність слова і, отже, не породжує 
двозначності.  В   кожному  окремому  контексті  багатозначне  слово 
вживається з  якимсь одним значенням. Одне зі значень є  прямим, 
а  всі інші   — переносними.
Багатозначність  (полісемія)   —  наявність  в  одного  слова 
кількох  різних  значень,  пов’язаних  між  собою  певними  від ­
ношеннями.  Полісемантичні  слова  мають  великі  виражальні 
можливості, проте в  різних стилях використовуються неоднако­
во. У  науковому та офіційно­ діловому стилях вони, як правило, 
вживаються  лише  в  прямому,  уніфікованому  контекстом  зна ­
ченні, однак функціонують у  цих стилях і  загальномовні, стерті 
метафори.  Найширше  полісемантичні  слова  використовуються 
в   художньому  та  публіцистичному  стилях,  де  вони  є   засобом 
творення  образності,  емоційності,  експресивності.  У  тексти  цих 
стилів  полісемантичні  слова  вводяться  по­ різному:  в  одному 
контексті  слово  може  вживатися  у  двох  чи  кількох  значен­
нях   —  прямому  й  переносному,  вужчому  й  ширшому  чи  у  віль­
ному  й  фразеологічно  зв’язаному.  Використання  того  чи  іншого 
прийому  залежить  від  авторської  настанови,  бажання  створити 
певний  стилістичний  ефект.
V.   зАКР іплення  вивчено Го  МАТ е Р і А л У
1.   Робота  з   підручником.
(Учитель  може  запропонувати  учням  виконати  вправи  з  під­
ручника.)
2.   Тренувальні  вправи.
1)  Проаналізуйте  емоційний  монолог  О.  Ольжича  з  його  лис­
та  до  батька  —  О.  Олеся.  Яку  роль  у  створенні  емоційно ­
експресивного  забарвлення  тексту  відіграють  слова,  вжиті 
у  переносному значенні?
Бубонько, милий! Твої міркування з  приводу археології і  по­
езії,  та  навіть  політики,  приблизно  правильні.  Хіба  тільки,  що 
дуже  тяжко  без  шкоди  для  господарства  рвати  квітки  поезії 
на  зелених  луках:  жито  висипеться!  Та   й  «болото»  політики 
дуже  звабливе,  «ізумрудне»,  та  й  затягує  страшно.  Тут  треба 
підходити  до  справи  зі  становища  любові  до  котроїсь  з  цих 
речей  і  користі,  яку  людина  може  принести  в  тому  чи  іншому 
напрямку.  Щодо  першого  становища,  то,  без  сумніву,  археоло ­
гія  —  найменш  улюблена  моя  Муза.  Коли  я  віддав  їй  найкращі 
«почуття  своєї  молодості»,  то  тільки  тому,  що  знав  її  вірність. 
Ця  не  зрадить.  За  кожний  вчинок  уваги  до  неї  вона  відплатить 
рівною  ціною  і  стабілізованою  валютою  —  золотими  франками. 
І   в старості вона мене не покине, як кидають інші музи. Я  з нею 
плече  об  плече  буду  боротися  до  смерті.  Це  й  було  причиною, 
що  я  віддав  їй  руку.  Серце  ж   моє  лишилось  вільне.  І  панує  над 
ним  друга  Муза  —  література.  Тут  вже  дійсно  «маємо  до  діла» 
з   справжньою,  пристрасною  любов’ю,  що  може  зламати  навіть 
життя.  З  перспективою  52­ річної  людини  ти,  очевидно,  можеш 
спокійно ­ епічно  писати  про  золоті  поля  і  луки,  але  на  ділі, 
коли  мені  24  роки,—  всі  справи  трактуються  рішуче  і  трагічно. 
І   роздвоєння  душі  вилазить  ребрами.  З   часом  все,  певне,  по ­
лагодиться  і  вернутися  в   «родину»  я   могтиму.  Завжди  (я  ж  був 
завжди  добрим  «чоловіком»),  але  тепер  погоджувати  ці  речі   — 
дуже  тяжко.  Я   переконуюся,  що  мистецтво  і   наука  себе  взаєм­
но  виключають.  Їх  можна  чергувати,  але  ніколи  комбінувати. 
Я   своєю  спробою  колись  хотів  довести,  що  це  можливе,  тепер 
бачу,  що  помилився.  Ось  і   зараз,  працюючи  науково,  я  зовсім 
не  пишу.  А   згодом,  як  розпочну  якусь  річ,  наука  вивітриться 
зовсім  з   голови.
Політика  в  цій  ситуації  має  роль,  не  знаю,  як  сказати,—  от 
так  прийти,  натхнути,  ману  навіяти  і   покинути  на  роздоріжжі. 
Я   не  сподіваюся  від  неї  ні  щастя,  ні  долі.  Але  влада  її  велика. 
Це  таки особа з   породи Богів!
2)  Випишіть  із  поданих  текстів  словосполучення  зі  словами, 
вжитими  в  переносному  значенні.  З’ясуйте  їх  роль  у   тексті. 
Поясніть, на основі чого відбувається переосмислення значен ­
ня та визначте його тип (метафоричний чи метонімічний).
Коли  скорбота  ссе  душу,  мов  гадюка  сонце,  то  з  тіла  втікає 
сон.  І   що  тільки  не  передумає  в  таку  пору  людина,  стискаючи 
руками  то  голову,  то  серце!  І   тоді  по  її  болю,  немов  по  хисткій 
кладці,  бреде  й  пливе  пережите,  не  радуючи,  не  втішаючи, 
як  не  радують  і  не  втішають  холодні  клубки  тіней:  під  ними 
можна  постояти,  приховатися  на  якусь  часинку,  але  з  ними  не 
проживеш.  Та  хоч  який  біль  чи  горе  скрутять  людину,  але  ви­
простуватись  вона  мусить  сама,  і   то  нерідко  так,  щоб  стороннє 
око  не  бачило  ні  заподіяного  лиха,  ні  тих  милиць,  на  які  спи ­
рається  стражденне  життя.
(М.  Стельмах )
Колись Сковорода казав про те, що людина  — то Божий храм. 
І   було  в  цих  словах  дивовижне  захоплення  величчю  людини,  її 
красою,  довершеністю,  її  богорівністю.  Соловйов  писав  про  бого ­
любство.  І   нехай  це  ідеалізм,  але  ж  скільки  в   ньому  віри  в  люди­
ну,  в  її  велич.  Так,  найбільшим  храмом,  «храмом  храмів»  є   на 
землі Людина. Не   звір, а  людина із сонячним серцем. Так, у  днів 
кривавім вирі загубилися стежки до цього храму храмів,— але ж 
неодмінно треба знайти їх, треба знайти шлях до того, щоб світом 
правила  Людина,  а  не  антилюдина,  породжена  світом  зла,  визис ­
ку, грубого матеріалізму.
(За  С.  Тельнюком)
3)  Прочитайте  речення,  поясніть,  які  способи  переносного  сло ­
вовживання  в  них  використано  (метафора,  метонімія,  си­
некдоха,  оксиморон).  Визначте  стилістичний  ефект,  який 
досягається  в   кожному  випадку  перенесення  значення  слова. 
Випишіть і  згрупуйте відповідні словосполучення.
Ліс  співа  то  грізно,  то  шовково,  Як  морська  безсмертна  гли ­
бина,—  Не  одно  ж  там  розцвілося  слово,  Запалала  пісня  не  одна. 
(М.  Рильський)
Де  хвиля  в   берег  б’є  дзвінка,  там,  де  Дніпро  гримить  і  лине, 
уже поставила турбіни міцна робочого рука. (В.  Сосюра)
Він Глинку й  Лисенка заграв і  Гулака, І  усміхнулись люди так 
гостинно. (М.  Рильський)
В  день  такий  на  землі  розквітає  весна  і  тремтить  од  солодкої 
муки. (В.  Сосюра)
Тільки  ж   війна  перейшла  над  землею,—  й   знов  почала­
ся.  Уже  Вашингтон  Танки  повів  лиховісні  в   Корею,  І  над  во­
скреслою  з   лиха,  над  нею  Знову  нависнув  фашистський  полон. 
( А .   Малишко)
Ми  в сонячній журбі віки на вас робили, з   крові й  кісток своїх 
складали двірці, з   глузливим реготом тягли з  нас соки, жили ви, 
паралітики, життя мерці! (В.  Сосюра)
Зима…  На  фронт!  На   фронт!  А  на  пероні  люди…  Біля  вагонів 
ми співаєм Чумака. (В.  Сосюра)
Слався  ж   во  віки  на  селах  і   в  городах  бронзовим  сяйвом 
у  древнім гербі хліборобів   — Найіменитіших аристократів труда. 
(Б.  Олійник)
І труд, і   піт, і  слава наша в  тобі, серед цих піль, де хлюпочеть ­
ся  врожайна  мрія,  де  тече  глубоким  безмежжям  наше  щастя,  де 
високо  в  небі,  обнявшись  із  сонцем,  пливе  веселкою  наша  доля. 
(І.  Цюпа)
VI.  п ід Б и ТТ я  підсУМК ів  УРо КУ
  самостійна  робота.
  y Складіть  речення,  в   яких  би  слова гострий,  сірий ,  переказа ­
ти, родити  було б ужито в  прямому й переносному значеннях.
VII.  д о МАШнє  зА вдА ння
1.   Вивчити теоретичний матеріал.
2.   Написати  лист  другові  про  переглянутий  кінофільм  (ви­
ставу), прочитану книгу, використовуючи слова в  перенос ­
ному значенні, або виконати вправу з  підручника (на вибір 
учителя).
Категорія: Українська мова 10 клас | Додав: uthitel (04.03.2014)
Переглядів: 2690 | Рейтинг: 1.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: